Популярні
Під час військової виставки MSPO 2025 українська компанія Fire Point провела пресконференцію на якій був присутній кореспондент Мілітарного. На ній Ірина Терех — технічний директор Fire Point — розповіла про досягнення компанії та подальші плани розвитку крилатих ракет «Фламінго» та анонсувала розробку балістичних ракет.
За словами Ірини Терех, компанія Fire Point була заснована людьми з технологічним бекґраундом, але без специфічного оборонного досвіду у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення.
На її думку, це дало компанії свіжий погляд на сучасні існуючі технології, щоб їх переосмислити та втілити в розробки. Окрім того, засновники компанії усвідомлювали, що Україна має значно менше ресурсів, тому зосередилися на пошуку «асиметричних рішень».
«І ми усвідомили, що оскільки ми маємо значно менше ресурсів, ніж наші сусіди, ми повинні воювати асиметрично. Ми почали думати, що може стати альтернативою для удару вперед — щось, що було б дешевшим, принаймні настільки ж наближеним до масового виробництва, як у них, і водночас дуже ефективним у сенсі радіоелектронної боротьби. Саме так і народився дрон FP-1»
Як зазначає технічний директор, кожен проєкт проходить декілька фільтрів у процесі створення:
За словами Терех, надзвичайно важливо бути у контексті того, що відбувається на полі бою. Немає жодної «чарівної пігулки» чи великого секрету, як зробити вироби ефективними. Потрібно просто тестувати і тестувати, і думати на кілька кроків уперед від ворога.
Тому, за її словами, під час кожного запуску виробів інженери компанії супроводжують військових. При цьому росіяни ведуть «полювання» на команди запуску, і команда компанії вже «зловила кілька прильотів під час процесу запуску». На щастя, ніхто не постраждав.
FP-1 призначений для глибоких ударів по ворожих цілях і переважно застосовується вночі. Завдяки серійному виробництву FP-1 і можливості виготовляти їх тисячами щомісяця, компанія створила низку допоміжних виробництв, які обслуговують головне виробництво. Завдяки цьому компанія виготовляє до 90 % кожного продукту у власних цехах.
За словами Терех, великий плюс дронів полягає в тому, що вони одночасно прості й надійні при ціні близько 55 тисяч доларів за одиницю. Водночас FP-1 відповідає більш ніж за 60 % далекобійних ударів.
«Ще один величезний комплімент, який я отримала від наших Збройних сил: кожен дрон — це ніби новий Калашников. Він дуже простий, дуже зрозумілий. У ньому немає нічого „фантастичного“, але на нього завжди можна покластися. Завжди. Ви точно знаєте, який буде результат. І це дуже допомагає зняти психологічне навантаження з технічної експлуатації і перенести його у військову стратегію, де ви чітко знаєте, з чим працюєте», — розповідає вона.
FP-2 з’явився як модифікація FP-1. Він був створений для роботи на середніх і коротких дистанціях з більшим корисним навантаженням. Дрон здатен нести 120 кг корисного навантаження на відстань до 200 км. Загалом конструкція всіх дронів FP — модульна. Тому R&D для FP-2 зайняв усього три тижні.
«Ми змогли створити нову модель, адже отримали відгук із фронту: дуже потрібен апарат для оперативно-тактичних завдань на відстані до 200 км. І це те, чого дуже бракує армії — дрона з великою вантажопідйомністю. Є багато безпілотників, які можуть нести 5–10 кг, але нічого справді великого для логістики, залізниці, штабів, баз чи складів».
Але під індексами FP-1 та FP-2 насправді ховається декілька версій дронів. Зокрема FP-2 має вже три різні варіанти. Частина з них працює як FPV, інші — повністю автономні. Заявлено, що дрони FP-2 вже використовуються на фронті, зокрема для ураження залізничних об’єктів та логістичних центрів росіян.
«„Фламінго“ — це „вундерваффе“. Дуже великий, рожевий, помітний „вундерваффе“. І ми не соромимося того, що це „вундерваффе“».
