Від початку січня до ранку 27 серпня 2026 року російські війська застосували щонайменше 1858 ракет різних типів.
Упродовж майже восьми місяців 2026 року Росія помітно змінила структуру ракетних ударів по Україні. Після великих лютневих залпів крилатими ракетами, значну частину яких перехопила українська ППО, основний акцент змістився на масове застосування балістичних та квазібалістичних ракет.
Водночас можливості Сил оборони протидіяти їм залишаються обмеженими через дефіцит протиракет для системи Patriot.
Статистика застосування
Підрахунок ґрунтується на повідомленнях Повітряних сил та оцінках ГУР. Після того, як 12 серпня Повітряні сили припинили публікувати докладні дані про кількість застосованих Росією ракет, оцінка базується на повідомленнях моніторингових каналів та інших OSINT-джерелах.
Лютий став першим піком року: росіяни застосували 296 ракет, зокрема 111 Х-101 та 132 балістичні й квазібалістичні ракети різних типів.
Після відносного спаду в березні та квітні інтенсивність знову почала зростати. У травні російські війська застосували щонайменше 235 ракет, у червні — 227, а в липні — вже 474. За 27 днів серпня зафіксовано ще щонайменше 195 ракет.
Від початку літа особливо помітно зросло застосування балістичних ракет, ракет «Циркон» та «Оникс».
Балістичні ракети
Від початку року росіяни застосували щонайменше 794 балістичні ракети «Искандер-М»/РМ-48У/KN-23, що становить близько 43% загальної кількості ракет усіх типів.
Основну частину цього числа становлять саме балістичні ракети комплексу «Искандер-М», які переважають у виробництві над ударними ракетами РМ-48У для С-400.
За оцінками ГУР із січня по червень Росія витрачала близько 15 РМ-48У щомісяця, тоді як лише за перші 20 діб липня застосувала 46 таких ракет.
Попри отримання Росією нових партій балістичних ракет із КНДР, їхнє застосування, принаймні поки що, залишається епізодичним.
Після піку зимової кампанії проти української енергетики у лютому 2026 року та успішного ураження одного з критичних виробництв ракет комплексу «Искандер-М» навесні спостерігався спад інтенсивності ударів. У березні росіяни застосували лише 39 балістичних ракет усіх типів, а у квітні — 61.
Починаючи з травня, інтенсивність атак знову почала зростати. У травні окупанти застосували 107 балістичних ракет, у червні — 134, а в липні — 174. Це стало найвищим місячним показником від початку року.
За оцінками, за 27 днів серпня росіяни застосували приблизно 89 балістичних ракет.
Крилаті ракети
Від початку року росіяни застосували 866 крилатих ракет різних типів. Основну частину становлять Х-101 — 529 ракет. На них припадає понад 61% усіх ракет цієї категорії та близько 28% загальної кількості застосованих ракет.
Перший пік застосування Х-101 припав на лютий, коли російські війська запустили 111 ракет. У березні їхня кількість скоротилася до 42, у квітні зросла до 74, у травні — до 77, а в червні знову зменшилася до 57. Найвищого рівня інтенсивність атак досягла в липні, коли росіяни застосували 119 Х-101. За 27 днів серпня зафіксовано ще 34 ракети цього типу.
На другому місці за інтенсивністю застосування серед крилатих ракет великої дальності перебувають ракети «Калибр». Від початку року росіяни застосували 126 таких ракет. Рекордним став березень, коли окупанти застосували 39 ракет. У серпні зафіксовано вісім пусків ракет «Калибр».
У липні також значно зросла інтенсивність ударів тактичними крилатими ракетами Х-59/Х-69. Це було пов’язано з російською кампанією ударів по українських портах і суднах в акваторії Чорного моря.
Тоді росіяни застосували 72 ракети Х-59/Х-69 — більш ніж у п’ять разів більше за попередній рекорд 2026 року, який становив 13 ракет у лютому. За 27 днів серпня зафіксовано ще щонайменше 14 ракет Х-59/Х-69.
Усі інші типи крилатих ракет застосовувалися в значно меншій кількості.
«Циркон» та «Оникс»
Окрему категорію становлять квазібалістичні ракети «Циркон» та надзвукові протикорабельні ракети «Оникс». Від початку року росіяни застосували щонайменше 80 ракет «Циркон» і 41 ракету «Оникс».
Застосування «Цирконів» мало хвилеподібний характер. У січні росіяни запустили три ракети, у лютому — 16, у березні — чотири. У квітні пусків не фіксували, а в травні застосували три ракети.
