Перехоплювачі Hornet, ракети Kryla та Ruta, а також deep strike дрони – це продукти європейсько-української компанії Destinus. Частина з них – ракети Ruta Block 1 та далекобійні дрони Давінчі вже застосовується в Україні, а нові продукти проходитимуть бойові тести. Співзасновник, президент та директор зі стратегічного розвитку Destinus Олександр Данилюк називає основним продуктом саме ракети, але їх компанія виготовлятиме не лише власними силами.

Вже є спільне підприємство з німецьким концерном Rheinmetall – Rheinmetall Destinus Strike Systems. Тут акцент на розробці та виробництві далекобійних ракет Ruta B3, а також на розгортанні виробництва ракет Ruta B2 та Kryla. Ракета Ruta B3 матиме дальність 2000 км та зможе нести бойову частину вагою 250 кг.

Український осередок Destinus братиме участь у розробці ракети та в оперативних випробуваннях. Крім того, на майданчику в Україні виготовлятимуть ключові компоненти.  Власне виробництво таких засобів всередині ЄС створить нові можливості для європейських армій.

“Системи, які мають значення у тривалому конфлікті високої інтенсивності – це не тільки ті, які можуть завдавати ударів в глибині, а й ті, які можна будувати, зберігати, переміщувати та запускати в промисловому темпі. Ударні системи Rheinmetall Destinus розроблені саме з урахуванням цієї логіки”, – йдеться на сайті компанії у повідомленні, яке присвячене розвитку спільного підприємства компанії.

Для того, щоб реалізувати всі свої проєкти, компанія розробляє власні двигуни для ракет та системи автономності. В Парижі на Eurosatory 2026 Мілітарний зустрівся з Олександром Данилюком, щоб у короткому інтерв’ю обговорити концепти систем компанії.

Ракети Ruta та Kryla

Ракети Ruta Block 1 застосовуються в Україні. Як щодо наступних версій? Це теж ракети-дрони?

Ми вже не робимо дрони-ракети і поясню чому. Ми почали з Ruta Block 1 — і це справді дрон-ракета. Зараз ми перейшли на абсолютно іншу модель запуску — Ruta Block 2, вона перед вами.

Вона має крила, що складаються, і запускається інакше. Вона фактично зроблена під стандарти НАТО, щоб можна було швидко й просто запускати такі засоби у великій кількості одночасно.

Ця система буде запускатися з класичного стандартного контейнера, де розміщується чотири ракети. Фактично розгортання та запуск займатиме хвилини — не десятки хвилин, а лічені хвилини для всіх чотирьох ракет.

Це дуже важливо. Я періодично сам особисто беру участь у запусках і розумію небезпеку, коли ти довго перебуваєш на позиції. Тому важливо швидко відпрацювати й відійти в безпечну позицію.

Пускові контейнери теж можна буде розміщувати на різних платформах?

Так, це універсальні контейнери для різних платформ.

Чи можливий авіаційний пуск?

Для повітряного запуску ми спеціально розробили систему Kryla. Але не для запуску з винищувачів або штурмовиків, а з військово-транспортних літаків таких як Airbus 400M. Це Європейський варіант американського Rapid Dragon.

Перевага очевидна – замість поодиноких запусків із під пілонів винущувача, запуск здійснюватиметься з декількох контейнерів що скидаються з транспортного літака – швидко, масово, безпечно та дешево.

Один контейнер містить 16 ракет і скидається з військово-транспортного літака.

Скидається — і що відбувається далі?

Ракети запускаються зі спеціального контейнера. З чотирьох контейнерів на 16 комірок кожен отримуємо 64 ракети. Збити системами ППО таку кількість цілей — надзвичайно складно, практично нереально. Тому основне завдання цієї системи перевантаження, виснаження та знищення систем ППО.

А на якому етапі зараз проєкт Kryla?

Наразі ми спеціально для цієї ракети розробляємо двигун — компактний, з особливою геометрією. Ми розраховуємо в кінці року вже почати застосовувати наземну версію. Повітряна версія планується на середину наступного року.

Випробовувати чи застосовувати?

А в Україні це не дуже сильно відрізняється.

Повернусь до ракет Ruta. Block 1 застосовується Силами оборони України. А щодо другої версії?

Ruta Block 2 зараз на етапі тестування

Щодо безпілотників Lord які демонстрували в Саудівській Аравії?

