Чисельність Бундесверу станом на кінець липня 2026 року зросла до близько 186,7 тисячі військовослужбовців. Це найвищий показник приблизно за останні 13 років.

Порівняно з липнем 2025 року кількість військовослужбовців зросла більш ніж на 2%, або приблизно на 3700 осіб. Таким чином, Бундесвер уже досяг визначеного на 2026 рік цільового діапазону чисельності — від 186 до 190 тисяч військовослужбовців.

Паралельно в Німеччині зростає кількість охочих пройти військову службу. За перші сім місяців 2026 року Бундесвер отримав близько 47,3 тисячі заявок, що на 26% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

За цей же період до війська прийняли близько 15,4 тисячі нових військовослужбовців — на 12% більше, ніж роком раніше.

У Міністерстві оборони зазначили, що зростання чисельності у липні частково пов’язане із сезонними факторами. Зокрема, 1 липня є одним з основних термінів початку служби для офіцерів у всіх видах Збройних сил Німеччини.

Водночас у відомстві очікують подальшого зростання чисельності Бундесверу до кінця року, попри можливі сезонні коливання.

Збільшення кількості кандидатів відбувається також після запровадження нової системи обліку потенційних військовослужбовців.

Нова система військової служби

З 2026 року в Німеччині почала діяти нова модель військової служби, покликана насамперед збільшити чисельність Бундесверу.

Закон передбачає поступове нарощування чисельності німецьких збройних сил до 255–270 тисяч військовослужбовців до 2035 року.

Одним з основних елементів реформи стало повернення системи обліку потенційних військовослужбовців.

Молоді німці, народжені у 2008 році або пізніше, отримують спеціальний опитувальник із питаннями про стан здоров’я, освіту, навички та готовність проходити військову службу.

Для чоловіків заповнення анкети є обов’язковим, тоді як жінки можуть зробити це добровільно.

Наступним етапом реформи має стати повернення обов’язкового медичного огляду та оцінки придатності до військової служби — Musterung. З 2027 року через цю процедуру мають проходити чоловіки відповідних вікових категорій.

Фактично Берлін повертає систему, яка дозволяє державі визначати, яким людським ресурсом вона володіє, та отримувати інформацію про потенційних кандидатів для служби у Бундесвері.

При цьому сама військова служба в Німеччині поки залишається добровільною. Обов’язковий призов у країні призупинили ще у 2011 році, новий закон лише визначає механізм, за яким Німеччина зможе запровадити призов за потребою, якщо добровільний набір не дозволить досягти необхідної чисельності Бундесверу.

Бундесвер отримує більше рекрутів

Повернення військового обліку вже дає результат у вигляді збільшення кількості кандидатів.

За перші сім місяців 2026 року Бундесвер отримав 47,3 тисячі заявок на проходження військової служби, що на 26% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.

Водночас зростання кількості заявок не варто повністю пов’язувати лише з новою системою анкетування.

Збільшення чисельності Бундесверу та кількості кандидатів відбувається в межах масштабнішої кампанії з посилення німецьких збройних сил. Новий механізм дозволяє військовим напряму контактувати з великою кількістю молодих людей та отримувати інформацію про потенційних кандидатів.

Таким чином, навіть ті, хто не вирішить добровільно вступити до війська, потрапляють до системи військового обліку.

Це дає державі можливість оцінювати доступний людський ресурс, а Бундесверу — працювати з потенційними кандидатами на службу.

Збільшення чисельності Бундесверу пов’язане не лише із загальним посиленням німецьких збройних сил. Німеччина також бере на себе зобов’язання в межах оборони східного флангу НАТО.

Одним із таких прикладів стало розгортання німецької бронетанкової бригади в Литві. Це перше постійне розміщення великого бойового з’єднання Бундесверу за межами Німеччини, яке потребує не лише техніки та інфраструктури, а й значної кількості особового складу.

Німеччина також нарощує резерв

Паралельно зі збільшенням чисельності Бундесверу Німеччина планує розширювати військовий резерв.

