Росія продовжує застосовувати проти України балістичні ракети РМ-48У, створені на базі зенітних ракет 48Н6 комплексу С-400. Дослідження їхніх уламків показує, що ключові складові ракети — системи наведення — залежать від іноземних технологій.

«Технології, які використовують іноземні виробники, в Росії ще немає. Може, вони можуть це зробити, але це може зайняти значно більше часу», — пояснив фахівець під час брифінгу з Владиславом Власюком, радником-уповноваженим Президента з питань санкційноі політики, щодо іноземних компонентів російської балістики та санкційних заходів проти її виробництва.

У російських ракетах українські фахівці виявили компоненти американського, британського, французького, німецького, японського, китайського та тайванського походження. Найбільше серед ідентифікованих іноземних компонентів російської балістики становлять вироби американських виробників, тоді як китайських — відносно небагато.

Іноземні компоненти виявили, зокрема, у двох ключових системах ракети — інерціальній системі наведення та 12-канальній завадозахищеній супутниковій навігаційній антені «Комета»

Інерціальна система з французьким лазером

Основою автономного наведення РМ-48У виступає інерціальна система. Вона дозволяє ракеті визначати параметри власного руху та рухатися за заданою траєкторією без необхідності отримувати зовнішні сигнали. Одним із ключових елементів такої системи є лазерний гіроскоп.

У досліджених ракетах РМ-48У фахівці виявили лазерний модуль французького виробництва від компанії 3SP Technologies, який використовують в складі такого гіроскопа.

Він використовується у волоконно-оптичних гіроскопах (FOG), а також у деяких типах твердотільних кільцевих лазерних гіроскопів (RLG).

У залежності від використаного типу їх функції у інерціальних навігаційних системах високої точності, яким є ці гіроскопи вони застосовуються:

• як джерело накачування для активного волокна (EDFA/ASE) в волоконно-оптичних гіроскопах інтерферометричного типу (IFOG)
• для твердотільних та ВБР-лазерів у кільцевих гіроскопах (RLG).

Також у складі системи виявили компоненти американського походження:

• мікросхему від Texas Instruments,
• стабілізатор, драйвер живлення та підсилювач струму від Maxim Integrated Products,
• підсилювач від Analog Devices
• мікросхему від ON Semiconductor Corporation (з 2021року onsemi).

Ці іноземні компоненти є ключовими елементами автономної інерційної системи наведення.

12-канальна «Комета»

Інерціальна система дозволяє ракеті рухатися за заданою траєкторією автономно, однак під час польоту в її розрахунках поступово накопичується похибка.

Саме для підвищення точності навігації РМ-48У використовує супутникову навігацію. Вона дає змогу уточнювати координати ракети під час польоту та коригувати похибку, яка накопичується в розрахунках інерційної навігаційної системи.

Ключовим елементом супутникової навігації є СPR-антена, при дослідженні уламків ракет РМ-48У виявили російську 12-канальну завадозахищену антену типа «Комета». Її завдання — приймати сигнали від супутників в умовах дії РЕБ та передавати їх на систему управління для корекції траєкторії польоту ракети.

«Комету» також застосовують в інших російських балістичних ракетах, зокрема «Искандер». За роки війни Росія продовжила модернізувати такі системи та встановлювати їх на нові зразки озброєння.

Значну частину компонентної бази супутникової навігаційної системи «Комета» становлять вироби зі США. Зокрема, у досліджених системах з ракет РМ-48У фахівці виявили:

• мікросхему від Altera;
• мікросхему виробництва ON Semiconductor Corporation (з 2021 року onsemi);
• аналого-цифровий перетворювач від Analog Devices;
• силовий індуктор від Vishay;
• мікросхему від Linear Technology.

Також у складі «Комети» виявили компоненти виробництва інших країн:

• Швейцарії — модуль супутникової навігації U-blox та транзистор,діод STMicroelectronics;
• Тайваню —мікросхема Winbond, мікропроцесор DM&P Electronics, мікросхема Cosmo electronics
• Японії — суперконденсатор Elna Co. LTD,
• Німеччини — мікроконтролер Infineon Technologies, з’єднувач HARTING Technology Group,
• Ірландії — патч-антена Taoglas.

Компонентна база «Комети» має широке іноземне походження, а найбільшу частку серед ідентифікованих виробів становлять американські компоненти.

Російські виробники намагаються приховати походження окремих деталей, видаляючи їхнє маркування лазером, проте українським фахівцям вдається ідентифікувати конкретну елементну базу

Балістична ракета РМ-48У

Перші офіційні повідомлення про розробку РМ-48У з’явилися восени 2023 року. Проте і до цього Росія застосовувала зенітні ракети комплексів С-300 та С-400 для ударів по наземних цілях. Зокрема, після початку широкомасштабного вторгення російські війська застосовували ракети до комплексів С-300 та С-400, у режимі «земля — земля».

Росія створила РМ-48У, на базі зенітної 48Н6 та адаптовану для ураження наземних цілей. Вона летить за балістичною траєкторією, а для її запуску використовують переобладнані пускові установки комплексу С-400. За інформацією ГУР МОУ росіяни переобладнали до 17 пускових установок С-400 для застосування цих ракет.

Перше підтверджене застосування РМ-48У відбулося в ніч на 20 січня 2026 року. Після російського удару українські фахівці виявили уламки ракети цього типу. Надалі РМ-48У фіксували під час інших масованих атак, зокрема 2 червня та 19 липня 2026 року.

Росія вже налагодила серійне виробництво цих ракет. За оцінками Міністерства оборони та ГУР, у 2026 році російська промисловість щомісяця виготовляє близько 40 РМ-48У. Для порівняння, виробництво балістичних ракет 9М723 для комплексу «Іскандер-М» оцінюють приблизно у 60 одиниць на місяць.

За оцінками Головного управління розвідки МО України, напередодні однієї з масованих атак Росія мала понад 400 РМ-48У. За даними української розвідки, РМ-48У застосовують п’ять спеціальних ракетних груп, розгорнутих у Брянській та Ростовській областях.