69-й окремий спеціальний центр електронної підтримки у своїх звітах пише про знешкоджені загрози противника, “Мілітарний” поспілкувався з начальником відділення інформаційно-аналітичного забезпечення Сергієм Мельником,як формується статистика щодо виявлених і подавлених повітряних цілей,як підтверджують результати роботи засобів РЕБ, чому найважче вести облік розвідувальних БпЛА та як автоматизація має підвищити достовірність цих даних.

Як простими словами пояснити роботу РЕБ

“Уявіть двох людей, які спілкуються між собою. Один передає інформацію, інший її отримує та відповідає. Якщо навколо стає настільки шумно, що вони перестають чути один одного, їхня взаємодія руйнується.”- пояснив Мельник.

За таким самим принципом працює і більшість засобів РЕБ. Вони створюють потужні радіоперешкоди, через які пульт керування не може «почути» дрон, а дрон команди оператора. Без цього зв’язку безпілотник втрачає можливість виконувати поставлене завдання.

Саме результати такого підтвердженого впливу і стають основою статистики щодо виявлених та подавлених повітряних цілей, яка поступово переходить від ручного збору до автоматизованої системи обліку.

Як підтверджують подавлення FPV-дронів

Для ударних FPV-дронів підтвердження результату є відносно простішим. Якщо засоби РЕБ порушують зв’язок між дроном і оператором, фахівці можуть отримати об’єктивні ознаки цього процесу зокрема короткі записи відеосигналу, на яких видно втрату керування.Саме такі випадки потрапляють до статистики як підтверджене подавлення.

Чому з розвідувальними БПЛА складніше

Набагато складніше вести облік розвідувальних безпілотників. На відміну від FPV-дронів, вони не завжди передають відео, яке можна перехопити.У такому випадку оператори фіксують сам факт роботи безпілотника в ефірі станції радіоелектронної розвідки бачать його сигнал і супроводжують ціль. Подавлення триває доти, доки не відбудеться одна з подій:

• Дрон буде знищений, наприклад, БпЛА-перехоплювачем.
• Втрачається канал керування.
• Зникне його радіосигнал.

Втім, навіть після цього необхідно переконатися, що безпілотник дійсно був подавлений, а не просто покинув зону, де його могла спостерігати конкретна станція.Саме тому підтвердження кожного такого випадку вимагає аналізу даних із кількох засобів радіоелектронної розвідки.

Як формується статистика

Сергій Мельник зазначив, ще донедавна інформація про роботу тисяч засобів РЕБ і РЕР збиралася переважно вручну. Це займало багато часу та не завжди дозволяло оперативно підтверджувати кожен випадок.

Зараз триває автоматизація цього процесу. Нова система агрегує інформацію з великої кількості станцій радіоелектронної розвідки та боротьби, що працюють уздовж всієї лінії фронту. Це дозволяє бачити повну картину в режимі, наближеному до реального часу, та визначати, чи був дрон справді подавлений, чи лише вийшов із зони спостереження окремої станції.За словами Сергія Мельника, саме автоматизація має значно підвищити достовірність статистики, особливо щодо розвідувальних БПЛА.

Єдина інформаційна екосистема

Система “Айсберг”, яку розробляють із 2023 року військовослужбовці 69-го окремого спеціального центру електронної підтримки, об’єднує дані засобів радіоелектронної боротьби, радіоелектронної розвідки та електронної підтримки.

До неї також інтегруються інші джерела інформації, зокрема тактичні радари та системи контролю польотів власних безпілотників. За потреби агреговані дані можуть передаватися до інших військових інформаційних систем, таких як «Delta» чи «Віраж», щоб ними могли користуватися підрозділи різних родів військ.

Чому РЕБ це не лише боротьба з дронами

Фахівець наголошує, що радіоелектронна боротьба впливає не лише на канали керування БПЛА.

Засоби РЕБ можуть порушувати роботу навігаційних систем, каналів зв’язку та інших радіоелектронних засобів. При цьому універсального комплексу не існує, одні системи ефективні проти FPV-дронів, інші проти розвідувальних БпЛА або засобів супутникової навігації.Саме тому ефективність РЕБ визначається не окремим комплексом, а правильним поєднанням різних засобів та їхньою координацією.