З досвідом власної війни: військова підтримка Хорватією України (2022–2026 рр.)

Після початку повномасштабного російського вторгнення Хорватія долучилася до військової підтримки України вже в перші дні війни. 28 лютого 2022 р. уряд країни ухвалив рішення про передачу озброєння та спорядження вартістю 124 млн кун (близько 16,5 млн євро), а надалі такі поставки набули регулярного характеру.

Значна частина рішень ухвалювалася без оприлюднення номенклатури переданого майна, тому встановити повний склад хорватської допомоги за відкритими джерелами неможливо. До початку 2026 р. Загреб сформував уже 15 пакетів допомоги, тоді як серед відомих поставок були артилерійські системи, гелікоптери, військово-транспортні літаки, танки, бойові машини піхоти, боєприпаси та обладнання для розмінування.

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, у період із 24 січня 2022 р. до 30 червня 2026 р. Хорватія виділила Україні 0,355 млрд євро двосторонньої допомоги, або 0,608% власного ВВП. Військова складова становила 0,256 млрд євро, гуманітарна – 0,098 млрд євро, фінансова – 0,001 млрд євро.

За загальним обсягом допомоги Хорватія посідала 28-ме місце серед держав-донорів, а за її часткою відносно ВВП – 15-те; за військовою допомогою – відповідно 23-тє та 14-те місця.

Поступово характер хорватської підтримки розширився від передачі озброєння і техніки з наявних запасів до підготовки військовослужбовців, розмінування та розвитку оборонно-промислової кооперації між двома країнами.

Перші пакети військової допомоги

Перший пакет став початком серії урядових рішень про військову підтримку України, які Загреб ухвалював упродовж наступних років. Їхньою характерною рисою було те, що хорватська влада зазвичай повідомляла про затвердження чергового пакета та його вартість, але не розкривала повної номенклатури переданого майна. Через це простежити динаміку допомоги можна за урядовими рішеннями та заявами посадовців, тоді як встановити вміст кожного пакета за відкритими джерелами можливо лише частково.

Протягом 2022–2023 рр. хорватський уряд послідовно затверджував нові рішення про передачу військового майна Україні. До серпня 2023 р. було ухвалено сім пакетів допомоги, а 24 серпня уряд погодив восьмий пакет вартістю 30 млн євро.

Номенклатура більшості цих поставок залишалася засекреченою з міркувань безпеки. Тому частина переданого озброєння стала відомою лише після його появи в українських підрозділах, повідомлень ЗМІ або публікації фото- та відеоматеріалів.

Практика нерозголошення номенклатури зберігалася і в наступні роки. У вересні 2024 р. під час візиту прем’єр-міністра Андрея Пленковича до Києва було оголошено про одинадцятий пакет військової допомоги. У лютому 2025 р. міністр оборони Іван Анушич повідомив уже про дванадцятий пакет і зазначив, що загальна вартість переданої Хорватією військової допомоги сягнула 208,9 млн євро. Станом на жовтень 2025 р. хорватська сторона повідомляла про 14 пакетів загальною вартістю 214 млн євро. Наприкінці жовтня було анонсовано ще один пакет до завершення року.

Озброєння і військова техніка

Перші відомі поставки важкого озброєння з Хорватії складалися переважно із систем, успадкованих від югославської армії або виготовлених за радянськими зразками. Для України така техніка була зручною через знайомі принципи експлуатації та можливість порівняно швидкого освоєння. У серпні 2022 р. Україні передали близько 15 130-мм гармат М-46, а до березня 2023 р. – приблизно 25 122-мм гаубиць Д-30.

До хорватських поставок увійшли й реактивні системи залпового вогню. Навесні 2023 р. в Україні зафіксували 128-мм RAK SA-12 – легкі буксировані пускові установки югославського виробництва з 12 напрямними.

Кількість переданих систем не розголошувалася, у відкритих джерелах підтверджено щонайменше одну. До серпня 2025 р. в Україні з’явилися також 70-мм буксировані реактивні системи M93A3 Heron хорватського виробництва. Візуально підтверджено щонайменше одну установку, однак кількість машин у партії залишається невідомою.

