NB8 за тиждень: мільярдні контракти в Києві, тривожний сигнал з Москви та ЗРК під Вільнюсом

Поки в Києві підписують мільярдні контракти й переносять виробництво дронів на європейські заводи, а під Вільнюсом розгортають ЗРК через тривожні сигнал-візити з Москви, Швеція з Фінляндією зшивають спільний оборонний контур у повітрі й на морі, показуючи, що регіон значно укріплюється. Більше читайте у тижневому дайджесті про NB8.

Основне у цьому випуску:

• Лідери майже всієї NB8 приїхали до Києва на День Незалежності та підписали нові оборонно-промислові угоди.
• Директор ЦРУ несподівано з’явився в Москві з попередженням, яке дуже нагадує те, що Вашингтон казав Кремлю за три місяці до російського вторгнення в Україну у 2022-му.
• Литва вже відповіла на це попередження ділом: NASAMS над Вільнюсом – конкретна відповідь на конкретний сигнал.

NB8 у Києві

23-24 серпня Київ приймав, мабуть, найбільший за останній час візит союзників одразу: лідери Данії, Естонії, Латвії, Литви, Норвегії та Фінляндії прибули особисто, а прем’єрка Швеції долучилась до зустрічі онлайн. Формально це був саміт формату Україна-NB8, і за підсумками сторони підписали спільну декларацію – з конкретикою про посилення ППО й протиракетної оборони, підтримку енергетики, фінансову стійкість України та її шлях до ЄС. Паралельно відбулась зустріч Коаліції охочих, до якої дистанційно долучились Макрон і Мерц, а новий британський прем’єр Енді Бернем зробив Київ своєю першою закордонною поїздкою на посаді.

Але найцікавіше сталось не на самому саміті, а поряд із ним. Президент Фінляндії Александер Стубб разом із Зеленським провели окремий круглий стіл з українсько-фінської оборонно-промислової співпраці, за результатами якого одразу три фінські компанії – Insta, Boomeranger та Patria – підписали угоди з українськими партнерами. “Промислова кооперація просувається одразу в трьох середовищах: на землі, морі й у повітрі”, — написав Стубб, додавши, що від цього виграють обидві сторони.

Саме тоді ж, 23 серпня, Patria підписала і четвертий документ – лист про наміри з українською компанією “Генерал Черешня” (одним із найбільших виробників ударних FPV-дронів в Україні). Ідея полягає у локалізації виробництва українських безпілотників безпосередньо у Фінляндії, поєднавши фінські потужності (Patria – понад 100 років в оборонній індустрії, співвласник Nammo) з українським бойовим досвідом і інженерією. Це вже не так гуманітарна чи фінансова допомога у звичному розумінні як спроба перенести українську технологічну експертизу воєнного часу на територію союзника – модель, дуже схожу на те, що вже тестує Литва з DEMZ.

Директор ЦРУ в Москві: що це означає для країн Балтії?

25 серпня директор ЦРУ Джон Ретліфф здійснив несподівану поїздку до Москви – перший публічно відомий візит керівника американської розвідки до Росії за нинішньої адміністрації Трампа. За даними The Wall Street Journal і Politico, мета полягала у тому, щоб попередити Кремль не атакувати країни НАТО, і особливо конкретно називались Естонія, Латвія й Литва. Літак Ретліффа провів у Москві близько 8,5 години, але конкретних даних про тривалість самої зустрічі поки немає. Попри очікування деяких спостерігачів побачити зустріч на найвищому рівні, Путіна серед учасників не було – перемовини пройшли між представниками спецслужб, а президента, за словами Пєскова, поінформували вже постфактум.

Джерела Politico уточнюють: американська розвідка стурбована тим, що Путін, опинився в скрутному становищі через війну в Україні і під внутрішнім тиском може піти на ескалацію від кібератаки до невеликого сухопутного інциденту, найімовірніше саме проти балтійської країни. Цікава деталь: перед приїздом Ретліффа Вашингтон попросив Київ призупинити удари по Москві на час делегації – і лише на час самого перебування Ретліффа в Москві Україна дотрималась цього прохання.

Журналісти одразу провели паралель: востаннє директор ЦРУ їздив до Москви з подібною місією в листопаді 2021-го, коли тодішній очільник відомства Вільям Бернс попереджав Кремль не вторгатися в Україну. Тоді запевнення не спрацювали – повномасштабне вторгнення почалось за три місяці. Це, звісно, не означає автоматичного повторення сценарію, але саме така аналогія й пояснює, чому новина викликала таку хвилю тривоги в самій Балтії.

