Без зайвого розголосу: військова допомога Словенії Україні (2022–2026 рр.)

Словенська військова допомога Україні пройшла шлях від передачі озброєння і техніки з наявних запасів до участі у багатосторонніх механізмах підтримки та довгострокової безпекової співпраці. У безпековій угоді, підписаній 18 липня 2024 р., зазначалося, що на той час Любляна надала Україні 13 пакетів військової допомоги.

Надалі поряд із матеріальними поставками дедалі більшого значення набували підготовка українських військовослужбовців, фінансування закупівель боєприпасів, гуманітарне розмінування та підтримка української оборонної промисловості.

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, у період із 24 січня 2022 р. до 30 червня 2026 р. Словенія виділила Україні 0,205 млрд євро двосторонньої допомоги, або 0,299% власного ВВП.

Із цієї суми 0,151 млрд євро (0,220% ВВП) припадало на військову допомогу, 0,054 млрд євро (0,079%) – на гуманітарну, тоді як окремої фінансової допомоги трекер не зафіксував. За загальним обсягом двосторонньої допомоги Словенія посідала 31-ше місце серед держав-донорів, а за її часткою відносно ВВП – 21-ше; за військовою допомогою – відповідно 27-ме та 20-те місця.

Початок військової підтримки

Перші місяці повномасштабної війни стали періодом найбільших словенських поставок озброєння зі складів власних збройних сил. Спочатку Україні передавали стрілецьку зброю, боєприпаси, шоломи, бронежилети та інше військове майно. Уже влітку 2022 р. Любляна перейшла до постачання важкої техніки.

У червні до України прибули 35 бойових машин піхоти BVP M-80A югославського виробництва. До передачі вони тривалий час перебували на зберіганні, тому їх довелося розконсервувати та підготувати до експлуатації. Машини доправили залізницею до України. Невдовзі вони з’явилися на озброєнні українських підрозділів: у серпні 2022 р. 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила оприлюднила фотографії тренувань із використанням словенських M-80A.

Передача цих машин була пов’язана й з оновленням власного парку Словенії. За надане Україні озброєння країна отримала від США можливість використати додаткові кошти на закупівлю нової військової техніки. Така схема дозволяла одночасно підтримувати Україну та поступово замінювати застарілі зразки югославського походження сучаснішими системами.

Восени 2022 р. Словенія здійснила ще одну велику поставку – 28 модернізованих танків M-55S. Цього разу передача відбувалася в межах домовленості з Німеччиною. В обмін Берлін погодився надати словенській армії 40 військових транспортних машин: 35 важких вантажівок із системами змінних кузовів та п’ять автоцистерн.

M-55S були словенською модернізацією радянського Т-55. Під час модернізації машини отримали 105-мм гармату L7, нову систему керування вогнем, динамічний захист та низку інших удосконалень. До передачі Україні вони перебували в ре

рві словенської армії. Наприкінці жовтня всі 28 машин прибули до України, а вже в грудні з’явилися пер

ші відео підготовки українських екіпажів.

Серед артилерійського озброєння Словенія передала 16 105-мм гаубиць M2A1, відомих також під пізнішим позначенням M101. Ще одним компонентом допомоги стали броньовані HMMWV – словенські медіа повідомляли про передачу 20 таких машин.

Навесні 2023 р. перелік словенської бронетехніки в Україні поповнили колісні бронетранспортери Valuk 6×6. У квітні стало відомо про передачу 20 машин. Valuk є словенським варіантом австрійського Pandur I і понад два десятиліття перебував на озброєнні словенської армії. Перед відправленням машини пройшли технічне обслуговування, а сама операція тривала кілька місяців і здійснювалася без попереднього розголосу.

Ще одна партія бронетехніки надійшла навесні 2024 р. За даними словенських медіа, вона включала 26 броньованих машин BOV югославського виробництва – 20 із 12,7-мм кулеметами та шість машин у зенітному варіанті з трьома 20-мм гарматами. Разом із ними Україна отримала ще три BVP M-80A. Таким чином, загальна кількість переданих Словенією машин цього типу зросла з початкових 35 до 38.

Окремим напрямом стали безпілотні системи. В Україні використовувалися розвідувальні БПЛА Belin, або Bramor C4EYE, виробництва словенської компанії C-Astral. Вони призначені для розвідки та спостереження, можуть перебувати в повітрі до трьох годин і працювати на відстані до 40 км від наземної станції. Згодом словенські ЗМІ повідомили про передачу Україні ще однієї партії безпілотників, однак їхній тип і кількість не уточнювалися.