Згідно з планами німецького уряду, до 2035 року Бундесвер має налічувати від 255 до 270 тисяч військовослужбовців на активній службі, а також близько 200 тисяч резервістів.

Для цього Бундесвер уже звертається до колишніх військовослужбовців, які раніше проходили службу. Їм пропонують інформацію про можливість повернення до системи резерву та участі у військовій підготовці.

Резерв розглядають як важливе джерело підготовленого особового складу в умовах зростання потреб Бундесверу. До нього можуть залучати не лише військових, які завершили активну службу, а й колишніх призовників та інших громадян, які пройшли необхідну військову підготовку.

За даними німецьких медіа, Німеччина також розглядає можливість підвищити граничний вік для резервістів до 70 років, що дозволить залучити додатковий підготовлений людський ресурс.

Таким чином, Німеччина розраховує не лише збільшити кількість військовослужбовців на дійсній службі, а й створити значний резерв, який у разі масштабного конфлікту може доповнити Збройні сили.

Саме тому нова система військової служби має забезпечити Бундесвер не лише новими рекрутами. Після завершення активної служби частина військовослужбовців зможе поповнювати резерв, поступово збільшуючи кількість підготовленого особового складу.

Пацифізм як відповідь на переозброєння

Повернення військового питання у повсякденне життя Німеччини також активізувало пацифістський рух, представники якого відкрито виступають проти переозброєння країни, збільшення Бундесверу та можливого повернення обов’язкової служби.

Одним із найпомітніших представників таких поглядів є 27-річний німецький автор Оле Нюмоен. У 2025 році він видав книгу «Чому я ніколи не буду воювати за свою країну», в якій пояснює власну відмову від участі у війні.

Нюмоен заявляє, що навіть у разі нападу віддав би перевагу капітуляції та життю під окупацією, а не участі у збройному спротиві. За його словами, якби він опинився в Україні 24 лютого 2022 року, то намагався б залишити країну або переховуватися, але не пішов би воювати.

Схожі погляди мають і інші представники німецького антивоєнного руху.

Політичний директор Німецького товариства миру — Об’єднання противників військової служби Міхаель Шульце фон Гласер виступає проти мілітаризації Німеччини та підготовки до можливого конфлікту з Росією. Він виходить із того, що війна між НАТО та Росією може перерости у ядерний конфлікт.

Проти повернення військового обов’язку також виступає німецький блогер Сімон Давид Дреслер. Він заявляв, що у разі нападу Росії на Німеччину намагався б залишити країну разом із близькими, а не брати участь у бойових діях.

Такі настрої пояснюють одну з причин різкого зростання кількості відмовників. Після того як Німеччина почала відновлювати систему військового обліку та готувати повернення обов’язкової оцінки придатності до служби, для частини молоді питання можливої війни перестало бути абстрактним.

У відповідь на це частина німців іде до Бундесверу, тоді як інші публічно заявляють про відмову від військової служби та збройного спротиву загалом.

Таким чином, реформа фактично оголила дві протилежні тенденції в німецькому суспільстві: країна одночасно нарощує армію та стикається з помітною частиною суспільства, яка принципово не готова брати до рук зброю навіть у разі прямої загрози.

Один процес — два результати

Таким чином, зростання чисельності Бундесверу та рекордна кількість заяв про відмову від військової служби не є взаємовиключними явищами.

Німеччина одночасно отримує більше кандидатів для служби та більше людей, які принципово заявляють про відмову від неї.

Для Берліна ключовим завданням на цьому етапі є не лише безпосередній набір добровольців, а й відновлення системи військового обліку.

Чим ширше Німеччина охоплює молодь цією системою, тим більше вона отримує як потенційних рекрутів, так і тих, хто категорично не бажає проходити службу.

Однак основна мета реформи — збільшення чисельності Бундесверу та створення резерву потенційних військовослужбовців — уже починає виконуватися.

Тому рекордне зростання кількості відмовників можна розглядати як один із побічних ефектів повернення масового військового обліку: держава знову почала активно працювати з людським ресурсом, який після 2011 року значною мірою залишався поза прямим контактом із системою військової служби.