За словами Терех, процес проєктування «Фламінго» був таким самим, як і інших продуктів: ракета пройшла через фільтри — чи можемо ми це масово виробляти? чи буде це економічно вигідно? чи буде це ефективним на полі бою?
«Можна використовувати все, що завгодно. Головне — щоб воно добре працювало на полі бою, а не щоб воно виглядало красиво на папері чи у рекламних буклетах. Це основний критерій».
FP-5 почався як ідея «на серветці» влітку 2024 року. Це була своєрідна компіляція між радянським «Стриж» і «дуже відомими західними аналогами». Корпус FP-5 виготовляється повністю автоматично на машині намотування вуглеволокна. Увесь цикл виготовлення фюзеляжу займає 6 годин. Використання композитних матеріалів знижує ефективну площу розсіювання (ЕПР), що напряму впливає на видимість на радарах.
Окрім того, заявлено, що ракета здійснює політ на дуже малих висотах — «ніколи вище 50 метрів».
Головною ідеєю розробки є дуже дешево доставити 1 150 кг корисного навантаження на відстань, «куди раніше ніхто ніколи не міг доставити такий вантаж». При цьому дальність не є головним пріоритетом.
«Деякі з наших останніх операцій довели, що попри всю критику — що „Фламінго“ дуже помітний, дуже вразливий, маломаневрений — він таки зміг досягати цілей. А за останні три роки ніхто не зміг прорватися крізь систему ППО. Так, можливо, він не ідеальний, але це й не головне завдання».
Пускова установка та «вся система» також власного виробництва компанії.
«Ми цілеспрямовано прагнули до дешевизни та мінімальної помітності. Я можу підтвердити: ви ніколи не зможете відрізнити серед вантажівок на дорозі, чи всередині є ракета „Flamingo“, чи ні. І це — наша мета, заради безпеки персоналу. Бо будь-яка техніка з „військовим виглядом“ на полі бою відразу ж помічається розвідувальними дронами. А це ставить людей під величезний ризик».
Точність у «Фламінго» заявлена на рівні 14 метрів, «включаючи райони, де нас активно глушили й спуфили». Однак, як зазначає Терех, компанії потрібно ще зібрати більше статистики.
«З нашого досвіду точність залежить не лише від технічних можливостей ракети, але й від стратегії планування місії. Наразі 14 метрів — це багаторазово підтверджений результат. Але, звісно, можуть бути фактори, які вплинуть на точність. Якщо таке трапиться, ми знаємо, як з цим працювати. Але я цілком задоволена тим, що маємо зараз, адже з бойовою частиною у тисячу кілограмів — це дуже хороший результат. Нам не потрібно більшої точності. Бо більша точність означатиме використання дорожчого обладнання, що призведе до зменшення кількості у виробництві».
Фокус для «Фламінго» зараз — зробити його максимально масовим у застосуванні. У компанії «задоволені» точністю, «майже задоволені» масовим виробництвом, але ще не задоволені масштабом пусків, який головним чином залежить від кількості людей, які можуть виїхати на запуск.
Єдина сфера, де Fire Point напряму не працює, — це бойові частини. Цей елемент виготовляється та розробляється іншими українськими компаніями. Як стверджує Терех, незабаром також будуть створені касетна бойова частина та «багато інших типів». Наразі у ракеті використовується проникаюча бойова частина, яка «пробиває товстий бетон» і заглиблюється на 10 метрів під землю.
Виробництво практично повністю автоматизоване і поділене на багато різних локацій. Станом на початок вересня темпи виробництва — приблизно 2 ракети на день (повний цикл). З планом досягти 200 на місяць до кінця цього року.
Наразі компанія використовує запас старих турбореактивних авіадвигунів із залишковим ресурсом менше 10 годин.