Нові механізми військової підтримки

Можливості Словенії передавати значні обсяги озброєння з власних запасів були обмеженими, тому подальша підтримка дедалі більше спиралася на багатосторонні механізми. Одним із таких напрямів стала участь у Місії Європейського Союзу з військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine). У листопаді 2022 р. словенський уряд погодив можливість направлення до місії до 30 військовослужбовців і цивільних експертів із подальшою ротацією.

Передбачалося їх залучення до індивідуальної, колективної та спеціалізованої підготовки українських військових на території держав – членів ЄС, а також до роботи в структурах управління місії. Участь у EUMAM стала для Словенії способом продовжувати військову підтримку навіть за умов обмежених власних запасів озброєння.

Іншим напрямом стало фінансування закупівель боєприпасів. У березні 2024 р. Словенія приєдналася до започаткованої Чехією ініціативи з придбання для України артилерійських боєприпасів великого калібру на світовому ринку.

На участь у ній уряд виділив 1 млн євро. Для невеликої держави цей внесок мав передусім значення як частина ширшого механізму, в якому кошти багатьох партнерів об’єднувалися для закупівлі боєприпасів поза межами Європейського Союзу.

Наступним кроком стало закріплення підтримки на триваліший період. 18 липня 2024 р. президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Словенії Роберт Голоб підписали у Великій Британії Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку. На той момент Словенія надала Україні вже 13 пакетів військової допомоги. Угода була укладена на десять років і передбачила намір Любляни зберігати підтримку на відповідному рівні та реагувати на нагальні потреби України у сфері оборони.

Документ не передбачав наперед визначених щорічних обсягів військової допомоги, однак окреслив основні напрями подальшої співпраці. Словенія зобов’язалася продовжувати сприяти підготовці українських військовослужбовців у межах EUMAM Ukraine, а сторони домовилися шукати джерела фінансування проєктів української оборонної промисловості. Окремо було передбачено співпрацю у сфері кібербезпеки, розвідки та контррозвідки, протидії гібридним загрозам і захисту критичної інфраструктури.

Поступово Словенія долучалася й до нових багатосторонніх форматів забезпечення українських оборонних потреб. У 2025 р. Любляна приєдналася до механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), створеного для фінансування закупівель американського озброєння та військової техніки для України коштом союзників і партнерів. Спочатку розмір словенського внеску не розголошувався, однак у грудні 2025 р. Міністерство оборони України повідомило про намір Словенії спрямувати на цей механізм близько 43 млн євро. Пріоритетом визначалося посилення української протиповітряної оборони.

Співпраця продовжилася і в 2026 р. Під час українсько-словенських переговорів у січні словенська сторона представила власні рішення у сфері протидії безпілотним системам, зокрема наземні платформи та протидронові модулі. Державний секретар Міністерства оборони Словенії Боштьян Павлін також повідомив про підготовку нового пакета допомоги Україні, однак його склад на той момент не оприлюднювався.

Розмінування та допомога саперам

Окремим напрямом словенської підтримки України стало розмінування. Для Словенії ця сфера не була новою: ще після воєн на території колишньої Югославії країна накопичила досвід протимінної діяльності та долучилася до створення міжнародних механізмів допомоги державам, які зіткнулися з масштабним мінним забрудненням. Після 2022 р. цей досвід став одним із напрямів співпраці з Україною.

У грудні 2023 р. уряди України та Словенії уклали угоду про надання 1,5 млн євро безповоротної допомоги на гуманітарне розмінування. Кошти призначалися насамперед для забезпечення підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Державної спеціальної служби транспорту засобами індивідуального захисту, обладнанням і спеціальною технікою. Словенія також долучилася до роботи галузевої групи з координації міжнародної допомоги Україні у сфері розмінування.

Підтримка не обмежилася фінансуванням. У жовтні 2024 р. піротехнічні підрозділи ДСНС отримали від Словенії два сідельні тягачі Ford Trucks 3542T. Машини придбали за сприяння Міністерства економіки України та платформи UNITED24. Їх призначили для перевезення машин механізованого розмінування на низькорамних тралах, а також іншої важкої інженерної техніки.

Така допомога вирішувала практичну проблему мобільності саперних підрозділів: самохідні комплекси розмінування необхідно було оперативно перекидати між районами виконання робіт без витрачання їхнього ресурсу на тривалі марші.

