Польська військова підтримка для України: масштаби, напрями та еволюція допомоги

Республіка Польща стала одним із ключових партнерів України у сфері безпеки та оборони після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Географічна близькість, спільне бачення загроз з боку російської федерації та активна політична підтримка України зумовили особливу роль Варшави у формуванні міжнародної системи допомоги українській державі. Польська підтримка охопила передачу озброєння, військової техніки, створення логістичної інфраструктури для постачання міжнародної допомоги, підготовку українських військовослужбовців, ремонт і технічне обслуговування озброєння, розвиток оборонно-промислової співпраці та реалізацію спільних безпекових проєктів.

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, Польща виділила Україні допомогу на суму 5,864 млрд євро, з яких 4,452 млрд євро становила військова допомога. За загальним обсягом наданої допомоги Польща посідає 11-те місце серед держав-донорів, а за часткою допомоги відносно власного валового внутрішнього продукту – 9-те місце. Сукупний обсяг польської підтримки становив 1,021 % ВВП країни, зокрема військова допомога – 0,775 % ВВП, що свідчить про один із найвищих рівнів залучення до підтримки України серед західних партнерів.

Польща серед перших союзників України

Польща почала надавати Україні військову допомогу ще наприкінці січня 2022 року. Варшава заявила про готовність передати українській стороні оборонне озброєння, насамперед засоби протиповітряної оборони та боєприпаси. Ще 1 лютого Рада міністрів Польщі за поданням міністра національної оборони Маріуша Блащака ухвалила рішення про надання Україні першого пакета військової допомоги, до якого увійшли переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun та боєприпаси.

На цьому етапі польська допомога мала чітко виражений оборонний характер. Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький під час заяв на початку лютого 2022 року говорив про готовність передати Україні боєприпаси, переносні зенітно-ракетні комплекси Grom, а також різні типи безпілотників. Окремо готувалася партія озброєння підприємства Zakłady Mechaniczne Tarnów, до якої мали увійти 60-мм легкі міномети LMP-2017 та 40-мм гранатомети RGP-40.

Після 24 лютого 2022 р. Польща швидко перейшла від передачі легкого оборонного озброєння до масштабного постачання важкої військової техніки. Уже навесні Варшава передала Україні значну кількість танків Т-72, бойових машин піхоти, самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», ракет для літаків МиГ-29 і Су-27, безпілотників польського виробництва та боєприпасів. За повідомленнями польських джерел, понад 200 танків Т-72, переданих у цей період, дозволяли укомплектувати дві танкові бригади.

Польща також однією з перших почала посилювати українську артилерію сучасними системами власного виробництва. У травні 2022-го Україна отримала 18 самохідних артилерійських установок AHS Krab, що дало змогу сформувати три артилерійські дивізіони. Польська сторона одночасно підготувала близько 100 українських артилеристів для роботи з цими системами. Надалі Krab стали одним із найпомітніших символів польської військової підтримки України.

Важливим був і авіаційний напрям. У травні 2022 р. стало відомо, що Польща передала Україні великий запас запчастин та озброєння для винищувачів МиГ-29. Це дозволило підтримувати боєздатність української тактичної авіації без прямої передачі літаків на початковому етапі війни. Такі поставки мали особливе значення, оскільки Повітряні сили України продовжували використовувати радянські типи літаків, а доступ до запасних частин і авіаційного озброєння був критично важливим.

Окрім державних рішень, у 2022 року важливу роль відіграли польські суспільні ініціативи. У Польщі відбулися збори коштів на ударний безпілотник Bayraktar TB2 та баражуючі боєприпаси Warmate. Після завершення збору на Bayraktar турецька компанія Baykar оголосила про безоплатну передачу безпілотника Україні, а зібрані кошти були спрямовані на гуманітарні потреби. Це показало, що підтримка України в Польщі не обмежувалася рішеннями уряду, а мала широку суспільну основу.

