NB8 за тиждень: Данія попереджає про можливий напад Росії, Канада відкриває новий формат діалогу з NB8, а Швеція обирає нового премʼєр-міністра

Цей тиждень регіон NB8 провів на межі практичної підготовки та тривоги. Естонія, Латвія й Литва спільно попросили в ЄС півмільярда євро на протидронову оборону, данська розвідка заговорила про “низький, але зростаючий” ризик обмеженого нападу Росії на країну НАТО, а Канада відкрила новий формат прямого діалогу з усіма вісьмома країнами регіону просто на полях Генасамблеї ООН. Розповідаємо про головне.

Балтія просить ЄС додаткове фінансування на протидронові спроможності

Міністри оборони Естонії, Латвії та Литви – Мартін Герем, Райвіс Мельніс та Робертас Каунас надіслали спільного листа очільниці Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн із проханням про додаткові приблизно €500 млн фінансування на розвиток спроможностей протидії дронам.

За словами Каунаса, країни розглядають можливість спільної закупівлі техніки з перевагою для європейського оборонпрому – це, на його думку, зміцнить і стійкість регіону, і саму європейську оборонну промисловість. Конкретну суму запиту кожної окремої країни офіційно не розкрили – приблизну цифру в €500 млн назвало фінське видання Iltalehti.

Reuters у своєму матеріалі прямо пов’язує цей запит із зростанням кількості українських дронів далекого радіусу дії, які час від часу через російську РЕБ збиваються з курсу й залітають у повітряний простір Балтії, – сюжет, який ми не раз детально розбирали в попередніх випусках дайджеста. Минулого року Єврокомісія вже відхиляла менший (€12 млн) запит Естонії й Литви на “дронову стіну”, тож цей новий, значно масштабніший запит – ознака того, що Балтія вирішила знову діяти через більш об’єднану заявку.

Обмеження на кордоні з РФ і мобілізація у відповідь в Естонії

З 16 по 26 вересня 2026 року в Ленінградській області Росії запровадили додаткові обмеження в прикордонних Кінгісеппському та Сланцевському районах – про це повідомила місцева адміністрація з посиланням на Прикордонне управління ФСБ. Офіційно МВС Естонії заявляє, що безпосередня оцінка загрози залишається незмінною, проте оборонний сектор країни цього тижня продемонстрував максимальну мобілізованість одразу за трьома напрямками.

По-перше, Міноборони Естонії оголосило, що вже в листопаді до країни повертається американський контингент. Навесні цього року 6-та ескадрилья 9-го кавалерійського полку США завершила свою роботу, а зараз до Естонії прямуватиме новий підрозділ, який за чисельністю та бойовими спроможностями відповідає тому, що завершив ротацію навесні.

По-друге, Сили оборони Естонії підтвердили повну технічну готовність миттєво заблокувати кордон з Росією, якщо та спробує використати прикордонну зону для провокацій чи штучного напливу мігрантів. По-третє, саме цього тижня данська військова розвідка оприлюднила звіт, що прямо попереджає про зростання гібридної загрози Балтії й Скандинавії – цю тему ми розкриваємо детальніше нижче.

У Таллінні далі наголошують, що чутки про “негайне масштабне вторгнення” наразі перебільшені, однак військові сприймають російські маневри біля Нарви як можливу підготовку до провокацій у “сірій зоні” – можливих диверсій або перекидання агентури.

Данська розвідка: “низький, але зростаючий” ризик обмеженого нападу Росії на НАТО

24 вересня данська Служба оборонної розвідки (DDIS) оприлюднила оновлену оцінку загрози з боку Росії – і вона стала однією з найвідвертіших заяв західної спецслужби за останній час. За словами керівника DDIS Томаса Аренкіля, існує “низький, але зростаючий” ризик, що Росія здійснить обмежену військову атаку на одну чи кілька країн НАТО, що межують з РФ, – навіть попри те, що війна в Україні триває, а сама Росія не готова до регіональної чи повномасштабної війни проти Альянсу.

