Здатність Ірану контролювати рух суден Ормузькою протокою поступово слабшає

Здатність Ірану блокувати нафту, що проходить через Ормузьку протоку, і використовувати це як важіль впливу у переговорах зі США — втрачає силу, що підвищує ризик відновлення Іраном військової ескалації для зміцнення своїх позицій, повідомляє The Wall Street Journal.

Погіршення позиції Ірану відбувається на тлі того, що ВМС США та виробники нафти в Перській затоці стали краще відбивати або ухилятися від іранських атак, що дозволяє більшій кількості танкерів перетинати протоку.

Експорт нафти з Близького Сходу цього місяця відновився до найвищого рівня з початку війни в лютому, повідомляють нафтові дані. Поставки через Ормуз і об’їзні маршрути станом на минулий тиждень забезпечували трохи менше 80% довоєнних регіональних потоків, за даними трекера Kpler.

Іран, навпаки, не може транспортувати нафту через Ормуз з моменту відновлення морської блокади США в липні. Запаси нафти, які Іран накопичив назовні після блокади, можуть вичерпатися до середини жовтня, оцінює Kpler, що перекриє життєво важливе джерело доходів, оскільки економіка країни руйнується під тиском санкцій і напруги війни.

Обсяги іранської нафти, що вже знаходяться на суднах поза блокадою, — що досі приносили доходи Тегерану, — знизилися до приблизно 15 мільйонів барелів з 29 мільйонів барелів на початку вересня. Kpler очікує, що ці барелі, більшість із яких призначені для Китаю, будуть виснажені до початку або середини жовтня за поточними темпами.

«Ймовірно, протягом наступних двох тижнів… вони зроблять останні поставки нафти до Китаю, і тоді нічого не матимуть», — заявив міністр фінансів Скотт Бессент у неділю на Fox News.

Ця зміна послаблює здатність Тегерана отримувати поступки, утримуючи глобальні енергетичні постачання в заручниках, підриваючи одне з найпотужніших джерел впливу у переговорах щодо припинення конфлікту.

Але це також створює небезпечний стимул. З огляду на те, що власні доходи від нафти зменшуються, а сусіди шукають обхідні шляхи, Іран може розглядати нові атаки як найкращий залишковий спосіб чинити тиск, навіть ризикуючи американською відповіддю.

«Це демонструє погіршення результатів у підході Ірану до Ормузу», — сказав Санам Вакіл, директор програми з Близького Сходу в лондонському аналітичному центрі Chatham House. «Це може призвести до більш вибухової динаміки, коли їм доведеться самостійно провокувати або натиснути кнопку старту у більшому конфлікті, щоб вибратися з цієї ситуації».

Різні високопосадовці й іранські військові начальники наперебій попереджають, що якщо Іран не зможе транспортувати нафту, то ніхто інший так само не зможе цього робити. Спікер іранського парламенту Галібаф у коментарі, опублікованому режимною агенцією IRNA News, заявив: «Нехай і Сполучені Штати, і всі інші нації зрозуміють, як ми казали раніше, що в регіоні, де ми не можемо продавати нашу нафту, ніхто не зможе продавати свою. І якщо наша безпека не буде гарантована, жодна інфраструктура не залишиться в безпеці».

А прес-секретар КВІР так прокоментував економічну блокаду США: «За будь-яких обставин ми не сидітимемо склавши руки чи байдуже чекатимемо. У нас є низка заходів, і ми вже впровадили деякі з них, щоб запобігти серйозній шкоді».

Виробники нафти в Перській затоці побоюються, що їхня енергетична інфраструктура може зазнати нових атак. «За відсутності остаточного завершення конфлікту баланс ризиків для цін на нафту залишатиметься перекошеним у бік гори», — сказав Хамад Хуссейн, старший економіст Capital Economics.

Обхідні шляхи теж складні та дорогі. Представники Перської затоки кажуть, що це лише тимчасові заходи і нестійкі в довгостроковій перспективі.

Однак у Ірану немає порівнянного способу обходу протоки. Його новозавантажена нафта залишилася в пастці американської блокади на гирлі затоки. Аналітики оцінюють, що вантажівки можуть перевозити не більше 40 000 барелів на день.

Іранські атаки на кораблі в Ормузі, здається, зменшилися. Морська торговельна операція Великої Британії, або UKMTO, яка є афілійованою з Королівським флотом, повідомила, що останній зафіксований напад у протоці відбувся 23 вересня, а наступний за ним стався ввечері 28 вересня 2026 року. Повідомлення про яке UKMTO отримало з певним запізненням.

Аналітики вважають, що ця пауза могла бути способом перевірити апетит Трампа до угоди під час минулотижневої Генеральної Асамблеї ООН, але це може бути лише тимчасова пауза.

«Якщо керівництво Ірану відчує, що його контроль над Ормузом слабшає, це підвищує ризик, що вони шукатимуть інші способи ескалації конфлікту», — сказав Річард Бронз, співзасновник і керівник геополітики в Energy Aspects.

У п’ятницю Трамп відхилив нову іранську пропозицію припинення вогню, яка мала відкрити протоку Ормуз і припинити блокаду іранських портів США на сім днів, щоб дати простір для переговорів.

Наразі відомо, що міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі покинув Нью-Йорк із порожніми руками. Спроби провести черговий раунд непрямих переговорів зі США за посередництва Катару не дали результату. Обидві сторони зробили публічні заяви, що не готові до компромісу.