Асадити знов обстріляли турецький пост. Лівійський уряд продовжує вирішувати проблему з іноземними найманцями. Туреччина готується до нових гібридних викликів. КВІР союзник РПК – Newlines.

Сирія: Вчора над вечір асадити обстріляли турецький військовий пост на півдні Іділбу. І вже сьогодні артилерія асада обстріляла турецький КПП поблизу Кастоуна на заході Хама. Ця атака стала третьою за останні 96 годин. Сили асада посилюють напади проти пунктів дислокації турецької армії на півдні Ідлібу (включаючи західну Хама).

Посилення ескалації з боку асадитів, яке може перерости у нову битву за Ідліб, відбувається вже з початку літа. Лише за останній тиждень жертвами обстрілів з боку армії режиму та русні стали 35 мирних жителів Великого Ідлібу, серед яких 5 жінок та 3 дітей.

Лівія: Заступник міністра закордонних справ немитої сергій вершинін заявив, що позитивних змін в Лівії досягти непросто, оскільки всі положення дорожньої карти, передбачені Резолюцією Ради Безпеки No2570, не були виконані належним чином, наголосивши, що не допускається порушення графіку виборів.

У своїй промові під час конференції “Берлін-2” вершинін додав, що процес виведення іноземних сил та найманців з території Лівії повинен бути одночасним і включати всі нелівійські збройні формування в країні, зазначивши, що в іншому випадку поточний баланс сил буде зруйнований, і існуватиме реальна загроза збройної ескалації.

Ось тобі приїхало) Як такий баланс сил? Руйнування внутрішньо лівійської підтримки заколотника Хафтара та його банд зменшується, разом зі зменшенням фінансової підтримки з боку інших країн – його союзників. Ті ж країни вже заявили про підтримку «перехідного процесу» та майбутніх виборів в Лівії. Бо нікому нова війна в багатій нафтою країні не потрібна (звісно ж, крім Хафтара та кремля).

Єдине на чому наполягають лівійці, так це на справедливому розподілі ресурсів (була б ідеальна країна для багатьох українців – joke). Тобто це коли нічого не потрібно робити, а лише отримувати свою частку доходів від продажу нафти, чистий профіт.

З іншого боку позитивним є те, що рашка взагалі згадала про виведення найманців. А я нагадаю, що чистих свнсбк разом з сирійцями під вагнерівською парасолькою в Лівії зараз за 3,5 тисячі. По-друге, сирійці з турецького ПВК SADAT, саме ті хто відновив баланс сил під час загострення війни, зараз можуть спокійно покинути Лівію, але Туреччина всіляко намагатиметься синхронізувати цей процес з вагнерівцями.

Звісно ж, турецькі військові, які виконують ролі інструкторів та спеціалістів не розглядаються як найманці, а їх перебування в Лівії цілком законне. Зрозуміло, що русня ще ніколи доброю волею сама не йшла, а тому врешті-решт лівійцям разом з турками прийдеться влаштувати їм новий «Дейр Ез-Зор», якщо до того дійде.

І я гадаю, що саме над таким сценарієм зараз працює прем’єр Лівії Абдель Хамід Дбейба, який вчора був в Берліні, а сьогодні вже в Лондоні де обговорює проблему іноземних найманців. В ході подорожі Дбейбу супроводжують – міністр закордонних справ Лівії Наджли Аль-Манкуш та державний міністр у справах президента Адель Джумаа.

До цього процесу «майже випадково» долучилися і США.

Туреччина: ЄС готовий поступово поглиблювати співпрацю з Туреччиною в багатьох галузях, що становлять спільний інтерес. Про це йдеться в частині декларації саміту лідерів спільноти, присвяченого відносинам Брюсселя з Анкарою.

Згідно з комюніке, на саміті лідерів Європейського союзу глави держав і урядів країн-членів блоку попросили Європейську комісію негайно надати офіційну пропозицію щодо виділення фінансових коштів для підтримки сирійських біженців, які знайшли притулок у Туреччині та інших країнах регіону.

У документі наголошується, що Рада ЄС знову обговорила ситуацію в Східному Середземномор’ї і відносини між ЄС та Туреччиною. Підкреслено, що безпечна і стабільна обстановка в Східному Середземномор’ї, а також конструктивні відносини з Туреччиною, які сприяють поглибленню співпраці між сторонами, відповідають стратегічним інтересам ЄС.