Додатковий контекст до цієї історії з’явився вже наступного дня: 26 серпня RFE/RL оприлюднило лист, який ще 30 липня троє балтійських єврокомісарів – Кая Каллас, Андрюс Кубілюс і Валдіс Домбровскіс – разом з польським і фінським колегами надіслали Урсулі фон дер Ляєн. У листі йшлося про “погіршення безпекового середовища” і “почастішання порушень повітряного простору та інцидентів з дронами” – тобто саме той сюжет, який ми вже бачили в попередньому випуску дайджеста, тепер оформлений як офіційне політичне занепокоєння на найвищому рівні ЄС.

NASAMS під Вільнюсом проти тривожних новин з Москви

24 серпня литовська армія розгорнула біля Вільнюса ЗРК середньої дальності NASAMS, замінивши ними переносні комплекси ближньої дії RBS-70. За словами командувача збройних сил Литви Раймундаса Вайшнораса, це рішення продиктоване необхідністю надійнішого контролю повітряного простору та посилення захисту на тлі загального зростання ризиків та інцидентів у повітряному просторі східного флангу НАТО. Другу батарею NASAMS Литва розраховує отримати у 2028 році.

Тим часом у Латвії риторика керівництва міністерства оборони залишається більш стриманою. Ще раніше, у червні, колишній міністр оборони Латвії Андріс Спрудс в інтерв’ю для LETA зазначав, що пряма конвенційна атака Росії на НАТО наразі є малоймовірною, оскільки основні сили РФ втягнуті у війну в Україні. Ці заяви добре ілюструють загальну відмінність у нюансах комунікації всередині регіону: військові практично реагують на загрози через посилення ППО, тоді як латвійські посадовці наголошують на поточній неможливості прямого нападу, щоб зберігати спокій серед населення, одночасно готуючись до гібридних загроз.

Скандинавія підвищує ставки в тиші

Поки увага прикута до Балтії, Швеція та Норвегія цього тижня ухвалили кілька менш гучних, але показових рішень.

1. Шведське агентство з питань цивільного захисту відкриває проєктний офіс у Києві та заявляє, що обсяг підтримки системи цивільного захисту України наразі перевищує мільярд крон. “За даними агентства, новий проєктний офіс у Києві орендує організація Business Sweden; він слугуватиме хабом для персоналу, що працює в Україні. Співробітники розмістилися в цьому приміщенні у серпні 2026 року,” — пише Nordic Defence Sector.
2. “Норвегія та Україна започаткували стратегічне партнерство у сферах оборони, енергетики та стійкості й одночасно підписали оборонну угоду в межах «Угоди щодо дронів» (Drone Deal), зосереджену на передачі технологій, протиповітряній обороні та технологіях виробництва безпілотників. Угоду підписали Стьоре та Зеленський у Києві,” — пише Nordic Defence Sector. Крім того, під час переговорів у Києві прем’єр-міністр Йонас Гар Стере оголосив про намір Норвегії зберегти високий рівень підтримки України та виділити приблизно 9 мільярдів доларів на 2027 рік.

Швеція допомагає оборонятися сусідам

Цієї осені Швеція розгорне військові підрозділи для підтримки спостереження за територією Фінляндії. До їхнього складу можуть увійти винищувачі JAS 39 Gripen, корвети класу Visby, а також системи радіолокації та протиповітряної оборони.

Швеція та Фінляндія тісніше співпрацюють заради спільного контролю території та захисту суверенітету Фінляндії, зокрема для протидії загрозам від безпілотників. Керівництво обох держав наголошує, що цей крок зміцнює двостороннє партнерство, безпеку на східному фланзі НАТО та є практичним підтвердженням солідарності між країнами регіону.

Данія і Фарерські острови: НАТО закріплюється в Північній Атлантиці офіційно

Данія та уряд Фарерських островів формально домовились наростити військову активність Данських збройних сил у самих Фарерах та навколо них починаючи з 2026 року – це вже частина ширшої присутності НАТО в Північній Атлантиці. Домовленість фіксує це в юридично оформленому форматі співпраці між Копенгагеном і Торсгавном – крок, який робить арктично-атлантичну стратегію Данії більш системною.

Також Данія тим часом замовила систему командування і контролю проти дронів – ще один пазл у загальній балтійсько-скандинавській відповіді на загрозу дронів, яку ми вже не раз згадували. Також данська організація «Hjemmeværnet» (Сили територіальної оборони) розпочинає пілотну програму підготовки операторів дронів за участю 16 нових курсантів і 8 досвідчених пілотів у Німіндегабі, що в західній частині Ютландії.