Чеський внесок в оборону України: масштаби, напрями та еволюція допомоги

Після початку повномасштабного російського вторгнення Чехія стала одним із найактивніших європейських партнерів України у сфері оборони. Уже в перші місяці війни Прага розпочала масштабні поставки озброєння і військової техніки, значна частина яких надійшла раніше, ніж аналогічна допомога від багатьох інших держав. Водночас Чехія відіграла значно ширшу роль, ніж звичайний донор озброєнь: вона стала одним із ключових центрів ремонту та модернізації української військової техніки, розвитку спільного виробництва озброєння, підготовки українських військовослужбовців і координації міжнародних закупівель артилерійських боєприпасів для України.

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, станом на початок 2026 року Чехія виділила Україні двосторонню допомогу на суму 0,632 млрд євро. Із цієї суми 0,572 млрд євро припадало на військову допомогу, а 0,060 млрд євро – на гуманітарну, тоді як пряма двостороння фінансова підтримка не надавалася. За загальним обсягом двосторонньої допомоги Чехія посідала 23-тє місце серед держав-донорів, а за її часткою відносно власного валового внутрішнього продукту – 22-ге місце. Водночас окремо Чехія брала участь у фінансуванні України через механізми Європейського Союзу, зокрема через програми макрофінансової допомоги ЄС та Європейський інвестиційний банк, на суму 1,36 млрд євро. Попри порівняно невеликі масштаби прямої двосторонньої допомоги, Чехія стала одним із ключових європейських організаторів військової підтримки України, поєднавши передачу озброєння, розвиток оборонно-промислового партнерства та міжнародну координацію забезпечення українських Сил оборони артилерійськими боєприпасами.

Поставки озброєння та військової техніки

Військова допомога Чехії Україні розпочалася ще у січні–лютому 2022 р., коли чеський уряд ухвалив рішення про передачу артилерійських боєприпасів, автоматичної стрілецької зброї, снайперських гвинтівок, кулеметів, пістолетів та значних запасів набоїв. Після 24 лютого характер підтримки кардинально змінився. Прага однією з перших серед держав НАТО перейшла до постачання важкого озброєння. Уже навесні 2022 р. Україна почала отримувати танки, бойові машини піхоти, артилерійські системи та реактивні системи залпового вогню, що дозволило частково компенсувати втрати техніки у перші місяці повномасштабної війни та підтримати формування нових бойових частин.

Перший етап військової допомоги базувався переважно на передачі озброєння зі складів чеської армії. Українським Силам оборони були передані танки Т-72, бойові машини піхоти БМП-1, самохідні артилерійські установки ShKH vz. 77 DANA, реактивні системи залпового вогню RM-70, самохідні гаубиці 2С1 «Гвоздика», буксировані гармати Д-20, зенітні ракетні комплекси «Стріла-10» та інше озброєння радянського походження. Значна частина цієї техніки була добре освоєна українськими військовослужбовцями, що дозволило вводити її в експлуатацію без тривалої підготовки особового складу. Чехія стала однією з перших держав НАТО, що передала Україні основні бойові танки, а чеське керівництво наголошувало, що саме Прага першою ухвалила таке рішення.

Упродовж 2022 р. номенклатура переданої техніки постійно розширювалася. За узагальненими даними Міністерства оборони Чехії, до осені 2023 р. Україна отримала від Чехії не лише важку техніку, а й значні обсяги стрілецького озброєння, мінометів, протитанкових і зенітних засобів, автомобільної техніки, запасних частин, медичного майна та іншого військового обладнання. Серед переданого майна фігурували десятки танків і бойових машин піхоти, самохідні артилерійські установки, реактивні системи залпового вогню, міномети, спеціальні машини комплексів ППО, а також десятки тисяч одиниць короткої та довгої стрілецької зброї.

