Танковий кулак НАТО: кількість, організація та перспективи (частина 2)
Роман Приходько
Історія показує: танки не раз проголошували «мертвими» — спочатку після масового впровадження протитанкових засобів, потім унаслідок виникнення високоточних авіаційних ударів.
Сьогодні подібні заяви лунають у зв’язку з поширенням дронів і нових засобів розвідки. Проте практичний досвід і сучасні доктрини НАТО підтверджують: за правильної тактики й технологічної модернізації бронетехніка залишається незамінним інструментом для прориву, утримання позицій і протистояння ворожим броньованим силам.
У цьому дослідженні, яке вже є другою частиною, ми систематично розглянемо, які країни утримують найбільші танкові парки, як вони структурують свої бронетанкові підрозділи та які напрями модернізації й заміни основних бойових танків визначають їхню боєготовність у найближчі роки.
Також рекомендуємо ознайомитися з першою частиною статті: «Танковий кулак НАТО: кількість, організація та перспективи (частина 1)».
Польща
Польща утримує один із найбільших і найактивніше модернізованих танкових парків у НАТО. Станом на другу половину 2025 року у військах перебуває близько 746 активних основних бойових танків.
Парк Leopard 2 налічує 233 машини, з яких 105 — у версії 2A5, 46 — 2A4, які перебувають у процесі модернізації до стандарту 2PL, і 82 вже доведено до цієї версії. Програма 2PL передбачає оновлення електроніки, вдосконалення прицільних систем, посилення захисту та забезпечення повної сумісності з вимогами НАТО. У сегменті американських танків M1 Abrams налічується 201 одиниця, серед яких 116 M1A1 FEP, постачання яких завершилося у 2024 році, а також 85 новітніх M1A2 SEPv3 із запланованих 250, що надходять до військ у 2025–2026 роках.
Корейські K2 Black Panther у строю представлено близько 160 машинами. Перша партія постачань охоплює до 180 танків, і її мають повністю завершити до кінця 2025 року. У серпні 2025-го підписано другий контракт ще на 180 одиниць, частина з яких вироблятиметься в локалізованій версії K2PL. Танки PT-91 Twardy наявні у кількості 152 одиниць, включно з 12 базовими машинами PT-91, 27 PT-91MA та 113 PT-91MA1. Частину цих платформ передано Україні, а решту поступово витісняють більш сучасні західні моделі.
У структурному вимірі Leopard 2 зосереджено переважно в 11-й Любуській кавалерійській танковій дивізії зі штабом у Жагані. Танки Abrams становлять основу бойового потенціалу 18-ї механізованої дивізії «Żelazna», зокрема в 1-й Варшавській танковій бригаді, дислокованій у Весолі під Варшавою. Водночас переозброєння на K2 активно відбувається у 16-й Поморській механізованій дивізії, зокрема в 9-й танковій кавалерійській бригаді, а також у 15-й і 20-й механізованих бригадах. Типовий танковий батальйон Польщі має структуру з трьох танкових рот, штабних та забезпечувальних елементів, що забезпечує чисельність у межах 40–60 машин на підрозділ. Танки діють у взаємодії з механізованими частинами на БТР Rosomak і артилерійськими підрозділами.
У контексті перспектив модернізації Польща продовжує реалізацію комплексного курсу на переозброєння. Після першої партії K2 на 180 одиниць, яка має бути завершена до кінця 2025 року, укладено новий контракт ще на 180 машин із локалізованим виробництвом у Польщі. До 2030 року парк має налічувати 296 K2GF і 64 K2PL, не враховуючи спеціалізованих машин технічного забезпечення. У сегменті Abrams танки M1A1 FEP виконують роль проміжного компонента, тоді як M1A2 SEPv3 активно надходять на озброєння. Модернізація Leopard 2A4 до версії 2PL триває, паралельно з експлуатацією 2A5. Платформи PT-91 і Т-72 поступово виводять із бойового складу — значну частину вже передано Україні, натомість нові машини активно заміщують їх у строю.