Передача озброєння та військової техніки Україні

Найбільш помітним напрямом польської підтримки стало постачання озброєння та військової техніки. Уже навесні 2022 р. Польща стала однією з перших держав НАТО, яка розпочала передачу Україні важкого озброєння радянського зразка, придатного для негайного використання українськими військовими. У квітні було розпочато постачання танків Т-72М та Т-72М1, а також бойових машин піхоти BWP-1. Надалі обсяги допомоги постійно зростали. За даними Oryx та польських офіційних структур, загалом Україна отримала понад 280 танків Т-72 різних модифікацій, близько 60 танків PT-91 Twardy, 14 танків Leopard 2A4, понад 250 бойових машин піхоти BWP-1, а також бронеавтомобілі Dzik, Oncilla та інші зразки бронетехніки. Окремим напрямом стало постачання колісних бронетранспортерів Rosomak. У 2023 році було оголошено про передачу 100 таких машин зі складу польської армії та закупівлю ще 100 одиниць для України за фінансування Європейського Союзу та США.

Важливе місце у структурі польської допомоги посідала артилерія. У травні 2022 році Україна отримала перші самохідні артилерійські установки AHS Krab калібру 155 мм, які швидко зарекомендували себе під час бойових дій. Згодом українська сторона уклала контракти на додаткові поставки цих систем безпосередньо з польським виробником Huta Stalowa Wola. Загалом за понад чотири роки повномасштабної війни Україна отримала понад 100 самохідних артилерійських установок Krab, включаючи машини, передані Польщею та закуплені за окремими контрактами. Крім того, до України були передані понад 100 самохідних гаубиць 2С1 «Гвоздика», десятки реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», самохідні міномети Rak, протитанкові гармати Д-44М та значні обсяги боєприпасів. Польща також брала участь у забезпеченні української армії артилерійськими боєприпасами, а згодом розпочала переговори щодо розширення спільного виробництва боєприпасів із залученням українських підприємств.

Окрему роль польська допомога відіграла у підтримці Повітряних сил України. Ще у 2022 році Варшава передала запасні частини та ракети класу «повітря–повітря» для винищувачів МиГ-29 і Су-27, що дозволило підтримувати боєздатність української авіації у критичний період війни. Наступним кроком стала передача самих літаків. У березні 2023 -го Польща першою серед держав НАТО офіційно оголосила про передачу Україні винищувачів МиГ-29. Упродовж року українська сторона отримала 14 літаків цього типу. Авіаційний компонент польської допомоги також включав близько 12 ударних гелікоптерів Ми-24В, два транспортні гелікоптери Ми-8, санітарний Ми-2АМ-1 та транспортний Bell 412НР. Частина цих машин використовувалася для підготовки льотного та технічного персоналу українських навчальних закладів і силових структур.

Значною була і підтримка у сфері протиповітряної оборони. Польща передавала Україні ПЗРК Piorun, а на початку 2022 р. також заявляла про готовність надати комплекси Grom. Надалі Польща передала модернізовані зенітно-ракетні комплекси С-125 Newa SC, комплекси Osa-AK та Osa-AKM-P1 Żądło, самохідні зенітні установки ЗСУ-23-4 «Шилка», гармати АЗП С-60, ЗУ-23-2 та інші засоби протиповітряної оборони. За польськими даними, загалом Україна отримала майже 300 переносних зенітно-ракетних комплексів, що стало одним із найбільших внесків серед європейських держав у посилення української протиповітряної оборони. Паралельно Польща забезпечувала постачання боєприпасів, стрілецького озброєння, вибухових матеріалів та іншого військового майна, необхідного для підтримання боєздатності українських Сил оборони.

