NB8 за тиждень: сигнальні ракети по данському гелікоптеру, перший збитий дрон над Литвою і французька ядерна парасолька

Ніч на 15 вересня стала однією з найнапруженіших для регіону за останній час: у межах кількох годин Росія обстріляла данський військовий гелікоптер сигнальними ракетами в Балтійському морі, а НАТО вперше в історії збило дрон безпосередньо над територією Литви.

Паралельно тиждень приніс і менш драматичні, але системні зрушення – від розширення французької ядерної парасольки на Фінляндію до продовження естонського скандалу з італійською зброярнею Datasel. Розповідаємо про це нижче.

Росія обстріляла данський гелікоптер сигнальними ракетами

14 вересня російський фрегат здійснив попереджувальний пуск двома сигнальними ракетами по данському військовому гелікоптеру Fennec, який здійснював рутинну фотофіксацію судна в міжнародних водах поблизу Гедсера, на південному краї Данії. Одна з ракет пролетіла в безпосередній близькості від гелікоптера.

За даними данських збройних сил, обійшлося без постраждалих і пошкоджень, а самі сигнальні ракети зазвичай використовуються на морі як попереджувальний сигнал – утім, стрільба без попередньої радіозв’язку є грубим порушенням морських протоколів.

Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен назвала інцидент “безрозсудною дією Росії проти данських військових” і заявила, що дії Москви покликані “залякати і розділити” – “їм це не вдасться. Ми не відступимо”. Міністр оборони Єппе Брус оцінив ситуацію жорсткіше: за його словами, це “вияв того, що межі готовності Росії до ризику зсуваються”, і назвав дії росіян “вкрай непрофесійним судноводінням”.

Очільник МЗС Ларс Льокке Расмуссен викликав російського посла на розмову й публічно відкинув версію Москви як “російську відмазку”: “те, що ми робимо для моніторингу власного найближчого оточення, є абсолютно законним, і це не дає росіянам жодного алібі, щоб відкривати по нас вогонь – навіть якщо це лише сигнальні ракети”.

Росія натомість звинуватила саму данську сторону: посол РФ Владімір Барбін заявив, що данський гелікоптер поводився провокативно поблизу фрегата, і пообіцяв провести власне “розслідування”.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пізніше пов’язала цей інцидент з подією над Литвою в ту саму ніч, назвавши обидва випадки “частиною ширшого патерну російської агресії та провокацій проти Європи”.

Фінляндія й Естонія тягнуться під французьку ядерну парасольку

14 вересня, за день до балтійської ночі інцидентів, Фінляндія офіційно приєдналась до французької ініціативи “форвардного стримування” (forward deterrence) – розширення охоплення французького ядерного потенціалу на партнерські європейські країни.

Фінляндія стала десятою країною-учасницею після Норвегії, Швеції, Данії, Британії, Німеччини, Польщі, Нідерландів, Бельгії та Греції.

На відміну від НАТО, де рішення про застосування ядерної зброї ухвалюється колективно через Групу ядерного планування, у французькому випадку остаточне слово завжди лишається за президентом Франції – але ініціатива відкриває можливості для спільних навчань і тимчасового розміщення французьких носіїв ядерної зброї на території партнерів.

Президент Фінляндії Александер Стубб написав у X, що ініціатива “передусім про зміцнення європейської безпеки” і “не замінює й не дублює ядерне стримування НАТО” – Гельсінкі, за його словами, не планує розміщувати ядерну зброю на своїй території в мирний час.

Міністр оборони Антті Гяккянен назвав крок “природним наступним кроком” після інших скандинавських країн. Цей рух не обмежився Фінляндією, адже прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підтвердив AFP, що Таллінн також “перебуває в переговорах” з Парижем щодо можливої співпраці за тим самим форматом.

НАТО вперше збило дрон безпосередньо над Литвою

Тієї ж ночі, невдовзі після півночі 15 вересня, два італійські винищувачі Eurofighter, які чергують у межах місії NATO Baltic Air Policing на базі Шяуляй, збили дрон поблизу села Праткунай у Кайшядорському районі – приблизно за 100 км на захід від Вільнюса, неподалік Каунаського водосховища.

За даними Національного центру управління кризовими ситуаціями, дрон, найімовірніше, залетів з боку Білорусі й перебував у литовському повітряному просторі близько 30 хвилин, рухаючись понад околицями населених пунктів, перш ніж його перехопили. Командувач ВПС Литви Антанас Матутіс повідомив, що знайдені уламки свідчать: дрон, ймовірно, ніс вибухівку.

Президент Литви Гітанас Науседа написав у X: “Дрон, який щойно залетів у литовський повітряний простір, знищений винищувачами НАТО. Дякую союзному персоналу за оперативну реакцію… Разом з нашими союзниками по НАТО Литва захищатиме свій повітряний простір”.

Литовський командувач сухопутних військ генерал Раймундас Вайкшнорас пов’язав подібні інциденти з війною Росії проти України загалом. Це перший в історії Литви випадок, коли дрон збивають безпосередньо над її територією – на відміну від попередніх подібних епізодів над Латвією чи Естонією.