Іспанія
Іспанія наразі утримує близько 298 активних основних бойових танків, які становлять основу її бронетанкових сил у межах НАТО. Основу парку становить ліцензійна версія Leopard 2E — 219 одиниць. Ця модифікація є локалізованим варіантом німецького Leopard 2A6 і виконує функцію «хребта» іспанських сухопутних військ. Танки Leopard 2E зосереджені в ключових формуваннях — зокрема, у бригаді «Guadarrama» XII, дислокованій в Ель-Голосо поблизу Мадрида, та «Guzmán el Bueno» X у Серро-Муріано, провінція Кордова. Іспанські танкісти вперше вивели цю модель на міжнародні ротації в 2017 році в межах місії enhanced Forward Presence у Латвії.
Другим типом є Leopard 2A4 — 79 машин, що залишаються на озброєнні після того, як 29 танків цього типу було відновлено та передано Україні. Усі активні 2A4 перебувають у складі іспанської армії та залучені до служби в анклавних гарнізонах на півночі Африки: у Сеуті, де розміщено підрозділ «Cazadores de África» I/3 у складі RC «Montesa» №3, та в Мелільї, де танки перебувають у RCAC «Alcántara» №10. Ці машини залучаються переважно для охоронних функцій та завдань середньої або низької інтенсивності в регіоні підвищеної чутливості.
Іспанська оборонна стратегія орієнтована на поетапну глибоку модернізацію парку Leopard 2E до нового стандарту Leopardo M2+ із горизонтом реалізації до 2032 року. Передбачено встановлення нових гусеничних ланцюгів, модернізованої гармати Rh120 L/55A1, дистанційно керованого бойового модуля, активного захисту від протитанкових засобів, посиленого захисту від саморобних вибухових пристроїв, а також вдосконалення трансмісії. Окремо розглядається перспектива поступової заміни всіх Leopard 2A4 на новітні Leopard 2A8.
Швеція
Швеція станом на жовтень 2025 року утримує близько 110 активних основних бойових танків Strv 122, які є локально адаптованим варіантом Leopard 2E. Усі Strv 121 (попередня версія Leopard 2A4) виведені з активної служби. Сучасний парк включає 96 одиниць Strv 122A та 14 Strv 122B. З огляду на передачу 10 танків Україні, на озброєнні Шведських Збройних сил залишаються 110 машин, що підтверджується даними Міноборони.
Танкові підрозділи інтегровані в механізовані бригади 1-ї дивізії: 4-та субарктична механізована бригада на базі полку P 4 Skaraborg, 7-ма механізована бригада (P 7 South Skåne), 19-та субарктична механізована бригада (І 19, Північ), а також окрема бойова група Готланд, де діє 183-тя танкова рота «Lärbro» з 11 Strv 122.
У 2025 році офіційно стартувала програма модернізації Strv 123, за якою весь парк Strv 122 буде оновлено до стандарту Strv 123A — з новою гарматою L55A1, тепловізійними прицілами, вдосконаленим захистом і ходовою частиною. Крім того, Швеція замовила 44 нові Leopard 2A8S під позначенням Strv 123B. Поставки модернізованих і нових машин триватимуть з 2027 по 2031 рік, після чого загальний флот шведських ОБТ сягне 154 одиниць.
Фінляндія
Станом на жовтень 2025 року Фінляндія утримує приблизно 200 активних основних бойових танків, рівномірно розподілених між Leopard 2A6 і Leopard 2A4 — по 100 одиниць кожного типу. Дані ґрунтуються на офіційному переліку озброєння Сухопутних військ Фінляндії, який чітко вказує ці моделі як бойові машини, відокремлюючи їх від техніки спеціального призначення, створеної на їхній базі, зокрема мостоукладальників Leopard 2L, інженерних Leopard 2R і зенітних ЗСУ Marksman. Шість машин типу Leopard 2R передано Україні у 2023 році.
Leopard 2A6 із гарматою L/55 становлять основу ударного потенціалу бойових частин. Leopard 2A4 поступово модернізуються в межах програми оновлення систем управління вогнем, що триватиме до 2026 року. Раніше повідомлялося про переведення більшості 2A4 до резерву, однак станом на 2025 рік 100 одиниць Leopard 2A4 зараховано до активного бойового парку.
Центром підготовки та експлуатації танкових підрозділів є бронетанкова бригада (Panseriprikaati) у Паролі, яка готує екіпажі Leopard 2 і виконує функції навчального центру для танкових та зенітних частин. У разі мобілізації Фінляндія формує одну повноцінну бронетанкову бригаду, але у мирний час концепція передбачає застосування менших, мобільніших механізованих бойових груп замість класичних важких бригад. Усього армія має три бригади швидкого реагування, дві єгерські бригади, дві механізовані бойові групи, регіональні з’єднання та батальйонні групи.
