Що очікувати від нових модифікацій російських безпілотників?

30 вересня росія вперше застосувала реактивні дрони, оснащені бойовою частиною кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження (КРСН), зокрема, йдеться про нову модифікацію російського безпілотника «Герань-4». За технічними характеристиками подібні дрони можуть застосовуватися для ураження сталевих конструкцій мостів та ліній електропередач. 

З огляду на повідомлення української воєнної розвідки, російське виробництво реактивних дронів набуло масового характеру. кремль намагається максимально локалізувати всі етапи виробництва комплектуючих до дронів, зокрема реактивні двигуни, аби зменшити ризики перебоїв у виробництві засобів та мати можливість для масштабування.

Паралельно з нарощуванням обсягів виробництва, варто очікувати подальшу модернізацію цих засобів з боку противника. Йдеться про збільшення швидкості дронів, покращення стійкості до засобів РЕБ, модернізацію навігації та цілевказання, зокрема через встановлення оптико-навігаційних систем «Сусанін», головним чином для автоматизації та посилення точності. 

Для чого ворог модернізує дрони?

Нові модифікації реактивних безпілотників із КРСН оснащені 40-кілограмовою бойовою частиною, яка складається з чотирьох окремих ударних модулів. Примітно, що вони призначені для пробиття першого, стандартного рівня захисту цілі шляхом спрямування концентрованого потоку енергії, після чого відбувається детонація окремих модулів для збільшення масштабу руйнувань.

Враховуючи це, можна припустити, що застосування таких дронів було б доцільним для ураження об’єктів, де головна ціль знаходиться всередині захисної споруди. Однак росіяни застосували подібні дрони саме для уражень ліній електропередач. Крім цього, в оновлених моделях російських «Гераней» використовуються автономні навігаційні системи «Сусанін», блок «МОХ» з інерціальним навігаційним модулем SADRA для підвищення точності переміщення безпілотника.

Наразі невідома загальна кількість російських реактивних дронів із КРСН. Якби така зброя розгорталася у великих масштабах і активно застосовувалася, росіяни могли б цілеспрямовано бити по енергооб’єктах та високовольтних лініях електропередач України. Водночас таку інфраструктуру швидше відновити, ніж пошкодження на підстанціях, ТЕЦ чи ГЕС.

Також в Україні немає великої кількості мостів зі сталевими конструкціями, знищення яких вплинуло б на українську логістику та військове постачання. Проте загроза існує –  мости у Києві вже були під атакою російських дронів. Наразі невідомо, чи були це безпілотники, оснащені модифікованими бойовими частинами. Водночас ворог продовжує тероризувати цивільне населення та бити по логістиці, зокрема щоб дестабілізувати ситуацію,  поляризувати суспільство та посилювати наративи про необхідність припинення війни незалежно від умов і можливих поступок росії.

Раніше фіксувалися модернізовані версії російських ударних БпЛА «Герань», на які встановлювали ракети класу «повітря-повітря». Ракета з пусковим пристроєм монтувалася у верхній передній частині фюзеляжу безпілотника. Проте під час попередніх модернізацій не фіксувалися ознаки масового застосування таких дронів, що може вказувати на їхню низьку ефективність. Однак не варто легковажно ставитися до подібних модифікацій російських БпЛА. 

Паралельно на тактику застосування засобів впливає й модифікація самих реактивних дронів. Наразі росіяни застосовують щонайменше кілька варіантів оснащення. Серед них є апарати із супутниковою навігацією, дрони з камерою та можливістю операторського керування під час польоту через mesh-зв’язок, модифікації «сікер» з оптико-електронною системою, яка після захоплення цілі забезпечує автоматичне донаведення. Наявність камери й каналу зв’язку може дозволяти уточнювати ціль, а оптичне донаведення – зменшувати залежність від зовнішніх радіосигналів на завершальному етапі. 

Однак рф не обмежиться лише технічним вдосконаленням безпілотників. Ворог прагне комплексно виснажити українську систему протиповітряної оборони. Про це зазначає заступниця голови УЦБС Олеся Горяйнова в коментарі для The Telegraph. Основна зміна полягає в ускладненні загрози: масовий ударний дрон стає швидкіснішим, а частина модифікацій отримує можливість уточнення цілі та оптичного донаведення. Це посилює потребу в багаторівневій обороні, а не в одному універсальному засобі перехоплення.

До чого варто готуватися?

Нещодавно міністр оборони України Євгеній Хмара повідомив, що росія працює над новим поколінням реактивних дронів-камікадзе зі швидкістю польоту до 800 км/год. За швидкістю польоту такі апарати вже співмірні з окремими типами крилатих ракет.

Якщо росії вдасться масштабувати їхнє виробництво, Україні знадобляться не лише дрони-перехоплювачі, а й дешеві ракети-перехоплювачі – закуплені або власного виробництва. Один із прикладів такого підходу – система лазерного наведення APKWS II, яка перетворює некеровані авіаційні ракети Hydra 70 на високоточні боєприпаси, здатні уражати повітряні цілі. За словами Хмари, Україна вже готується до протидії цій загрозі. 

Крім цього, Володимир Зеленський заявив, що наразі проходять тестування 5 дронів-перехоплювачів, що в подальшому дозволить масштабувати виробництво. Також президент повідомив про позитивний результат тестування німецько-українського перехоплювача SPYS та про появу малої ракети «Ніка», призначеної проти реактивних «шахедів». Крім цього, Україна спільно з Німеччиною виробляє дрони-перехоплювачі «Барс», які є лідерами за результативністю серед аналогічних засобів та демонструють 30% збиття. Очікується поставка у кількості 2 тисячі одиниць таких перехоплювачів.

Зміна загрози потребує відповідних змін в архітектурі ППО. У цих умовах дрони-перехоплювачі не можуть бути універсальним засобом проти всіх типів повітряних цілей. Тому українська ППО, яка вже перебудовується, має спиратися на поєднання різних засобів: дронів-перехоплювачів, авіації, малих зенітних ракетних та артилерійських комплексів, малих вогневих груп і автоматизованих турелей.