Окремим напрямом стала авіаційна техніка. У травні–червні 2023 р. Хорватія передала Україні 14 транспортних гелікоптерів Ми-8: два Ми-8Т, один Ми-8ПС, десять Ми-8МТВ-1 та один Ми-8МТВ-1ВА. У 2024 р. до України потрапили ще два Ан-32Б, які тривалий час перебували на зберіганні після завершення служби у хорватських Повітряних силах. Літаки передали ДСНС України.

Один із них, уже з українськими розпізнавальними знаками, бортовим номером «36» та емблемою ДСНС, 8 червня 2024 р. перелетів із хорватського аеродрому Плесо до Чернівців. Таким чином, списання Хорватією авіаційної техніки радянського та українського походження частково співпало з можливістю використати її для підтримки України.

Найбільша передача хорватської бронетехніки була узгоджена з Німеччиною восени 2024 р. 28 жовтня міністри оборони Іван Анушич і Борис Пісторіус підписали в Берліні лист про наміри щодо передачі Україні 30 танків M-84 і 30 бойових машин піхоти M-80 із хорватських запасів. До комплекту входили запасні частини та боєприпаси. Німеччина взяла на себе фінансову компенсацію вартості переданого майна, яку Загреб планував використати для закупівлі танків Leopard 2A8.

Хорватський уряд оцінив передані Україні танки, БМП, запасні частини та боєприпаси у 144,8 млн євро. Німеччина перерахувала відповідну суму до хорватського бюджету наприкінці 2024 р. Для Загреба ця домовленість поєднала підтримку України з переозброєнням власної армії: техніка югославського походження поступово виводилася з експлуатації, а отримана компенсація зменшувала вартість переходу на Leopard 2A8. У грудні 2025 р. Хорватія підписала контракт на придбання 44 таких танків загальною вартістю близько 1,48 млрд євро, причому німецьку компенсацію в розмірі 144,8 млн євро було враховано у фінансуванні закупівлі.

M-84 стали найпотужнішим відомим зразком важкого озброєння, переданим Хорватією Україні. Танк розробили в Югославії на базі радянського Т-72М, доповнивши його іншою системою управління вогнем, прицільним обладнанням та низкою конструктивних рішень. Частина хорватських машин до передачі пройшла ремонт і модернізацію до рівня M-84A4 Sniper. У вересні 2025 р. було підтверджено їх експлуатацію 141-ю окремою механізованою бригадою ЗСУ. Українські танкісти серед переваг M-84 порівняно з Т-72М називали вищий рівень автоматизації та сучасніше обладнання. Уже в Україні машини додатково оснащували динамічним захистом «Контакт-1» і протидроновими решітками.

Разом із танками передавалися БМП M-80A – югославські гусеничні бойові машини, які тривалий час перебували на озброєнні хорватської армії. Домовленість передбачала відправлення Україні 30 БМП. Відкриті джерела підтверджують передачу щонайменше 15 машин.

Хорватський досвід розмінування для України

Розмінування стало окремим напрямом хорватської підтримки України, тісно пов’язаним із досвідом самої Хорватії. Після війни за незалежність 1991–1995 рр. значні території країни залишилися забрудненими мінами та іншими вибухонебезпечними предметами. За оцінками хорватської сторони, свого часу ця проблема стосувалася близько 30% території держави, а її подолання розтягнулося на десятиліття.

Накопичений за цей час досвід дав Загребу можливість після 2022 р. запропонувати Україні техніку, технології та практичні напрацювання у сфері гуманітарного розмінування. Важливою складовою цієї допомоги стали роботизовані комплекси хорватської компанії DOK-ING.

Машини MV-4 та MV-10 призначені для дистанційного очищення території від мін та інших вибухонебезпечних предметів, причому важча MV-10 здатна працювати на складніших ділянках і протидіяти протитанковим мінам. Техніка DOK-ING надходила в Україну за різними каналами – коштом держав-партнерів, міжнародних організацій і благодійних структур, а окремі машини передавала компанія-виробник. У серпні 2024 р. під час форуму GLOBSEC у Празі DOK-ING подарувала Україні ще одну систему MV-4.