Механізовані бойові групи, в яких сконцентрована більшість Leopard 2, становлять основу танкового потенціалу країни. Кожна з них має танковий елемент чисельністю до 29 бойових машин із підтримкою БМП BMP-2MD або CV9030FIN, самохідної артилерії та ППО. Така структура забезпечує високу мобільність, адаптивність і бойову ефективність, відповідаючи актуальним викликам безпеки.
Модернізація Leopard 2A4 і збереження Leopard 2A6 у ролі танків першої лінії залишається ключовою метою оборонної політики у бронетанковому сегменті.
Чехія
Станом на жовтень 2025 року Чехія має орієнтовно 50 активних основних бойових танків, зокрема 20 Leopard 2A4 та 30 T-72M4 CZ (27 лінійних і 3 командирські).
Всі ці машини проходять облік як бойові у чинному переліку озброєння Сухопутних військ Чехії. Частина Leopard 2A4 надійшла від Німеччини як компенсація за передачу чеських танків Україні (14 у 2023 році та ще 14 у 2024-му), а 14 одиниць було закуплено додатково у 2024 році з поставками до 2026-го.
Таким чином, загальна мета — сформувати парк із 42 Leopard 2A4. Усі машини зосереджено у 73-му танковому батальйоні “Hanácký”, що входить до складу 7-ї механізованої бригади — головного важкого компонента Сухопутних військ Чехії, дислокованого у Пжаславіце. До 2030 року ця бригада має стати повноцінною важкою бригадою відповідно до вимог НАТО.
Парк T-72M4 CZ складається з 30 модернізованих машин, які пройшли глибоке відновлення у 2022–2025 роках. У жовтні 2025 року начальник Генерального штабу Чехії Карел Ржехка публічно заявив про готовність рекомендувати уряду передати всі ці танки Україні після завершення ремонту. У разі політичного схвалення, Чехія тимчасово покладатиметься виключно на Leopard 2A4 до моменту постачання нових машин.
У вересні 2025 року підписано контракт на закупівлю 44 нових танків Leopard 2A8 у бойовій і командирській конфігурації, а також 17 спеціалізованих машин підтримки (ремонтно-евакуаційних, інженерних, мостоукладальних і навчальних).
Поставки заплановані на період із 2028 по 2031 рік. Контракт також містить опцію на додаткові одиниці: чеські джерела згадують можливість розширення на +14 машин, англомовні — до +16, що формує потенційний пакет від 61 до 77 одиниць. Таким чином, Чехія планово переходить до повної стандартизації танкового парку за західним зразком, орієнтуючись на Leopard 2 як єдину платформу.
Угорщина
Станом на жовтень 2025 року Угорщина має орієнтовно 86 активних основних бойових танків. Основу бойового парку становлять Leopard 2A7HU — 40 одиниць, що є локалізованою версією Leopard 2A7+ із сучасними системами управління вогнем, бронюванням і електронікою. Поставки цих машин тривають із 2023 року, а до серпня 2025 року поставили 40 одиниць із загального замовлення у 44 танки. Крім них, на озброєнні також перебувають 12 Leopard 2A4, що були придбані вживаними для підготовки екіпажів; хоча ці машини виконують допоміжну роль, вони залишаються у статусі бойових і входять до загального парку. Третім типом є T-72M1 — у строю перебуває 34 одиниці, тоді як ще приблизно 130 машин цього типу зберігаються на складах і резервних базах. Очікується поступове виведення T-72 з бойового складу в рамках модернізації бронетанкових сил.
Танкові частини зосереджені у складі 1-ї бронетанкової бригади імені Дьордя Клапки, дислокованої в місті Тата. Основним бойовим підрозділом є 11-й танковий батальйон «Ервін Тарцай», оснащений Leopard 2A7HU, а Leopard 2A4 використовуються у підрозділі підготовки.
Угорська програма модернізації танкового парку передбачає завершення приймання всіх 44 Leopard 2A7HU та остаточне виведення T-72M1 з лінійних частин. Leopard 2A4 і надалі виконуватимуть функції навчального фонду, особливо в підготовці екіпажів для новітніх машин. Окремо фіксується зацікавленість Угорщини у можливій кооперації щодо німецького танка нового покоління KF51 Panther. На деяких ресурсах згадується потенційна закупівля 40–50 таких машин у майбутньому, однак поки це не затверджена програма, а лише опція на перспективу.
