Бліда тінь – саме так можна охарактеризувати нинішню польову артилерію Німеччини у порівнянні з часами холодної війни. Судіть самі: у 80-х роках минулого століття кожна дивізія Бундесверу, за винятком повітрянодесантної (тобто, 11 з 12), мала три дивізіони САУ М109 в бригадах плюс дивізійний артполк (по дивізіону 155-мм гаубиць FH70, 203-мм САУ М110 і 160-мм РСЗВ LARS 2). Плюс корпусна артилерія. Що ж залишилось? Чотири дивізіони, з них два навчальних…

З чотирьох дивізіонів три підпорядковані дивізіям, і лише один – бригаді. Інформацію про них я звів в табличку.

Як бачимо, структура дивізіонів назагал типова, але двох однакових серед них нема.

Основу озброєння польової артилерії Бундесверу становлять 155-мм САУ PzH 2000 – про них ми вже писали. Таких артсистем на балансі знаходиться 121, з них 75 – в строю. РСЗВ MARS II – це модернізований у 2008-2013 рр. варіант системи MARS (як в Німеччині називають MLRS), пристосований для використання керованих снарядів GMLRS. Крім американських снарядів М31, М31А1 і М32 бундесвер використовує також німецькі – дистанційного мінування, з протитанковими мінами АТ2 (використовуються вони і ЗС України, причому добре себе зарекомендували). РСЗВ MARS II на балансі знаходиться 41 екземпляр, але в строю їх лише 15 – замало як на чотири батареї… Крім цього, Бундесвер має 120-мм міномети – 100 екземплярів, з них 30 самохідних.

Намагаючись підвищити міць своєї артилерії, Бундесвер розпочав програму під лаконічною, типово німецькою назвою ZukSysIndirF. Під цією абревіатурою криється Zukünftiges System Indirekts Feuer – тобто майбутня система непрямого вогню. Реалізація програми проходить на кількох рівнях. Перший – це засоби малої дальності, тобто високомобільні міномети з дальністю стрільби 8 км.

Другий рівень – системи середньої дальності. Тут передбачається кілька заходів. По-перше, модернізація САУ PzH 2000 зі збільшенням дальності до 70 км. Ці САУ планується передати до відновлених бригадних артдивізіонів. По-друге, закупівля 120 155-мм колісних САУ. Бундесвер хоче отримати високоавтоматизовану артсистему, екіпаж якої складатиметься з трьох, або навіть двох осіб. Планувалось оголосити тендер у 2022 р. і завершити поставки у 2030-му, але жодної інформації про хід реалізації програми нема. Теоретично на роль колісної САУ для бундесверу може претендувати кілька артсистем: шведський «Арчер» (у варіанті на чотиривісному шасі «Рейнметал-МАН» НХ2, німецький «Боксер» RCH 155 з безекіпажним модулем AGM (стартовим замовником цієї САУ стала Україна) або ж система на п’ятивісному шасі НХ3.

Третій рівень – це реактивна артилерія. Серед пропозицій на цьому рівні – модернізація РСЗВ MARS II з включенням до боєкомплекту нових крилатих ракет JFS–M (про них ми вже розповідали), а також заміна MARS II новими РСЗВ. В цьому контексті варто згадати, що у серпні 2022 р. концерн «Краус-Маффей-Вегманн» підписав з ізраїльською фірмою «Елбіт» угоду про спільне виробництво РСЗВ Euro–PULS (нагадаємо, що систему PULS вже замовила Данія). Також не виключена можливість реанімації напівсонного проєкту створення європейського відповідника ракети ATACMS (спільно з Францією та Італією). Та готовим цей виріб може бути десь ближче до 2035 р.

Як бачимо, плани накреслені дуже широкі – якісне оновлення плюс фактичне подвоєння кількісного складу. Однак чи будуть вони реалізовані і в яких термінах – це велике питання. Річ в тім, що частина політичної сцени Німеччини (насамперед, соціал-демократи) систематично опонують будь-яким заходам з підвищення обороноздатності…