Недооцінена загроза: як дрони «Хезболли» завдають втрат ізраїльській армії
Танки Merkava Mk3 з антидроновим «мангалом». Джерело: Xinhua.

Недооцінена загроза: як дрони «Хезболли» завдають втрат ізраїльській армії

Роман Приходько

Роман Приходько

22 Червня, 2026
10:18
Зміст

    Широкомасштабне військове протистояння на північному кордоні Ізраїлю та безпосередньо на території південного Лівану виявило глибоку доктринальну та технологічну кризу в оборонній концепції Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ).

    Протягом десятиліть ізраїльське командування вибудовувало оборонну архітектуру навколо презумпції безумовної технологічної зверхності, покладаючись на багатошарові системи протиповітряної оборони та домінування у сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ).

    Проте ліванське шиїтське угруповання «Хезболла», пройшовши шлях трансформації від напівкустарної повстанської структури середини 1980-х років до високоадаптивної гібридної армії, зуміло нівелювати цю перевагу.

    Впровадження дешевих комерційних безпілотних літальних апаратів (БПЛА), передусім ударних FPV-дронів та систем із волоконно-оптичним керуванням, завдало ізраїльським силам суттєвих втрат в особовому складі та техніці.

    Ця зброя, перейнята з досвіду війни в Україні та вдосконалена за сприяння іранських військових інженерів, поставила під загрозу тактичну стійкість сухопутних підрозділів ЦАХАЛ та змусила військове керівництво країни екстрено шукати рішення для подолання критичних прогалин у системі оборони.

    Аналіз бойових дій та деякі втрати серед ізраїльських військових

    Аналіз бойових дій у прикордонній смузі та тилових районах Ізраїлю в період з 2024 по 2026 роки вказує на те, що безпілотна авіація «Хезболли» перетворилася з допоміжного засобу спостереження на високоефективну високоточну зброю ураження. Втрати фіксували як серед сухопутних підрозділів безпосередньо в зоні зіткнення, так і на віддалених військових об’єктах.

    Найбільш резонансним інцидентом у глибокому тилу став удар по навчальній базі бригади «Голані» поблизу міста Біньяміна 13 жовтня 2024 року. «Хезболла» запустила два безпілотники Sayyad 107 з території Лівану через акваторію Середземного моря. Один апарат успішно перехопила протиповітряна оборона в районі Нагарії, тоді як другий, попри спроби переслідування ізраїльськими винищувачами, зник з екранів радарів і його не локалізували вчасно.

    Апарат здійснив пряме влучання в дах їдальні військової бази саме під час вечері новобранців. Внаслідок вибуху на місці загинули четверо 19-річних військовослужбовців бригади: сержант Омрі Тамарі, сержант Йосеф Хіеб, сержант Йоав Агмон та сержант Алон Амітай. Ще понад 50 солдатів отримали поранення різного ступеня важкості, переважно через ураження осколками та дію вибухової хвилі.

    Наслідки удару дрона по військовій базі поблизу Біньяміни у 2024 році: загинуло четверо солдатів, понад 50 отримали поранення. Джерело: Ynet.

    Цей інцидент викликав хвилю суспільного обурення в Ізраїлі, оскільки в момент підльоту безпілотника на базі не пролунала сирена повітряної тривоги. Цей випадок став резонансним, оскільки трапився вже після того, як «Хезболла», прорвавши кордон, напала на Ізраїль 8 жовтня 2023 року, а уряд країни розумів, що перебуває у стані активної війни з ними.

    Починаючи з 2024 року, під час військової кампанії дрони-камікадзе угруповання систематично уражали ізраїльську бронетехніку та живу силу безпосередньо у бойових порядках. 6 травня 2024 року ударний БПЛА атакував прикордонний опорний пункт ЦАХАЛ у районі Метули, внаслідок чого загинули двоє резервістів — 31-річний майор Нахман Натан Герц та 31-річний майор Дан Камкагі.

    У 2026 році широкого розголосу набули кілька випадків, що відбулися з квітня по червень. 26 квітня 2026 року екіпаж танка 77-го батальйону 7-ї бронетанкової бригади здійснював ремонтні роботи на позиції, коли його атакував FPV-дрон, споряджений вибухівкою. Внаслідок детонації на місці загинув 19-річний сержант Ідан Фукс, а ще шестеро бійців отримали важкі поранення. Під час подальшої операції з евакуації поранених за допомогою гелікоптера військово-повітряних сил противник застосував тактику «подвійного удару», запустивши ще два дрони. Один із них вдалося збити стрілецькою зброєю, але другий вибухнув за кілька метрів від рятувальної групи, дивом не спричинивши нових жертв.