Хорватія
Станом на жовтень 2025 року Хорватія утримує близько 45 активних основних бойових танків типу M-84A4 Snajper, які перебувають на озброєнні Гвардійської бронетанкової механізованої бригади (GOMBR). Танковий парк повністю представлений цим типом, який є модернізованою версією югославського M-84 з оновленою системою управління вогнем, лазерним далекоміром і покращеною стабілізацією прицілу та гармати, при цьому інші вузли — броня, двигун, трансмісія — зберігають базову конфігурацію моделі M-84A.
Танкові підрозділи зосереджені у складі GOMBR, що дислокується у Вінковцях. Основним бойовим формуванням є танковий батальйон «Kune», розміщений у Джакові, який безпосередньо експлуатує парк M-84A4. У складі бригади діють також два бронемеханізовані батальйони — «Sokolovi» та «Pume», які утворюють з танками комбіновані бойові групи.
У рамках оновлення озброєння Хорватія у жовтні 2024 року підписала лист про наміри щодо закупівлі до 50 Leopard 2A8 у Німеччини, що має стати базою для заміни наявного парку M-84A4. Переговори тривають упродовж 2025 року.
Паралельно з цим уряд Хорватії погодив передачу 30 одиниць M-84A4 Україні. Частина цих машин пройшла відновлення та була передана наприкінці 2024 року, а в бойовому складі Збройних Сил України хорватські M-84A4 вперше зафіксовані у вересні 2025 року. У межах цього кроку Німеччина передала країні понад 10 танків Leopard 2A4, які дозволили провести початкову підготовку екіпажів до нових версій танків «Леопард» та підтримати танкові підрозділи.
Це постачання пояснює скорочення активного парку танків у самій Хорватії до орієнтовно 45 одиниць. Загалом, країна перебуває в перехідному етапі між радянською спадщиною та інтеграцією західних платформ нового покоління.
Румунія
Румунія має орієнтовно понад 183 активних основних бойових танків TR-85. Найбільш достовірно підтверджені типи — TR-85M1 (54 одиниці), T-55AM/AM2 (120 одиниць у складі двох батальйонів) і TR-580 (9 одиниць). У бойових частинах також залишаються на озброєнні базові версії TR-85 без індексу M1, однак їхню кількість у таблицях озброєння не уточнено.
Ключовим типом, що становить основу танкових військ, є TR-85M1 Bizonul — румунська модернізація радянського Т-55, адаптована до стандартів НАТО зі змінами у бронюванні, системах управління вогнем, зв’язку та ергономіці. Саме TR-85M1 є головний бойовий танк Сухопутних військ Румунії. На озброєнні також залишаються модернізовані Т-55 — версії AM і AM2, що виконують роль машин другого ешелону, зберігаючи бойову придатність у завданнях середньої інтенсивності. TR-580, попередник TR-85, ще перебуває в обмеженому активному використанні.
Організаційно танкові сили інтегровані до складу кількох механізованих і бронетанкових бригад. Найбільш модернізованим є 284-й танковий батальйон «Cuza Vodă» (Галац), що входить до складу 282-ї бронебригади «Unirea Principatelor» (Фокшань); саме він отримує у майбутньому нові танки Abrams. Інші батальйони (114-й «Petru Cercel», 912-й «Scythia Minor», 631-й «Oituz» та 814-й «Mihai Vodă») експлуатують TR-85 попередніх версій та розміщені у межах 9-ї та 15-ї механізованих бригад.
З точки зору модернізації, є наміри оновити TR-85M1 — зокрема, в частині прицільних комплексів і СУВ. Проте стратегічна орієнтація полягає на оновленні парку західними зразками. З 2026 року починаються поставки 54 танків M1A2 SEPv3 Abrams, уже контрактованих у межах першої фази модернізаційної програми.
У другій фазі, станом на кінець вересня 2025 року, ведуться переговори про додаткову закупівлю ще 216 бойових танків із локалізацією виробництва в Румунії. Серед розглянутих платформ — південнокорейський K2 Black Panther, німецький Leopard 2 і американський Abrams. Вибір постачальника поки не затверджено, але це дає уявлення про курс на глибоку трансформацію танкового парку протягом 2026–2031 років.
