В екстремальних умовах від швидкості медиків, їхніх міцних нервів та вміння працювати під обстрілами залежать найцінніше – людське життя. Без злагодженої медичної служби жоден підрозділ не може ефективно тримати оборону та виходити на важкі завдання.

CODE 9.2 пройшов шлях від роти ударних безпілотників у складі 92-ї бригади до окремого 475-го штурмового полку. Тут медицину будують за сучасними стандартами: від цілодобової роботи стабілізаційних пунктів та евакуації до використання повітряних і наземних дронів для доставки ліків безпосередньо на позиції.

Героїня нашого інтерв’ю – очільниця медичної служби полку, яка сьогодні відповідає за команду з близько 120 медиків, 7 медпунктів, медичну роту та евакуаційну техніку. Її шлях від цивільної інтернатури в Харкові й служби звичайним санітаром у піхоті до управління всією медслужбою CODE 9.2.

Навчання та цивільний досвід

Чому свого часу ви обрали саме медицину? Де навчалися та яку спеціальність здобували в інтернатурі?

Подобалась медицина з дитинства, мріяла стати лікарем-хірургом, навчалась в Харківському національному медичному університеті, здобувала освіту лікаря-хірурга.

Яким був ваш цивільний досвід до 2022 року? Чи готувала цивільна інтернатура до такмеду та роботи в екстремальних умовах?

На жаль, мій цивільний досвід був невеликий саме в цивільній медицині під час проходження інтернатури. На той час цивільна інтернатура не готувала мене до повномасштабного вторгнення.

Початок повномасштабного вторгнення та мобілізація

Як для вас розпочалося повномасштабне вторгнення? Що відбувалося в лікарні, де ви проходили інтернатуру, і з якими пораненнями довелося працювати в перші дні?

Розпочався звичайний для всіх день, приймали пацієнтів планових та екстрених, потім дедалі частіше почали надходити саме екстрені, на той час були більше всього з вогнепальними пораненнями після обстрілів.

Що стало причиною вирішити мобілізуватися до війська солдатом?

Мені було байдуже, яке звання я отримаю в армії. Моє завдання полягало в тому, щоб долучитися до війська, маючи знання лікаря. Дивлячись на те, з якою допомогою привозили до нас поранених, хотілося вриватися в це дійство і також бути корисною.

Служба в Іноземному легіоні та піхоті

У червні 2022 року ви долучилися до Іноземного легіону як санітар-радіотелефоніст. У чому полягала ваша робота та які обов’язки ви виконували на цій посаді?

Виконувала обовʼязки санітара, чергували в бліндажах за кілька кілометрів від ворожих військ, виїжджали на евакуацію, надавали допомогу в машинах.

Як проходила адаптація цивільного лікаря до військової дисципліни, побуту та іноземного колективу? Як долали мовний бар’єр?

Хочеш жити – пристосуєшся до всього, війна надворі. Колектив у мене був непоганий, медики були українці, а з часом можна звикнути до всього.

Ви брали участь у Куп’янській операції. У чому полягала ваша робота під час стрімкого просування військ?

Під час Купʼянської операції ми заходили на штурм та зачистки разом з піхотою в других, а бувало що і в перших лініях, так само надавали допомогу, але тоді був блискавичний контрнаступ і ми майже не втрачали бійців.

З якими найважчими пораненнями ви зіштовхнулися в той період і як організовували евакуацію, коли шляхи обстрілювалися?

Займалась евакуаціями, згодом почала включатись в роботу на стабільному пункті в якості «додаткових рук». Де є важкі поранені, всі епізоди є нелегкими.

Наприкінці 2022 року вас перевели на посаду стрільця-санітара в піхотну роту. Що саме входило у ваші щоденні обов’язки в піхоті?

В обовʼязки входило піклуватись про здоровʼя бійців після того, як вони повертались з позицій.

Служба в артилерії та переведення до розвідбату

На початку 2024 року відбулося ваше переведення до 92-ї бригади на посаду старшого бойового медика артилерійської батареї. За що саме ви відповідали та з чого складався ваш день?

Я не можу сказати, як складався день, бо скласти план, як він буде проходити в армії, неможливо. Зранку я могла виїхати до хлопців на позиції, потім на іншій позиції міг бути 300, я проводила евак, залітала на стаб з пораненим і могла зняти там берці, переодягнути в крокси і надавати допомогу поруч з медиками зі стабу, бо як Ви розумієте, медиків у війську не вистачає.

Чим робота медика в артилерії відрізнялася від роботи в піхоті чи Легіоні?

В піхоті ти не просто медик, ти ще піхотинець, просто додатком в тебе ще йде рюкзак бойового медика.

У вересні 2024 року вас перевели до розвідувального батальйону на посаду начальника медичного пункту та надали звання молодшого лейтенанта. Які нові обов’язки з’явилися з посадою керівника медпункту?

В мене зʼявилась в першу чергу більша відповідальність. По-перше, зʼявився свій особовий медичний склад, а по-друге, треба було перейматись за організацію евакуації, планування плеча та точок евакуації, забезпечувати та організовувати медичне постачання на батальйон, слідкувати за навченістю бійців тактичній медицині.

Служба в CODE 9.2

У вересні 2025 року вас перевели до CODE 9.2 на посаду начальника медпункту. Які обов’язки ви виконували у підрозділі безпілотних систем?

Я виконувала обовʼязки начальника медичного пункту, саме в цьому підрозділі ми почали активно розбудовувати медицину і все, що з нею повʼязано.

Чи доводилося вам використовувати наземні або повітряні дрони для евакуації чи доставки медикаментів?

Так, звичайно доводилось, і це було досить ефективно. Ми використовуємо за потреби наземні роботизовані комплекси, а також повітряні.

Надаємо допомогу нашим пораненим хлопцям з евакуації, потім переправляємось на стабілізаційний пункт, а також якщо хлопці не можуть вийти в день поранення через велику небезпеку, робимо пакунок з ліками, щоб вони могли доглядати за пораненням.

Медики нашого підрозділу не займаються самою евакуацією роботизованими комплексами, для цього в нас створені підрозділи, які є компетентними в даній роботі.

Керівництво медичною службою полку

У січні 2026 року вас призначили начальником медичної служби всього полку. Як ви сприйняли це призначення та за що саме ви відповідаєте на цій посаді сьогодні?

Я сприйняла своє призначення з розумінням, яка відповідальність на мене лягає і чи зможу я зі своїми знаннями і бойовим досвідом дійсно очолити досить важливу посаду. Відповідальність досить велика, а саме за плече евакуації, надання домедичної та першої медичної допомоги. Про це можна розповідати досить довго.

Як зараз виглядає ваш звичайний робочий день і які головні завдання стоять перед вами як перед очільницею медслужби полку?

Мій звичайний день не закінчується, краще напевно так сказати. По-перше, в мене наразі близько 120 медиків, з них 7 медичних пунктів та медична рота, до якої входить надання допомоги в стабілізаційному пункті або МТФ [ред.: медичне тимчасове формування], в лікувальному відділенні, госпітальному відділенні, евакуаційних ремках, а також займає багато часу організація медичного постачання.

Головною задачею на той час у січні 26 року було організувати роботу медичної служби на таких рівнях, щоб про неї знали інші полки, бригади та шпиталі, а наразі у вересні 26 року задача розширитись та втримувати цей пророблений титанічний труд моїми медиками.

Як ви виборювали та формували свій авторитет як жінка-командир у складних чоловічих колективах — Легіоні, піхоті та розвідці?

Жінкам в армії завжди важче. Особливо смішить трохи, коли кажуть: «Дитино, що ти тут робиш», а потім вони трохи нервово чомусь підкурюють в стороні. Я вважаю, що не важливо, жінка ти чи чоловік, є важливість в тому, наскільки ти можеш проявити свої лідерські якості, опанувати себе в досить великому колективі та задати собі питання: для чого ти пішла у військо або з якою метою ти тут стоїш у пікселі.

Не можу сказати, чи виборола я вже свій авторитет, але краще за все нехай це покаже злагоджена робота медичної служби в CODE 9.2 та якісно надана допомога військовим нашого підрозділу та суміжників, адже коли до роботи на новий напрямок заходять медики CODE 9.2 – це значить, що все буде добре!