Польща як центр підготовки українських військових

Поряд із постачанням озброєння Польща стала одним із головних центрів підготовки українських військовослужбовців. Вже у 2022 р. на польській території розпочалися навчання українських артилеристів для роботи із самохідними установками AHS Krab, а також підготовка саперів, медичного персоналу та інших спеціалістів. Згодом Польща приєдналася до місії Європейського Союзу EUMAM Ukraine, ставши однією з основних держав, на базі яких проводилася підготовка особового складу ЗСУ. За польськими даними, до початку 2025 року на території країни пройшли підготовку близько 25 тисяч українських військовослужбовців, з яких понад 14 тисяч – у межах місії EUMAM Ukraine.

Розширення номенклатури переданого озброєння безпосередньо впливало на зміст навчальних програм. У 2023 році Польща організувала підготовку українських екіпажів танків Leopard 2 та PT-91, технічного персоналу для обслуговування західної бронетехніки, а також долучилася до навчання українських військових у межах міжнародної «танкової коаліції». Після рішення про передачу винищувачів МиГ-29 польська сторона також розпочала підготовку українських технічних спеціалістів, а згодом долучилася до програм підготовки персоналу для майбутньої експлуатації винищувачів F-16. Таким чином Польща стала важливим елементом ширшої системи адаптації української армії до використання озброєння західного зразка.

Новим етапом розвитку співпраці стало створення інституційних механізмів довгострокової взаємодії. У лютому 2025 році в Бидгощі офіційно розпочав роботу Спільний центр аналізу, підготовки та освіти НАТО – Україна (JATEC). Центр став першою спільною структурою НАТО та України такого рівня і був покликаний забезпечити систематизацію бойового досвіду російсько-української війни, розроблення нових підходів до підготовки військ та поглиблення взаємосумісності між Збройними силами України і держав-членів Альянсу. Польща не лише надала майданчик для функціонування JATEC, але й стала одним із ключових учасників його діяльності.

Важливим напрямом стала й підготовка українських громадян за межами України. У листопаді 2024 році на території Польщі розпочав діяльність «Український легіон», сформований із добровольців, які проживали за кордоном і виявили бажання вступити до лав Сил оборони України. Після складання військової присяги особовий склад проходив інтенсивну підготовку під керівництвом польських інструкторів за програмами, що включали вогневу підготовку, тактичну медицину, мінну безпеку, топографію та дії у міській забудові. Цей проєкт став одним із прикладів практичної реалізації безпекової угоди між Україною та Польщею, підписаної у 2024 році.

Подальший розвиток отримала й багатонаціональна підготовка українських військових. У жовтні 2025 р. на полігоні Демба-Ліпа відкрився навчальний центр Camp Jomsborg, створений за провідної участі Польщі та Норвегії в межах операції Legio. Центр отримав сучасну навчальну інфраструктуру, включаючи траншейні системи, стрільбища та спеціалізовані майданчики для підготовки до ведення бойових дій у населених пунктах. Особлива увага приділялася питанням застосування безпілотних систем і протидії їм, що відображало зміну характеру сучасної війни та необхідність врахування українського бойового досвіду. У 2026 р. до операції Legio приєдналася Австралія.

Польща як логістичний та ремонтний хаб

Однією з найважливіших, але менш помітних складових польської допомоги стала логістика. Після початку повномасштабного вторгнення територія Польщі перетворилася на головний маршрут постачання західного озброєння, боєприпасів, техніки та спорядження для України. Особливе значення отримав аеропорт Жешув-Ясьонка, який став одним із ключових вузлів міжнародної військової допомоги. Саме через нього проходила значна частина вантажів, що надходили від США, Канади, Великої Британії, держав ЄС та інших партнерів. Наприкінці 2024 р. Норвегія розгорнула в Польщі зенітні ракетні комплекси NASAMS і винищувачі F-35A для захисту цього логістичного центру, що підкреслило його значення для всієї системи міжнародної підтримки України.