    Момент падіння дрона біля гелікоптера Black Hawk на півдні Лівану. Кадр із відео Itay Blumental

    1 травня 2026 року в мережі почало ширитися відео ураження танка Merkava Mk4M з «мангалом», яке зафільмували на ударний FPV-дрон і здійснили об’єктивний контроль пожежі. Втім, за повідомленнями, тоді вбитих чи поранених не було, а сам танк, відповідно до аналізу, з великою ймовірністю уражений у ізольований боєкомплект, що спричинило вигорання боєкомплекту без його детонації.

    Горіння боєкомплекту танка Merkava Mk4M після влучання FPV-дрона у башту, 1 травня 2026 року. Джерело: кадри з офіційного ресурсу «Хезболли».

    24 травня 2026 року на околиці селища Дебель керований безпілотник уразив бронетранспортер 601-го інженерного батальйону під час виконання бойового завдання. Водій машини, 19-річний сержант Нехорай Лейзер, загинув на місці. Сильний вибух частково зруйнував внутрішній простір машини, що змусило командування розпочати розслідування щодо спроможності бойової частини дрона пробивати броню важкої техніки.

    1 червня 2026 року в районі Завтар аль-Шаркія два волоконно-оптичні FPV-дрони атакували броньовану машину батальйону «Шакед» піхотної бригади «Гіваті». Пряме влучання призвело до загибелі батальйонного лікаря, 30-річного капітана доктора Орі Йосефа Сільвестера. Поранення отримали ще семеро військовослужбовців, зокрема командир батальйону у званні підполковника.

    Систематизований реєстр втрат військовослужбовців ЦАХАЛ від ударів БПЛА містить низку трагічних випадків, що сталися протягом 2024–2026 років. 17 квітня 2024 року майор резерву Дор Зімель з бригади «Етціоні» помер у шпиталі після того, як дрон-камікадзе атакував будівлю базування в Араб аль-Арамше. 6 травня 2024 року в районі Метули майори резерву Н. Н. Герц та Д. Камкагі із сухопутних військ загинули внаслідок прямого влучання безпілотника в опорний пункт на кордоні. 5 червня 2024 року в Хурфейші сержант резерву Рефаель Каудерс із 5030-го батальйону бригади «Алон» став жертвою атаки двох БПЛА по спортивному майданчику, коли сирени ППО не спрацювали. 30 червня 2024 року сержант 1-го класу резерву Ефраїм Бен Амрам із сухопутних військ отримав важкі поранення під час атаки дрона на військову базу на півночі Ізраїлю та згодом помер у шпиталі 18 липня 2024 року.

    Момент ураження танка Merkava FPV-дроном. 26 березня 2026 року. Джерело: «Хезболла»

    19 серпня 2024 року головний ворент-офіцер Махмуд Амарія із сил охорони північного кордону загинув на місці під час масованого нальоту безпілотників-камікадзе у Північному окрузі Ізраїлю. 25 серпня 2024 року сержант 1-го класу Давид Моше Бен Шитріт із військово-морських сил отримав смертельні поранення уламками на борту корабля під час збиття дрона над палубою. 13 жовтня 2024 року сержанти О. Тамарі, Й. Хіеб, Й. Агмон та А. Амітай із навчального батальйону бригади «Голані» загинули на базі поблизу Біньяміни, коли швидкісний БПЛА влучив у їдальню під час прийому їжі.

    У 2026 році трагічні події продовжилися. У травні 2026 року капітан Шахар Гамла з елітного підрозділу «Егоз» отримав важкі поранення від вибуху дрона у Південному Лівані, від яких згодом помер у шпиталі. 24 травня 2026 року сержант Нехорай Лейзер із 601-го інженерного батальйону загинув у районі Дебель, коли дрон-камікадзе атакував кабіну його бронетранспортера під час маршу. 26 квітня 2026 року сержант Ідан Фукс із 77-го батальйону 7-ї бронетанкової бригади загинув внаслідок ураження екіпажу танка в районі Тайбе, а зона евакуації згодом потрапила під повторний обстріл. 1 червня 2026 року в районі Завтар аль-Шаркія капітан доктор Орі Йосеф Сільвестер з батальйону «Шакед» бригади «Гіваті» загинув під час атаки двох волоконно-оптичних дронів на броньовану машину. Того ж дня в Південному Лівані штаб-сержант Адам Царфаті з 212-го підрозділу «Маглан» бригади коммандос загинув під час виконання спеціального завдання внаслідок нальоту БПЛА.

