Сьогодні ми зазирнемо до однієї з виразок “русского міра” – самопроголошеної “Придністровської Молдавської Республіки”.

На відміну “ЛДНР”, Абхазії, Південної Осетії, вона не має кордону з рашкою, через що “гуманітарні конвої” у Придністров’я не курсують. А значить, місцевим воякам доводиться обходитись тим, що є на місці, випотрошуючи арсенали колишньої радянської 14-ї армії.

В Придністров’ї на цих арсеналах знаходилось чимало спеціяльної інженерної техніки. Місцеві “кулібіни” час від часу роблять спроби переробити її на щось більш корисне. Одним з результатів їхньої активності стала конверсія мінного загороджувача ГМЗ-3 у бронетранспортер.

Сам по собі ГМЗ-3, взятий на озброєння Совєтської армії в 1984 р. – достатньо велика машина (довжина понад 9 м, бойова маса 28,5 тонн), здатна ставити протитанкові міни як на поверхню, так і з заглибленням у грунт. Танковий дизель потужністю 520 к.с. дозволяє машині розганятись до 60 км/год.

При переробці у БТР з ГМЗ-3, зрозуміло, викинули все обладнання для встановлення мін. Переробили верхню частину корпусу, а замість штатного ПКТ встановили 12,7-мм кулемет А-12,7 на примітивній установці з ручним наведенням. Чому авіаційний кулемет? “Форма № 8 – что с3,14ділі, то і носім…”. Очевидно, така зброя була на складі.

Екіпаж БТР складається, ймовірно, з трьох осіб. Всередині достатньо місця для десятка бійців, але фото десантного відсіку мені не траплялись.

Для висадки десанту слугують двері в кормовій стінці корпусу. Вони одностулкові і вузькі – одночасно спішуватись може тільки один боєць. По бортах є по дві (або три – на різних машинах по-різному) амбразури для ведення вогню з особистої зброї, а над ними – перископічні спостережні прилади.

Вперше БТР на базі ГМЗ-3 були продемонстровані 2015 р. Виготовили їх щонайменше вісім штук. Вони отримали назву БТРГ-127 “Шмєль”. БТР – це зрозуміло, “Г”, ймовірно, означає “гусеничний” (а не те, що ви подумали), а “127” відсилає нас до калібру кулемета.

Що ж вийшло у придністровців? Велика машина зі слабеньким озброєнням, протикульною бронею (немає жодних свідчень про спроби посилити захищеність порівняно з базовою машиною), незручна для спішування і досить масивна (думаю, щонайменше 25 тонн).