Польська роль не обмежувалася транзитом. Вже у 2022 році в Польщі почали формуватися ремонтні потужності для обслуговування західної артилерії, переданої Україні. На таких об’єктах здійснювали заміну зношених стволів, ремонт пошкоджених у боях гаубиць і повернення техніки до строю. У 2023 році цей напрям став більш системним: на підприємствах Polska Grupa Zbrojeniowa ремонтували самохідні артилерійські установки Krab та інше важке озброєння, а польські фахівці підтримували постійний контакт з українськими механіками. Окремо компанія PGZ Service Orel направляла спеціалістів в Україну для ремонту Krab у польових майстернях і на українських заводах, а також навчала українських військових виконувати базові ремонтно-сервісні роботи.

Важливим напрямом стала технічна підтримка бронетехніки. У 2023 році Україна, Польща та Німеччина домовилися про створення в Польщі центру технічного обслуговування і ремонту танків Leopard 2, переданих українській армії. Восени того ж року польська оборонна група PGZ повідомила про передачу Україні перших Leopard, відремонтованих на підприємстві Bumar-Łabędy. Польща також обслуговувала й відновлювала інші зразки техніки, зокрема Т-72, PT-91 та машини польського виробництва. Така сервісна інфраструктура мала критичне значення, оскільки інтенсивність бойового застосування бронетехніки в Україні швидко призводила до зношення вузлів, пошкодження ходової частини, оптики, озброєння та потреби у регулярному відновленні машин.

Окремий приклад довготривалої сервісної підтримки – бронеавтомобілі Oncilla, які постачалися Україні польською компанією Mista. До 2024 році Україна отримала понад 100 таких машин, а виробник забезпечував їх обслуговування та ремонт безпосередньо на українській території, включно з польовими ремонтами поблизу лінії фронту. Одночасно польські й українські партнери розвивали сервісну інфраструктуру для західної техніки та працювали над новим проєктом Oncilla II з урахуванням бойового досвіду російсько-української війни. Це показує, що польська допомога поступово переходила від разових поставок до повного циклу підтримки – від передачі техніки до її ремонту, модернізації та адаптації до українських умов.

Логістичний вимір польської підтримки також включав транзит допомоги інших союзників. Польська територія використовувалася для перекидання систем протиповітряної оборони, бронетехніки, боєприпасів та іншого озброєння, що надходило від партнерів України. Зокрема, у 2024 р. закуплена Канадою для України система NASAMS перед відправленням через кордон перебувала в Польщі. Такі приклади демонструють, що польська інфраструктура стала частиною ширшого механізму міжнародної підтримки, де Польща виконувала функції не лише донора, а й операційного тилу для постачання, ремонту та підтримання боєздатності Сил оборони України.

Оборонно-промислова кооперація та міжнародні ініціативи на підтримку України

Після перших масштабних поставок озброєння Польща поступово перейшла до складнішої моделі підтримки, у якій важливе місце посіли міжнародні коаліції та оборонно-промислова співпраця. Одним із перших прикладів такої ролі стала участь Варшави у формуванні «танкової коаліції» для України. У січні 2023 р. Польща оголосила про готовність передати роту танків Leopard 2 і почала активно переконувати інших союзників долучитися до цього рішення. Після тривалих консультацій саме польська позиція стала одним із чинників, які прискорили погодження реекспорту Leopard 2 та відкрили шлях до ширшого постачання західних основних бойових танків для ЗСУ.

Наступним кроком стало створення Коаліції бронетанкових спроможностей. У березні 2024 р. у Варшаві Польща та Німеччина активували цю ініціативу за підтримки Великої Британії, Швеції та Італії. Її завданням стало не лише постачання бронетехніки, а й забезпечення боєприпасами, технічним обслуговуванням, ремонтом, підготовкою екіпажів і технічного персоналу, а також виробленням підходів до ефективного застосування бронетехніки на полі бою. У січні 2025 році Польща представила дорожню карту діяльності цієї коаліції на засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», що засвідчило її перехід від епізодичної підтримки до довгострокового координування окремих напрямів військової допомоги.

