Туреччина прагне викупити у Катару винищувачі Eurofighter

Анкара розпочала переговори з Дохою щодо потенційної купівлі винищувачів Eurofighter Typhoon.

Обговорення триває на тлі стрімкого старіння парку турецьких F-16, що змушує Туреччину шукати тимчасові рішення до введення в дію власного винищувача Kaan. Його надходження на озброєння очікують на початку 2030-х років.

За даними турецького видання Conflict, міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер та командувач Повітряних сил генерал Зія Джемаль Кадіоглу у вівторок відвідали Доху. Вони провели зустріч із катарськими посадовцями для обговорення можливої угоди щодо Eurofighter.

Турецьке міністерство оборони підтвердило переговори Гюлера із заступником прем’єр-міністра та міністром оборони Катару Саудом бін Абдурахманом аль-Тані. Водночас відомство не розкрило деталей зустрічі.

У липні Анкара підписала меморандум про взаєморозуміння з Великою Британією щодо купівлі 40 нових винищувачів Eurofighter. Проте сторони досі не узгодили ціну — Туреччина вважає британську пропозицію надто дорогою.

Крім того, навіть після підписання контракту поставки зайняли б кілька років, тоді як турецькій авіації нові літаки потрібні вже найближчим часом.

Катар має у своєму розпорядженні 24 винищувачі Eurofighter Tranche 3A. Саме тому угода з ним може стати швидким і ефективним тимчасовим рішенням для турецьких Повітряних сил.

Однак будь-яка передача літаків потребує схвалення консорціуму Eurofighter, до складу якого входять Велика Британія, Німеччина, Італія, Іспанія та Франція.

За даними джерел, усередині консорціуму угоду з Туреччиною загалом підтримують. Країну розглядають як перспективного покупця, який у майбутньому може зацікавитися сучаснішими версіями Eurofighter — Tranche 4 з удосконаленими радарами.

Після виключення Туреччини з американської програми F-35 у 2019 році через придбання російських систем ППО С-400 Анкара опинилася перед реальною загрозою дефіциту сучасних бойових літаків.

Водночас частина турецького оборонного та військового керівництва вважає, що країна має зосередити ресурси на модернізації наявних F-16 із застосуванням власних технологій, а не витрачати значні кошти на тимчасові закупівлі до появи Kaan.