Чорноморські бандити: фрегати проєкту 11356Р

Давно збирався про це написати, все відкладав. Та бачу, що час настав. Сьогодні – про найпотужніші (після потоплення крейсера «маССква») кораблі ОЗУ «чф», фрегати проєкту 11356Р.

Історія появи цих кораблів дуже характерна для запорєбрікового флоту першої чверті ХХІ століття. У 1990-х роках, попри складну економічну ситуацію, москалики намагались надувати щоки, проєктуючи нє імєющіє аналогов перспективні кораблі.

Та після фіаско цих проєктів доводилось вдаватись до реалістичніших рішень, адаптуючи під потреби ваєнна-марского флоту експортні проєкти. Типовий приклад – доля дизель-електричних субмарин проєкту 677, про який я вже розповідав. Хоч цей проєкт жевріє й досі, масовою субмариною для кацапського флоту став проєкт 636.3 – похідний від експортного 636-го, який, своєю чергою, розвинувся з проєкту 877 (родом ще з 1970-х).

З океанськими сторожовиками (які в цивілізованому світі називають фрегатами) ситуація була не кращою. Аналоховнєнтний «Новік» (проєкт 12441) взагалі недобудували. Перспективний проєкт 22350, зрештою, довели до серійного виробництва. Але на момент вступу в стрій перших кораблів він розглядався вже як заміна дестроєрів проєктів 956 і 1155 (перші на московщині значаться есмінцями, другі – великими протичовновими кораблями). А ось заміни масовим сторожовикам проєкту 1135 не було. Корвети проєкту 20380 все ж були замалими. Тому лаптєногі звернулись до експортного проєкту 11356.

В середині 1990-х років ВМС Індії знадобився «перехідний» фрегат, який міг би перекрити проміжок між виведенням з бойового складу фрегатів класу «Ліндер» і вступом у стрій нових кораблів проєкту 17 – власної розробки і виготовлення (три такі кораблі флот отримав у 2010-2012 рр.). У 1997 р. з рашкою була укладена угода вартістю мільярд доларів, яка передбачала будівництво трьох кораблів проєкту 11356.

Як зрозуміло з номеру, проєкт розвинувся з 1135-го, точніше, з 11351 – того ж, за яким побудували «Гетьмана Сагайдачного». Відповідно до індійських вимог, корабель трансформували у багатоцільовий фрегат. Він отримав восьмизарядну установку вертикального пуску УКСК під ракети родини «Клаб» (експортний варіант «Калібрів»). ППО забезпечував ЗРК «Штиль-1» – морський відповідник «Бука». Корабель має однозарядну пускову установку з підпалубним магазином на 24 ракети – це половина засобів ППО дестроєра пр. 956. Артилерійське озброєння – 100-мм артустановка АК-190Е. ППО в ближній зоні забезпечують два ракетно-артилерійські комплекси «Каштан» (експортний варіант «Кортика») – 15-тонні монстри, кожен з яких має дві 30-мм шестистволки і вісім ЗКР від «Тунгуски». Протичовнове озброєння – два двотрубних 533-мм торпедних апарати і 12-ствольний реактивний бомбомет РБУ-6000. Є й ангар для гелікоптера (в індійському флоті використовуються Ка-28 і Ка-31).

Радари на кораблях проєкту 11356 – російські, а ось ГАС – індійська. Силова установка ж – українська, виробництва миколаївського підприємства «Зоря-Машпроєкт». Вона складається з двовального газотурбінного агрегату М7Н.1Е, який містить дві маршові турбіни ДС-71 (9850 к.с.) і дві турбіни повного ходу ДТ-59 (22185 к.с.). Силова установка побудована за схемою COGAG (Combined Gas And Gas), яка передбачає спільну роботу на повному ходу турбін повного ходу і маршових. Це дозволяє розігнати корабель тоннажем 4035 т і довжиною 124,8 м до 32 вуз. Дальність плавання 14-вузловим ходом сягає 4850 миль.

Три кораблі, замовлені Індією, були закладені на Балтійському заводі в санкт-лєнінбурзі у 1999-2000 рр. і передані замовнику у 2003-2004 рр. Вони отримали назви на літеру «Т», які означають різні види зброї: «Тальвар» (F40) – «Меч», «Трішул» (F43) – «Тризуб» і «Табар» (F44) – ну, це легко, «Топір».

У 2006 р. Індія замовила другу трійку кораблів, яку збудував завод «Янтарь» у тимчасово окупованому Кьонігсберзі. Фрегати «Тег» (F45) – «Шабля», «Таркаш» (F50) – «Колчан» і «Тріканд» (F51) – «Стріла» (але не проста, а чарівна – з трьома наконечниками) увійшли у стрій у 2011-2012 рр. На цих кораблях відмовились від громіздких «Каштанів», встановивши пару старих перевірених артустановок АК-630. Головне ж – замість пускової установки для «Клабів» встановили восьмизарядну УВП для індійських (розроблені спільно з рашкою) надзвукових ракет «Брахмос».