Оборонно-промисловий вимір співпраці почав швидко розширюватися з 2023 р. У квітні Polska Grupa Zbrojeniowa та українська сторона підписали угоду про спільне виробництво 125-мм танкових боєприпасів із розгортанням нових виробничих ліній. Паралельно Україна закуповувала в Польщі озброєння на комерційній основі, зокрема САУ Krab, бронетранспортери, самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика», міномети й бронеавтомобілі. Це доповнювало безоплатну військову допомогу і дозволяло зберігати постачання тих систем, які вже були освоєні українськими військовими та мали налагоджену сервісну базу.

У 2024 році оборонно-промислова співпраця отримала політичне оформлення. Під час візиту прем’єр-міністра Дональда Туска до Києва сторони домовилися про використання польського кредиту для закупівлі озброєння для потреб України, а також обговорили перспективи спільного виробництва зброї та боєприпасів. У вересні на виставці MSPO 2024 у Кельце відбувся перший Українсько-польський форум оборонних індустрій. Українська делегація обговорювала з польськими партнерами потреби Сил оборони України у системах ППО, безпілотниках, засобах радіоелектронної боротьби, боєприпасах, компонентах для їх виробництва, ремонті іноземних зразків озброєння в Україні та створенні спільних оборонних підприємств.

У лютому 2025 р. взаємодію між оборонними підприємствами двох держав було посилено меморандумом між Polska Grupa Zbrojeniowa та «Укроборонпромом». Документ продовжив попередні домовленості і був підписаний у присутності представників оборонних та стратегічно-промислових відомств України й Польщі. Того ж дня до Києва прибула польська делегація з представниками десяти ключових державних оборонних компаній, що свідчило про зацікавленість Варшави у формуванні тривалої виробничої кооперації. Серед перспективних напрямів називалися безпілотні та ракетні технології, локалізація виробництва окремих компонентів, а також можливість організації в Україні виробництва стволів для САУ Krab.

Окреме значення мало залучення Польщі до нових європейських фінансових інструментів. У 2025 році Варшава заявила про намір розширити військову співпрацю з Україною через двостороннє фінансування та механізм SAFE. За словами польської сторони, частина коштів, які Польща планувала отримати в межах цього інструменту, могла бути спрямована на спільні українсько-польські оборонні проєкти. Такий підхід поєднував підтримку України з модернізацією польського оборонно-промислового комплексу та зміцненням європейської оборонної бази.

Важливим елементом цієї співпраці залишалися системи Krab. Україна отримувала ці самохідні артилерійські установки як у межах польської допомоги, так і за контрактами з виробником. У грудні 2025 року PGZ повідомила про нарощування виробництва Krab на потужностях Huta Stalowa Wola до понад 50 одиниць на рік і паралельну розробку модернізованої версії Krab 2. Для України це мало практичне значення, оскільки з 2022 року Krab стали одним із ключових зразків польського озброєння на фронті, а наявність виробничої, ремонтної та потенційно компонентної бази створювала підґрунтя для довгострокової артилерійської співпраці.

Нові напрями польсько-українського безпекового співробітництва

Одним із важливих напрямів військової допомоги стало забезпечення України цифровою інфраструктурою. Важливу роль у цьому процесі відіграв супутниковий зв’язок Starlink. Уже в 2022 році Польща розпочала передачу терміналів Україні, а надалі збільшувала їх кількість та фінансувала абонентське обслуговування. У квітні 2025 році загальна кількість Starlink, переданих польською стороною, досягла 29,5 тис. одиниць – більше, ніж від будь-якого іншого міжнародного партнера. Польща також взяла на себе витрати на підтримання роботи цієї системи, яка забезпечувала зв’язок для військових підрозділів, лікарень, шкіл, об’єктів критичної інфраструктури та державних сервісів під час російських атак на енергетичну і телекомунікаційну мережу України.

