Філ Фікес, директор Bell Textron Ukraine, розповідає про вертольоти AH-1Z Viper та UH-1Y Venom, а також про те, чому ця американська аерокосмічна компанія розглядає Україну не як замовника в умовах війни, а як майбутній виробничий хаб.

Парк бойових гелікоптерів України базується переважно на машинах радянської епохи. Компанія Bell Textron прагне це змінити. Американський виробник — розробник вертольотів AH-1Z Viper та UH-1Y Venom, що складають пару ударних та багатоцільових вертольотів Корпусу морської піхоти США — відкрив філію в Києві та веде активні переговори з Вашингтоном і Києвом щодо угоди про продаж військової техніки.

Філ Фікес, директор Bell Textron Ukraine, пояснює, на що здатні ці вертольоти, чого не може поточний парк України, як європейські боєприпаси можуть розширити арсенал, і чому Bell вже шукає майданчики для того, що, як сподіваються, одного дня стане повномасштабним виробничим центром на українській землі.

Від саміту до дочірньої компанії: як компанія Bell прийшла в Україну

Меморандум щодо AH-1Z та UH-1Y, як дипломатичний сигнал. Яка ж практична суть стоїть за ним?

Гадаю, щоб зрозуміти мою відповідь, вам потрібно знати контекст. У 2023 році компанію Bell було запрошено на, як я вважаю, перший Український оборонний саміт у Києві. Ми відправили туди команду керівників найвищого рівня, і ми дізналися, наскільки серйозно Україна ставиться до оновлення свого вертолітного парку та переходу на західні гвинтокрили.

Тоді ми виділили додаткові ресурси і з того часу кілька разів відвідували країну, проводячи попередні переговори та закладаючи основу для програми. Продаж AH-1Z або UH-1Y відбуватиметься в рамках програми іноземних військових продажів, тому між урядами України та США тривають переговори.

Була низка переговорів, які переконали нас, що Україна серйозно налаштована на співпрацю — і що США також зацікавлені.

Чи є присутність компанії Bell в Україні лише тимчасовим заходом на час війни, чи це проект більш довгострокового характеру?

Листи про наміри, які ми підписали з Міністерством економіки та Міністерством сільського господарства, є ключовим свідченням того, що ми розглядаємо це як довгострокове партнерство. Звісно, нам доведеться почати з першого кроку — відкриття дочірньої компанії — а потім налагоджувати співпрацю з українською промисловістю.

Ми усвідомлюємо, що в Україні є дуже потужна авіакосмічна та оборонна промисловість, і ми з нетерпінням чекаємо на співпрацю з цією галуззю в майбутньому.

Що буде після відкриття представництва — сервісний центр, центр технічного обслуговування та ремонту, спільне виробництво?

Ми вже розглянули потенційні майбутні майданчики, і не лише для дочірньої компанії.

Ми хочемо спочатку співпрацювати з українцями через навчання — формуючи розуміння процесів та специфікацій Bell — а потім перейти до промислової співпраці: складання компонентів, заводське складання, а з часом — більш-менш повномасштабне виробництво, яке також включатиме капітальний ремонт та капітальний огляд.

Все це, звісно, підлягає затвердженню обома урядами та має відповідати експортному законодавству США.

Гелікоптери: чому саме Viper і Venom

Чи можете ви розповісти, що саме Viper і Venom можуть на сучасному полі бою?

Цю пару вертольотів робить унікальною 85-відсоткова сумісність деталей між моделями AH-1Z і UH-1Y. Вони мають спільні двигуни, роторні системи, трансмісію, авіоніку та основні робочі компоненти.

Як засвідчує Корпус морської піхоти та ВМС США, така архітектура виявилася надзвичайно ефективною для зменшення логістичного навантаження, запасів запасних частин, вимог до підготовки та загальних витрат протягом життєвого циклу — одночасно підвищуючи оперативну готовність.

У випадку Yankee та Zulu (AH-1Z і UH-1Y ред.) ви маєте два різних рішення, але єдину екосистему, що їх підтримує. Це спрощує технічне забезпечення, мінімізує час простою та дозволяє збільшити кількість вильотів в умовах високого темпу бойових дій.

Наскільки вирішальним є цей аргумент щодо спільної логістичної архітектури саме для України, яка діє в умовах війни?

Це і є аргумент. Управління двома повністю окремими екосистемами для двох платформ є значним оперативним навантаженням. Україна, яка діє з надзвичайною інтенсивністю, отримала б величезну користь від такого зменшення складності. Спільність — це не маркетинговий хід, а перевірений оперативний фактор.

Озброєння, живучість та адаптація

Які варіанти озброєння були б найбільш доречними для України — Hellfire, APKWS, Sidewinder чи щось інше?