До протимінної діяльності долучався і створений Словенією ITF Enhancing Human Security. Організація, яка виникла наприкінці 1990-х років для підтримки розмінування Боснії і Герцеговини, згодом розширила діяльність на інші постраждалі від мін і боєприпасів країни. Після початку повномасштабної війни Україна стала одним із напрямів її роботи, що дозволило Любляні використовувати вже наявний інституційний механізм для реалізації відповідних проєктів.

Словенська допомога охопила й лікування та реабілітацію постраждалих від війни. Під час візиту міністра оборони Мар’яна Шареця до Києва в листопаді 2022 р. сторони обговорювали можливість лікування в Словенії поранених українців, зокрема цивільних. Цей напрям був пов’язаний із ширшою словенською практикою допомоги постраждалим від воєн та мінно-вибухових травм, сформованою ще під час роботи на Балканах.

Практична співпраця у сфері розмінування збереглася і в довгострокових українсько-словенських домовленостях. Серед її напрямів – підтримка гуманітарного розмінування, допомога постраждалим від мін та інших вибухонебезпечних предметів, а також залучення словенського досвіду до відновлення безпечного використання територій.

Оборонна промисловість і співпраця

Повномасштабна війна відкрила ще один напрям українсько-словенської взаємодії – співпрацю оборонних підприємств. На відміну від держав із великим військово-промисловим комплексом, Словенія має порівняно невеликий, але технологічно розвинений оборонний сектор, представлений виробниками безпілотних систем, засобів зв’язку, оптико-електронного обладнання, спеціалізованої техніки та іншої продукції подвійного і військового призначення.

Найпомітніше практична взаємодія проявилася у сфері безпілотних технологій. Словенська компанія C-Astral підтримувала зв’язок з українськими військовими, які використовували розвідувальні комплекси Belin (Bramor C4EYE), та отримувала від них інформацію про досвід експлуатації систем. Особливу увагу приділяли роботі БПЛА в умовах радіоелектронної протидії, зокрема придушення супутникової навігації, підміни навігаційного сигналу та втрати каналу зв’язку. Отриманий в Україні досвід використовувався виробником для вдосконалення своїх систем.

Перспективи ширшої оборонно-промислової співпраці були закріплені в українсько-словенській безпековій угоді 2024 р., яка передбачала пошук джерел фінансування для реалізації проєктів української оборонної промисловості. У грудні 2025 р. під час переговорів міністрів оборони України та Словенії обговорювалися можливості розвитку спільних промислових проєктів, зокрема із залученням механізмів EDIP і SAFE та використанням «данської моделі».

Паралельно змінювалося місце України у словенській оборонній політиці. Передача Україні техніки зі словенських запасів відбувалася паралельно з модернізацією та оновленням озброєння Збройних сил Словенії. Заміна озброєння югославського та радянського походження сучасними західними зразками означала подальшу стандартизацію словенських збройних сил за вимогами НАТО.

Український напрям у цьому процесі виявився пов’язаним із модернізацією власної армії: техніка, що втрачала перспективу подальшої служби у Словенії, могла бути використана Україною, тоді як Любляна отримувала можливість швидше перейти на сучасні платформи.

Висновки

Військова допомога Словенії Україні у 2022–2026 рр. була помітною з огляду на розміри країни та можливості її збройних сил. На початковому етапі Любляна зосередилася передусім на передачі озброєння, бронетехніки, артилерії та іншого майна з наявних запасів, причому значна частина поставок здійснювалася без попереднього розголосу, а їхній склад ставав відомим уже після появи техніки в Україні.

У міру скорочення доступних запасів характер підтримки змінювався: Словенія долучилася до підготовки українських військовослужбовців, фінансування спільних закупівель боєприпасів та озброєння, допомоги у сфері розмінування й розвитку співпраці оборонних підприємств.

Підписання десятирічної безпекової угоди закріпило перехід від окремих рішень воєнного часу до довгострокової моделі підтримки, в якій можливості невеликої держави поєднуються з багатосторонніми механізмами ЄС і НАТО та розвитком двосторонньої співпраці з Україною.

Перелік озброєння, військової техніки та боєприпасів, переданих Словенією Україні у 2022–2026 рр.

* За даними Oryx, до словенських поставок віднесено 200 зенітних гармат Zastava M55 та M75 сукупно; точне співвідношення двох типів не зазначене.