Окрім бронетехніки та артилерії, Україна отримала ударні гелікоптери Ми-24В, інженерну та спеціальну техніку, засоби матеріально-технічного забезпечення, а також реактивні системи залпового вогню RM-70. Окремим напрямом стала інженерна допомога. Чехія передала Україні важкі тимчасові мостові конструкції для оперативного відновлення транспортного сполучення на зруйнованих ділянках доріг і мостів. Таке обладнання мало значення не лише для відновлення інфраструктури, а й для забезпечення мобільності військ, підтримання логістики та створення тимчасових переправ у районах бойових дій. Водночас чеська сторона дедалі активніше використовувала потенціал власного оборонно-промислового комплексу, що дало можливість відновлювати озброєння, закуплене в інших країнах, або готувати його до передачі після ремонту. Уже тоді було сформовано підхід, який надалі став однією з характерних рис чеської підтримки України.

У 2023 р. військова допомога перейшла на якісно новий рівень. Якщо перший рік війни був пов’язаний переважно з використанням наявних резервів, то надалі основну роль почали відігравати модернізація, ремонт і закупівля техніки спеціально для України. Найбільш показовим прикладом став проєкт модернізації танків Т-72 за фінансової підтримки США та Нідерландів. Україна почала отримувати модернізовані Т-72EA, оснащені сучасними прицільними комплексами, новими засобами зв’язку, посиленим захистом та іншими удосконаленнями, що значно підвищували їхню бойову ефективність порівняно з базовими модифікаціями. Паралельно продовжувалися поставки бойових машин піхоти, бронетехніки та інших зразків озброєння, відновлених чеськими підприємствами.

Окремим механізмом стала співпраця Чехії з Данією та Нідерландами, у межах якої партнери фінансували закупівлю озброєння і військової техніки чеського виробництва або зі складів чеських оборонних компаній. У 2023 р. першими проєктами такого формату стали передача Україні модернізованих танків T-72EA, бойових машин піхоти, стрілецької зброї, засобів радіоелектронної боротьби та розвідки, боєприпасів і протитанкових засобів. Надалі цей механізм був розширений через дансько-чеську угоду 2024 р., за якою Данія перераховувала кошти Міністерству оборони Чехії, а чеська сторона забезпечувала взаємодію з оборонними підприємствами, контроль якості, логістику та передачу озброєння Україні.

Помітних змін зазнала і структура артилерійської допомоги. Якщо у 2022 р. основу становили системи радянських калібрів, то вже у 2023–2024 рр. дедалі більшу роль почали відігравати сучасні чеські розробки. Україна отримала дві батареї модернізованих зенітних ракетних комплексів 2К12 «Куб», а також мобільні комплекси протиповітряної оборони Viktor, створені чеською промисловістю для боротьби насамперед із безпілотними літальними апаратами та низьковисотними повітряними цілями. Одночасно за фінансової підтримки Нідерландів і Данії для України були закуплені новітні 155-мм самохідні артилерійські установки DITA, які стали першими сучасними артилерійськими системами чеського виробництва, поставленими українській армії під час війни.

Поступово розширювалася й номенклатура спеціалізованої техніки. До України надходили броньовані машини Roshel Senator, розвідувальні машини BPzV Svatava, машини радіаційної, хімічної та біологічної розвідки, наземні роботизовані комплекси Trail-Blazer та інші спеціалізовані засоби, які використовувалися для розвідки, евакуації, логістики й підтримки бойових підрозділів. Частина цієї техніки закуповувалася чеськими компаніями за межами країни, проходила ремонт або дооснащення на підприємствах Чехії й лише після цього передавалася українській стороні. Такий механізм дозволяв значно розширити можливості військової допомоги без використання ресурсів власної армії.

Окремим напрямом залишалася підтримка української військової авіації. Після передачі гелікоптерів Ми-24 Чехія зосередилася на створенні умов для переходу Повітряних сил України на західну авіаційну техніку. Українська сторона отримала тренажер для підготовки пілотів винищувачів F-16, а чеське керівництво неодноразово підтверджувало готовність брати участь у міжнародній підготовці українських льотчиків. Водночас дискусія навколо можливого передання літаків L-159 продемонструвала обмеженість ресурсів чеських Повітряних сил. Після тривалого обговорення уряд відмовився від їх передачі Україні, натомість підтримав проєкт забезпечення української сторони сучасними навчально-тренувальними літаками Alto NG, які мають використовуватися для початкової льотної підготовки та підготовки пілотів до експлуатації західних бойових літаків.