В Україні Lord відомий як «Да Вінчі» – ми продовжуємо його виробляти. Нещодавно ми запустили ще одну платформу, важку, так би мовити «Да Вінчі» в квадраті». Сьогодні, до речі, було застосування. Але основний фокус для нас — саме ракети, бо ми розуміємо, що це те, чого зараз потребують Сили оборони України.

Перехоплювачі Hornet уражатимуть цілі “head-on”

Нещодавно стало відомо про спільний проєкт з німецькою компанією Diehl Defence. Йдеться саме про інтеграцію перехоплювачів Hornet як додаткового засобу в комплексах IRIS-T. На якому етапі зараз розробка і саме партнерство?

На виставці в Берліні ми анонсували співпрацю з Diehl, але це не означає, що до цього нічого не відбувалося. Насправді контакти тривали впродовж останнього року – вони дивилися на наші технології, ми дивилися на їхні, і ми працювали
разом. Тож це формальний анонс.

Самі перехоплювач вже тестуються і це абсолютно нові засоби із дуже великим радіусом дії – йдеться про більш ніж 100 км.

Також він може працювати як баражуючий боєприпас і в цьому випадку йдеться про відстань у 150 км.

Hornet несе бойову частину у 3 кг та рухається зі швидкістю 400 км/год.

Навіщо такий великий радіус? Який основний сценарій застосування такого перехоплювача?

Існує класичний спосіб перехоплення дронами – ціль рухається зі швидкістю 180–220 км/год, тобто умовний «Шахед», дрони-перехоплювачі заходять у хвіст і максимально наближаються до цілі.

Наступний етап у повітряному протистоянні — перехід противника, та й, власне, України теж, на турбореактивні системи. Це майбутнє, і я вважаю, що бензинові двигуни поступово відходитимуть. Стратегічно ми, як компанія, вже ухвалили рішення орієнтуватися виключно на швидкісні турбореактивні системи.

Відповідно, тут класичний підхід полягає в тому ж самому — заходити у хвіст й намагатися реалізувати ту саму модель перехоплення, але ми підійшли до цього інакше.

Ми будемо перехоплювати “head-on” — вихід на зустрічну траєкторію для збиття. Це дозволяє нам працювати не лише по таких цілях, як класичний «Шахед», а й проти турбореактивних систем і навіть крилатих ракет. Головне —
вийти на зустрічну траєкторію. Це абсолютно інша технологія.

Для цього потрібен бортовий радар. Ми зараз розробляємо його у співпраці з інститутом при НАТО.

І тут у нас на стенді ви бачите Hornet block 2, саме він у нашому проєкті з Diehl.

Це його повний розмір? Він такий і є?

Так, це його розмір, тут представлений у натуральну величину. Звісно, фарбування буде трохи іншим – оскільки рожевий колір вже «зайнятий», підберемо якийсь інший гарний колір, можливо бузковий (сміється – ред.)

Важливо, що це принципово інший спосіб перехоплення. Це не означає, що це легко, навпаки – досить складно. Але ми йдемо цим шляхом, тому що це фактично вирішує багато проблем і дозволяє зробити продукт універсальним, а не щоразу розробляти новий засіб під нову загрозу. На цьому ми зійшлися з Diehl.

Як щодо застосування Hornet в Україні?

Цей перехоплювач розроблений для інших ринків, у першу чергу для країн НАТО. Але застосування в Украіні звичайно також у планах.

Перехоплювачі Hornet запускаються з контейнерів. Це універсальна пускова, яка може бути адаптована під різні платформи?

Так, ми створили універсальні контейнери, тож вони можуть бути на різних носіях – автомобілях, кораблях або просто стаціонарні.

Основний запит на заході станом на зараз це встановлення систем саме на кораблях.

Вже після нашої розмови, компанія показала випробування пускової установки з перехоплювачами Hornet Block 1 з борту фрегата Santa María, які провели ВМС Іспанії.

Ці тести були зосереджені на тому, щоб оцінити роботу системи в морському середовищі.

Також після Eurosatory 2026 міністр оборони України Михайло Федоров та його нідерландська колега Ділан Єшільгоз-Зегеріус відвідали виробництво Destinus в Нідерландах.

Цей візит відбувся на тлі оголошення нового пакету допомоги Україні від Нідерландів на суму 500 млн євро. Ця допомога буде направлена на фінансування далекобійної артилерії, дронів та ракет для Сил оборони України.