Полювання на «очі» російської протиповітряної оборони є одним із пріоритетних завдань для Сил оборони України.

Від початку 2026 року інтенсивність ударів по радіолокаційних станціях (РЛС) противника суттєво зросла, що безпосередньо впливає на можливості окупаційних військ. Про це свідчать повідомлення і оприлюднені відео українських військових.

Кожен знищений радар — це пробоїна в куполі, який прикриває війська і тилові об’єкти агресора, як на тимчасово окупованій території, так і на прикордонні самої Росії.

Для розуміння логіки цих ударів важливо розділяти ворожі РЛС за їхнім призначенням. Перша група — це станції, які займаються висвітленням загальної повітряної обстановки та моніторингом, такі як різні модифікації «Небо», «Каста» або «Подлёт».

Вони відповідають за контроль повітряного простору на сотні кілометрів, виявляють цілі на великих відстанях і передають інформацію на командні пункти російської ППО.

Вибивання РЛС дальнього виявлення створює умови для роботи української авіації ближче до лінії фронту. Це безпосередньо впливає на можливість використання керованих авіабомб та підтримку сухопутних військ, оскільки знижується ризик потрапляння під вогонь далекобійних систем ППО загарбників.

Водночас друга група — це радари безпосередньо зі складу зенітних ракетних комплексів (ЗРК), які відповідають за виявлення повітряних цілей та наведення на них зенітних ракет у конкретному секторі відповідальності. Без цих РЛС комплекси втрачають здатність вчасно реагувати на загрози.

Окреме місце посідають самохідні комплекси типу «Панцирь-С1» та «Тор», у пускові установки яких радари інтегровані конструктивно, що робить їх самостійними вогневими одиницями протиповітряної оборони.

Засоби ураження

Після початку повномасштабної війни для ударів по РЛС та радарах зі складу ЗРК окупантів Сили оборони України використовували здебільшого американські авіаційні протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM та високоточні снаряди GMLRS з реактивних систем M142 HIMARS. Цю зброю Україна отримувала у межах військової допомоги, здебільшого від Сполучних Штатів.

Однак останнім часом для ураження російських радарів українські оборонці застосовують здебільшого далекобійні ударні безпілотники вітчизняного виробництва.

Судячи з опублікованих Силами безпілотних систем (СБС), левова частка таких ударів у 2026 році здійснюється за допомогою дронів-камікадзе FP-2, які споряджені потужними бойовими частинами. Для ураження також застосовують й інші БпЛА.

Завдяки майстерності операторів та дальності роботи middle strike-дронів (ударних безпілотників середнього радіуса дії, зазвичай із дальністю польоту до 300 км) у поєднанні з керуванням на Starlink українські сили дістають російські РЛС навіть у глибокому тилу.

Дрон FP-2

Безпілоник літакового типу FP-2 від української компанії Fire Point уперше публічно представилу у вересні 2025 року. Однак його застосовували для ураження російських цілей і до цього моменту. Він призначений для ураження прифронтових цілей ворога.

FP-2 повторює конструкцію далекобійного безпілотника FP-1, який використовують для ураження цілей у глибокому російському тилу. Водночас його дальність скоротилася з 1 400 до 200 км, а бойову частину збільшили до 105 кг.

БпЛА має версії як з автономним наведенням для ударів по статичних об’єктах, так і з можливістю ручного керування оператором по радіоканалу для ураження рухомих цілей.

Наприкінці травня 2026 року співвласник компанії Денис Штілерман розповів про збільшення ваги бойової частини middle strike-дронів FP-2 до 200 кілограмів.

Завдяки зміні конструкції крила також вдалося досягти дальності польоту до 370 кілометрів із такою вагою бойової частини. Модернізація ударних БпЛА також дала можливість використовувати їх як носії FPV-дронів та авіаційних некерованих ракет.

Можливість точного наведення та постійному каналу передачі відео в поєднанні з великою бойовою частиною безпілотник FP-2 став одним із наймасовіших та найуспішніших засобів для ураження російських цілей на тактичну й оперативно-тактичну глибину.

Уражені українськими дронами радари

Під удар українських Сил оборони потрапляли, зокрема 55Ж6М «Небо-М» — мобільний радіолокаційний комплекс виявлення аеродинамічних і балістичних цілей на середніх і великих висотах, який входить до сімейства РЛС «Небо». Ці радари забезпечують виявлення різних типів повітряних цілей на великих відстанях в інтересах російської ППО.