Ще одним новим напрямом стало використання космічних технологій для потреб оборони. У 2025 році засновник польсько-фінської компанії ICEYE Рафал Млоджевський повідомив, що українська розвідка та Сили оборони використовують супутникові знімки ICEYE для спостереження за переміщеннями російських військ майже в режимі реального часу. За його словами, SAR-супутники компанії можуть отримувати до 20–24 знімків одного об’єкта на добу незалежно від погоди й часу доби, а ICEYE продовжувала надавати Україні дані навіть після тимчасових обмежень доступу до окремих американських супутникових сервісів.

Відчутна трансформація відбулася і в галузі безпілотних систем. Якщо на початку війни Польща передавала Україні безпілотники FlyEye та підтримувала громадські ініціативи зі збору коштів на Bayraktar TB2 і Warmate, то згодом співпраця перейшла на інституційний рівень. У вересні 2025 року міністри оборони України та Польщі підписали меморандум про створення Спільної робочої групи з безпілотних авіаційних систем. Її завданнями визначили обмін оперативним досвідом, розроблення та тестування нових підходів до застосування безпілотників і протидії їм, інтеграцію інноваційних технологій та підвищення взаємосумісності між збройними силами двох держав. Одночасно сторони підтвердили намір розвивати співробітництво в межах проєктів SAFE, PURL та діяльності центру JATEC.

Подальший розвиток цей напрям отримав у 2026 р. У квітні прем’єр-міністри України та Польщі оголосили про започаткування спільного проєкту зі створення «дронової армади», який мав поєднати український бойовий досвід із польськими та європейськими фінансовими й виробничими можливостями. Ініціатива передбачала не лише підтримку України у війні проти росії, але й формування нових оборонних спроможностей Польщі та інших європейських держав. У цьому контексті український досвід застосування безпілотних систем дедалі частіше розглядався польською стороною як важливий ресурс для модернізації власних збройних сил.

Поступово розширювалася й взаємодія у сфері протидії гібридним загрозам. У вересні 2025 р. після серії інцидентів із проникненням російських безпілотників у повітряний простір Польщі Варшава та Київ активізували обмін досвідом щодо протиповітряної оборони та боротьби з дронами. Польські військовослужбовці отримали можливість ознайомлюватися з українськими підходами до виявлення та ураження безпілотних систем, а підрозділи протидії дронам почали залучатися до програм підготовки за участю українських фахівців. У листопаді 2025 р. сторони також домовилися про створення спільної групи для запобігання російським диверсіям на критично важливій інфраструктурі, насамперед транспортній. Ці кроки засвідчили, що українсько-польське співробітництво дедалі більше охоплює сфери, які виходять за межі класичної військової допомоги і пов’язані з формуванням спільної безпекової архітектури на східному фланзі Європи.

Висновки

Військова підтримка Польщі Україні у 2022–2026 роках стала однією з наймасштабніших серед європейських держав і вирізнялася не лише обсягами переданого озброєння, а й широтою залучення. Варшава однією з перших почала передавати Україні оборонне озброєння, а після початку повномасштабного вторгнення швидко перейшла до постачання танків, артилерії, бронетехніки, засобів ППО, авіаційної техніки та боєприпасів. Водночас польська роль не зводилася до функції донора: країна стала головним логістичним маршрутом західної допомоги, ремонтною базою для української техніки, одним із центрів підготовки військових і важливим учасником міжнародних коаліцій.

Упродовж війни польська допомога поступово еволюціонувала від екстрених поставок радянських зразків озброєння до довгострокового оборонного партнерства. Його складовими стали спільні промислові проєкти, розвиток сервісної інфраструктури, участь у програмах НАТО та ЄС, підтримка супутникового зв’язку, співпраця у сфері БпЛА й обмін досвідом протидії російським повітряним та диверсійним загрозам. Саме поєднання військової, логістичної, навчальної, промислової та технологічної складових робить польську модель підтримки однією з найбільш комплексних серед партнерів України.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих або поставлених Республікою Польща