Чеська ініціатива із забезпечення України снарядами

На початку 2024 р. однією з найгостріших проблем для України став дефіцит артилерійських боєприпасів. Через високу інтенсивність бойових дій витрати снарядів значно перевищували можливості їх виробництва в європейських країнах, а реалізація програми Європейського Союзу із постачання одного мільйона артилерійських боєприпасів просувалася повільніше, ніж очікувалося. За цих умов Чехія запропонувала альтернативний механізм забезпечення України снарядами, який передбачав пошук доступних запасів на світовому ринку, їх закупівлю за кошти держав-партнерів та централізовану координацію поставок українській стороні.

Про започаткування такої ініціативи Президент Чехії Петр Павел оголосив у лютому 2024 р. Під час Мюнхенської безпекової конференції він повідомив, що чеські фахівці ідентифікували можливість оперативно закупити сотні тисяч артилерійських боєприпасів калібрів 155 і 122 мм за межами Європи. Головною проблемою залишалося не їхнє існування, а відсутність фінансування. Саме тому Прага запропонувала союзникам не створювати новий міжнародний фонд, а профінансувати закупівлю вже знайдених партій боєприпасів, взявши на себе організацію контрактів, перевірку якості, логістику та передачу Україні.

Ініціатива швидко отримала міжнародну підтримку. До її фінансування долучилися Нідерланди, Данія, Німеччина, Франція, Бельгія, Канада, Норвегія, Швеція, Литва, Латвія, Люксембург, Ісландія, Португалія, Польща, Словенія, Фінляндія та низка інших держав. Чехія фактично виконувала функції координатора, поєднуючи фінансові внески партнерів із можливостями власної оборонної промисловості та міжнародною мережею постачальників. Такий підхід дозволив суттєво скоротити час між виділенням коштів і фактичним надходженням боєприпасів до України.

Перші поставки в межах чеської ініціативи розпочалися вже у червні 2024 р. Надалі їхні обсяги поступово зростали. Якщо на початковому етапі йшлося про десятки тисяч боєприпасів щомісяця, то до кінця року було сформовано безперервний механізм закупівлі та доставки артилерійських снарядів. За оцінками чеської сторони, протягом 2024 р. завдяки реалізації цієї програми Україна отримала близько 1,5 млн боєприпасів, зокрема 500 тис. снарядів калібру 155 мм, що суттєво посилило можливості української артилерії в умовах зростаючого дефіциту боєкомплекту.

Успішна реалізація програми стала підставою для її продовження у 2025 р. Упродовж року до фінансування долучалися нові партнери, а обсяги закупівель залишалися високими. У грудні 2025 р. прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала повідомив про виконання запланованого показника постачання 1,8 млн великокаліберних боєприпасів упродовж року. За словами представників чеського уряду, реалізація програми дозволила забезпечити Україну не лише боєприпасами калібру 155 мм, а й снарядами радянських калібрів, які залишалися критично важливими для застосування значної кількості артилерійських систем української армії.

Після парламентських виборів у Чехії восени 2025 р. виникли сумніви щодо майбутнього ініціативи. Частина політичних сил виступала за перегляд окремих напрямів підтримки України, однак нове керівництво Міністерства оборони підтвердило продовження реалізації програми. Попри скорочення кількості держав-донорів, які брали участь у фінансуванні закупівель, Президент Чехії Петр Павел наголосив, що чеська ініціатива залишається одним із найефективніших міжнародних механізмів забезпечення України артилерійськими боєприпасами та не має повноцінної альтернативи. За його словами, із моменту запуску програми до початку 2026 р. Україні було поставлено близько 4,4 млн великокаліберних боєприпасів, майже половина з яких надійшла лише протягом 2025 р.

Ремонт, модернізація та спільне виробництво озброєння

Однією з ключових особливостей чеської підтримки України стало те, що вона не обмежувалася передачею готового озброєння. Вже у 2022 р. Чехія почала формувати систему ремонту, модернізації та виробництва військової техніки, яка згодом перетворилася на один із найважливіших напрямів двостороннього оборонного співробітництва. Якщо на початковому етапі основну увагу було зосереджено на відновленні пошкодженої української техніки, то надалі співпраця поступово перейшла до реалізації довгострокових промислових проєктів і локалізації виробництва окремих видів озброєння в Україні.

