Шведський RBS 70 є одним із комплексів протиповітряної оборони, які українські військові використовують для захисту від російських літаків, гелікоптерів та безпілотників.

Ці ПЗРК надійшли на озброєння Сил оборони України після російського повномасштабного вторгнення, яке розпочалося у лютому 2022 року.

Комплекси і ракети до них передають у межах пакетів міжнародної військової допомоги, країни, які обрали підтримувати українську обороноздатність.

ПЗРК RBS 70

Переносний зенітний ракетний комплекс RBS 70 розробили у Швеції компанією Bofors Defence, яка нині є частиною оборонної компанії Saab. Систему представили у 1977 році, а за час експлуатації вона пройшла кілька етапів модернізації та отримала нові ракети й прицільне обладнання.

Головною особливістю RBS 70 є наведення ракети за лазерним променем. На відміну від більшості класичних ПЗРК з інфрачервоними головками самонаведення, ракета не захоплює теплове випромінювання цілі.

Після пуску оператор супроводжує ціль за допомогою прицільного модуля, а ракета утримується в лазерному промені до моменту ураження. Тому, на відміну від систем класу «вистрілив і забув», оператор залишається залученим у процес наведення протягом усього польоту ракети.

Такий принцип наведення не залежить від теплового випромінювання цілі та не реагує на теплові пастки, які випускають літаки чи гелікоптери.

За час розвитку комплексу для нього створили кілька типів зенітних ракет, зокрема Rb 70 Mk 1, Mk 2 та Bolide. Саме остання, представлена у 2003 році, використовується із сучасною версією комплексу.

Бойова частина ракети Bolide має комбіновану конструкцію. За даними Saab, вона поєднує понад 3000 вольфрамових кульок і кумулятивний заряд. Також ракета оснащена лазерним неконтактним підривачем, що дозволяє уражати цілі не лише прямим влучанням, а й під час прольоту поблизу них.

Сучасна версія RBS 70 NG

Найсучаснішою версією системи є RBS 70 NG, яку Saab представила у 2011 році. Вона отримала прицільний модуль нового покоління з інтегрованим тепловізором, що дозволяє застосовувати комплекс удень і вночі.

Також система отримала функцію автоматичного супроводження цілі — auto-tracker. Вона допомагає оператору утримувати ціль у полі супроводження під час польоту ракети, однак оператор продовжує контролювати процес наведення.

RBS 70 NG із ракетою Bolide має ефективну дальність понад 9 км і може уражати цілі на висоті до 5 км. Максимальна швидкість ракети становить до 2 Махів (2 450 км/год).

RBS 70 застосовує обслуга із двох-трьох осіб, зокрема оператора-навідника і військовослужбовця, який заряджає комплекс, спостерігає за повітряним простором та забезпечує зв’язок. Також для перенесення складових комплексу може залучатися ще один військовослужбовець.

Пускова установка важить близько 35 кг, а зенітна ракета у транспортно-пусковому контейнері — 24 кг. Загальна вага комплексу становить близько 87 кг, тому пуск ракети здійснюється з пускової установки, розміщеної на тринозі, а не з плеча. Час розгортання комплексу становить 45 секунд, а перезаряджання можна виконати менш ніж за 5 секунд.

RBS 70 NG може використовуватися не лише як переносна система. Комплекс можна встановлювати на транспортні засоби, інтегрувати в дистанційно керовані бойові модулі та підключати до систем управління й мереж протиповітряної оборони.

Система може працювати самостійно або у складі батареї, отримуючи інформацію про повітряні цілі від радіолокаційних засобів і систем управління. Зокрема, RBS 70 може застосовуватися разом із РЛС сімейства Giraffe.

ЗРК на базі RBS 70

На базі RBS 70 NG Saab створила мобільну систему протиповітряної оборони MSHORAD (Mobile SНОrt-Range Air Defence). Вона поєднує радіолокаційну станцію Giraffe 1X, систему управління та дистанційно керовану пускову установку з трьома готовими до пострілу ракетами, яка встановлюється на даху бронеавтомобіля. РЛС дозволяє виявляти повітряні цілі на дальності до 75 км в залежності від висоти польоту.

Такий варіант призначений для забезпечення протиповітряною обороною сухопутних підрозділів, у тому числі під час їхнього переміщення, в також важливих військових і цивільних об’єктів.

Такі мобільні армійські комплекси малої дальності за останні кілька років замовила сама Швеція, Чехія та Литва. У контракти входять матеріально-технічна підтримка обладнання, навчання персоналу, а також відповідна інфраструктура та зенітні ракети.

MSHORAD для литовської армії буде встановлена на бронеавтомобілі JLTV американського виробництва, які нині перебувають на озброєнні Литви.

Нова ракета Bolide 2

У травні 2026 року Saab представила нову зенітну ракету Bolide 2 для сімейства RBS 70. Вона має стати наступним етапом розвитку комплексу та стандартним засобом перехоплення для RBS 70 NG.

Серед ключових нововведень Bolide 2 — удосконалення внутрішньої електроніки, що дало змогу вивільнити додатковий простір усередині ракети та встановити більшу бойову частину.

Вона отримала на 50% більшу масу вибухової речовини та забезпечує на 40% вищу уламкову дію. Водночас Saab зазначає, що площа розподілу уламків залишилася такою самою, як у попередньої Bolide, що створює щільніше уламкове поле та є важливим під час ураження малих БпЛА.