На той час в Україні вже працювали 42 машини DOK-ING. За інформацією компанії, з їхньою допомогою було очищено майже 12 млн м² території та знешкоджено понад 5,6 тис. мін та інших вибухонебезпечних предметів. Понад 150 українських фахівців пройшли підготовку для роботи з цією технікою. У вересні 2024 р. DOK-ING відкрила представництво в Україні, розширивши свою присутність від постачання машин до їх технічного супроводу, підготовки операторів та обміну технологіями.

Хорватія працювала у цьому напрямі й через багатосторонні механізми. Вона приєдналася до Коаліції з розмінування в межах Контактної групи з питань оборони України, яку очолили Литва та Ісландія. Хорватський внесок охоплював технічну та експертну складові, спираючись на тривалий досвід очищення власної території, підготовки фахівців і формування системи протимінної діяльності після завершення бойових дій.

У жовтні 2023 р. Загреб прийняв Міжнародну донорську конференцію з гуманітарного розмінування України, яка зібрала представників понад 40 держав і міжнародних організацій. За підсумками конференції було оголошено внески на суму близько пів мільярда євро. Хорватський уряд послідовно пов’язував розмінування з майбутнім відновленням України, оскільки очищення територій створює передумови для повернення населення, відновлення сільськогосподарського виробництва та реалізації проєктів післявоєнної відбудови.

До осені 2025 р. масштаби використання хорватської техніки суттєво зросли. Під час зустрічі міністрів оборони України та Хорватії в Києві 27 жовтня Денис Шмигаль повідомив, що в Україні вже працювали 69 машин DOK-ING. Хорватська компанія також розпочала виробництво запасних частин в Україні. Таким чином сформувалася модель співпраці, за якої постачання готових машин доповнювалося створенням в Україні можливостей для їх обслуговування та виготовлення необхідних компонентів.

Підготовка військових та інші напрями підтримки

Хорватська підтримка України охопила й підготовку військовослужбовців. Після започаткування Європейським Союзом у жовтні 2022 р. Місії військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine) уряд Андрея Пленковича підтримав залучення країни до навчання українських військових. Намір проводити частину підготовки на території Хорватії спричинив політичне протистояння з президентом Зораном Мілановичем, який виступив проти такого рішення.

У грудні 2022 р. урядова пропозиція не набрала необхідної кількості голосів у Саборі, тому навчання українських військовослужбовців у Хорватії не проводилося. Окремою складовою хорватської підтримки стало навчання фахівців із розмінування та операторів роботизованих комплексів хорватського виробництва.

Досвід війни за незалежність Хорватії використовувався і в роботі з українськими військовими та ветеранами. Загреб запропонував Україні напрацьовані після 1991–1995 рр. підходи до лікування, реабілітації та реінтеграції учасників бойових дій.

Цей напрям розвивався паралельно з передачею засобів індивідуального захисту, спорядження та іншого військового майна, номенклатура якого через закритість хорватських пакетів відома лише частково.

Хорватія брала участь і в багатосторонній координації військової підтримки України. Її представники регулярно долучалися до засідань Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» та роботи коаліцій спроможностей.

Оборонно-промислова кооперація

Зі збільшенням тривалості війни характер хорватської підтримки поступово змінювався. Передача озброєння зі складів залишалася важливою, однак ресурси для таких поставок скорочувалися. Цей процес збігся з масштабним переозброєнням хорватських збройних сил і поступовою відмовою від техніки югославського та радянського походження. За таких умов дедалі перспективнішою ставала безпосередня співпраця оборонних підприємств України та Хорватії.

Одним із перших прикладів переходу від постачання готової продукції до локалізації стала співпраця з хорватською DOK-ING, яка відкрила представництво в Україні та розпочала виробництво запасних частин. Це створило основу для розширення сервісних і виробничих можливостей компанії безпосередньо в Україні.

Прямі контакти між оборонними підприємствами розширилися у 2025 р. У квітні Національна асоціація оборонної промисловості України (NAUDI) підписала меморандум про співпрацю з хорватською державною компанією Agency Alan, яка спеціалізується на зовнішній торгівлі озброєнням і військовою технікою. На той час підприємства двох країн уже реалізовували спільні проєкти для потреб Сил оборони України. Меморандум мав розширити таку кооперацію та створити можливості для просування спільно розробленої продукції на міжнародному ринку.