Кораблі проєкту 11356 вийшли досить вдалими і збалансованими. Тож не дивно, що москалі звернули на них увагу, коли шукали спосіб швидко посилити ОЗУ «чф». У 2010 р. було ухвалене рішення про будівництво на «Янтарі» шести таких кораблів за модифікованим проєктом 11356Р. При цьому все бортове обладнання стало російським. Замість однозарядної ПУ «Штиль-1» встановили два 12-зарядних модулі вертикального пуску під такі ж ракети. Інше озброєння – восьмизарядна УВП для «Калібрів», 100-мм артустановка А-190, два АК-630. Протичовнове озброєння відповідає індійському варіанту. Гелікоптер – штатний для запорєбрікового флоту Ка-27. Силова установка – така ж, як на кораблях для Індії, тобто, українська.

Усі шість кораблів були закладені упродовж 2010-2013 рр.: «Адмірал Григорович» – у 2010-му, «Адмірал Ессен» – у 2011-му, «Адмірал Макаров» – у 2012-му, а «Адмірал Бутаков», «Адмірал Істомін» і «Адмірал Корнілов» – у 2013-му. Перший з них увійшов у стрій 11 березня 2016 р., і у тому ж році взяв участь в інтервенції у Сирії. 7 червня 2016 р. склад ОЗУ «чф» поповнив «Адмірал Ессен», а 27 грудня 2017-го – «Адмірал Макаров». А ось з другою трійкою виникли проблеми: українське ембарго, запроваджене після російської анексії Криму, не дозволило отримати газові турбіни. Імпортозамістити їх кацапи теж не змогли. Назустріч пішла Індія, яка погодилась викупити два з трьох фрегатів (і побудувати ще два за ліцензією). Газові турбіни були продані Індії, на рубежі 2020-2021 рр. доставлені в Кьонігсберг, і там змонтовані на «Адміралі Бутакову» і «Адміралі Істоміну» («Адмірал Корнілов» продовжує іржавіти, і шанси на його добудову марні).

«Адмірал Бутаков», тепер вже як «Тушіл» (F70) – «Щит» – увійшов до складу ВМС Індії у грудні 2024 р., а «Адмірал Істомін» як «Тамал» (F71) – «Меч» – у липні 2025-го. В Індії будуються «Тріпут» і «Тавасая», які мають увійти в стрій, відповідно, у жовтні 2026 р. і у 2027 р. Ці дві пари складають третю і четверту серії кораблів класу «Тальвар». Озброєння їхнє відповідає проєкту 11356Р (за винятком УВП для «Брахмосів»). Кораблі обох серій отримали індійську ГАС, а четвертої – ще й нову індійську систему РЕБ.

Але повернімося до москальських кораблів. У складі ваєнна-марского флоту вони класифікуються не як сторожові кораблі, а як фрегати. Організаційно вони входять до 30-ї дивізії надводних кораблів ОЗУ «чф». На момент початку широкомасштабного вторгнення військ рф в Україну «Адмірал Григорович» знаходився в Середземному морі і в Чорне вже не потрапив – Туреччина закрила протоки для кораблів воюючих сторін. Формально лишаючись у складі чф, «Адмірал Григорович» базується на Балтиці, здійснюючи час від часу вилазки до Атлантики для супроводу підсанкційних суден. 16 червня 2026 р. в протоці Ла-Манш він відкрив вогонь у бік цивільної яхти під британським прапором, яка «небезпечно наблизилась до корабля». На жаль, цей акт морського розбою жодних наслідків для москалів не мав.

Два інші фрегати брали активну участь у агресії проти України. «Адмірал Ессен» 24 лютого 2022 р. був посланий нахуй захисниками Зміїного. Неодноразово повідомлялось про ушкодження фрегата – у тому числі й ракетою «Нептун». Останній факт знайшов несподіване підтвердження – 22 січня 2026 р. москальський військовий суд визнав Андрія Шубіна (у 2022 р. – командира української 406-ї артилерійської бригади) винним у ракетному обстрілі «Ессена» 2 квітня 2022 р., внаслідок чого була поранена одна особа. Однак вивести з ладу його не вдавалось. «Адмірал Макаров» після потоплення 14 квітня 2022 р. крейсера «маССква» став флагманським кораблем ОЗУ «чф». Це, до речі, дуже показово – вперше, мабуть, з часів розгрому в Кримській війні, чф не має у своєму складі жодного крейсера.

Обидва фрегати брали участь в обстрілах «Калібрами» українських міст. Хмари над «Ессеном» і «Макаровим» почали згущуватись у 2026 р., коли українські морські й повітряні безпілотники надійно закрили рештки ОЗУ «чф» у Новоросійську. 2 березня внаслідок ударів БпЛА був пошкоджений «Ессен». Здохло три його моряки, ще 16 отримали поранення, пошкоджена частина радарів та іншого обладнання. 6 квітня був пошкоджений «Макаров». А 12 серпня внаслідок масованої ракетно-дронової атаки на Новоросійськ обидва кораблі знову отримали пошкодження. На фрегаті «Адмірал Макаров» зафіксовано влучання в районі вертикальної пускової установки комплексу «Калібр», а також руйнування в зоні кормової надбудови з радіолокаційними комплексами. «Адмірал Ессен» теж отримав пошкодження в районі пускової установки УКСК. Сподіваюсь, що невдовзі ці кораблі будуть добиті.

Шановні читачі, якщо моя писанина вас зацікавила – можете докинути трошки на книжечки: https://www.buymeacoffee.com/andrijkhar9

Приватбанк: 5168 7456 7352 6783