Влітку інтенсивність ударів різко зросла. У червні російські війська застосували 15 «Цирконів», у липні — 24, а за 27 днів серпня — щонайменше 15. Таким чином, 54 із 80 запусків, або близько двох третин, припали на літній період.
Протягом перших шести місяців року пусків «Ониксів» не фіксували. Ситуація змінилася в липні, коли росіяни застосували 25 таких ракет. За 27 днів серпня вони запустили ще щонайменше 16 «Ониксів».
Авіаційні ракети Х-31
Окрему категорію становлять надзвукові авіаційні керовані ракети сімейства Х-31. Вони не належать до балістичних ракет, а їхні основні модифікації призначені для ураження радіолокаційних станцій українських систем ППО та надводних цілей.
Від початку року російська тактична авіація застосувала щонайменше 63 ракети Х-31. Різке зростання відбулося в липні, коли окупанти застосували 27 таких ракет — більше, ніж за всі попередні шість місяців разом.
За 27 днів серпня російська авіація запустила ще щонайменше 17 ракет Х-31.
Така активізація також пов’язана з кампанією ударів по українських портах. Її метою було пригнічення української ППО в регіоні, щоб відкрити шлях для інших крилатих ракет і реактивних «Шахедів».
Ракетний конвеєр
Порівнюючи квітневу оцінку ГУР із серпневими даними, можна побачити, що для балістичних ракет 9М723 комплексу «Искандер-М» квітнева оцінка та план на серпень збігаються — 60 ракет на місяць. Отже, плановий показник не змінився.
Водночас у липні Росія виготовила 65 ракет 9М723 за плану у 60. План перевиконали на п’ять ракет, або на 8,3%.
Для Х-101 квітнева оцінка становила до 70 ракет на місяць, тоді як плани на липень і серпень передбачали виготовлення по 72 ракети. Таким чином, плановий показник зріс на дві ракети, або на 2,9%.
Фактично в липні Росія виготовила 87 ракет Х-101, перевищивши план на 15 одиниць, або на 20,8%.
Для ракет «Калибр» квітнева оцінка становила до 25 одиниць на місяць, а плани на липень і серпень — по 26. Плановий показник зріс на одну ракету, або на 4%.
У липні Росія виготовила 29 ракет «Калибр» за плану у 26. Перевиконання становило три ракети, або 11,5%.
За словами заступника начальника ГУР Вадима Скібіцького, значну частину нових ракет «Калибр» спрямовують на комплектування кораблів і підводних човнів російських флотів, а не використовують для ударів по Україні.
Для ракет «Оникс» квітнева оцінка становила до п’яти одиниць на місяць, що в перерахунку на рік відповідає 60 ракетам. Оприлюднений у серпні річний план також становив 60 «Ониксів», тому плановий показник фактично не змінився.
Станом на 3 серпня Росія вже виготовила всі 60 запланованих на 2026 рік ракет «Оникс». Таким чином, річний план виконали на 100% за сім місяців. Середній випуск становив близько 8,6 ракети на місяць, що на 71,4% перевищував план.
Накопичений випуск поки що перевищує зафіксовані витрати, однак у липні та серпні темп застосування цих ракет різко зріс і вже перевищує середній темп їх виробництва.
Для ракет «Циркон» квітнева оцінка становила до трьох одиниць на місяць, або 36 у перерахунку на рік. Оприлюднений у серпні річний план передбачав виробництво 33 ракет, що на три одиниці, або на 8,3%, менше за квітневий показник у річному вимірі.
Станом на 3 серпня Росія виготовила всі 33 заплановані на рік ракети «Циркон». Річний план виконали на 100% за сім місяців, а середній випуск становив близько 4,7 ракети на місяць. Це на 57,1% більше за квітневу оцінку у три ракети.
Попри значне перевиконання плану, фактичне виробництво ракет «Циркон» залишається значно нижчим за поточний темп їх застосування.
Для РМ-48У квітнева оцінка та оприлюднений у серпні місячний план становили близько 40 ракет.
Для Х-35 квітнева оцінка становила близько 20 ракет на місяць. У серпневих даних немає абсолютного планового показника за липень або серпень, тому визначити, чи змінилися плани виробництва, неможливо. ГУР повідомило лише про виконання липневого плану з виробництва Х-35 на 200%.
Для ракет «Кинжал» виробничу спроможність станом на середину квітня оцінювали у десять одиниць на місяць. Однак із квітня Росія призупинила їхній серійний випуск, перерозподіливши ракетне паливо та інші ресурси на виробництво пріоритетніших балістичних ракет.
Для Х-32 квітнева оцінка становила до восьми ракет на місяць. Однак відтоді їхнє серійне виробництво також призупинили, щоб спрямувати ресурси на виробництво ракет інших типів.
