«Земледелие»: небезпека для української піхоти та бронетехніки — як Сили оборони знищують російські системи мінування

З початку повномасштабного вторгнення росіяни почали застосовувати у війні проти України на той час свою новітню інженерну систему дистанційного мінування «Земледелие».

Окупаційні війська здебільшого епізодично її використовували для швидкого створення мінних полів.

В першу чергу їм це було необхідно для прикриття власних позицій і ускладнення контрнаступальних дій Сил оборони України. Саме тому ця система є однією з пріоритетних цілей на фронті.

«Земледелие»

Незважаючи на свою миролюбну назву, за словами розробників, ця система призначена для оперативного створення мінних полів на особливо небезпечних напрямках на відстані від 5 до 15 км.

Бойова машина здійснює пуски реактивних касетних снарядів калібру 122 мм, які розсіюють міни у заданому районі.

За допомогою «Земледелие» заявлена можливість створення мінних полів різної складності, зокрема комбінованих — із протитанковими та протипіхотними мінами, а також із проходами для власних військ.

Відомо про застосування системою протипіхотних мін ПОМ-3 «Медальйон» і протитанкових ПТМ-4.

Конструкція і склад комплексу

Бойова машина «Земледелие» виконана на базі восьмиколісного броньованого шасі КамАЗ-6560 (8×8), що забезпечує високу прохідність і швидкість пересування різними типами доріг та місцевості. Її артилерійська частина зовні нагадує пускові направляючі РСЗВ «Град».

Машина оснащена двома транспортно-пусковими контейнерами, кожен із яких має по 25 готових до застосування снарядів в окремих трубчастих напрямних (конфігурація — 5 рядів по 5 напрямних). Таким чином загальний боєкомплект становить 50 реактивних снарядів з мінами.

До складу комплексу також входить транспортно-заряджальна машина із завантажувальним краном, яка забезпечує заміну контейнерів при підготовці до наступного застосування системи.

Росіянами заявлено, що комплекс обладнаний супутниковою навігаційною системою, комп’ютером і метеостанцією, що дозволяє враховувати погодні умови та вносити корективи під час стрільби.

Розробка

Інженерну систему дистанційного мінування (ІСДМ) «Земледелие» створили на тульському НПО «Сплав» ім. А. Н. Ганичева. Роботи здійснювалися у межах дослідно-конструкторської роботи «Земледелие-И» за державним контрактом з російським міністерством оборони від грудня 2013 року.

Вперше інформація про нову систему представили у 2016 році. Вже готовий новітній комплекс продемонстрували 24 червня 2020 року під час параду в Москві.

Наприкінці того ж року російські військові завершили попередні випробування, після чого розпочалося постачання серійних систем до армії.

Принцип роботи

Робота комплексу ґрунтується на заданні параметрів мінного поля через автоматизоване робоче місце оператора: форма, розміри, щільність, тип мін. Після пуску реактивні снаряди доставляють касетні бойові частини в заданий район, де відбувається розсіювання мін відповідно до встановленої схеми.

За заявами російської сторони, міни оснащуються програмованими самоліквідаторами та можуть деактивуватися у встановлений час.

Водночас навіть у такому випадку існує ризик, що частина боєприпасів не спрацює належним чином, створюючи довготривалу небезпеку, як військовим так, і цивільному населенню.

Міни, які застосовує «Земледелие»

Протипіхотна міна ПОМ-3 «Медальйон» для підвищення ефективності ураження цілі оснащується викидною осколковою бойовою частиною. А спеціальний електронний блок відповідає за обробку сигналів з сейсмічного датчика та управління бойовою частиною.

Міна на зовнішній поверхні встановлюється за допомогою шести пружинних опор. У транспортному положенні вони лежать уздовж корпуса ПОМ-3, а при зведенні розкриваються і встановлюють корпус міни вертикально. Завдяки цьому забезпечується оптимальне положення міни для більш ефективного ураження живої сили.

«Медальйон» спрацьовує коли амплітуда вібрацій зафіксована сейсмічним датчиком відповідає крокам людини. За командою електронного блоку відбувається підрив вишибного заряду, після чого бойова частина міни «вистрибує» на висоту близько 1-1,5 м. ПОМ-3 оснащується бойовою частиною із готовими уражаючими елементами.

Основний заряд вибухівки і детонатор встановлюються всередині конструкції, зібраної з великої кількості спеціальних кілець, за формою, які нагадують зубчасті колеса — це і є уражаючі елементи.

Зовні міна «Медальйон» у транспортному положенні має вигляд металевого циліндра діаметром близько 6-7 см і висотою близько 20 см.

Такі габарити дозволяють встановлювати міни за допомогою систем дистанційного мінування, зокрема «Земледелие».

Російська протитанкова міна ПТМ-4 призначена для виведення з ладу гусеничної та колісної броньованої техніки шляхом ураження її під час наїзду на цей боєприпас або проїзду над ним.