Серед можливих сценаріїв – ізольовані удари далекобійною зброєю по інфраструктурі, що підтримує Україну, подальша атака “під чужим прапором” з використанням дронів українського виробництва або перекидання невеликих підрозділів без розпізнавальних знаків углиб країни НАТО – наприклад, під приводом “захисту російськомовних меншин”. Повномасштабне вторгнення в країну НАТО відомство назвало вкрай малоймовірним, хоч і не виключило його повністю.

Звіт з’явився за кілька годин після того, як польська влада заявила про підпал на супутниковій станції Starlink у Мазовецькому воєводстві – за словами віцепрем’єра Польщі Кшиштофа Гавковського, атака мала на меті вивести станцію з ладу й порушити доступ до інтернету для кількох установ, включно з українськими військовими.

DDIS також прогнозує посилення гібридних атак Росії проти Заходу – руйнівних кібератак і диверсій із високим ризиком жертв; данська контррозвідка PET окремо заявила, що Росія вербує “звичайних данців” у соцмережах для фотографування об’єктів оборонної промисловості з метою підготовки диверсій.

Показово, що звіт вийшов лише через два дні після того, як президент Трамп, прем’єрка Данії Метте Фредеріксен і прем’єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підписали тристоронню безпекову угоду щодо Гренландії на полях Генасамблеї ООН – документ залишає суверенітет острова в межах Королівства Данія незмінним і забороняє країнам поза НАТО розміщувати там військові об’єкти без згоди всіх трьох сторін.

Канада відкриває прямий канал діалогу з усіма вісьмома країнами NB8

На полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулась перша офіційна міністерська зустріч Канади з форматом Nordic-Baltic Eight – діалог, який об’єднав очільників МЗС Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції. Зустріч спільно скликали канадська міністерка закордонних справ Аніта Ананд та естонський міністр Маргус Цахкна, давши Оттаві новий постійний майданчик для діалогу з вісьмома країнами, розташованими на одній із стратегічно найважливіших територій Північної Європи.

Учасники пов’язали безпеку Арктики, Північної Атлантики й Балтійського моря в єдину рамку, визначивши практичні напрями співпраці – оборонне виробництво, морську безпеку, критичну інфраструктуру та економічну безпеку.

На порядку денному також були гібридні загрози, іноземне маніпулювання інформацією та подальша координація щодо України – саме про це, за даними UATV, очільник МЗС України Андрій Сибіга окремо говорив із країнами Nordic-Baltic щодо очікувань від Конференції з відновлення України 2027 року.

Важливий нюанс: офіційна заява подає новий формат не як альтернативу НАТО, ЄС чи ООН, а як доповнення до них. За даними Associated Press, ініціатива вписується в ширшу “стратегію середніх держав” Оттави – курс на тіснішу координацію країн зі значною економічною й дипломатичною вагою, які, втім, не є наддержавами. Наступний етап співпраці розвиватиметься вже під головуванням Норвегії у форматі Nordic-Baltic.

Швеція формує новий уряд після найтіснішого голосування за роки

Тиждень регіону минав на тлі політичної невизначеності в Швеції. Вибори до Риксдагу відбулись 13 вересня – це перші парламентські вибори країни відколи вона вступила в НАТО у 2024-му. Важливо зазначити, що вибори у Швеції супроводжувались великою громадською активністю та рівнем явки, адже за новий уряд голосували більше ніж 80% громадян, а це майже 7 мільйонів людей. Вже за кілька днів, 17 вересня, коли підрахунок голосів завершився з мінімальною перевагою опозиційного блоку (176 місць проти 173 з 349), прем’єр-міністр Ульф Крістерссон подав спікеру Риксдагу лист із проханням про відставку. За шведською парламентською системою це не означає негайного відходу від влади – Крістерссон та його міністри лишаються на посадах у статусі перехідного уряду доти, доки не сформується новий кабінет, і сам прем’єр підкреслив, що продовжуватиме керувати країною на час перехідного періоду.