Збільшення бойової частини вдалося забезпечити, зокрема, завдяки заміні сталевого корпусу на алюмінієвий. Крім того, алюмінієвий лайнер, що формує ударне ядро, замінив мідний, який використовувався у попередній версії ракети.

За даними Saab, це дає змогу створити більший тиск у кабіні гелікоптера або літака при ураженні. Водночас алюмінієве ударне ядро швидше розпадається на фрагменти, утворюючи більший конус уламків, що підвищує ймовірність ураження пілота та спричинення критичних пошкоджень.

У новій версії також збільшили кількість лазерних датчиків дистанційного підривача, що підвищує ймовірність спрацювання бойової частини під час застосування проти невеликих цілей, зокрема БпЛА.

Також модернізували інерціальну систему навігації, а ракета отримала модульну конструкцію для подальших модернізацій. Транспортно-пусковий контейнер тепер виготовляється з карбону та є легшим за попередній, виготовлений зі скловолокна.

Bolide 2 зберігає сумісність із системами сімейства RBS 70, хоча для її використання може знадобитися оновлення програмного забезпечення пускового та прицільного обладнання.

Розробка нової ракети тривала 4,5 роки. Постачання Bolide 2 заплановані на 2027 рік, після чого вона має стати стандартною ракетою для RBS 70 NG.

На озброєнні

ПЗРК RBS 70 перебувають на озброєнні щонайменше 20 країн світу, зокрема і України, отримані як військова допомога. Загалом замовникам за час виробництва поставлено у різних версіях понад 1600 систем і понад 18 000 зенітних ракет до них.

Після початку російсько-української повномасштабної війни країни Балтії вирішили посилити свою протиповітряну оборону зокрема ПЗРК RBS 70 та закупити додаткові зенітні ракети до них у Saab для поповнення своїх арсеналів.

А зі все більшим використанням Росією безпілотників типу Shahed/Герань-2 та її агресивнішою політикою, дедалі актуальнішим для цих країн стає питання захисту своєї критичної інфраструктури та промислових об’єктів.

Зокрема міністерство оборони Литви на початку 2026 року уклало контракт на закупівлю зенітних ракет Bolide для RBS 70 на близько 320 мільйонів євро. Графік постачання охоплює 2028–2032 роки, що гарантує підрозділам ППО довгострокове та стабільне поповнення запасів зенітних ракет.

Влітку 2026 року Фінляндія вирішила замовити додаткові комплекси RBS 70 NG на понад 100 мільйонів євро.

На початку 2024 року повідомлялося, що міністерство оборони Канади придбає сучасні шведські переносні зенітно-ракетні комплекси для захисту свого контингенту в Латвії.

У грудні 2023 року компанія Saab отримала замовлення від Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA) на ракети для ПЗРК RBS 70 вартістю 350 мільйонів шведських крон (понад 31 млн євро). За планами, поставки мають відбутися протягом 2027 року.

RBS 70 в Україні

У березні 2023 року з’явилося фото використання RBS 70 бійцем 88-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

У липні того ж року стало відомо, що шведські ПЗРК отримала на озброєння 47-ма окрема механізована бригада «Маґура».

Військові використовували комплекси на передовій у зоні своєї відповідальності для боротьби з російською авіацією та розвідувальними безпілотниками, які коригували удари противника.

RBS 70 та зенітні ракети до них входили до низки пакетів військової допомоги, яку Швеція надавала Україні з 2022 року. Окрім того, ракети для цих комплексів українським Силам оборони передавала також принаймні Литва.

У липні 2026 року зенітний ракетно-артилерійський полк «Аквіла» 3-го армійського корпусу ЗСУ оприлюднив фото того, як його бійці працюють з ПЗРК RBS 70 у зоні своєї відповідальності.

Українські військові також отримали шведські радари малої дальності Giraffe 75, які призначені для роботи в єдиному комплексі зокрема із переносними зенітно-ракетними комплексами RBS 70.

Giraffe 75 встановлений на шасі повнопривідних тривісних вантажівок Tgb-40, проте може бути змонтований і на гусеничному транспортері Bv-206 та інших транспортних засобах.

Радар змонтований на 13-метровій щоглі, загальний час його розгортання становить трохи більше 5 хв. Обслуга РЛС складається з п’яти осіб, що забезпечують стеження за трьома цілями в ручному режимі. Радар здатен забезпечувати цілевказанням до дев’яти вогневих розрахунків.

Інформація про цілі надходить на пульт бойового управління, звідки може бути спрямована на конкретні пускові установки. У цьому випадку оператор ПЗРК отримує інформацію про ціль у форматі звукового сигналу в навушниках. Його тональність залежить від положення цілі щодо пускової установки. Час реакції комплексу становить 4–5 секунд.

Висновок

Шведський RBS 70 залишається ефективним засобом протиповітряної оборони малої дальності, здатним боротися з широким спектром повітряних цілей.

Можливість роботи разом із сучасними засобами виявлення та інтеграції з іншими системами ППО робить комплекс актуальним і в умовах сучасної війни.

Подальший розвиток сімейства, зокрема поява нової зенітної ракети Bolide 2, має розширити можливості ПЗРК та підвищити ефективність проти нових загроз, зокрема безпілотників.