У Києві відбулася дискусія, присвячена документальному фільму «За лаштунками війни» колумбійської режисерки Каталіни Ґомес Анхель про латиноамериканських добровольців, які воюють за Україну.

Стрічка розповідає про іноземних військовослужбовців підрозділу Guajiro, який сформували у складі «Хартії». Документальний фільм увійшов до програми спеціальних показів XVII Одеського міжнародного кінофестивалю.

Під час дискусії військові та творці фільму розповіли про мотивацію іноземців, їхню адаптацію в українському війську та проблеми, з якими доводиться стикатися під час служби.

Чому колумбійці їдуть воювати в Україну

За словами учасників дискусії, значна частина добровольців із Колумбії має попередній військовий досвід.

Одним із факторів, який впливає на рішення приїхати до України, назвали фінансову мотивацію. За словами представника «Хартії», після завершення військової служби в Колумбії багато колишніх військових отримують скромну пенсію, тоді як служба в Україні передбачає значно вищі виплати під час виконання бойових завдань.

Водночас командири підрозділу наголошують, що фінансовий фактор не є головною причиною приїзду іноземців.

Серед добровольців є ті, хто підтримує Україну з ідейних переконань та розглядає участь у війні як боротьбу проти російської агресії.

Одним із героїв фільму став доброволець із позивним «Качоро», який прибув до України 20 вересня 2022 року та продовжує службу вже четвертий рік. Він став одним із перших іноземних добровольців, які долучилися до «Хартії».

Добровольці, про яких розповідає документальний фільм, служать у 21-му штурмовому полку РУГ «Хартії», який сформували переважно з іноземних військовослужбовців. Основою для його створення став підрозділ  «Гуахіро», що діяв у складі 13-ї бригади Національної гвардії України «Хартія» у 2023–2024 роках. Нещодавно Полк «Р.У.Г» звільнив лісовий масив на Купʼянщині біля села Дворічна

Від мовного бар’єра до спільної тактики

Однією з головних проблем під час формування підрозділів з іноземцями став мовний бар’єр.

У «Хартії» зазначають, що для ефективної підготовки недостатньо просто перекладати слова. Перекладачі мають передавати зміст команд, військову термінологію та спосіб, у який командир доносить інформацію.

Особливо це важливо під час постановки бойових завдань та підготовки особового складу.

Для зменшення проблем із комунікацією добровольців намагаються об’єднувати у групи людей, які розмовляють однією мовою.

Перші іноземні добровольці проходили близько трьох місяців індивідуальної та колективної підготовки. Лише після цього та виконання перших бойових завдань вони поступово адаптувалися до тактики підрозділу.

У «Хартії» також враховують культурні відмінності між військовими. Командування окремо аналізувало досвід та походження добровольців, щоб краще організувати їхню службу та побут.

Не лише колумбійці

Як стало відомо «Мілітарному» під час розмови з перекладачем підрозділу, у складі «Хартії» служать добровольці не лише з Колумбії.

Серед іноземних військовослужбовців також є громадяни інших країн Латинської Америки

Основним бойовим завданням іноземних добровольців є штурмові дії. Після захоплення та закріплення позицій їх передають українським військовослужбовцям.

Для уникнення проблем із комунікацією добровольців із різних мовних груп не об’єднують між собою. Це дозволяє зменшити ризик непорозумінь під час підготовки та виконання бойових завдань.

Іноземці — контрактні військовослужбовці

Представники «Хартії» також окремо наголосили на статусі іноземних добровольців.

Після прибуття до України вони проходять оформлення та підписують контракт на службу в українських Силах оборони.

У підрозділі наголошують, що іноземців не вважають найманцями, попри поширення такого визначення російською пропагандою.

Документальний фільм «За лаштунками війни» показує шлях іноземних добровольців від прибуття до України та підготовки до участі у бойових діях. Стрічка також документує створення іспаномовного підрозділу  «Гуахіро», який став основою міжнародного підрозділу у складі «Хартії».