    Передумова стратегічної непідготовленості

    Ізраїль створив високоефективну систему протиракетної та протиповітряної оборони, розраховану на перехоплення традиційних загроз: реактивних снарядів, балістичних і крилатих ракет. Концепція «технологічної парасольки», заснована на системах Iron Dome, David’s Sling та Arrow, створювала ілюзію повної захищеності повітряного простору. Проте оборонні планувальники виходили з хибного припущення, що домінування в електромагнітному спектрі автоматично гарантує безпеку.

    Системи ППО виявилися не пристосованими для виявлення та супроводження малорозмірних, низьколітаючих об’єктів із надзвичайно малою площею розсіювання. Більше того, штучний інтелект радарів часто класифікував повільні дрони як птахів, що призводило до їх ігнорування автоматикою.

    Ілюстративне фото FPV-дрона. Джерело: Codective LLC

    Еволюція використання FPV-дронів та поява перших зразків із волоконно-оптичним керуванням були детально задокументовані на українському театрі воєнних дій ще у 2024 році. Попри те, що «Хезболла» почала адаптувати ці технології вже тоді, ізраїльський Генеральний штаб не вжив своєчасних заходів для підготовки військ. Військове командування вважало, що досвід конвенційної війни у Східній Європі не є релевантним для асиметричного конфлікту на Близькому Сході. Замість створення масових систем кінетичного перехоплення та інженерного захисту техніки, ЦАХАЛ продовжував покладатися на дорогі та безсилі проти нових дронів станції РЕБ.

    Про масштаб запізнення свідчить той факт, що Управління оборонних досліджень та розробок Міністерства оборони Ізраїлю випустило перший публічний запит на розробку засобів виявлення та перехоплення волоконно-оптичних дронів лише 11 квітня 2026 року — коли ліванський театр воєнних дій уже став місцем систематичного винищення ізраїльських бронемашин та піхоти. Ізраїльська військова розвідка тривалий час оцінювала потенціал волоконно-оптичних дронів як виключно тактичний засіб безпосереднього зіткнення з обмеженим радіусом дії до кількох кілометрів. Цей висновок ґрунтувався на вазі котушки з кабелем та потужності електродвигунів. Проте «Хезболла», оптимізувавши вагу носія та використавши надлегкі зразки кабелю, продемонструвала здатність уражати цілі на відстані до 15 кілометрів. Це розширило зону небезпеки далеко за межі першої лінії траншей, перетворивши тилові бази, ремонтні зони та евакуаційні майданчики на вразливі мішені.

    Стоянка бронетехніки армії Ізраїлю в камері FPV-дрона Хезболли. Травень 2026. Джерело: Хезболла

    Ізраїльська армія також зіткнулася з внутрішньою проблемою нехтування правилами безпеки. Попри жорсткі заборони, що діють з 2010 року, військовослужбовці на передовій продовжували активно користуватися цивільними смартфонами. Це дозволяло підрозділам радіоелектронної розвідки «Хезболли» перехоплювати сигнали, визначати точні координати баз та опорних пунктів і наводити на них безпілотники. Окрім цього, зафіксовано випадки нехтування загрозою з боку командирів середньої ланки: так, командир бригади «Гіваті» дозволив групі військових увійти до напівзачищеного міста Бінт-Джбейль для виконання «неопераційних завдань», що в умовах панування дронів у повітрі несло смертельну загрозу.

    Системна трансформація оборонної тактики ЦАХАЛ

    Усвідомивши глибину кризи, Міністерство оборони Ізраїлю та командування ЦАХАЛ розпочали масштабне й термінове переформатування тактики та технічного забезпечення сухопутних підрозділів. Оскільки класичні засоби радіоелектронної боротьби виявилися неефективними проти кабельних систем, акцент змістили на фізичне знищення БПЛА на ближніх підступах.