Гарно було б побачити ще реальне виділення коштів від ЄС. Бо до цього подібні декларації залишалися лише деклараціями з незначними фінансовими наслдіками, а проблеми з сирійськими біженцями залишалися проблемою Туреччини.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган провів телефонну розмову з ху@лом. Згідно з повідомленням прес-служби кремля, обговорювалося відновлення авіасполучення між Туреччиною і московією, початок поставок до Туреччини російського «Супутник V». Зачепили також теми Нагірного Карабаху та Сирії.

Порядок викладення бесіди кремлівською прес-службою не відображає порядок зацікавленості москви. Тобто, Сирія залишилася на кінець розмови, з тим по іншим темам для Туреччини питання вирішені давно. А ось Сирія, як раз знаходиться в моменті підігріву, тому ху@лу дуже важливо «зняти реакцію» турецького лідера наскільки він може збільшити військовий тиск.

Іншою спробою «зняти реакцію» Туреччини, буде чергова 16-та Міжнародна зустріч по Сирії в Астанинському форматі 7-8 липня 2021 року, яка пройде в Нур-Султані. В ній планується участь делегацій країн-гарантів – Ірану, рашки та Туреччини, представників режиму асада та сирійської збройної опозиції. В якості спостерігачів візьмуть участь високі представники ООН, Йорданії, Лівану та Іраку.

Зрозуміло, що представників опозиції в Нур-Султан привезуть турки. Тому турки в такому форматі виглядають в меншості і фактичних результатів цієї зустрічі, як і попередніх не буде. І якщо по відносинах між рашкою та Туреччиною все більш менш зрозуміло, то ось наприклад ситуація з Іраном набула нових барв.

Ірак: Так от, у свіжій публікації від Newlines стверджується про тісну співпрацю між курдськими РПК та Іраном в іракському регіоні Синджар. Важливість цього району обумовлена його географічним положенням – стратегічно розташованим на перехресті до кордонів Іраку, Сирії та Туреччини.

Представниками Ірану в Синджарі є озброєнні групи «Хашд аль-Шааб», які складаються здебільшого з місцевого ополчення ізидів та фахівців КВІР. РПК представлені власне місцевими курдськими комуністами та іншими, які залишилися тут після звільнення Синджару від ІДІЛ у 2014 році. Всі ці угруповання отримують фінансову підтримку з боку Ірану.

Бойовикам РПК та іранським найманцям заборонено воювати один з одним, хоча на офіційному рівні Іран нібито конфліктує з РПК. Історія взаємовідносин РПК та КВІР є довгою та прагматичною і тягнеться з далекого 1982 року. З перших днів існування РПК її засновник Абдулла Оджалан прагнув налагодити зв’язки з Іраном, включаючи КВІР.

Іранська розвідка допомогла курдським повстанцям знайти місця для розташування таборів у горах Канділ на півночі Іраку, де зараз знаходиться штаб РПК. Вздовж ділянок кордону постові КВІР та табори РПК були в полі зору один одного, але кожен закривав очі на іншого. У 1999 році, коли Оджалан було захоплено в полон, тисячі бійців РПК відступили з позицій у Туреччині, і принаймні 5000 з них пройшли через Іран, щоб дістатися до Канділу.

Тому незважаючи на спільні заяви Анкари та Тегерану про намір протидіяти РПК, власне сам Іран нічого не робить і через свої проксі сили в Іраку максимально заважає Туреччині в цьому. Минулого січня Ердоган заявляв, що готовий до спільної операції в Синджарі проти РПК з Іраком, або “ми можемо прийти туди за ніч, раптом”, – сказав він.

А отже, Туреччина входить в черговий виток гібридної війни на Близькому Сході проти своїх «партнерів», наслідки якого буде чутно і в Україні. Проте є хороша новина – Туреччина висококваліфікований фахівець гібридних війн, не дарма США залишили її «старшою на куті».

Ємен: Представник хуситів Яхья Сарі повідомив про «масштабну та ефективну військову операцію, спрямовану на тренувальний табір саудівсько-американської коаліції-агресора в районі Аль-Вадіана». Повітряні удари було завдано десятьма безпілотниками Qasef 2K, націленими на командний центр, навчальні об’єкти, сектори скупчення людей та інші об’єкти всередині табору.

За словами Яхья Сарі, в результаті операції було вбито та поранено більше 60 військових, включаючи командира табору, також загинуло кілька саудівських офіцерів. Операція проводилася протягом останніх 2 днів і задокументована на аудіо і відео, докази будуть опубліковані пізніше.