Щит неба: у складі 3-го корпусу з’явився зенітний полк «Аквіла»

Для протиповітряної оборони 3-го армійського корпусу розгорнули зенітний ракетний полк «Аквіла».

У полку повідомили, що «Аквіла» створюється на базі зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 3-ї Окремої штурмової бригади.

«На сьгоднішній день кількість знищених повітряних ворожих цілей понад 1000», — зазначили у полку.

На озброєння полку надійшли радіолокаційні станції, мобільні та переносні зенітні ракетні комплекси, дрони-перехоплювачі та мобільні вогневі групи зі стрілецьким озброєнням.

При цьому сам 3-й армійський корпус буде складатися з п’яти бригад. З них одна буде важка механізована. Також будуть механізовані та штурмові.

У корпусі зараз всі ресурси кинуті на полк безпілотних систем, щоб дуже швидко масштабувати систему Третьої штурмової і дати бригадам парасольку, яка прикриє з неба і в обороні, і в наступі.

Критично важлива для корпусу стане підготовка сержантів. За попередній рік Третя штурмова підготувала 500 сержантів – командирів відділення і сержантів взводу роти.

В українській армії розпочався процес, про який говорили багато років: Збройні сили формують нові великі з’єднання — армійські корпуси.

У військовій теорії армійський корпус — це постійне з’єднання, що включає кілька бригад і забезпечує їхню взаємодію в певній зоні бойових дій.

Його головні функції — координація операцій підрозділів, а також постачання ресурсів відповідно до завдань та ситуації на полі бою.

До складу корпусу можуть входити від двох до п’яти бригад, а кількість особового складу залежить від країни, типу військ і бойових завдань, коливаючись від 10 до 50 тисяч і більше військовослужбовців.

Також у цьому році під час формування нових армійських корпусів у Силах оборони України розпочалося тестування нової цифрової системи обліку особового складу під назвою «Імпульс».

Систему почав використовувати 3-й армійський корпус, ставши першим, хто інтегрував систему.

Інтеграція «Імпульсу» значно спростила управління та взаємодію між частинами: більше немає потреби зайвий раз звертатися до підрозділів для збору інформації, її аналізу, форматування й підготовки звітів або наказів.