Деякі українські оборонні компанії вже припинили приймати нові замовлення через «Е-Бали» на тлі затримки оплати за раніше поставлену військовим продукцію. Водночас Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки заявив, що необхідні для погодження документи Міністерство оборони передало лише 10 вересня.

Про це у коментарі «Мілітарному» повідомив виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко. Окремі заяви щодо ситуації також оприлюднив Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки та Міністерство Оборони.

За інформацією Української ради зброярів, затримка стосується всіх поточних поставок через «Е-Бали», які мають оплачуватися з відповідної частки військового податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

Точної кількості підприємств, які очікують на оплату, в Раді наразі не називають, оскільки повний реєстр постачальників і платежів перебуває у Міністерства оборони.

Водночас, за словами Федірка, сума неоплачених поставок на рівні окремих підприємств становить від 24 мільйонів до кількох сотень мільйонів гривень.

«Отже, загалом ідеться щонайменше про сотні мільйонів гривень. Точний консолідований обсяг заборгованості має назвати Міністерство оборони, яке володіє повною інформацією щодо всіх поставок у межах програми», — розповів Федірко.

Деякі виробники вже закрили продажі

Затримка коштів уже впливає на можливість окремих підприємств виконувати нові замовлення.

За словами Федірка, виробники власними оборотними коштами профінансували виготовлення партій продукції, після чого передали її військовим.

Однак затримка виплат на десятки або сотні мільйонів гривень позбавляє невеликі компанії коштів, необхідних для закупівлі компонентів, виплати зарплат та виготовлення наступних партій.

«Так, такий ризик є. Деякі компанії вже закрили продажі», — розповів Федірко, відповідаючи на запитання про можливе припинення приймання нових замовлень через «Е-Бали».

За його словами, якщо ситуацію найближчим часом не розв’язати, частина невеликих підприємств може призупинити або суттєво скоротити виконання нових замовлень.

«Це не питання бажання виробників, а питання їхньої фінансової спроможності», — наголосив він.

Міноборони передало документи Комітету лише 10 вересня

24 червня набрали чинності зміни до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Вони передбачають, що напрями використання відповідної частини коштів військового ПДФО Міністерство оборони та Адміністрація Держспецзв’язку мають погоджувати з Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

При цьому йдеться не про погодження кожної окремої закупівлі, контракту чи платежу, а про загальні напрями використання коштів.

У Комітеті заявили, що після набрання змінами чинності неодноразово наголошували керівництву Міністерства оборони на необхідності подати відповідні матеріали.

За твердженням Комітету, питання порушували на його засіданнях та під час робочих зустрічей із новопризначеним керівництвом Міністерства оборони.

Однак лист із грифом «Для службового користування» щодо погодження напрямів використання коштів військового ПДФО за підписом першого заступника міністра оборони Олексія Вискуба надійшов до Комітету лише 10 вересня.

«Чому Міністерство оборони звернулося до Комітету лише через понад два з половиною місяці після набрання чинності відповідною нормою закону — це питання до Міністерства», — заявили в Комітеті.

Отримані матеріали Комітет планує розглянути у пріоритетному порядку на найближчому запланованому засіданні.

Федірко також повідомив «Мілітарному», що, за попередньою інформацією, погодження можуть завершити до середи, після чого документи повернуться до Міністерства оборони, а виплати можуть розпочатися до п’ятниці.

Водночас він наголосив, що це попередні строки і гарантій щодо початку виплат наразі немає.

Не всі «Е-Бали» фінансуються з військового ПДФО

У парламентському Комітеті окремо наголосили, що фінансування постачань через «Е-Бали» не обмежується коштами військового ПДФО.

Видатки на відповідні закупівлі передбачені також за іншими бюджетними програмами та статтями Міністерства оборони.

Відповідно, не всі кошти, які використовують для фінансування замовлень через «Е-Бали», підпадають під процедуру погодження, передбачену статтею 28 закону про державний бюджет.

Таким чином, затримка, про яку повідомляє Українська рада зброярів, стосується саме тих поставок, оплату яких мають здійснювати з частки військового ПДФО, що потребує погодження парламентського Комітету.

При цьому залишається відкритим питання, чому частину вже виконаних зобов’язань не могли профінансувати з інших бюджетних програм, які не потребують такого погодження.

Позиція Міністерства оборони

Міністерство оборони заявило, що програма «єБали» продовжує працювати, а кошти на її фінансування передбачені до кінця року.

У відомстві запевнили, що всі належні виплати за вже поставлену техніку проведуть.

За поясненням Міноборони, окремі технічні затримки пов’язані, зокрема, з планами рефінансувати програму за рахунок кредитних коштів Європейського Союзу. Такий механізм потребує додаткових процедур. Ще однією причиною у відомстві назвали планові зміни до «бальної системи».

При цьому Міноборони не уточнило, чому матеріали для погодження напрямів використання коштів військового ПДФО передали парламентському Комітету лише 10 вересня, хоча відповідна норма законодавства діє з 24 червня.

Також у заяві Міністерства не навели загальну суму неоплачених поставок і кількість виробників, яких стосується затримка розрахунків.

Водночас у відомстві зазначили, що конструктивно працюють із Комітетом Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо реалізації програми.

За даними Міністерства оборони, від моменту інтеграції «Е-Балів» із Brave1 Market військові замовили понад 750 тисяч одиниць техніки та обладнання на суму понад 51,9 млрд гривень.

Обсяг уже поставленої продукції становить майже 40 млрд гривень. Програмою скористалися понад 400 підрозділів, а середній строк постачання товарів зі складу становить 7–10 днів.

Через «Е-Бали» військові можуть самостійно обирати необхідні дрони, засоби радіоелектронної боротьби, наземні роботизовані комплекси та іншу техніку й отримувати її безпосередньо від виробників.

Міністерство заявило, що стабільне фінансування програми та оплата поставок залишаються одним із його пріоритетів, оскільки безпосередньо впливають на забезпечення бойових підрозділів і стійкість українського оборонно-промислового комплексу.

Як виробники пропонують змінити механізм

В Українській раді зброярів вважають, що першочергово держава має завершити погодження та оплатити всю вже поставлену й прийняту продукцію.

Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому Рада пропонує передбачати перехідний період під час зміни бюджетних механізмів та не поширювати нові процедури на зобов’язання, які виникли до набрання змінами чинності.

Крім того, необхідні погодження, за словами Федірка, мають отримувати ще до того, як компанії починають виконувати замовлення, а законодавство повинно встановлювати чіткі строки проходження таких процедур.

Федірко також розкритикував дії як Міністерства оборони, так і парламентського Комітету.

«Зараз профільний комітет фактично перекладає відповідальність на Міністерство оборони. Однак незрозуміло, чому протягом двох місяців комітет не зайняв проактивної позиції: не запросив представників Міноборони й не звернувся із депутатським запитом, щоб з’ясувати, чому необхідні документи досі не подані на погодження. Відверто кажучи, ця ситуація схожа на недбалість з обох сторін», — заявив він.

На думку Федірка, якщо таке погодження необхідно проходити щороку, процедуру потрібно запускати завчасно й автоматично.

«Держава не може змінювати правила після того, як техніка вже передана на фронт, і фактично змушувати виробників кредитувати її власним коштом», — підсумував він.