UH-60, Bell H-1 чи європейські альтернативи: який гелікоптер потрібен Армійській авіації України?

3 липня, у день армійської авіації, командувач армійської авіації Сухопутних військ ЗС України бригадний генерал Павло Бардаков (до речі, вітаю з присвоєнням звання бригадного генерала) заявив, що на заміну радянським гелікоптерам планується отримати американські UH-60 Black Hawk.

В соцмережах зараз це питання активно обговорюється, висловлюються різні альтернативні точки зору. Я спочатку брався коментувати, та, зрештою, втомився, і вирішив написати один цілісний текст, в якому викласти свої погляди.

Отже, що являє собою UH-60 Black Hawk? Гелікоптер, первісно «заточений» під те, що американці називають «штурмовими» (Assault) діями – у нашій термінології це десантно-штурмові дії.

Привіз десант у визначену точку, висадив посадковим способом і швиденько змився. Уся конструкція «Чорного яструба» оптимізована під це: міцний планер і шасі, широкі бічні двері, які дозволяють звести до мінімуму час посадки/висадки, оптимальна місткість – відділення піхотинців плюс два бортстрільця для кулеметів у бічних установках.

Іншого озброєння, крім цих кулеметів, базові варіанти UH-60 не мають – вогневу підтримку десанту забезпечують «Апачі». На основі S-70 (таке фірмове позначення гелікоптерів родини Н-60) створена ціла низка спецваріантів – морські, медико-евакуаційні, пошуково-рятувальні, для сил спеціальних операцій тощо. Є й ударні варіанти – як американські МН-60L DAP (ССОшні), так і AH-60L Arpia, які широко застосовуються Колумбією.

Переваги UH-60 Black Hawk:

• оптимальна конструкція для десантно-штурмових операцій;
• можливість уніфікації – машини різного призначення на одній базі;
• наявність значної кількості вживаних машин. Наше ГУР використовує саме такі «Блек Хоки», не цураються купувати вживані гелікоптери, наприклад, Португалія чи Австрія.

Вади:

• за новими «Блек Хоками» стоїть черга. Крім американської виробничої лінії, є ще й польська. Там випускають спрощені S-70i – без військового обладнання, яке підпадає під американські експортні обмеження. Їх купують у світі – найбільшим замовником є Філіппіни – але, наприклад, сама Польща для армійської авіації обрала AW149, хоч ССО і поліція експлуатують S-70i;
• залежність від позиції уряду США.

Тепер про альтернативи. Найбільш очевидна – це пропозиція Bell Textron, яка у квітні цього року оголосила про створення дочірньої компанії в Україні та плани відкрити окремий офіс для розвитку довгострокової промислової співпраці.

Це може стати першим кроком до втілення планів з локалізації виробництва гелікоптерів родини Н-1 – багатоцільових UH-1Y і ударних AH-1Z. UH-1Y не є повним аналогом UH-60 – це не штурмовий гелікоптер, в Корпусі морської піхоти США (основний експлуатант цих гелікоптерів) він використовується в легких ударних ескадрильях як доповнення до AH-1Z. Крім США UH-1Y наразі використовується лише Чехією.

Переваги:

• єдина наразі пропозиція з локалізацією виробництва в Україні;
• зацікавленість фірми у нових замовленнях – бо попиту особливого на машини серії Н-1 на світовому ринку нема;
• можливість отримати уніфіковані багатоцільову і ударну машини;
• вже базовий варіант UH-1Y має добру оглядово-прицільну систему і пристосований до застосування ракет APKWS II.

Вади:

• мізерна доступність вживаних машин (є невелика кількість у США). Чому цей чинник важливий – бо дозволяє максимально швидко отримати першу партію гелікоптерів;
• залежність від позиції уряду США.

Тепер про європейські альтернативи. Тут виробниками потрібних нам гелікоптерів є два концерни – Leonardo i Airbus Helicopters. З пропозиції першого можна розглядати дві машини – AW101 i AW149.

Власне, першу я й не брав би до уваги, якби не те, що у соцмережах з’являються думки про потребу саме таких машин. Тут, на мою думку, одні вади:

• найдорожча машина на ринку (тримоторна);
• спеціалізований морський гелікоптер. Як транспортний використовується лише Великою Британією і лише у Commando Helicopter Force – тобто, для підтримки морської піхоти;
• надмірні розміри і місткість. Для десантно-штурмових операцій оптимальною є місткість в одне відділення – це не лише пришвидшує посадку/висадку, але й мінімізує втрати у разі збиття гелікоптера;
• пропозиція вживаних машин відсутня;
• темп виробництва мінімальний. Польща замовила чотири гелікоптери для ВМС у 2019 р., а отримала їх тільки в другій половині 2023-го.

Щодо AW149. Ця машина нова, випускається з 2020 р. За масогабаритними параметрами приблизно відповідає UH-60.

Стартовим покупцем став Єгипет, потім для заміни Мі-8 їх замовила Польща. З найсвіжіших успіхів – перемога у конкурсі у Великій Британії (там AW149 замінить «Пуми»).

Переваги:

• новітня конструкція;
• оптимальні розміри;
• можливість вибору двигунів американського або французького виробництва.

Вади:

• брак пропозиції вживаних машин;
• не перевірений у реальних бойових умовах.

Airbus Helicopters потенційно може запропонувати кілька машин. NH90 – у розмірності UH-60. Машина дорога і з поганою репутацією – через що, наприклад, Австралія прискорено їх списала, замінивши «Блек Хоками» (там взагалі історія цікава була: купили NH90, щоб замінити «Блек Хоки», а за кілька років – купили «Блек Хоки», щоб замінити NH90).

Був у нас теоретичний шанс отримати вживані австралійські NH90, але австралійці їх швиденько утилізували (фюзеляжі просто закопали – вони композитні, тож переробці не підлягають…).

Похідні від «Супер Пуми» – Н215М (легший) і Н225М (важчий) – це все ж більшою мірою транспортні гелікоптери, ніж штурмові, надмірних розмірів і місткості. Цивільний варіант Н225 у нас використовується ДСНС і Національною гвардією, але повне замовлення на цей варіант не виконали – частину Н225 замінили на легкі Н145.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783