На міждержавному рівні новий формат співпраці закріпили 27 жовтня 2025 р. у Києві. Міністр оборони України Денис Шмигаль та віцепрем’єр-міністр – міністр оборони Хорватії Іван Анушич підписали Лист про наміри щодо поглиблення оборонно-промислової співпраці. Документ передбачав формування спільних виробничих ланцюгів, кооперацію оборонних підприємств і підготовку українсько-хорватського індустріального форуму. Серед перспективних проєктів сторони обговорювали спільне виробництво FPV-дронів.

Додаткові можливості для фінансування таких проєктів відкривав європейський механізм SAFE. У 2025 р. Загреб заявив про намір скористатися цим інструментом, а прем’єр-міністр Андрей Пленкович повідомив Володимиру Зеленському про готовність спрямувати частину доступного фінансування на підтримку оборонних спроможностей України. У жовтні 2025 р. міністри оборони двох держав обговорили спільну участь у механізмі SAFE. Тоді ж ішлося про можливість приєднання Хорватії до PURL, через який європейські союзники фінансують закупівлю американського озброєння для України.

У квітні 2026 р. українсько-хорватська оборонна кооперація отримала ще один практичний проєкт. Українська компанія «Генерал Черешня» та хорватська ORQA оголосили про спільне виробництво компонентів для безпілотників.

У межах програми Build in Ukraine партнери розпочали роботу над створенням в Україні підземного підприємства, де першочергово планують локалізувати виробництво польотних стеків і засобів зв’язку, а згодом – інших компонентів БпЛА. Паралельно серійне виробництво розгортається у Хорватії. Однією з цілей партнерства стало формування виробничого ланцюга, незалежного від китайських комплектуючих.

Висновки

Хорватія не належить до найбільших постачальників озброєння Україні в абсолютних показниках, проте її внесок вирізняється різноманітністю та тісним зв’язком із власним досвідом війни й післявоєнного відновлення. У 2022–2026 рр. підтримка пройшла шлях від переважно закритих пакетів з артилерією, гелікоптерами та іншим військовим майном до передачі танків M-84 і БМП M-80, масштабного залучення до розмінування та розвитку оборонно-промислової кооперації.

Передача частини озброєння зі складів сприяла й переозброєнню хорватської армії та її переходу від систем югославського і радянського походження до сучасних західних платформ. Окреме місце посіло розмінування, де Загреб зміг використати досвід очищення власної території після війни 1991–1995 рр., технології DOK-ING та практику підготовки відповідних фахівців.

Поступова локалізація виробництва й обслуговування хорватської техніки в Україні стала одним із перших прикладів переходу від постачання готової продукції до промислової взаємодії. У 2025–2026 рр. цей процес охопив інші сегменти оборонної промисловості: міждержавні домовленості, прямі контакти підприємств, спільні проєкти у сфері БпЛА та використання європейських механізмів фінансування створюють основу для довгострокового партнерства.

Досвід Хорватії показує, як держава з порівняно обмеженими військовими ресурсами може поєднувати допомогу Україні з власним переозброєнням, використовуючи накопичений воєнний досвід і технологічні можливості.

Перелік озброєння, військової техніки та боєприпасів, переданих Хорватією Україні у 2022–2026 рр.

Примітка. До таблиці включено зразки озброєння, військової та спеціальної техніки, а також пов’язані з ними боєприпаси, передання яких Хорватією встановлено за опрацьованими відкритими джерелами. Значна частина хорватських пакетів військової допомоги залишалася засекреченою, тому перелік не є вичерпним. Передання M-84 і BVP M-80A здійснювалося у взаємодії з Німеччиною за механізмом Ringtausch. Показник 69 машин DOK-ING означає загальну кількість техніки компанії в Україні станом на жовтень 2025 р.; ці машини надходили за різними каналами і не можуть у повному обсязі зараховуватися до прямої військової допомоги уряду Хорватії.