Велике Герцогство – вагомий внесок: військова допомога Люксембургу Україні у 2022–2026 рр.

Люксембург, попри невелику чисельність власної армії та обмежені запаси озброєння, долучився до військової підтримки України вже в перші дні повномасштабного російського вторгнення. Початкову допомогу становили протитанкові комплекси NLAW, військові автомобілі, стрілецьке озброєння, боєприпаси та засоби індивідуального захисту. Оскільки можливості передачі техніки з власних запасів були обмеженими, Люксембург перейшов до закупівель озброєння на міжнародному ринку, зокрема артилерійських боєприпасів, безпілотників та бронетехніки. У 2023–2026 рр. країна розширила підтримку через участь у міжнародних коаліціях, спільні закупівлі з іншими державами, розвиток оборонно-промислової співпраці та підготовку військовослужбовців. 

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, станом на серпень 2026 р. Люксембург виділив Україні двосторонню допомогу на суму 376 млн євро, що становило 0,52% ВВП країни за 2021 р. Із цієї суми 239 млн євро припадало на військову допомогу. З урахуванням частки Люксембургу у фінансуванні допомоги через інституції Європейського Союзу (310 млн євро) загальний обсяг підтримки досяг 686 млн євро, або 0,95% ВВП. Водночас ці показники не охоплюють усіх форм військово-технічного співробітництва та відрізняються за методологією обліку від статистики уряду Люксембургу.

Початок військової допомоги у 2022 р.

28 лютого 2022 р. віцепрем’єр-міністр, міністр оборони Люксембургу Франсуа Бауш оголосив про рішення передати українській армії 100 протитанкових засобів NLAW, автомобілі Jeep Wrangler із колісною формулою 4×4 та 15 військових наметів. Згодом оприлюднений офіційний перелік допомоги підтвердив передачу 102 NLAW та семи Jeep Wrangler. Одночасно Люксембург запропонував партнерам використання військово-транспортного літака Airbus A400M і транспортних послуг компанії Cargolux для перевезення військових та гуманітарних вантажів. Люксембурзький A400M здійснював доставку військового майна до Польщі, звідки його переправляли в Україну.

Упродовж весни 2022 р. Люксембург розширив номенклатуру допомоги, доповнивши озброєння засобами індивідуального захисту та військовим спорядженням. Зокрема, у квітні–червні було поставлено 22 400 протигазів Avon Protection C50 британського виробництва та 44 800 змінних фільтрів до них. Для українських військовослужбовців також закупили 5000 бронежилетів і 5000 бойових шоломів. 5 травня 2022 р. прем’єр-міністр Люксембургу Ксав’є Беттель під час міжнародної конференції донорів у Варшаві повідомив, що вартість уже наданого Україні оборонного озброєння становила 50 млн євро.

Окрему частину поставок становили засоби нічного бачення й тепловізійного спостереження. У серпні 2022 р. Україна отримала 120 багатоцільових монокулярів MUM, 180 монокулярів PVS-14, 70 бінокулярних приладів RNVG та 100 тепловізійних прицілів для стрілецької зброї. Додатково було передано 300 кріплень для встановлення приладів нічного бачення на бойові шоломи. Загалом упродовж 2022 р. Люксембург забезпечив українське військо 470 засобами нічного бачення та тепловізійного спостереження.

Важливим напрямом стало забезпечення військового зв’язку. Протягом липня–жовтня 2022 р. Люксембург закупив і передав Україні 50 терміналів супутникового зв’язку Satcube Ku шведського виробництва з модемами iDirect iQ 200 та передплатою послуг супутникового зв’язку (SATCOM). Компактні термінали призначалися для організації зв’язку через супутникові мережі, зокрема в районах, де наземна телекомунікаційна інфраструктура була пошкоджена або недоступна.

У листопаді 2022 р. Люксембург оголосив про передачу партії американських багатоцільових військових автомобілів підвищеної прохідності HMMWV. 21 листопада міністр оборони Франсуа Бауш підтвердив їхню підготовку до відправлення в Україну разом із запасними частинами. Загалом було передано 28 HMMWV та 20 великокаліберних кулеметів M2 Browning калібру 12,7 мм. Із загальної кількості автомобілів 20 призначалися для використання українськими військовими, а ще вісім – як джерело запасних частин для ремонту та обслуговування техніки.