Першим масштабним напрямом стало відновлення бронетехніки. Уже навесні 2022 р. українська сторона звернулася до Чехії із запитом щодо ремонту бойових машин, пошкоджених під час бойових дій. Роботи виконувалися на підприємствах Excalibur Army та інших компаніях холдингу Czechoslovak Group (CSG), які мали значний досвід модернізації техніки радянського виробництва. Надалі обсяги робіт постійно зростали. Окрім ремонту українських Т-64 і Т-72, чеські підприємства здійснювали модернізацію танків, придбаних у третіх країнах, після чого вони передавалися Україні. Найбільш відомим прикладом став проєкт модернізації понад 90 танків Т-72, який реалізовувався за фінансової підтримки США та Нідерландів. Саме на чеських підприємствах ці машини перетворювалися на модернізовану версію Т-72EA, яка суттєво перевершувала базові модифікації за бойовими характеристиками.

Важливим напрямом стала й модернізація артилерійських систем. Чеська промисловість забезпечувала відновлення самохідних артилерійських установок DANA, реактивних систем RM-70 та іншої техніки, що вже перебувала на озброєнні української армії. Одночасно підприємства країни розпочали виробництво нових артилерійських систем для України. Насамперед йдеться про 155-мм самохідну артилерійську установку DITA, яка стала одним із перших сучасних зразків чеського озброєння, виготовлених спеціально для українських Сил оборони. На відміну від більшості поставок 2022 р., DITA вже не була технікою зі складів, а вироблялася на замовлення міжнародних партнерів України.

Упродовж 2023–2025 рр. співпраця між оборонно-промисловими комплексами двох держав вийшла на якісно новий рівень. Одним із ключових кроків стало підписання меморандуму між АТ «Українська оборонна промисловість» та Міжурядовою агенцією оборонної співпраці Міністерства оборони Чехії (AMOS). Документ відкрив можливості для реалізації спільних виробничих проєктів, обміну технологіями та залучення українських підприємств до кооперації з провідними чеськими виробниками озброєння.

Особливого розвитку набули проєкти локалізації виробництва. Компанія Česká zbrojovka домовилася про виробництво в Україні штурмових гвинтівок CZ BREN 2, а Sellier & Bellot – про створення виробництва стрілецьких боєприпасів. У 2025–2026 рр. Czechoslovak Group завершила передачу українській компанії «Українська бронетехніка» технологій виробництва артилерійських боєприпасів натівських калібрів, що стало одним із найбільш масштабних прикладів передачі оборонних технологій Україні під час війни. Таким чином співробітництво поступово переходило від імпорту готової продукції до створення власних виробничих спроможностей українського оборонно-промислового комплексу.

Окремим напрямом стало розширення співпраці у сфері безпілотних систем. У 2024 р. Чехія також приєдналася до міжнародної Коаліції дронів для України, яку очолили Латвія та Велика Британія. Це засвідчило перехід чеської підтримки безпілотного напряму від окремих промислових і волонтерських проєктів до участі в багатосторонньому механізмі забезпечення України БпЛА, комплектуючими, технологіями та навчальними рішеннями. Чехія підтримала виробництво й постачання для України розвідувальних БпАК Leleka LR і Stork, а також ударних дронів-камікадзе Mace. Паралельно реалізовувалися спільні проєкти з виробництва FPV-дронів, наземних роботизованих комплексів та інших безпілотних систем, які відповідали новим потребам сучасної війни.

Водночас чеські компанії активно долучилися до розвитку українських спроможностей у сфері авіаційного двигунобудування, космічної розвідки та цифрових технологій оборони. Зокрема, чеська компанія TRL Space у співпраці з українськими фахівцями розпочала реалізацію супутникових проєктів TROLL і Drak. Перший супутник TROLL із гіперспектральною камерою був виведений на орбіту у 2025 р., а перспективний апарат Drak має забезпечити українській стороні додаткові можливості дистанційного зондування Землі, регулярного спостереження за територією України та отримання розвідувальних даних незалежно від погодних умов і часу доби.

