З 1-го січня, в Україні введено в дію Закон «Про основи національного спротиву».

Про це інформує Мілітарний.

Законом визначено правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання та повноваження сил безпеки та сил оборони з питань національного спротиву.

Нормативно-правовий акт визначає поняття «національний спротив» та розділяє його на три ключові компоненти: територіальна оборона, рух опору та підготовка населення.

Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт «Про основи національного спротиву» 16 липня 2021 року.

Відповідно до Закону, передбачається збільшення граничної чисельності Збройних сил України на 11 тисяч: 10 тисяч — Тероборона та одна тисяча — Сили Спеціальних операцій.

Національний спротив це:
«складова всеохоплюючої оборони України, що включає в себе комплекс заходів, які організовуються та здійснюються в мирний час і в особливий період в Україні з метою максимально широкого залучення громадян України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити агресію проти України».

Рух опору є системою воєнних, інформаційних та спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України.

Ведення руху опору здійснюється з настанням особливого періоду на тимчасово окупованій території України, території України, яка захоплена агресором (противником) під час збройної агресії проти України.

Провідна роль в організації та виконанні завдань руху опору належить Силам спеціальних операцій Збройних сил України, однак головнокомандувач ЗСУ може залучати інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони за узгодженням із їхніми керівниками.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву планується здійснювати за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України.

Та місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел.