Популярні
Цей тиждень у регіоні NB8 виявився насиченим як традиційними військовими навчаннями на східному фланзі, так і подіями, які не часто трапляються одночасно: державні похорони монарха, дипломатичний інцидент із безпекою президента України під час зльоту з аеропорту і викриття прихованої російської операції в Арктиці.
На тлі цього регіон продовжує щоденну рутину зміцнення кордонів і пошуку нового керівництва оборонного відомства.
Розповідаємо про головне.
9 вересня Норвегія провела в останню путь короля Харальда V, який помер 28 серпня у віці 89 років після 35 років на престолі. На церемонію в Осло, яку назвали найбільшою безпековою операцією в історії Норвегії (задіяли 3500 поліцейських і 3500 військових), з’їхались представники понад семи правлячих династій і лідери щонайменше 20 країн – від принца Вільяма до президента Чехії Павела.
Серед присутніх був і президент України Володимир Зеленський, який прибув до Осло ще у вівторок ввечері для розмови з прем’єром Йонасом Гаром Стьоре про протиповітряну оборону. Але найбільшу увагу привернула деталь, яку Стьоре розкрив уже в ефірі NRK: Під час зльоту з Молдови його літак ледь не зіткнувся з дроном. Ось у таких умовах він живе, – сказав прем’єр, не деталізуючи інцидент повністю. Більше коментарів на цю тему зі сторони премʼєра не надавалось. Згодом, джерела в Офісі Президента України повідомили журналістам Суспільного, що літак Зеленського взагалі не піднімався в повітря одночасно з російським БпЛА, чим спростували гучне твердження.
Речник уряду Молдови Думітру Чорічі уточнив, що Молдова закрила свій повітряний простір у вівторок вдень для захисту літаків, що на той час пролітали над країною. Через закриття було затримано три вильоти, зокрема рейс із Зеленським.
Українська сторона чітко відстежувала рух загрози і чекала, поки ворожі безпілотники зникнуть з радарів. Саме тому джерело в ОП назвало повідомлення про безпосередню атаку «перебільшенням».
10 вересня Reuters з посиланням на західних посадовців повідомило, що Британія, Норвегія та США відстежили й зупинили таємну операцію російських глибоководних апаратів, які ще навесні 2026 року відпрацьовували технологію відключення підводних кабелів біля архіпелагу Шпіцберген – без видимих слідів пошкодження. Операцію, за даними джерел, провело Головне управління глибоководних досліджень (ГУГД), також відоме як ГУГИ – одне з найбільш засекречених підрозділів російських збройних сил, яке західні уряди неодноразово пов’язували зі стеженням за підводною інфраструктурою. Самі кабелі (їх два, загальною довжиною близько 1400 км кожен) прокладені на глибині близько 2700 метрів і з’єднують архіпелаг із материковою Норвегією, передаючи, зокрема, супутникові дані станції SvalSat – найбільшої у світі наземної станції супутникового зв’язку.
За даними видання, британські й норвезькі судна відстежували російські апарати й зрештою зупинили їх у морі, не давши завершити навчання, після чого ті залишили район. Лондон і Осло згодом довели цю інформацію до Москви, щоб продемонструвати, що Захід знає про цю технологію і бере до уваги можливі плани РФ. Ще у квітні 2026-го Британія публічно повідомляла про цілодобове стеження за судном ГУГД поблизу критичної інфраструктури в Північній Атлантиці, перш ніж воно повернулось до Росії.
Міністр оборони Норвегії Туре Сандвік заявив, що Росія не може діяти непомітно і будь-яка спроба атакувати критичну інфраструктуру буде виявлена й покарана. Лондон і Вашингтон уже запровадили санкції проти ГУГД, тоді як Кремль традиційно заперечує причетність до будь-яких диверсій проти інфраструктури країн НАТО.
Операція біля Шпіцбергена відбулась на тлі ширшого нарощування присутності НАТО в Арктиці: з 26 серпня по 4 вересня Британія, Норвегія та США провели окрему операцію Atlantic City на острові Ян-Маєн у межах ініціативи Arctic Sentry. Район Шпіцбергена має додаткове стратегічне значення – саме через протоку Ведмежа (Bear Gap) між архіпелагом і материковою Норвегією російські підводні човни з Кольського півострова можуть виходити в Північну Атлантику.