«Таких двигунів є тисячі, і ми викупили їх наперед, щоб мати запас перед масовим виробництвом… У нас є великий запас на багато місяців уперед. Ніхто зараз не виробляє їх для нас. Ми знайшли ці двигуни буквально „на смітнику“ і відновили».
Однак, враховуючи кінечність цього запасу та великі заплановані темпи виробництва, Fire Point вже будує завод за ліцензією українського виробника, щоб із початку наступного року виготовляти двигуни самостійно. При цьому конструкція двигуна була максимально спрощена, враховуючи необхідність робити їх дешево та масово з закладеним ресурсом у 10 годин роботи.
За словами Терех, FP-3 і FP-4 — це «порожні слоти» для R&D-моделей, які з’являться незабаром. У такому найменуванні немає «великої ідеї», це «просто різна швидкість розвитку проєктів і пріоритезація».
ШІ використовується в багатьох технологіях, які застосовують у «всіх продуктах компанії». Зокрема — у системах наведення на останньому етапі польоту, взаємодії з системами, «нічному зіставленні карт» на низьких висотах і в багатьох інших випадках.
Головний фокус компанії зараз — проєкти у сфері ППО та балістичних ракет.
«Це має працювати без „блискучих шоу“ навколо. Я думаю, що Україна без власної лінійки балістичних ракет для різних завдань не зможе ні виграти війну, ні захиститися в майбутньому. Тому наш основний фокус наразі — балістика і ППО… Ми розповімо більше, коли матимемо успішні результати не лише в лабораторії, а й на полі бою», — розповіла Ірина Терех.
На думку технічного директора, класична GPS-навігація дуже швидко наближається до свого завершення.
«Я не знаю, скільки ще ми зможемо використовувати цю технологію. Це постійні перегони: ми робимо кращі антени, вони — кращі глушилки; ми створюємо кращі GNSS-приймачі, вони намагаються розставляти глушилки по-іншому, щоб нам завадити. Так, поки що ми виграємо, але чи має сенс витрачати стільки зусиль?» — пояснює вона.
Саме тому компанія сфокусована на технологіях «lock matching» (зіставлення місцевості), на будь-яких візуальних рішеннях, лазерах, замкнутих супутникових сітках, іноді на радіозв’язку.
«Я б сказала так: у нашій команді є певні принципи та цінності. І ми маємо дуже добру пам’ять на все хороше і погане, що було зроблено для нас. Данія — одна з країн, яка була найбільш альтруїстичною з усіх європейських держав. І ми надзвичайно вдячні за це. Вони місяцями надавали фінансування для української оборони, не лише для нашої компанії, а загалом для оборони України. І робили це, не очікуючи нічого натомість», — відповіла Ірина Терех у відповідь на питання, чому для відкриття нового заводу твердопаливних двигунів була обрана саме Данія.
Данія ухвалила спеціальний закон, який отримав неофіційну назву «FP Law». Він дерегулював бюрократію у сфері виробництва оборонної продукції.
«Це велика честь і величезний кредит довіри українським виробникам. Ми — лише одна з багатьох компаній у цьому процесі», — зазначила вона.
Будівництво відбувається у рамках програми «Build with Ukraine», створеної для того, щоб інші українські виробники також могли відкрити свої виробничі потужності в Данії. Цей завод працюватиме виключно в інтересах України до кінця війни. Це не експортна діяльність. Компанія готова взяти на себе ризики, логістику та додаткові витрати заради того, щоб зберегти одне з найчутливіших виробництв — адже виробництво твердого ракетного палива є дуже вразливим.
«В Україні ми вже маємо доволі велике виробництво твердопаливних двигунів. Ми цього не очікували, але воно зараз працює — забезпечує FP-1, FP-2 і FP-5. Але через масовані ракетні удари щоніч ми боїмося, що його можуть знищити будь-якої миті. Це може завдати величезної шкоди. Звісно, це не єдина локація, ми не робимо таких дурниць. Але все одно — всередині є ракети, вибухові речовини. Це дуже ризиковано», — пояснює вона.
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