    Для цього масово впроваджують системи Smart Shooter — автоматизовані комп’ютеризовані прицільні комплекси, які встановлюють на стандартну стрілецьку зброю, зокрема на гвинтівки Tavor та M4. Ці системи використовують алгоритми штучного інтелекту та оптичне розпізнавання цілей. Вони самостійно розраховують випередження для стрільби по рухомих об’єктах і блокують спуск гачка до моменту, поки лінія прицілювання точно не збіжиться з траєкторією польоту дрона. Це дозволяє звичайному солдату збивати швидкісні квадрокоптери першими ж пострілами.

    Прицільний комплекс SMASH X4 на гвинтівці HK416. Фото: ЗС ФРН

    Паралельно здійснюють інженерний захист техніки: на всі танки Merkava, важкі БТР Namer та бульдозери D9 екстрено встановлюють металеві захисні екрани-«мангали» та спеціальні нейлонові сітки. Завдання цих конструкцій — механічно перехопити дрон до моменту зіткнення з корпусом машини, заплутати його гвинти та спричинити передчасну детонацію кумулятивного заряду на безпечній відстані від основної броні.

    Окрім того, для підрозділів на передовій терміново закупили великі партії гладкоствольних рушниць та спеціальних осколкових набоїв. Вони створюють щільну хмару дрібних елементів ураження, що гарантовано знищує пластикові деталі та гвинти квадрокоптерів, роблячи їх некерованими.

    Ізраїльський солдат стоїть біля військової техніки на тлі припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАСом у секторі Газа на кордоні Ізраїлю та Гази на півдні Ізраїлю, 12 жовтня 2025 року. (Фото: REUTERS/Ammar Awad TPX ЗОБРАЖЕННЯ ДНЯ)

    Зміни торкнулися і безпосередньої поведінки військ у зоні бойових дій. Командування впровадило сувору світло- та радіомаскувальну дисципліну: особовому складу на передовій під загрозою трибуналу заборонено вмикати будь-які мобільні пристрої. Пересування здійснюють переважно в сутінках або за умов поганої видимості, коли візуальне наведення FPV-дронів значно ускладнене.

    Водночас скасували практику тривалого перебування техніки на відкритих ремонтних майданчиках поблизу кордону. Будь-яке пошкодження танка чи БТР потребує негайного відтягування машини вглиб території Ізраїлю під прикриття захищених капонірів. Це дозволяє уникнути повторних атак «подвійного удару» по евакуаційних групах.

    Збільшення глибини буферної зони також стало критичним кроком. Наявність у супротивника дронів із радіусом дії до 15 км змусила ЦАХАЛ змінити концепцію планування санітарної зони на півдні Лівану. Якщо раніше безпечною вважали глибину в 11 км, то тепер командування змушене планувати відсунення сил супротивника на відстань щонайменше 20 км від ізраїльського кордону. Це значно збільшує масштаб необхідної наземної операції та потребує залучення додаткових бригад для контролю над розширеною територією.

    Висновок

    Військове зіткнення ЦАХАЛ із безпілотними системами «Хезболли» стало наочним свідченням того, що в сучасних війнах володіння дорогими космічними технологіями, авіацією четвертого та п’ятого поколінь і стратегічними системами ППО не гарантує автоматичної перемоги над тактично гнучким та технологічно адаптивним супротивником.

    «Хезболла» зуміла використати комерційні технології подвійного призначення для створення дешевої, але смертоносної зброї, яка тимчасово зламала ізраїльську парадигму безпеки. Для відновлення балансу сил Ізраїль змушений відмовитися від доктринальної зверхності та пройти шлях швидкої мілітарної адаптації, де захист від дешевого пластикового дрона стає таким же пріоритетним завданням, як і перехоплення балістичних ракет.

    Успіх цієї трансформації безпосередньо визначатиме спроможність Ізраїлю утримувати свої північні кордони та гарантувати безпеку власних громадян у майбутньому.

    ПІДТРИМАЙ РОБОТУ РЕДАКЦІЇ "МІЛІТАРНОГО"

    Приватбанк ( Банківська карта )
    5169 3351 0164 7408
    Рахунок в UAH (IBAN)
    UA043052990000026007015028783
    BTC
    bc1qg0z99m95fte7kj8faa7h2kvnq92wvc53exe8gm
    USDT
    0x8676644fA7B6d328310283cAC1065Ae01d97CEe7
    ETH
    0xfD02863D3289416fcF50975c9DFda13623f97758
    Популярні
    Button Text