Втім, варто зробити застереження: жодних фізичних пошкоджень кабелів зафіксовано не було, а видання визнає, що не змогло незалежно підтвердити деталі операції – вся інформація спирається на анонімні джерела серед західних посадовців.
Для регіону, який усе частіше має справу з інцидентами навколо підводних кабелів у Балтійському й Північному морях, ця історія – ще один доказ того, що гібридний тиск Росії не обмежується Балтією, а поширюється на весь північний фланг НАТО.
З 2 по 20 вересня в Швенчонському районі Литви, за 15-30 км від кордону з Білоруссю, триває міжнародне тактичне навчання Strong Griffin 2026, організоване литовською піхотною бригадою “Grifas”. У навчанні задіяно близько 2500 військових і 500 одиниць техніки з Литви, США, Польщі, Нідерландів, Франції та Португалії, а партнерами виступають також Україна й Молдова. Відпрацьовується повний цикл застосування безпілотних систем – від розвідки до ударів на великій дальності та протидії ворожим дронам. Місцевих жителів попередили про можливий шум вибухів і польоти бойових дронів.
Збройні сили Литви стверджують, що “Мета навчань Strong Griffin 2026 – навчити та оцінити здатність піхотного батальйону імені Великого князя Литви Маргіріса планувати та проводити оборонні й наступальні операції в урбанізованій та лісистій місцевості. Під час навчань військові тренуватимуться діяти в тактичних ситуаціях різного рівня складності, здійснювати маневри, планувати та координувати дії, а також приймати рішення в умовах, що динамічно змінюються. Міжнародний характер навчань створить умови для литовських військовослужбовців та союзників зміцнити взаємодію та готовність до спільних дій”.
Участь України та Молдови як партнерів у навчанні, а саме бойовий досвід ЗСУ у застосуванні далекобічних дронів, зараз активно вивчають і переймають союзники по НАТО, готуючись до можливих сценаріїв на власній території.
Загальнонаціональні навчання «Намейс 2026» (2 вересня – 8 жовтня) продовжуються по всій Латвії, хоча найінтенсивніша фаза біля східного кордону в Латгалії (4-6 вересня) вже позаду, і активність тепер розосереджена територією країни.
Паралельно з 5 по 14 вересня на полігоні Селія канадська багатонаціональна бригада НАТО проводить власне навчання Oak Projection – відпрацювання розгортання й забезпечення боєздатних підрозділів поза межами постійних баз; канадські гелікоптери CH-146 Griffon курсують між базою в Адажі та полігоном.
Після відставки Ханно Певкура (2 вересня) прем’єр-міністр Крістен Міхал підтвердив, що запропонує посаду міністра оборони колишньому командувачу Сил оборони Естонії генералу Мартіну Герему. Остаточне рішення щодо кандидатури має ухвалити правління Партії реформ; сам Герем раніше публічно казав, що не має міністерських амбіцій, тож призначення поки не остаточне.
Водночас така кандидатура вже викликала гостру критику з боку військових експертів та колишніх високопосадовців Сил оборони. Основні зауваження стосуються умов самого Герема, який вимагає надання йому розширених «спеціальних повноважень» – зокрема право приймати кадрові рішення в інших відомствах, діяти поверх меж оборонного міністерства та в прискореному порядку змінювати закони. На думку критиків, це створює загрозу демократичному балансу влад, розмиває відповідальність уряду та фактично перетворює посаду на «генерального директора з особливими повноваженнями» за відсутності виборчого мандата. Також додаткове занепокоєння викликають кадрові чистки, розпочаті ще до офіційного призначення, та ризики конфлікту інтересів через «ефект обертових дверей» між військово-політичним керівництвом і бізнесом у сфері оборонпрому.
Скандал навколо оборонних закупівель для України вибухнув на тлі й так низького рейтингу довіри до правлячої коаліції (Партія реформ та ліберальна “Естонія 200”), тому те, кого зрештою призначать на цю посаду, буде показовим сигналом щодо здатності уряду впоратися з наслідками кризи.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