Що відбувається із запасами
Для оцінювання динаміки використано три оцінки ГУР: на 1 грудня 2025 року, на середину квітня 2026 року та на 5 серпня 2026 року.
Хоча формулювання «до», «понад» і «близько» задають лише приблизні межі, загальні тенденції все ж помітні. Запас Х-101 скоротився приблизно зі 150 до не більш як 100 ракет, хоча виробництво працює майже безперервно. Це свідчить, що ракети цього типу не накопичуються, а швидко переходять із підприємств до бойових частин.
Оцінки запасів ракет «Искандер-М» також указують на значне скорочення на тлі надзвичайно інтенсивного застосування від травня.
Поступове вичерпання запасів простежується і для квазібалістичних ракет «Циркон». Навесні ГУР оцінювало їхню кількість у межах до 230, а влітку — у понад 120. Через різні типи меж неможливо визначити точне скорочення.
Натомість кількість ракет «Калибр» утримується на рівні понад 450 одиниць. Запаси ракет «Оникс» також залишаються великими. До 27 серпня зафіксовано 41 пуск цих ракет, тоді як станом на 3 серпня Росія вже виготовила 60 одиниць.
Водночас липнево-серпневе зростання інтенсивності застосування показує, що за тривалого збереження такого темпу витрати можуть перевищити поточне виробництво.
Імовірно, значну частину російського запасу ракет «Оникс» становлять старі версії, які були малоефективними під час ударів по наземних цілях. Водночас це не скасовує можливості поступової модернізації запасів відповідно до нових потреб.
Значними залишаються й запаси ракет РМ-48У. Вони можуть певною мірою компенсувати вичерпання ракет для комплексу «Искандер-М», хоча мають гіршу точність і меншу бойову частину.
Для Х-35 окремої динаміки визначити неможливо: лише квітнева оцінка містить спільний запас до 2600 тактичних ракет усіх типів — Х-29/Х-31/Х-35/Х-58/Х-59. Ймовірно, більшість із них становлять радянські ракети малої дальності Х-29.
Розбіжності між зміною оцінок запасів, кількістю застосованих ракет і розрахунковим виробництвом можна пояснити приблизними межами оцінок, неминучою похибкою розвідувальних даних, а також тим, що місячні виробничі спроможності не завжди відповідають фактичному випуску.Попри ці обмеження, загальна тенденція простежується достатньо чітко.
Війна, яку визначає виробництво
Російський ракетний арсенал не можна однозначно описати одним словом — «зростає» або «вичерпується», оскільки різні типи ракет демонструють різні тенденції.
Ракети «Циркон» та балістична група «Искандер-М»/РМ-48У/KN-23 під час найінтенсивніших місяців витрачаються швидше, ніж виготовляються. Х-101 у середньому застосовують на рівні поточного виробництва.
Ракети «Калибр» зберігають великий резерв, оскільки їхній випуск у середньому перевищує застосування по Україні. Накопичені запаси «Ониксів» також залишаються значними, однак у липні та серпні темп їх застосування різко зріс і вже перевищує середній темп виробництва.
Х-35 фіксують у звітах епізодично, а дворазове перевиконання липневого плану свідчить радше про виробничий пріоритет, ніж про дефіцит. Водночас це тактична крилата ракета, головним призначенням якої є ураження цілей поблизу фронту, тому вона може не фігурувати у публічних звітах Повітряних сил.
Ракети «Кинжал» та Х-32 показали недостатню ефективність і принаймні тимчасово втратили пріоритет.
Не варто очікувати, що «в Росії закінчаться ракети». Окупанти змогли налагодити високі темпи виробництва майже всіх типів ракет, включно з балістичними. Водночас постійна значна інтенсифікація ударів також малоймовірна, оскільки рівні виробництва більшості номенклатури вже тривалий час залишаються відносно сталими.
Для нарощування темпів ударів росіянам доведеться або робити паузи для накопичення, або використовувати залишки запасів, або активніше залучати менш точні ракети — «Оникс» та РМ-48У — або дозвукові крилаті ракети «Калибр», запаси яких, попри значний обсяг, також не є нескінченними. Додатковим джерелом можуть стати нові постачання балістичних ракет із КНДР, які поки що залишаються відносно незначними, та потенційні постачання з Ірану.
Однак навіть ці обмеження не означають, що Росія не зможе накопичити значну кількість засобів для зимової кампанії ударів по українській енергетиці.
Стаття підготовлена у співпраці з Kyiv Independent, адаптовану версію статті можна прочитати на їх сайті.