Крім озброєння та автомобільної техніки, протягом 2022 р. Люксембург постачав обладнання для забезпечення діяльності військових підрозділів. До України надійшли 358 арктичних спальних мішків, 18 електрогенераторів, переносні обігрівачі, десять комплектів освітлювальних щогл та 800 індивідуальних харчових раціонів. 2 грудня Директорат оборони Люксембургу оприлюднив узагальнений перелік переданого військового майна, повідомивши, що загальна вартість підтримки України досягла 75 млн євро. Ця сума відповідала приблизно 16% оборонного бюджету Люксембургу на 2022 р. 

Розширення постачань і перехід до міжнародних закупівель

Обмежені запаси озброєння люксембурзької армії змусили уряд шукати альтернативні способи військової підтримки України. Ще навесні 2022 р. Міністерство оборони сформувало спеціальну групу з двох військовослужбовців, які займалися пошуком та закупівлею озброєння на комерційних ринках Європи і США. Особливі труднощі виникали із придбанням озброєння та боєприпасів радянських калібрів, попит на які різко зріс після початку повномасштабної війни.

Однією з перших великих закупівель стало замовлення 6000 реактивних снарядів калібру 122 мм до РСЗВ БМ-21 «Град» на чеському підприємстві. Проте через дефіцит комплектуючих і залежність виробника від постачальників із росії та держав, які відмовлялися експортувати продукцію для України, виконати контракт у повному обсязі не вдалося. У вересні–жовтні 2022 р. Україна отримала лише 600 снарядів. Водночас Люксембург закупив у Чехії 12 500 пострілів до протитанкових гранатометів РПГ-7, які доставили українським військовим ще у квітні 2022 р.

У 2023 р. розширилися поставки стрілецького озброєння та боєприпасів. Згідно з офіційним переліком Директорату оборони Люксембургу, оприлюдненим у березні 2024 р., Україна отримала десять універсальних кулеметів FN MAG калібру 7,62 мм бельгійського виробництва та 200 кулеметів M240. Крім того, у межах співпраці держав Бенілюксу Нідерланди закупили ще 400 кулеметів MAG. Станом на березень 2024 р. Люксембург також відзвітував про постачання 3,632 млн набоїв калібру 12,7 мм, 500 тис. набоїв калібру 7,62×39 мм та 3,913 млн набоїв калібру 7,62×51 мм.

Продовжилося забезпечення українських військових засобами спостереження та захисним спорядженням. До березня 2024 р. Україна додатково отримала 300 комплектів приладів нічного бачення та 44 переносні тепловізійні камери SOPHIE. Загальна кількість переданих Люксембургом бойових шоломів досягла 5850 одиниць. Також було поставлено 40 терміналів супутникового зв’язку із забезпеченням доступу до каналів зв’язку, 14 супутникових телефонів Iridium, 27 генераторів великої потужності від 110 до 657 кВА та 50 генераторів середньої потужності від 33 до 50 кВА. До переліку допомоги увійшли 1000 зимових наметів з опаленням та освітленням, 7800 турнікетів, медичне обладнання, засоби розмінування та 15 сканерів Artec 3D для потреб ЗСУ.

Окремим напрямом стала передача броньованого санітарного транспорту. 11 березня 2023 р. Посольство України в Бельгії та Люксембурзі повідомило про відправлення 14 броньованих автомобілів швидкої допомоги, підготовлених британською компанією Venari Group для медичної евакуації в умовах бойових дій. Машини були створені на базі шестиколісних Pinzgauer 6×6. Проєкт реалізували у співпраці з люксембурзькою громадською організацією LUkraine asbl у межах ініціативи «Ukraine is Calling». Дев’ятого березня вісім автомобілів представили міністру оборони Франсуа Баушу та представникам українського посольства перед відправленням до України. За офіційними даними Директорату оборони Люксембургу, станом на березень 2024 р. загальна кількість переданих Україні броньованих санітарних машин із колісною формулою 6×6 досягла 34 одиниць.