Голосування за нового прем’єр-міністра Риксдаг може провести не раніше 29 вересня, тобто процес формування уряду триває якраз цього тижня і перейде в наступний. Урядовий сайт офіційно підтвердив статус кабінету Крістерссона як “перехідного уряду” (övergångsregering).

Майбутній уряд Швеції також формуватиме позицію країни щодо оборонних видатків, підтримки України в межах чинної багаторічної рамкової програми фінансової допомоги та подальшої інтеграції в структури НАТО саме тоді, коли решта NB8 демонструє одностайність у протидії гібридним загрозам з боку Росії

Нові обличчя в керівництві регіональної безпеки

Цей тиждень приніс одразу два призначення, які варто запам’ятати. У Норвегії генерал-лейтенант Ларс Лервік офіційно очолив Службу розвідки (Etterretningstjenesten), змінивши на посаді віцеадмірала Нільса Андреаса Стенсьонеса, який керував відомством з 2020 року. Лервіку 55 років, з 2020-го він очолював сухопутні війська Норвегії; до цього навчався в Командно-штабному коледжі у Великій Британії та Військовому коледжі армії США, а Норвегія – країна, яка, за його ж словами в одному з інтерв’ю, є найближчим сусідом найбільшого у світі скупчення ядерної зброї: від норвезько-російського кордону до нього – лише дві-три години їзди.

У Брюсселі німецький генерал Карстен Бройєр, нинішній генеральний інспектор Бундесверу (найвища військова посада Німеччини), був обраний головою Військового комітету НАТО – головного військового дорадчого органу Альянсу при генсеку Марку Рютте. Бройєр стане наступником італійського адмірала Джузеппе Каво Драгоне з літа 2027-го. У Німеччині 61-річного генерала прозвали “генералом канцлера” – прізвисько закріпилося після того, як тодішній канцлер Олаф Шольц доручив йому очолити кризовий штаб з подолання пандемії COVID-19 у 2021–2022 роках; також Бройєр служив у складі місій НАТО в Косові та Афганістані.

Фінляндія й Україна поглиблюють співпрацю з дронів

24 вересня Фінляндія та Україна підписали угоду про співпрацю з безпілотних систем – ще один крок у тій самій логіці, яку ми вже описували на прикладі фінської Patria та української “Генерал Черешня”: перенесення українського бойового досвіду й технологічної експертизи на територію союзника. Того ж тижня Україна відкрила тендер на закупівлю радіокерованих дронів, а Верховна Рада ратифікувала угоди з фондом оборони ЄС – тобто фінансовий і технологічний рух відбувається паралельно, з обох боків одночасно.

Коротко по регіону

1. 25 вересня Фінляндія і Швеція спільно ідентифікували російський військовий літак – приклад дедалі тіснішої координації повітряного спостереження двох країн.
2. Швеція привезла 28 безпілотних систем на навчання НАТО REPMUS – одні з найбільших морських навчань з випробування безпілотних технологій в Альянсі.
3. Фінський пілот F-35 вперше здійснив бойовий виліт у складі об’єднаного підрозділу з європейськими союзниками.
4. Парламенти й керівники оборонних відомств країн Nordic провели огляд інтеграції в межах NORDEFCO – регулярна звірка того, наскільки глибоко просунулась спільна скандинавська оборонна координація.
5. Шведське агентство оборонних досліджень (FOI) оприлюднило довідник із питань ядерної зброї – опубліковано новий довідник із питань ядерної зброї, що розрахований на широку громадськість, осіб, які приймають рішення, та суб’єктів системи «цілісної оборони». Видання, підготовлене під керівництвом Джессіки Стрембро, має на меті підвищити готовність Швеції до ймовірного ядерного удару.