Важливу роль у розвитку співпраці відіграла компанія Tatra Trucks. До кінця 2023 р. шасі Tatra вже використовувалися як база для низки українських зразків озброєння, зокрема берегового ракетного комплексу «Нептун», реактивної системи залпового вогню «Буревій», самохідної артилерійської установки «Богдана», радіолокаційного комплексу «Мінерал-У», а також для чеських і словацьких артилерійських систем, переданих Україні. Використання шасі Tatra дозволило поступово замінити проблемні автомобільні платформи КрАЗ та забезпечити серійне виробництво сучасних українських систем озброєння.

Підготовка українських військових

Поряд із постачанням озброєння та розвитком оборонно-промислової співпраці одним із важливих напрямів підтримки України стала підготовка українських військовослужбовців. Уже восени 2022 р. Чехія приєдналася до міжнародної місії Європейського Союзу EUMAM Ukraine та розпочала навчання українських військових на власній території. Уряд країни ухвалив рішення про проведення кількох навчальних циклів, під час яких підготовку проходили військовослужбовці механізованих, десантно-штурмових, інженерних, медичних і логістичних підрозділів. Програми були орієнтовані як на базову загальновійськову підготовку, так і на опанування сучасних методів ведення бойових дій відповідно до стандартів НАТО.

Протягом 2023–2025 рр. масштаби навчальної місії поступово збільшувалися. Чеські інструктори брали участь у підготовці українських військовослужбовців як на території Чехії, так і в межах багатонаціональних навчальних програм, що реалізовувалися спільно з іншими державами-партнерами. Уряд неодноразово продовжував мандат на проведення навчань, збільшуючи кількість військовослужбовців, які могли пройти підготовку. Загалом за кілька років повномасштабної війни через чеські навчальні центри пройшли тисячі українських військових, які після завершення курсів поверталися до бойових підрозділів.

Окрему увагу Чехія приділяла підготовці фахівців для експлуатації нових видів озброєння. Передача артилерійських систем DANA, DITA, комплексів протиповітряної оборони Viktor і 2К12 «Куб», а також іншої військової техніки супроводжувалася навчанням українських екіпажів, технічного персоналу та ремонтних спеціалістів. Такий підхід дозволяв скоротити час між надходженням озброєння та його введенням у бойову експлуатацію, що мало особливе значення в умовах інтенсивних бойових дій.

Із розвитком міжнародної авіаційної коаліції Чехія долучилася й до підготовки українських авіаційних фахівців. У 2024 р. Україна отримала від Чехії тренажер винищувача F-16, що дав змогу відпрацьовувати базові елементи пілотування, бойового застосування та взаємодії з наземними службами ще до переходу на реальні літаки. Окремо чеська сторона декларувала готовність брати участь у підготовці українських пілотів і технічного персоналу в межах ширшої міжнародної системи навчання, орієнтованої на поступову адаптацію Повітряних сил України до західної авіаційної техніки. У 2025 р. Україна і Чехія також домовилися про створення українсько-чеської школи підготовки пілотів F-16 за межами України, що мало доповнити вже переданий тренажер і забезпечити системнішу підготовку льотного складу до експлуатації західних винищувачів.

Громадська підтримка України

Поряд із державною військовою допомогою важливу роль у підтримці України відіграло чеське суспільство. На відміну від більшості європейських країн, у Чехії сформувався потужний волонтерський рух, діяльність якого була спрямована не лише на гуманітарну допомогу, а й на забезпечення українських Сил оборони озброєнням, військовою технікою та сучасними безпілотними системами. Зібрані громадянами кошти нерідко використовувалися для закупівлі озброєння, яке за своїми масштабами виходило далеко за межі традиційних благодійних кампаній.

Найбільш відомою стала громадська ініціатива Dárek pro Putina («Подарунок для Путіна»), започаткована ще у 2022 р. Вона швидко перетворилася на один із найбільших волонтерських проєктів військової підтримки України в Європі. За кошти, зібрані громадянами Чехії, для української армії закуповувалися реактивна система залпового вогню RM-70, модернізований танк T-72 M1 «Tomáš», тисяча протитанкових гранатометів RPG-75, боєприпаси, безпілотники, засоби зв’язку та інше військове обладнання. Одним із найрезонансніших проєктів став збір коштів на придбання багатоцільового гелікоптера UH-60 Black Hawk, який був переданий Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України.