Словенія
Словенія має орієнтовно від 13 до 20 активних основних бойових танків типу M-84A4 Sniper. Загальна кількість наявних машин цього типу становить 54 одиниці, з яких більшість — від 34 до 41 — перебувають у резерві або на зберіганні. Історично Словенія успадкувала 57 одиниць M-84, які були доведені до стандарту A4 із модернізованою системою управління вогнем та оптикою, утворивши локальну версію «Sniper».
На озброєнні перебуває єдиний тип ОБТ — M-84A4. Інші машини, зокрема модернізовані М-55S на базі Т-55, виведені зі складу збройних сил. У жовтні 2022 року всі 28 одиниць М-55S передані Україні в межах схеми обміну техніки Ringtausch, у рамках якої Словенія очікувала на компенсацію від Німеччини, зокрема у вигляді Leopard 2, однак така угода в остаточному вигляді не була реалізована.
Організаційно танки M-84A4 використовуються обмежено — головним чином для підтримки базового рівня підготовки екіпажів і збереження бронетанкової спроможності. У структурі Сухопутних військ Словенії основними формуваннями залишаються 1-ша бригада (Лю́бляна) та 72-га бригада (Марібор), тоді як навчання екіпажів і технічне обслуговування танків забезпечує 45-й Центр гусеничних бойових машин у складі Логістичної бригади. Саме в цьому центрі розміщено значну частину танків, які використовуються для навчального процесу.
Щодо перспектив до 2030 року, Словенія наразі не має чинних контрактів або формалізованих програм на закупівлю нових основних бойових танків. Попередні дискусії про можливий обмін радянських зразків на західну техніку (зокрема Leopard 2) не привели до конкретного результату.
Поточна стратегія зосереджена на розвитку механізованої піхоти на платформі Patria AMV/AMV XP, а танковий парк виконує допоміжну роль — як навчальний ресурс і резервне посилення у випадку ескалації. Таким чином, танковий компонент Словенії зберігається на мінімальному рівні, без чітких ознак масштабного оновлення у найближчі роки.
Словаччина
Станом на жовтень 2025 року Словаччина має 45 активних основних бойових танків. До цього парку входять 15 Leopard 2A4, отриманих із Німеччини в рамках механізму Ringtausch як компенсацію за передачу Україні БМП-1, а також 30 танків T-72M1 радянського походження, які залишаються у строю як основна бойова сила до моменту повного переходу на західну техніку.
Leopard 2A4 є першою західною танковою платформою, інтегрованою до складу словацьких збройних сил, що створює основу для майбутнього переозброєння. Танки T-72M1, хоч і морально застарілі, продовжують експлуатуватися в бойових частинах, виконуючи функцію базової ударної компоненти.
Вся танкова техніка зосереджена у 14-му танковому батальйоні, дислокованому в місті Требішів, який входить до складу 2-ї механізованої бригади з гарнізоном у Пряшеві. За структурою батальйон включає три танкові роти, озброєні T-72M1, та одну роту на Leopard 2A4, що відображає змішану модель експлуатації техніки — поєднання радянської спадщини з новими західними зразками.
У перспективі 2026–2030 років Словаччина розглядає кілька варіантів модернізації свого танкового парку. У межах офіційно підтверджених переговорів Міністерство оборони оцінює закупівлю до 104 Leopard 2A8 як основного бойового танка нового покоління.
Альтернативними варіантами є комбінований підхід — 52+ Leopard 2A4 у поєднанні з легкими бойовими машинами CV90120-T або адаптація південнокорейських танків K2 Black Panther у співпраці з Польщею. Остаточне рішення щодо напряму переозброєння поки що не ухвалене, однак очевидним залишається курс на повну заміну T-72 та посилення важкої компоненти механізованих бригад у найближчі роки.
Болгарія
Болгарія має близько 100 основних бойових танків T-72M/M1. У 2023 році війська отримали перший батальйон з 44 модернізованих танків T-72M/M1 (у версії Mod. 2022), модернізацію яких здійснювала державна компанія TEREM у співпраці з ізраїльською Elbit Systems. Друга партія з ще 40 машин перебуває в межах чинної програми модернізації.