Стандартна комплектація «Viper» включає 20-мм гармату, ракети Hellfire та — як було продемонстровано минулого року — можливість ведення високоточного вогню на великі відстані за допомогою ракети Red Wolf, про що Корпус морської піхоти США офіційно повідомив. Є також JAGM, ракета «повітря-поверхня». Venom також APKWS, ракетною системою з лазерним наведенням. А ще є аспект цифрової взаємодії — здатність виявляти, комунікувати та потенційно керувати іншими системами озброєння на полі бою.

Чи розглядатиме Bell можливість адаптації цих платформ до українських вимог — альтернативні засоби зв’язку, системи “свій-чужий”, європейські або вітчизняні боєприпаси, засоби радіоелектронного придушення?

Так, і це здійснюється через механізм іноземних військових продажів. Україна могла б звернутися до США з проханням керувати цією інтеграцією, а Bell має довгу історію підтримки таких програм. Ми б однозначно підтримали це, якщо б обидва уряди дійшли взаємної згоди

Українські сили оборони інтегрують засоби перехоплення дронів на авіаційну техніку. Чи є перспективи застосування таких систем на вертольотах?

Нам відомо про експерименти, які проводять у цій сфері як Корпус морської піхоти США, так і інші збройні формування, і ми стежимо за тим, як це впливає на наші платформи. Я не можу обговорювати поточні розробки, але це питання перебуває в полі нашої уваги.

Україна діє в надзвичайно насиченому повітряному просторі — системи ППО, FPV дрони, РЕБ. Які конкретні системи виживання встановлені на цих платформах?

Це питання ви повинні адресувати уряду США або Україні. Що можна оприлюднити, а що ні, вирішувати їм. Я не можу про це говорити тут.

Уроки війни: що досвід України означає для бойвих гелікоптерів

Яку роль зараз відіграють ударні вертольоти на полі бою в Україні — боротьба з бронітехнікою, ударні задачі чи щось інше?

Я не можу говорити від імені уряду України чи США щодо того, які реальні можливості зараз використовуються або плануються. Відповісти на це питання повинні саме вони, а не я.

Чи викликає у вас розчарування така стриманість, враховуючи, що ви намагаєтеся обґрунтувати доцільність використання цих платформ?

Я вважаю, що є сфери, в які ми, як представники галузі, просто не можемо втручатися. Що я можу сказати, так це те, що, якщо подивитися на дорожні карти сучасних операторів гвинтокрилих літальних апаратів, то вони адаптуються до того, що бачать в Україні. І ми побачимо, до чого це призведе.

Чи врахувала компанія Bell уроки цієї війни у своїх платформах або плануванні?

Уроки, які Україна винесла з цього конфлікту, можуть і, ймовірно, будуть враховані в майбутніх модернізаціях або системах планування місій. Ми недостатньо говоримо про те, наскільки важливими для виживання є планування та доктрина — а не лише технічне обладнання.

Я очікую, що Корпус морської піхоти США та інші міжнародні оператори з радістю сприймуть оперативні висновки України. Такий зворотний зв’язок є справді цінним.

Створення галузі, а не лише авіапарку

Чи бачите ви потенціал для інтеграції можливостей української оборонної промисловості в глобальні ланцюги постачання компанії Bell?

Це питання ми маємо оцінити на основі економічного обґрунтування. Але ми не відкидаємо таку можливість. Україна має значний промисловий потенціал, і ми ставимося до цього серйозно.

Як компанія Bell бачить роль України в ширшій європейській оборонній екосистемі в умовах прискорення процесу переозброєння континенту?

Ми розглядаємо це як спосіб відродити те, що колись було набагато потужнішим аерокосмічним та оборонним сектором — цього разу на більш сучасному фундаменті.

У довгостроковій перспективі Україна могла б стати центром вертолітних потужностей для регіону. Ми не підходимо до цього як до короткострокового проєкту, і я вважаю, що ми надіслали чіткі сигнали з цього приводу.

Також є питання про вузькі місця в ланцюгу постачання — США мають труднощі з тим, щоб задовольнити потреби України у зброї в необхідних обсягах. Чи могли б європейські боєприпаси заповнити частину цієї прогалини на цих платформах?

Безумовно. Система іноземних військових продажів це дозволяє. Україна подала б запит до уряду США, було б розроблено проект для виконання робіт з проектування та інженерної інтеграції, а компанія Bell підтримувала б цей процес. Це простий механізм, і це цілком можливо.

Це інтерв’ю було відредаговано з метою скорочення та підвищення зрозумілості. Повне відеоінтерв’ю доступне на Militarnyi Global.