Обіцянка Трампа не нападати підживлює заклики в Ірані діяти першими

Обіцянка президента Дональда Трампа не атакувати Іран до проміжних виборів у США 3 листопада була сприйнята в Тегерані або як блеф, або як можливість, а деякі прихильники жорсткої лінії закликають Іран скористатися тритижневим вікном, щоб завдати удару першим, повідомляє Iran International.

У четвер Трамп написав у Truth Social, що не має наміру відновлювати удари до проміжних виборів, додавши, що Сполучені Штати ведуть «конструктивні переговори» з Іраном.

Водночас Хешматолла Фалахатпіше, колишній голова Комітету з національної безпеки та зовнішньої політики парламенту, написав у X, що плани США, Ізраїлю та їхніх регіональних союзників щодо нової війни з Іраном не мають жодного стосунку до виборів у жодній із цих країн.

Він стверджував, що заява Трампа про те, що Вашингтон не нападе на Іран до 3 листопада, була спрямована на те, щоб не допустити «превентивного удару».

Паріса Наср, журналістка, яку вважають близькою до Міністерства закордонних справ Ірану, так само відкинула заяву Трампа в коментарі під назвою «Забудьте про нісенітницю Трампа: третя війна неминуча».

«Докази свідчать, що заява Трампа про те, що будь-яка військова атака на Іран буде відкладена до проміжних виборів у США, передусім більше схожа на політичну гру та психологічну операцію», — написала вона.

Наср стверджувала, що розрахунки Вашингтона значною мірою залежатимуть від масштабу відповіді з боку Ірану.

Прихильник жорсткої лінії Аліреза Тагавінія також назвав заяви Трампа «обманом», вказуючи на військові дії США та Ізраїлю, а також координацію із Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами як ознаки наближення конфронтації.

Деякі іранські прихильники жорсткої лінії стверджують, що Тегеран має використати період перед проміжними виборами у США для здійснення превентивних атак проти американських та ізраїльських інтересів.

Прихильники такого підходу стверджують, що метою не обов’язково буде провокування повномасштабної війни. Натомість обмежені удари можуть створити тиск на нафтові ринки й змусити Трампа погодитися на умови, вигідні для Ірану.

Політик Абдолреза Даварі стверджував у X, що Трамп ненавмисно виявив слабкість, виключивши можливість нової військової атаки до виборів і водночас описуючи переговори з Тегераном як конструктивні. Даварі сказав, що Трамп боїться «виборчої» ціни війни.

«Від сьогодні до 3 листопада перед Іраном відкрилося приблизно тритижневе вікно», — написав він. «Ісламська Республіка повинна використати цю можливість для посилення військових дій як засобу переговорів і змушення Вашингтона прийняти законні вимоги Ірану».

В іншому дописі він був прямолінійнішим: «Схопіть ворога за горло негайно і не відпускайте».

Дебати відбуваються на тлі того, що Іран уже посилює тиск в Ормузькій протоці та навколо неї. Іранські чиновники та військові наполягають, що водний шлях залишається закритим для всіх суден, окрім тих, які дозволив Тегеран, усупереч заявам Трампа та інших американських чиновників, і заявляють, що обмеження залишатимуться чинними, доки Вашингтон не прийме сім умов Ірану.

Хасан Гашгаві, речник парламентського комітету з питань національної безпеки та зовнішньої політики, також заперечив заяву Трампа про зростання обсягів постачання нафти через протоку.

«Ініціатива в Ормузькій протоці в наших руках», — сказав він Rouydad 24, стверджуючи, що альтернативні маршрути та обмежені переміщення танкерів не змогли нівелювати наслідки іранських обмежень.

Корпус вартових ісламської революції попередив, що зона нападів більше не обмежується Ормузькою протокою. В офіційній заяві, оприлюдненій ВМС КВІР, корпус узяв на себе відповідальність за атаку на супертанкер ЗПГ NV Sunshine, що належить компанії Nutwit, під час його проходження через південну частину Ормузької протоки. За даними КВІР, судно зазнало «масштабної пожежі в машинному відділенні та системі руху».

КВІР представив цей удар як частину свого постійного мандату щодо забезпечення повного суверенітету над стратегічним водним шляхом, попередивши, що майбутні операції більше не обмежуватимуться протокою, а будь-яке несанкціоноване судно в будь-якій точці ширшого регіону «переслідуватиметься по всьому регіону, і його покарання буде неминучим».

Тиск на судноплавство дає Тегерану ще один спосіб підвищити вартість блокади, не обов’язково починаючи прямі превентивні удари, які пропагують деякі радикали.