Хусити намагаються розширити іранський вплив на країни Африки

Американський науково-дослідний інститут повідомляє, що хусити, підтримувана Іраном терористична група в Ємені, розширили свою присутність і вплив уздовж африканського узбережжя Аденської затоки та Червоного моря.

Згідно зі звітом, з початку 2020-х років хусити самостійно та у співпраці з Іраном утвердилися як ключовий гравець у незаконній торгівлі в Ємені та його околицях, у вербуванні мігрантів з африканських країн як контрабандистів, шпигунів та солдатів.

Одним з епізодів такої діяльності наводиться приклад вербування чотирьохсот сомалійців, які згодом пройшли військове навчання та ідеологічну обробку у військових таборах хуситів. Іншими прикладами є тісна співпраця з терористичною групою «Аш-Шабаб» — філіалом «Аль-Каїди» в Сомалі, фракціями Збройних сил Судану та різними маргіналізованими групами й племенами по всьому Рогу Африки.

У багатьох випадках хусити не поділяють ідеології, мови, релігії чи поглядів із цими групами. Але вони роблять ставку на нові відносини, які поглиблять їхню владу, охоплення та роль у регіоні.

Звіт описує наступ хуситів у Ріг Африки та його околиці, а також доводить, що група намагається утвердитися як новий вузол діяльності так званої іранської «Осі опору» в регіоні. Перший контакт хуситів з африканськими групами почався ще понад десять років тому у вигляді тимчасових ініціатив, керованих доцільністю, — у пошуках способів обходу ембарго на постачання зброї та контрабандних операцій.

Але з часом ці різні заходи перейшли у більший проєкт, хоча він ще перебуває на ранній стадії. За останнє десятиліття хусити перетворилися з місцевої повстанської групи на руйнівну регіональну силу.

Стратегія розширення хуситів має значення, оскільки вона тісно відображає зусилля Ірану та ліванської «Хезболли» на початку — в середині 2000-х років сформувати підтримувані ними недержавні збройні групи в мережу по всьому Близькому Сходу, яка стала сучасною «Віссю опору».

З 2003 року сили «Аль-Кудс» — експедиційний підрозділ Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Ірану — та «Хезболла» розвивали наявні зв’язки для розширення своїх політичних, військових та економічних альянсів.

З часом КВІР і «Хезболла» розробили підхід для нарощування спроможностей збройних груп. По-перше, вони навчали групи — зокрема ХАМАС, хуситів та іракські озброєні угруповання — воювати за допомогою звичайної партизанської тактики.

Потім КВІР і «Хезболла» навчали ці групи використовувати сучасне іранське озброєння для ударів по цілях за сотні і навіть тисячі кілометрів. Пізніше вони навчали групи Осі виготовляти власну зброю з комерційно отриманих деталей. У дуже небагатьох випадках, як у хуситів, групи Осі пройшли всі ці етапи, а потім почали залучати нових союзників і створювати власні мережі.

Досі мало доказів того, що безпілотники, ракети, зенітні системи чи виробничі знання, які зробили хуситів такими небезпечними, перейшли до будь-якої з недержавних груп, які вони підтримують. Але про набуття спроможностей часто стає відомо лише після того, як вони будуть застосовані. Однак наміри та імпульс хуситів залишаються очевидними.

Хусити прагнуть стати значущим гравцем в Аденській затоці та Червоному морі як частина ширших зусиль щодо здобуття статусу регіональної держави. Разом з Іраном та численними регіональними й міжнародними гравцями, які перетворили Ріг Африки та його околиці на постійну зону конфлікту, хусити додають нові рівні складності вже нестабільній частині світу і посилюють страждання як єменців, так і їхніх африканських сусідів.