Позаяк значна кількість T-72M1 перебуває на зберіганні, наприклад, на базі в Слівен — як «оперативний резерв» із близько 160 одиниць, загальні запаси цієї техніки в країні можуть перевищувати 250 танків (включно з ранніми варіантами серії Урал). Частину машин було викуплено Чехією для подальшої передачі Україні, що також скоротило внутрішні резерви.
Танковий компонент організаційно входить до складу Сухопутних військ Болгарії у вигляді двох окремих танкових батальйонів — 2-го та 61-го, а також у складі 2-ї механізованої бригади (Стара Загора) та 61-ї механізованої бригади «Стрямська» (Карлово). У цих з’єднаннях танки T-72 виконують функції вогневої підтримки механізованих підрозділів.
У коротко- та середньостроковій перспективі Болгарія робить ставку саме на модернізацію наявного парку T-72M/M1 до стандарту Mod. 2022. Оновлення охоплює встановлення тепловізійних прицілів, нових систем управління вогнем, зв’язку та навігації, а також покращення ергономіки. Цільова кількість модернізованих машин — 84 одиниці у двох батальйонних партіях.
Португалія
Португалія має у строю 34 активні основні бойові танки Leopard 2A6 PRT із 37 машин, що були придбані раніше; три танки цього типу передано Україні в березні 2023 року.
Leopard 2A6 PRT є основним і єдиним типом ОБТ на озброєнні португальської армії. Португальські Leopard 2A6 проходять оновлення зв’язку (зокрема, впровадження нових радіостанцій EID) та інтеграцію бойової інформаційної системи (BMS), розробленої компанією Critical Software, що відповідає вимогам інтероперабельности з НАТО.
Уся танкова компонента зосереджена в Бригаді механізованій (BrigMec), яка дислокується на полігоні Санта-Марґаріда поблизу Констансії. У її складі функціонує Grupo de Carros de Combate (GCC) — танкова група з двома ескадронами Leopard 2A6.
Бригада також включає механізовану піхоту на M113, артилерію на M109A5, розвідувальний підрозділ, інженерні та тилові елементи, а також підрозділи ППО. BrigMec бере участь у міжнародних операціях Альянсу, зокрема в межах місій НАТО з посиленої готовности (NATO Vigilance Activities) у Словаччині, де зафіксовано розгортання її підрозділів.
У середньостроковій перспективі (2025–2030 роки) Португалія зберігає монотипну модель ОБТ-парку, не декларуючи закупівель нових танків, а натомість концентрується на підтриманні технічної готовности та бойових спроможностей чинного флоту Leopard 2A6. Один навчально-тренувальний танк цього типу (водійський варіант) використовується для підготовки екіпажів у межах BrigMec, що забезпечує належний рівень бойового навчання. Основний акцент робиться на сумісності із силами НАТО та підтримці наявного потенціалу без розширення парку.
Литва
Станом на жовтень 2025 року Литва не має на озброєнні жодного активного основного бойового танка. Втім, 44 Leopard 2A8, перебувають на замовленні.
Плановий танковий компонент інтегрується у структуру 1-ї дивізії Литовської армії. Згідно з проєктом переозброєння, танки Leopard 2A8 будуть зосереджені у складі танкового батальйону механізованої бригади «Geležinis Vilkas», яка є ключовим формуванням литовських Сухопутних військ. Очікуване повне розгортання танкових спроможностей — до 2030 року.
У грудні 2024 року Литва офіційно уклала контракт на постачання 44 Leopard 2A8, що становить перше в історії країни формування флоту основних бойових танків.
Висновок
Наведені в аналізі цифри відображають загальний парк основних бойових танків на балансі країн, а не виключно кількість машин, що перебувають у строю з повною боєготовністю. Фактична спроможність до негайного бойового застосування варіюється залежно від рівня технічного обслуговування, ступеня модернізації та загального стану техніки в кожній конкретній країні.
За підсумками розділів, що охоплюють Польщу, Іспанію, Швецію, Фінляндію, Чехію, Угорщину, Хорватію, Румунію, Словенію, Словаччину, Болгарію, Португалію та Литву, сумарна кількість активних ОБТ становить щонайменше ≈1 910 одиниць. З урахуванням неточностей щодо обліку в Румунії (понад 183) і діапазону в Словенії (13–20), реалістичний коридор оцінки — ≈1 910–1 917+ танків.