У липні 2023 р. Люксембург разом із Бельгією та Нідерландами оголосив про спільну ініціативу із закупівлі бронетранспортерів M113 для ЗСУ. Проєкт передбачав придбання машин у приватних постачальників, проведення ремонту, встановлення дистанційно керованих бойових модулів із кулеметним озброєнням калібру 7,62 або 12,7 мм та забезпечення запасними частинами. Спільна партія трьох держав становила 40 бронетранспортерів, постачання яких розпочалося у вересні 2023 р. Безпосередню закупівлю машин здійснювала Бельгія в межах домовленостей Бенілюксу. За аналогічною схемою було придбано шість важких транспортних причепів для перевезення бронетехніки.

Постачання стрілецького озброєння продовжилися у 2024 р. Під час засідання Контактної групи з питань оборони України 19 березня міністерка оборони Люксембургу Юріко Бакес повідомила про передачу після попередньої зустрічі групи 4000 одиниць автоматичної стрілецької зброї, позначеної в офіційному переліку як M4AE1, 500 тис. набоїв калібру 12,7 мм, десяти генераторів, медичного обладнання та тепловізійних приладів нічного бачення. 6 вересня Бакес оголосила про чергові поставки, до яких увійшли 4,5 млн набоїв калібру 7,62 мм, 136 тис. набоїв калібру 12,7×99 мм і 275 приладів нічного бачення.

Артилерійська підтримка та міжнародна Коаліція артилерії

У 2023–2024 рр. Люксембург розширив підтримку артилерійських підрозділів ЗСУ. У березні 2023 р., за даними відкритих реєстрів, країна передала 3200 снарядів калібру 155 мм. Того самого року Люксембург виділив 1,9 млн євро Європейському оборонному агентству (EDA) для спільних закупівель артилерійських боєприпасів у межах ініціативи ЄС із забезпечення України мільйоном снарядів. У березні 2024 р. міністерка оборони Люксембургу Юріко Бакес повідомила про передачу ще 6000 снарядів калібру 155 мм. Станом на кінець березня 2024 р., за даними Директорату оборони Люксембургу, загальна кількість закуплених і поставлених Україні артилерійських снарядів цього калібру досягла 11 450 одиниць без урахування чеської ініціативи.

19 березня 2024 р. під час засідання Контактної групи з питань оборони України на авіабазі Рамштайн Юріко Бакес оголосила про приєднання Люксембургу до міжнародної Коаліції артилерії, започаткованої у січні того самого року під керівництвом Франції та Німеччини. Участь Люксембургу передбачала насамперед фінансування спільних закупівель.

29 травня 2024 р. під час зустрічі в Парижі міністерка оборони Люксембургу Юріко Бакес та міністр збройних сил Франції Себастьян Лекорню домовилися про внесок Люксембургу в розмірі 5 млн євро до Коаліції артилерії. Кошти спрямовувалися на фінансування артилерійських спроможностей України на базі 155-мм самохідних артилерійських установок CAESAR. Водночас кількість установок, закупівлю яких забезпечував люксембурзький внесок, офіційно не уточнювалася.

Паралельно Люксембург долучився до чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів на міжнародному ринку. 7 березня 2024 р. Директорат оборони Люксембургу оголосив про участь країни в програмі, а у квітні стало відомо про виділення на її реалізацію 2 млн євро. 13 червня Юріко Бакес та міністерка оборони Чехії Яна Чернохова підписали меморандум про військово-технічне співробітництво для підтримки України, який передбачав участь Люксембургу в спільних закупівлях 155-мм артилерійських снарядів.

18 червня 2026 р. за підсумками чергового засідання Контактної групи з питань оборони України стало відомо про додаткове фінансування чеської ініціативи за участю Люксембургу, Норвегії, Данії, Іспанії та Литви. Загальна сума оголошених партнерами внесків на закупівлю далекобійних артилерійських снарядів перевищила 500 млн доларів. За повідомленням РНБО України, у червні 2026 р. Люксембург також оголосив про виділення 11 млн євро на реалізацію чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів. Постачання частини закуплених боєприпасів планували здійснити вже у червні 2026 р. 