Комплекс призначений для визначення трьох координат цілей. Росіяни заявляють, що «Небо-М» здатен виявляти малорозмірні цілі та об’єкти, збудовані з використанням технологій малої помітності.

Українські дрони також уражали РЛС 1Л119 «Небо-СВУ», які призначені для контролю повітряного простору, виявлення, визначення координат та супроводу повітряних цілей — літаків стратегічної й тактичної авіації, а також малопомітних цілей. Радар розпізнає класи цілей й може визначати їхню державну приналежність.

Станція може пеленгувати постановників активних перешкод. Вона працює як у складі автоматизованих систем управління протиповітряної оборони й автономно.

Дальність виявлення такої цілі як винищувач на висоті 20 км — до 380 км, а на висоті 500 м — до 65 км. РЛС має час розгортання — до 30 хв, її обслуговує 4 особи. Заявлено, що шасі  станції має високу прохідність та може бути розгорнута на непідготовлених позиціях.

Неодноразово безпілотники Сил оборони України уражали російські РЛС «Каста» різних модифікацій, зокрема «Каста-2Е». У тому числі на території самої РФ.

Це мобільна двокоординатна станція дециметрового діапазону кругового огляду чергового режиму, яка призначена для контролю повітряного простору, визначення координат та ідентифікації повітряних цілей, включаючи цілі на гранично малих висотах.

Інформація про координати та параметри руху літального апарата передається на системи управління ППО ПКС РФ та армійської протиповітряної оборони радіоканалами або кабельною лінією зв’язку з можливістю цифро-аналогового сполучення.

РЛС також використовується для управління повітряним рухом і контролю повітряного простору в аеродромних зонах. Станція складається з апаратної машини, антенної машини та причепа кабельних укладок — усі на базі КамАЗ-4310.

До комплекту також входять основна та резервна електростанції, а також виносне робоче місце оператора, яке може бути розташоване на відстані до 300 метрів.

Ще однією ціллю українських оборонців є РЛС 48Я6-К1 «Подлёт» призначена для виявлення низьковисотних цілей. Для цього її антена оснащена висувною щоглою, що дозволяє розширити горизонт огляду. Цей радар сантиметрового діапазону дозволяє закривати сліпі зони на низьких висотах та за межами радіогоризонту для ЗРК, що є важливим для перехоплення крилатих ракет і дронів.

Заявлена інструментальна дальність сягає 300 км, однак на практиці цей параметр менший, а висота виявлення цілей доходить до 10 кілометрів. Радар призначений для видачі цілевказівки для ЗРК С-300, С-400 та подібних до них. РЛС може одночасно виявляти до 200 цілей.

Час розгортання і згортання складових комплексу становить 20 хвилин. До складу 48Я6-К1 входять антенний пост, кунг управління та пересувний електрогенератор, вони розміщені на окремих колісних шасі КАМАЗ.

У березні в районі села Лібкнехтівка у тимчасово окупованому Криму українські ударні БпЛА уразили 59Н6-Е «Противник-ГЕ» — універсальну мобільну трикоординатну радіолокаційну станцію дециметрового діапазону.

Вона призначена для виявлення та визначення координат повітряних цілей (дальність, азимут і висота) під час роботи у складі автоматизованих систем управління протиповітряною обороною та систем управління повітряним рухом.

Заявляється, що станція здатна працювати в умовах інтенсивної радіоелектронної протидії та без додаткового уточнення видавати інформацію для наведення винищувачів і цілевказання зенітним ракетним підрозділам.

Максимальна висота виявлення цілей становить до 200 км, що теоретично дозволяє фіксувати об’єкти на низьких навколоземних орбітах. Інструментальна дальність виявлення — до 400 км.

Окрім трьох координат, станція також визначає радіальну швидкість цілі, що дозволяє ефективніше відсіювати помилкові відмітки. Загалом локатор здатний супроводжувати до 150 повітряних об’єктів. Заявляється, що літаки зі зниженою ефективною площею розсіювання (менше 0,1 м²) можуть виявлятися на дальності до 200 км.

Відомо, що Росія мала щонайменше 13 таких станцій, а Білорусь замовила сім одиниць.

