Посередники подали нову мирну пропозицію Ірану та США

Катарські та пакистанські чиновники у вівторок подали нову мирну пропозицію Ірану та США, намагаючись запобігти подальшій ескалації війни на Близькому Сході, повідомляє The New Arab із посиланням на джерела, знайомі з посередницькими зусиллями. Вони описали план як «пропозицію проміжного шляху», яка частково відповідає вимогам обох сторін щодо ядерної програми Ірану та звільнення заморожених активів Тегерана. Пропозиція отримала позитивні відгуки як від Вашингтона, так і від Тегерана, повідомили вони.

За словами джерел, які поспілкувалися з TNA на умовах анонімності, головнокомандувач армії Пакистану Асім Мунір передав цю пропозицію іранським чиновникам у Тегерані під час свого візиту у вівторок. Мунір також зустрівся зі спікером іранського парламенту Мохаммадом Бакером Калібафом, який заявив, що Вашингтон не зможе повернути довіру Тегерана, доки не виконає сім умов, встановлених минулого місяця для відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, згідно з іранським звітом про зустріч, повідомляє Al-Monitor.

Вимоги включають скасування блокади іранських портів США, зняття санкцій на експорт нафти, а також припинення бойових дій на всіх регіональних фронтах. Секретар Ради вищої національної безпеки Ірану Мохсен Резаї зробив подібну заяву під час окремої зустрічі з Муніром, заявивши, що переговорів із Вашингтоном не буде, доки вимоги Тегерана не будуть виконані, повідомляють іранські ЗМІ.

В окремому дописі в офіційному акаунті в X Мохсен Резаї написав: «Жодного грама збагаченого урану не буде вилучено з Ірану. Переговори не проводитимуться, доки Сполучені Штати не вживуть заходів для побудови довіри. Цей процес має розпочатися з повного виконання всіх умов Ірану».

Жодна зі сторін не виявила готовності йти на компроміс щодо своїх вимог: США досі наполягають, що Тегеран має ліквідувати ядерну програму, а Іран вимагає негайного розблокування всіх своїх активів, заморожених за кордоном.

Після домовленості про тимчасове припинення вогню в червні обидві сторони мали розпочати переговори щодо всеосяжної мирної угоди, яка охоплювала б ядерну програму та заморожені активи Ірану. Але після того, як це перемир’я розпалося наступного місяця, подальших переговорів не проводилося.

Натомість напруженість ще більше зросла останніми днями: Іран посилив атаки на танкери в Ормузькій протоці, а Трамп погрожував повернутися до війни після листопадових проміжних виборів.

Джерела повідомили, що остання пропозиція має на меті домогтися незначних поступок від обох сторін, щоб зміцнити довіру та створити умови для нових переговорів. Згідно з угодою, Іран погодиться на таємний, неоголошений візит представників Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) для інспекції своїх ядерних об’єктів. Натомість США дозволять Тегерану отримати відсотки, нараховані на його заморожені активи на суму 6 мільярдів доларів, які зберігаються в Катарі.

У понеділок джерела, знайомі з переговорами, повідомили The New Arab, що прорив може бути оголошений пізніше цього тижня. Вони також попросили залишитися анонімними й повідомили, що зусилля спрямовані на подальше звуження розбіжностей між двома сторонами та заохочення їх до взаємних поступок, щоб не допустити відновлення війни.

Катар і Пакистан докладають спільних посередницьких зусиль, спрямованих на завершення семимісячної регіональної війни. Обидві країни виступили посередниками під час укладення червневого меморандуму про взаєморозуміння, який тимчасово зупинив конфлікт.

Президент Трамп та інші американські чиновники висунули нові погрози відновити війну, якщо Іран не відступить від своїх позицій, тоді як іранські чиновники заявили, що готові до відновлення конфлікту.

У суботу міністр оборони США Піт Гегсет попередив, що Іран зіткнеться зі «знищенням», якщо не відмовиться від ядерних амбіцій.

Крім того, за даними ЗМІ, Нетаньягу планував масштабну атаку на Іран на 10 жовтня, але Трамп заблокував її через побоювання щодо відновлення війни напередодні проміжних виборів у США, запланованих на 3 листопада. Запланована багатоденна операція мала бути спрямована проти ядерних об’єктів Ірану, електростанцій та іншої інфраструктури.