Безпілотні системи та оборонно-промислова співпраця

Одним із напрямів військової допомоги Люксембургу стало постачання розвідувальних безпілотних літальних апаратів. У 2022 р. країна закупила для України шість БПЛА Primoco One 150 виробництва чеської компанії Primoco UAV. Ці апарати літакового типу призначені для тривалого повітряного спостереження та розвідки. Вони мають максимальну злітну масу 150 кг, можуть перебувати в повітрі до 15 годин, діяти на відстані до 200 км від наземної станції управління та нести корисне навантаження масою до 30 кг. Автоматизовані системи зльоту й посадки дозволяють використовувати їх зі злітно-посадкових смуг завдовжки близько 300 м. Для забезпечення експлуатації безпілотників Люксембург також передав чотири пікапи, чотири причепи та автомобіль Mercedes-Benz Sprinter L4.

У 2023 р. закупівлі Primoco One 150 продовжилися. За даними OSINT-проєкту Oryx, загалом упродовж 2022–2023 рр. Люксембург забезпечив придбання 15 таких БПЛА, зокрема дев’яти додаткових апаратів у 2023 р. Шість безпілотників закупили у співпраці з Бельгією та Нідерландами. 6 вересня 2024 р. міністерка оборони Люксембургу Юріко Бакес під час засідання Контактної групи з питань оборони України повідомила про передачу 12 розвідувальних БПЛА Primoco в межах співпраці держав Бенілюксу. 

У жовтні 2024 р. Люксембург долучився до міжнародної Коаліції дронів, створеної під керівництвом Латвії та Великої Британії. 2 жовтня під час візиту до Риги Юріко Бакес підписала документ про намір приєднатися до ініціативи в присутності міністра оборони Латвії Андріса Спрудса. Остаточно вступ країни погодили 31 жовтня на засіданні керівної групи коаліції. Початковий запланований внесок становив близько 3 млн євро, а в березні 2025 р. повідомлялося про фінансування на суму 3,4 млн євро. Під час візиту до Києва 19 березня 2025 р. Бакес оголосила про подальше збільшення внеску Люксембургу без уточнення додаткової суми. Діяльність коаліції охоплювала закупівлі розвідувальних і бойових безпілотників, забезпечення комплектуючими та співпрацю з українськими виробниками.

Паралельно розвивалася співпраця з українським оборонно-промисловим комплексом. Наприкінці листопада 2024 р. заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції до ЄС Марія Мезенцева повідомила, що Люксембург передбачив на 2025 р. 80 млн євро для закупівлі озброєння українського виробництва. Серед пріоритетів називалися безпілотні системи, обладнання для спостереження та засоби радіоелектронної боротьби. У березні 2025 р. Юріко Бакес під час відвідання українських оборонних підприємств обговорила з представниками уряду можливості спільних виробничих проєктів. Водночас конкретні контракти та обсяги закупівель за оголошеною програмою у відкритих повідомленнях не деталізувалися.

Окремим напрямом стала діяльність люксембурзьких підприємств із розроблення та виробництва безпілотників для України. Компанія Lux Avia Services під керівництвом Жерома Беклера із 2022 р. виготовляла дрони для українських підрозділів, удосконалюючи їх за результатами безпосередньої співпраці з військовими. У 2025 р. компанія опрацьовувала створення спеціалізованого виробничого підприємства на території Люксембургу. Водночас LUXUAV уже розгорнула серійне виробництво безпілотних систем у Фетці. Однією з її розробок став багатоцільовий БПЛА LUXUAV M1 масою 3,2 кг, здатний розвивати швидкість до 120 км/год і діяти на висоті до 3000 м. Вироблені компанією апарати використовувалися в Україні для розвідки та спостереження, а частину безпілотників подвійного призначення після дообладнання українські військові застосовували як ударні. У жовтні 2025 р. керівник LUXUAV Ніколя Жаров повідомив, що виробничі потужності підприємства становлять близько 1000 БПЛА на місяць залежно від моделі, а до 2027 р. планується збільшити їх до 10 тис. апаратів щомісяця.