Воїни підрозділу «Примари» ГУР у тимчасово окупованому Криму в лютому уразили новітню російську радіолокаційну станцію 98Л6 «Енисей» зі складу ЗРК С-500 «Прометей».

Вона дозволяє виявляти і супроводжувати аеродинамічні та балістичні цілі на дальності до 600 км та висоті до 100 км. Дані щодо цілей видаються на командний пункт для подальшого використання іншими компонентами ППО.

Радар побудований на основі багатокомпонентної активної фазованої антенної решітки. Він може працювати не лише у режимі кругового огляду, а й у вузькому секторі. За рахунок цього забезпечуються кращі характеристики у виявленні балістичних цілей.

Російські окупанти використовують цей радар разом з комплексами ППО С-400 на кримському півострові.

Ще однією рідкісною ціллю для дронів батальйону Asgard 412-ї бригади безпілотних систем Nemesis стала багатофункціональна РЛС 50Н6Е на Донеччині. Вона є ключовим елементом новітньої російської зенітної ракетної системи С-350 середньої дальності.

Цей радар здатний автоматично визначати до 100 повітряних цілей одночасно та супроводжувати до 8 для подальшого знищення.

Росіяни заявляють, що цей комплекс ППО нібито здатний одночасно відбивати удари різних засобів повітряного нападу з різних напрямків.

За інформацією виробника, ЗРК С-350 може знищувати аеродинамічні цілі на відстані до 60 км і на висоті до 30 км. «Витязь» також нібито може збивати балістичні цілі на дальності до 30 км.

У березні пілоти 9-го батальйону «Кайрос» зі складу 414-ї окремої бригади «Птахи Мадяра» в Криму знищили РЛС 64Н6. Ця станція виявляє цілі для зенітних ракетних комплексів С-300ПМ та С-400.

Вона здатна супроводжувати до 200 цілей одночасно на відстані до 300 км. Втрата такої одиниці суттєво послаблює здатність ворога виявляти українські засоби ураження на підступах до півострова.

У травні воїни Сил безпілотних систем в районі населеного пункту Гусельське уразили радіовисотомір ПРВ-16 «Надежность».

Станція призначена для точного вимірювання висоти польоту повітряних цілей на відстані до 300 км. Вона працює в сантиметровому діапазоні хвиль.

Перекидання російських РЛС

Наприкінці березня стало відомо про зменшення кількості російських маловисотних радіолокаційних станцій «Каста-2Е2» та «Подлёт» уздовж кордону РФ з Фінляндією, ймовірно, через ефективну українську кампанію з вибивання російської ППО і зокрема радарів.

Осінтер Athene Noctua у соціальній мережі X за результатами аналізу супутникових знімків повідомив, що через специфічні умови місцевості — густі ліси — радари встановлюють на спеціальних щоглах, а поруч із ними розміщують допоміжні машини, які забезпечують роботу командного пункту та обладнання для функціонування радара.

Дослідник виявив, що багато місць розміщення РЛС «Каста» та «Подлёт» стоять закинутими, без ознак використання чи активності.

Одним із таких місць виявилася радіолокаційна частина за кілька кілометрів від великого російського нафтового порту «Усть-Луга», який неодноразово уражали українські БпЛА у березні.

Тема знищення РЛС буде неповною без згадки про протидію українським ударам. Зокрема, росіяни активно використовують макети, або вже знищену техніку на своїх хибних позиціях, маскуючи її так, щоб українські оператори витрачали на неї свій час і безпілотники. Таким чином окупанти намагаються уберегти свої радари і комплекси протиповітряної оборони від знищення, або серйозних пошкоджень.

Висновок

Окрім тактичного успіху, ця кампанія провокує серйозний ресурсний голод у ворога. Вартість сучасної РЛС вимірюється мільйонами доларів, а її виготовлення в умовах жорстких міжнародних санкцій — тривалий та складний процес, оскільки виробництво сучасних активних фазованих антенних решіток та високочастотної електроніки в РФ критично залежить від імпортних компонентів. Швидкість, з якою Сили оборони України вибивають ці системи, значно перевищує темпи їхнього відновлення російським ВПК.

Натомість для їхнього знищення або виведення з ладу на довгостроковий термін, часто достатньо одного влучного удару відносно недорогим безпілотником, з низки тих, які стоять на озброєнні різних підрозділів українських Сил оборони.