Економічна криза підсилює конкуренцію у владних колах Ірану

Незвично різкі заяви президента Масуда Пезешкіяна щодо економічної кризи в Ірані загострили конфлікти щодо позиції Верховного лідера Моджтаби Хаменеї стосовно угоди між США та Іраном, повідомляє Iran International English.

Суперечка зосереджена на письмовому повідомленні, приписуваному Хаменеї, в якому викладено його позицію щодо Меморандуму про взаєморозуміння. У повідомленні Хаменеї написав: «У принципі я мав іншу думку, але через зобов’язання, яке Президент, як голова Верховної ради національної безпеки, взяв на себе та членів ради щодо захисту прав іранської нації та Фронту опору, і тому, що вони явно взяли на себе відповідальність за це, я це санкціонував».

Жорсткі прихильники, зокрема парламентарій Хамід Расаєї та колишній депутат Камран Газанфарі, звинуватили Пезешкіяна, спікера парламенту Мохаммада Багера Галібафа та їхніх союзників у фактичній організації «перевороту» проти Верховного лідера.

Суперечка стала відомою для громадськості, коли учасники офіційного заходу кричали, що уряд Пезешкіяна повинен дотримуватися «принципів», на які посилався Хаменеї.

«Принцип — це справедливість. Принцип — служити людям. Принцип — чесність», — відповів Пезешкіян.

«Протягом 40–50 днів ми не могли експортувати жодного бареля нафти з Перської затоки, — сказав президент Ірану. — Вони зруйнували нашу економіку, і багато молодих людей залишилися без роботи. Наша молодь не має надії на майбутнє. Ми маємо платити допомогу безробітним і не можемо збирати податки. Скажи мені, звідки мають братися гроші?»

Він додав, що утримує подальші подробиці в інтересах національної єдності, зазначивши, що має набагато більше сказати, але воліє не розголошувати це.

За словами президента, меморандум було затверджено Верховною радою національної безпеки (СНСБ) за підтримки найвищих командирів країни як регулярної армії, так і Революційної гвардії.

Заяви Пезешкіяна також свідчать про зростаючу впевненість у тому, що ключові центри влади й надалі підтримуватимуть угоду, незважаючи на зростаючу критику з боку жорстких прихильників.

Наразі суперечка дедалі більше зосереджена не стільки на самому меморандумі, скільки на тому, хто має право визначати позицію Хаменеї. У міру просування переговорів із Вашингтоном конкуруючі фракції намагаються претендувати на повноваження лідера або легітимізувати угоду, або обмежувати тих, хто її впроваджує.

Економічна криза в Ірані викликала нові занепокоєння серед населення щодо планів уряду стосовно реформи системи субсидій країни. Серед чинників такого рішення —  зростання більш ніж на 100 % ціни на хліб.

Підвищення відбулося лише через два дні після того, як міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезельдже заявив, що підвищення цін на хліб не розглядається і що уряд реалізує плани щодо передачі субсидій від пекарень домогосподарствам через розширену систему електронних ваучерів.

Середня місячна зарплата в Ірані оцінюється приблизно в $150. Сім’я, яка покладається виключно на хліб для споживання їжі, витрачатиме приблизно $8–$17 на місяць, залежно від виду хліба.

На економіку продовжують впливати також і зовнішні чинники. Так, щонайменше вісім іранських банків зазнали масштабних перебоїв у роботі послуг у вівторок, через що клієнти не змогли отримати доступ до багатьох електронних і карткових сервісів через кілька днів після окремого збою, що стосувався чотирьох великих банків. Корпорація Informatics Services пізніше вказала на кібератаки як на причину останніх проблем.

Банківський сектор Ірану в останні роки неодноразово стикався з перебоями в обслуговуванні, багато з яких пов’язані з кібератаками. Такі порушення стали частішими в періоди конфліктів і загострення проблем із безпекою, що ставить під сумнів стійкість фінансової інфраструктури країни.