У 2026 р. співпраця поширилася на нові технології та спільні виробничі проєкти. У травні LUXUAV уклала домовленість із люксембурзькою компанією OQ Technology щодо інтеграції супутникового зв’язку 5G із системами управління безпілотниками. У вересні стало відомо про подвоєння обсягів виробництва LUXUAV та підготовку співпраці з одним із провідних українських виробників БПЛА. 1 жовтня 2026 р. було повідомлено про підписання меморандуму між LUXUAV та українською TAF Industries у межах ініціативи Build with Ukraine. Домовленість передбачала спільну розробку, промислове освоєння та впровадження безпілотних систем на території Люксембургу й Бельгії. 

ІТ-коаліція: розвиток зв’язку, цифровізації та кібербезпеки

У вересні 2023 р. Люксембург разом з Естонією виступив ініціатором створення міжнародної ІТ-коаліції для підтримки України. Її започаткували 19 вересня під час засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн». Декларацію про наміри підписали представники України, Естонії, Люксембургу, Бельгії, Данії, Латвії та Литви. Основними напрямами співпраці визначили розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, забезпечення військових сучасними засобами зв’язку, модернізацію інформаційних систем і посилення кібербезпеки. Люксембург та Естонія взяли на себе спільне керівництво коаліцією, координуючи фінансові внески держав-учасниць і закупівлі обладнання відповідно до потреб українського оборонного відомства.

Одним із перших фінансових зобов’язань Люксембургу стало виділення 10 млн євро у 2023 р. на закупівлю інформаційно-комунікаційного обладнання. Для організації постачань використовували можливості Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA), яка забезпечувала проведення закупівель і взаємодію з виробниками. 3 травня 2024 р. Міністерство оборони України повідомило про отримання першої партії ноутбуків, моніторів та іншого комунікаційного обладнання загальною вартістю 900 тис. євро. Техніка призначалася, зокрема, для забезпечення зв’язку та планування завдань на тактичному рівні. 20 травня міністерка оборони Люксембургу Юріко Бакес повідомила про розміщення в межах коаліції додаткових замовлень на суму 5,2 млн євро.

12 липня 2024 р. Міністерство оборони України повідомило про отримання чергової партії мережевого обладнання та програмних ліцензій вартістю понад 2 млн євро, профінансованої Люксембургом і Данією. Обладнання призначалося для розширення можливостей центрів обробки даних Міністерства оборони та ЗСУ, посилення захисту інформаційних мереж і впровадження нових цифрових систем. За словами заступниці міністра оборони України з питань цифровізації Катерини Черногоренко, постачання мало сприяти підвищенню стійкості військової інформаційної інфраструктури. На той час загальна вартість обладнання, переданого в межах ІТ-коаліції за участю кількох держав-партнерів, уже перевищила 5 млн євро.

Протягом 2024 р. Люксембург нарощував власне фінансування спільних проєктів. У червні його внесок до ІТ-коаліції становив 7,5 млн євро в межах підтримки поточного року, а на початок вересня сукупний внесок країни досяг 17,5 млн євро. На засіданні керівної групи коаліції в Люксембурзі 13 грудня 2024 р. було підбито підсумки її діяльності. За даними Міністерства оборони України, протягом року держави-учасниці акумулювали допомогу на суму 482 млн євро, з яких 71 млн євро становили фінансові внески на спільні закупівлі обладнання та програмного забезпечення. Вартість фактично переданого протягом року обладнання й програмного забезпечення досягла 102,7 млн євро. Ці поставки забезпечували потреби пунктів управління тактичного рівня, центрів обробки даних, підрозділів кібербезпеки та впровадження системи SAP. Станом на кінець року до коаліції входили 17 держав, включно з Україною.

Постачання продовжилися у 2025 р. 3 січня Міністерство оборони України повідомило про отримання обладнання загальною вартістю понад 3,3 млн євро, придбаного за внески Естонії, Нідерландів та Люксембургу. До партії увійшли 1026 комплектів обладнання для робочих місць користувачів реєстру «Оберіг», 1000 ноутбуків для інформаційно-комунікаційних систем ЗСУ, 3520 планшетів для тактичного рівня, обладнання для центру обробки даних та 20 тис. апаратних ключів двофакторної автентифікації для користувачів системи DELTA. Наступну партію, профінансовану Люксембургом і Нідерландами, передали 28 лютого. Її вартість становила близько 7,5 млн євро, а до складу увійшли серверне та мережеве обладнання для центрів обробки даних, зарядні станції, засоби зв’язку й панелі відображення інформації. 