У цьому випадку металевий корпус броньованої машини створює магнітне збурення, яке сприймається міною і визначається як проїзд техніки.

Магнітний підривач міни ПТМ-4 у цьому випадку ініціює підрив основного заряду вибухівки. Міна також може розрізняти легкову техніку від важкої бронетехніки.

Мінування відбувається дистанційно за допомогою касет, в кожній з яких міститься по дві міни ПТМ-4.

ПТМ-4 складається з металевого корпусу з кумулятивним жолобом, заряду вибухової речовини та засобу ініціювання. Корпус міни виконаний у вигляді напівциліндра:

• Маса ПТМ-4 – 3,25 кг
• Маса вибухівки – 1,4 кг

Габаритні розміри:

• довжина – 350 мм
• висота – 55 мм
• ширина – 110 мм
• Встановлюваний час самоліквідації – 8, 12, 24, 48 год
• Час самодеактивації – 120 діб
• Гарантійний термін зберігання – 10 років

Особливістю ПТМ-4 є те, що її неможливо розмінувати. За найменшої зміни просторової орієнтації щодо магнітного поля Землі відразу ж спрацьовує підривник. Окрім того, є кульковий замикач, який обов’язково спрацює на підрив заряду міни при найменшому зрушенні її з місця.

Екіпаж

Екіпаж ІСДМ «Земледелие» складається з трьох осіб: командира, оператора-навідника та механіка-водія.

Командир приймає бойові завдання, визначає район і параметри мінування, контролює введення даних та координує дії екіпажу.

Оператор-навідник працює з автоматизованим робочим місцем, задає параметри мінного поля, керує наведенням пускової установки і контролює виконання завдання.

Водночас механік-водій відповідає за пересування комплексу, вибір позицій, маскування, технічний стан машини та участь у заміні транспортно-пускових контейнерів.

Застосування у війні проти України

Перше офіційне повідомлення про бойове застосування «Земледелия» з’явилося на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Пропагандистські медіа країни-агресора заявляли про використання комплексу у березні 2022 року на Харківщині.

Загалом система використовується окупантами для сковування пересування та маневрів українських військ під час контрударів, штурмових і наступальних дій.

У низці випадків міни ворог розсіює поблизу або в межах населених пунктів, на сільськогосподарських угіддях і дорогах загального користування. Це створює довготривалу загрозу для військовослужбовців Сил оборони та цивільного населення у разі їх повернення до своїх домівок.

Навіть за наявності механізму самоліквідації не всі міни випущені системою «Земледелие» гарантовано знищуються, і небезпека може зберігатися роками після завершення активних бойових дій.

Знищення російських систем мінування

Українські оборонці мають досвід знищення таких російських систем за допомогою різних засобів ураження, зокрема FPV-дронів, БпЛА-бомберів і високоточних американських реактивних систем HIMARS на різних ділянках фронту.

До прикладу, у липні 2025 року оператори FPV-дронів підрозділу UA REG TEAM Сил спеціальних операцій (ССО ЗСУ) знищили «Земледелие» на одній із ділянок фронту.

Російську установку виявили, коли вона працювала в бік українських позицій. Після перших атак українських дронів окупанти спробували втекти.

Однак влучанням дрона в кабіну її зупинили, а вже після цього розпочалося її остаточне знищення.

Після кількох влучань FPV-дронів, російська система дистанційного мінування «Земледелие» згоріла.

А у серпні дрони-бомбери 27-ї Печерської бригади Національної гвардії України знищили таку систему на Запоріжжі.

Росіяни використовували її для оперативного створення мінних полів на різних ділянках фронту.

На відео зафіксовано, як після кількох точних скидів боєкомплект ворожої системи загорівся, що призвело до її повного знищення.

У вересні 2024 року Сили оборони України виявили та знищили російську машину дистанційного мінування «Земледелие» на Курщині за допомогою реактивної системи Himars.

Високоточний снаряд GMLRS влучно уразив позицію окупаційної армії, що призвело до миттєвої детонації боєкомплекту установки і розльоту снарядів у різні боки.

Імовірно, росіяни планували на Курщині перекривати шляхи українським військовим за допомогою мінних полів, або ж створити їх на території України.

Загалом за даними OSINT-проєкту Oryx, з початку повномасштабної війни російські окупаційні війська втратили щонайменше одинадцять реактивних систем дистанційного мінування «Земледелие».

На тлі зростаючих втрат загарбники почали застосовувати окремі машини радіоелектронної боротьби для прикриття таких машин від українських дронів.

Судячи з оприлюднених фото у російських пропагандистських медіа, в окремих випадках йдеться про використання армійських вантажівок ГАЗ-66 («Шишига») зі встановленими засобами РЕБ для захисту системи під час роботи на фронті.

Окрім того, загарбники намагаються захистити кабіну та ключові елементи машини антидроновими решітчастими екранами.