Із розвитком війни діяльність ініціативи змістилася у напрямі підтримки безпілотних систем. У 2023–2025 рр. Dárek pro Putina фінансувала закупівлю ударних FPV-дронів, розвідувальних безпілотників, наземних роботизованих платформ та інших сучасних засобів ведення бойових дій. У грудні 2025 р. стало відомо, що чеський підприємець Іво Лукачович пожертвував проєкту 100 млн чеських крон, які були спрямовані на закупівлю 500 ударних безпілотників Drönbumm 2, дронів-перехоплювачів Sting, розвідувальних БПЛА Galka та FPV-дронів на оптоволокні. Уже у 2026 р. ініціатива профінансувала передачу Україні дронів-перехоплювачів Sting у межах проєкту «Дронопад», реалізованого спільно з фондом «Повернись живим».

Важливим напрямом діяльності волонтерів стала підтримка української медичної служби. У березні 2026 р. Dárek pro Putina передала Україні першу партію із 72 евакуаційних санітарних автомобілів, придбаних у межах спільного чесько-словацького збору коштів. Крім того, у 2026 р. за підтримки уряду Чехії та громадян країни Україна отримала десять навчально-тренувальних літаків Alto NG, половину з яких було профінансовано саме за рахунок благодійних внесків. Паралельно реалізовувалася гуманітарна кампанія SOS Kyiv, у межах якої було зібрано близько 200 млн чеських крон на закупівлю генераторів та іншого обладнання для української цивільної інфраструктури.

Окреме місце посіла діяльність ініціативи Skupina D, яка спеціалізувалася на підтримці української протиповітряної оборони. У 2025 р. вона започаткувала проєкт Charlie One зі збору коштів на дрони-перехоплювачі для боротьби з російськими ударними безпілотниками. Крім цього, чеські громадські організації та благодійні фонди підтримували закупівлю мобільних зенітних комплексів Viktor, FPV-дронів, засобів зв’язку та іншого обладнання, необхідного українським військовим. Важливу роль у цьому процесі відігравали також ініціативи Team4Ukraine та низка інших волонтерських організацій, які співпрацювали з чеськими оборонними підприємствами та українськими військовими підрозділами.

Громадська підтримка України не втратила інтенсивності навіть після зміни уряду Чехії наприкінці 2025 р. Попри активізацію внутрішньополітичних дискусій щодо подальших форматів допомоги, великі волонтерські організації продовжили реалізацію військових і гуманітарних проєктів. Це засвідчило, що підтримка України в Чехії значною мірою спиралася не лише на рішення органів державної влади, а й на стійку суспільну солідарність, яка дозволила забезпечити реалізацію низки проєктів, що доповнювали офіційну військову допомогу держави.

Висновки

Чеська допомога Україні вирізнялася не стільки абсолютними фінансовими показниками, скільки її структурою та практичним ефектом для фронту. Чехія однією з перших серед держав НАТО передала Україні важке озброєння радянського зразка, зокрема танки, бойові машини піхоти, артилерію, реактивні системи залпового вогню, засоби ППО та гелікоптери. Саме доступність цієї техніки для швидкого освоєння українськими військовими зробила перші чеські поставки особливо важливими у 2022 році. Надалі унікальність чеського внеску проявилася в іншому: Прага не лише вичерпувала власні запаси, а й перетворила свою оборонну промисловість на майданчик для ремонту, модернізації, закупівлі та виробництва озброєння для України.

Головною особливістю чеської підтримки стала здатність поєднати кілька різних механізмів допомоги: державні поставки, міжнародне фінансування закупівель, промислову кооперацію та громадські збори. Чехія стала координатором масштабного забезпечення України артилерійськими снарядами, організувала ремонт і модернізацію бронетехніки, підтримала локалізацію виробництва зброї та боєприпасів в Україні, а також забезпечила сталу участь суспільства через ініціативи на кшталт Dárek pro Putina та Skupina D. Саме ця комбінація – рання передача важкого озброєння, роль міжнародного координатора снарядних поставок, оборонно-промислова інтеграція та активна громадська підтримка – робить чеський внесок одним із найбільш специфічних і практично значущих серед європейських партнерів України.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих або поставлених Чехією у 2022-2026 рр.