Під час експлуатації в Грузії бронетранспортери продемонстрували свою ключову проблему — недостатню потужність двигуна.
Для грузинської армії це стало суттєвим недоліком, оскільки техніка втрачала ефективність у високогірних районах і мала обмежену прохідність на складному рельєфі.
Крім того, через відносно високий кліренс машини характеризувалися підвищеним центром мас, що негативно впливало на стійкість. У деяких випадках це призводило до перекидання бронетранспортерів під час проходження поворотів на швидкості або на пересіченій місцевості.
