NB8 за тиждень: Київ приймав Військовий комітет НАТО, ЄС перерахував Україні €1,24 млрд, а Латвія обрала новий проукраїнський Сейм

Військовий комітет НАТО вперше за вісім років приїхав до Києва колективно, тоді ж як ЄС перерахував 1,24 млрд євро за українську зброю, а литовський виробник дронів відкрив спільне підприємство в Україні. Тим часом, балтійські країни домовляються про спільний тиск на ЄС щодо російського зерна, а Латвія обрала Сейм із безпрецедентною перевагою партії прем’єра, поки Швеція досі не має сформованого уряду.

Україна: тиждень прямої присутності союзників

6 жовтня Київ приймав подію, якої не було вже вісім років, адже до нього завітала делегація Військового комітету НАТО – найвищого військового органу альянсу у повному складі, з військовими представниками всіх 32 країн-членів. Делегацію очолив голова Військового комітету адмірал Джузеппе Каво Драгоне, який сам назвав цей приїзд поверненням “після восьмирічної перерви”.

Гостей приймав головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий, який і запросив делегацію; військові обговорили пріоритети України на фронті та уроки, які НАТО може винести з досвіду нових типів війни – зокрема відвідали об’єкти, пов’язані з протиповітряною обороною, дрон-війною та безпілотними наземними системами. Каво Драгоне прямо звернувся до Москви з попередженням: ті, хто сподівається послабити підтримку Заходу через саботаж, кібератаки чи порушення повітряного простору, “зазнають поразки”.

Буквально наступного дня, 7 жовтня, прийшла новина іншого роду – фінансова, але не менш символічна. Європейська комісія перерахувала Україні 1,24 млрд євро з оборонної частини програми Ukraine Support Loan (загальний обсяг якої – 90 млрд євро, із приблизним розподілом 60 млрд на оборону і 30 млрд на бюджетну підтримку на 2026–2027 роки). Кошти підуть саме на закупівлю дронів, дрон-перехоплювачів, боєприпасів до них і ракет, вироблених на українських потужностях.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія “продовжує свою навмисну стратегію терору”, і наголосила, що фінансування зміцнить українську оборонну промисловість та здатність захищати людей і інфраструктуру – тобто гроші залишаються працювати всередині країни, а не йдуть на закупівлю готової зброї за кордоном. У Брюсселі вже анонсували, що найближчими тижнями очікуються й наступні оборонні транші цього року.

Третя новина тижня логічно продовжує ту саму лінію – локалізацію українського оборонного виробництва за підтримки союзників. Литовський виробник дронів Unmanned Defense Systems відкрив в Україні спільне підприємство – постійне представництво з місцевою командою, яке очолив Степан Веселовський, колишній керівник Львівського ІТ Кластера.

UDS виробляє розвідувальні та ударні дрони, а також програмне забезпечення командування й контролю, що з’єднує безпілотники з іншими бойовими системами; за словами співзасновника й директора UDS Вітеніса Бузаса, “Україна фундаментально змінила швидкість, з якою має розвиватися оборонна технологія”.

Завдання українського підрозділу – навчати операторів, збирати фідбек від військових користувачів і скорочувати час між виявленням потреби на фронті та появою технічного рішення. Наразі це третій приклад подібної моделі в регіоні, після литовської DEMZ і фінської Patria, – коли союзник переносить виробництво не для України, а разом з нею.

Балтія: повсякденна робота оборони стає видимою

Поки в Києві приймали військових високого рангу, у самій Балтії цього тижня питання експорту російського зерна до ЄС вкотре опинилося в центрі уваги.

Естонія, Латвія та Литва відпрацьовують спільну позицію щодо транзиту російського й білоруського зерна через свою територію і кожна діє за власною стратегією. Естонія запровадила власну заборону на транзит такого зерна через балтійські порти, назвавши його неприйнятним. Литва тим часом посилює контроль походження зерна й домагається консенсусу в ЄС – прем’єр-міністр Міндаугас Сінкявічюс пояснив це тим, що Росія одночасно обстрілює українські портові термінали й судна із зерном, а сама продовжує заробляти, експортуючи власне зерно через інфраструктуру ЄС, зокрема балтійські порти; Вільнюс пропонуватиме на рівні Євросоюзу заборонити цей транзит і внести олігархів аграрного сектору Росії до санкційного списку.

Латвія готує 300-відсоткове тарифне мито на зерно з Росії та Білорусі. Міністри сільського господарства п’яти країн – Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Чехії – також звернулися до Єврокомісії з проханням розглянути обмеження імпорту продовольства з Росії та Білорусі й не допустити, щоб вкрадене українське зерно потрапляло на ринок ЄС під чужим прапором. По суті, йдеться про кілька окремих, але узгоджених за духом кроків одного регіону, який намагається закрити шпарину, через яку підсанкційна Росія й далі заробляє на експорті.

Паралельно з цим, регіон продовжує системно та комплексно розбудовувати протиповітряну оборону. Уже працює перехоплювач дронів Blaze – автономна система від Origin Robotics, яку отримали Латвія, Естонія та Бельгія і яку Латвія зараз оцінює через власний Центр компетенцій автономних систем для подальшого прийняття на озброєння. Канада тим часом продовжує нарощувати свою багатонаціональну бригаду в Адажі, яка охоплює понад 1500 військових і дедалі частіше розгортається ближче до кордонів з Росією та Білоруссю – для мешканців прикордонних районів Латвії присутність військових над головою перестала бути екстраординарною подією і стала фоном повсякденного життя.

Латвія: безпрецедентна перевага партії прем’єра на тлі війни

3 жовтня в Латвії відбулися вибори до Сейму – 15-ті за підрахунком в історії країни, й результат виявився справді винятковим. Партія чинного прем’єр-міністра Андріса Кулбергса “Об’єднаний список” отримала 42 мандати зі 100 – результат, який місцеві спостерігачі називають безпрецедентним з часів відновлення незалежності Латвії. Явка залишилась порівняно невисокою – трохи більше 51%.

Для регіону, де підтримка України була одним з головних пунктів передвиборчих програм, настільки переконана перемога Кулбергса показує, що курс на посилену оборону й підтримку Києва має стійку підтримку латвійського суспільства навіть попри воєнну втому, яка відчувається в частині європейських країн. Утім, 42 мандати – це все ще не самостійна більшість у 100-місцевому парламенті, тож Кулбергсу доведеться домовлятися про коаліцію, і найближчі тижні покажуть, наскільки стійкою ця перевага виявиться на практиці.

Швеція: прем’єра досі немає

На відміну від Латвії, у Швеції політична невизначеність і далі триває вже понад місяць. 2 жовтня спікер парламенту Андреас Норлен вдруге надав Магдалені Андерссон мандат на формування уряду – після того, як її першу спробу наприкінці вересня довелося визнати невдалою.

Мандат формально набув чинності з понеділка, що дало партіям вихідні на роздуми; звітувати про результат переговорів Андерссон має 12 жовтня, після чого в парламенті відбудеться голосування за кандидатуру прем’єра. До того часу країною продовжує керувати технічний (перехідний) уряд.

Ситуація показує, наскільки непростим виявилося формування коаліції після виборів: попри формальну перевагу лівоцентристського блоку, внутрішні ідеологічні розбіжності між партіями, зокрема між поміркованими центристами й радикальнішою Лівою партією, заважають швидко домовитися. Проте це означає, що Швеція, яка формально член НАТО і залучена в оборонні ініціативи типу JEF, певний час продовжує приймати такі рішення через перехідний уряд із обмеженим колом повноважень.