Генсек НАТО Марк Рютте, який лише напередодні попереджав, що удари поблизу території Альянсу лише посилять підтримку Києва, після цієї ночі заявив, що Росія “стає дедалі більш безрозсудною” у своїй війні проти України.

Для регіону ця ніч стала своєрідним підтвердженням того самого патерну, який ми не раз описували в попередніх випусках: збиті з курсу чи навмисно спрямовані дрони й далі перевіряють на міцність повітряний простір НАТО, і цього разу перевірка завершилась першим у литовській історії збиттям безпосередньо над столичним регіоном.

Фінляндія передала Україні 34-й пакет допомоги – другий за розміром від початку війни

15 вересня, того самого дня, коли ухвалювались рішення про ядерну парасольку та лунали новини з Балтії, президент Фінляндії Александер Стубб затвердив 34-й пакет оборонної допомоги Україні вартістю близько €290 млн – другий за величиною серед усіх пакетів, які Гельсінкі передавав з початку повномасштабного вторгнення.

Загальна вартість фінської військової допомоги Україні відтепер сягає €3,6 млрд.

За словами міністра оборони Антті Гяккянена, пакет містить матеріали, які Україна запросила у терміновому порядку; частина обладнання постачається не лише зі складів фінських Сил оборони, а й закуповується безпосередньо у фінської оборонної промисловості.

Сам Стубб написав у X, що Україна готується до складної зими і потребує всієї можливої підтримки, додавши: Фінляндія підтримує Україну, бо це морально правильно, і бо йдеться про безпеку всієї Європи – а отже, і самої Фінляндії.

Естонія відхилила пропозицію Datasel про переговори

Скандал навколо провальної закупівлі боєприпасів для України, який коштував Естонії міністра оборони на початку вересня, отримав новий поворот.

Італійська компанія Datasel (та, що належить індійській Neco Defence Munitions) цього тижня надіслала листа урядові, депутатам Рійгікогу й Естонському центру оборонних інвестицій (RKIK) із пропозицією створити спільну робочу групу для врегулювання спору – компанія стверджує, що готова й спроможна виконати контрактні зобов’язання повністю. Адвокат Datasel Вейко Війсілехт заявив телепрограмі “Актуальна камера”: “ще не пізно врегулювати розбіжності”.

Проте RKIK відхилив цю пропозицію від Datasel, пославшись на те, що термін фінансування за контрактами (через кошти Європейського фонду миру) уже сплив. Паралельно колишній керівник RKIK Магнус-Вальдемар Саар, який очолював установу під час підписання угод, публічно заявив, що екс-міністр оборони Ханно Певкур особисто наполягав на укладенні останніх двох угод з Datasel – зокрема через грецького посередника Nordeto, компанію, не пов’язану з оборонною сферою, чию пропозицію надіслали особисто міністру.

Ця деталь суперечить попередній версії Певкура про те, що він лише ухвалював загальні політичні рішення і не втручався в операційну діяльність та переговори, які вів RKIK.

Наразі справу розслідує Європейська прокуратура (EPPO). Ця історія показує, що навіть після гучної відставки міністра сама системна проблема (як саме Естонія вибирала й перевіряла постачальника зброї для України) залишається невирішеною, а відповідальність продовжує розподілятись між колишнім керівництвом і колишнім міністром.

Коротко по регіону

Швеція й Франція домовились розробити дорожню карту двосторонньої космічної співпраці – обидві країни єдині в ЄС, хто експлуатує власні космодроми, і будують це партнерство на основі стратегічної угоди 2024 року.

Агентство оборонних матеріалів Швеції (FMV) окреслило бачення розвитку ВПС країни на наступне століття з нагоди 100-річчя шведської авіації – від Gripen до нового літака спостереження GlobalEye, з майбутнім акцентом на поєднанні пілотованих і безпілотних систем.

Вісім норвезьких компаній долучились до програми LINC (Launchpad for Innovative Norwegian Companies) – дев’ятимісячної програми підтримки інноваційних оборонних стартапів, яка стартувала 25 серпня.

Два данські F-35 вперше приземлились у Гренландії, тренуючись разом з американськими F-16 і канадськими F-18 у межах місії Arctic Sentry – перевірка здатності координувати авіацію кількох країн на великих відстанях в арктичних умовах.

16 вересня керівники ВМС скандинавських країн зустрілись у Суоменлінні для зміцнення співпраці з морського спостереження на Балтиці; шведський флот підтвердив, що продовжить брати активну участь в охороні територіальної цілісності Фінляндії у Балтійському морі протягом цієї осені в межах чинних форматів північного співробітництва.

У Порі 15 вересня заклали перший камінь нового заводу з виробництва тротилу компанії Forcit – США долучаються до фінансування проєкту на $20 млн, аби зміцнити спроможності Фінляндії й НАТО забезпечувати боєприпасами як власні потреби, так і подальшу підтримку України.