До вересня 2026 р. ІТ-коаліція об’єднувала Україну та 17 держав-партнерів. За даними Міністерства оборони України, за три роки її діяльності загальний обсяг підтримки досяг 1,85 млрд євро. Найбільші видатки припадали на широкосмуговий радіозв’язок – 728 млн євро та супутниковий зв’язок – 445 млн євро. Коаліція також забезпечувала розвиток цифрових систем DELTA, «Оберіг», «Армія+», «Резерв+», «Імпульс» і SAP, підтримувала кібербезпеку та підготовку відповідних фахівців. Зазначені суми відображають спільний внесок усіх учасників коаліції, а не окреме фінансування Люксембургу. Подальшу діяльність об’єднання передбачено угодою про співпрацю, розрахованою до 2030 р. 

Авіаційна коаліція та підготовка українських військових

У липні 2023 р. Люксембург долучився до міжнародної авіаційної коаліції, спрямованої на підготовку українських військових до експлуатації винищувачів F-16. Під час саміту НАТО у Вільнюсі 11–12 липня міністр оборони Франсуа Бауш підписав декларацію про створення коаліції спільно з представниками десяти інших держав: Бельгії, Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії та Швеції. Документ передбачав організацію навчання українських льотчиків, техніків та наземного персоналу для експлуатації й технічного обслуговування винищувачів. Оскільки Люксембург не має власних F-16, його внесок зосередився на фінансуванні навчальних програм. У 2023 р. країна виділила 5 млн євро на підготовку авіаційних механіків, які мали обслуговувати ці літаки. У січні 2024 р. прем’єр-міністр України Денис Шмигаль після переговорів із люксембурзьким колегою Люком Фріденом підтвердив участь країни в авіаційній коаліції. 13 червня того самого року міністерка оборони Юріко Бакес повідомила про додатковий внесок у розмірі 1,5 млн євро на потреби коаліції.

Окремим напрямом стала участь люксембурзьких військовослужбовців у Місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM Ukraine), створеній у жовтні 2022 р. Уже 12 грудня до штабу Спеціалізованого навчального командування місії у Штраусберзі (Німеччина) прибув перший представник люксембурзької армії, який обійняв посаду в багатонаціональному штабі. Крім постійної присутності у штабі, Люксембург передбачив тимчасове відрядження військових інструкторів до навчальних центрів на території держав ЄС. Серед напрямів підготовки визначили військову медицину, кіберзахист, радіаційний, хімічний і біологічний захист, розмінування та загальновійськову підготовку.

Упродовж 2024 р. люксембурзькі військовослужбовці взяли участь у семи навчальних курсах із військової медицини, восьми курсах із кіберзахисту та трьох програмах військової підготовки. Дві з останніх були присвячені базовій підготовці, а одна проводилася за принципом «підготовки інструкторів» для українських військовослужбовців командного складу. Для виконання цих завдань Люксембург міг одночасно відряджати до п’яти інструкторів. У жовтні 2024 р. уряд продовжив участь люксембурзької армії в EUMAM Ukraine до 1 грудня 2026 р.

У червні 2026 р. Люксембург також оголосив про виділення 2 млн євро на розвиток українських навчальних центрів у межах місії EUMAM Ukraine. У 2026 р. люксембурзькі військові продовжували спеціалізовану підготовку українських військовослужбовців у Німеччині. Під час візиту 12–13 жовтня міністерка оборони Юріко Бакес та начальник Генерального штабу люксембурзької армії генерал Клод Робіне відвідали навчальні центри місії. У Фельдкірхені троє люксембурзьких військових медиків – два унтерофіцери та капрал – проводили семитижневий курс поглибленої тактичної медицини, зокрема за принципами Tactical Combat Casualty Care (TCCC). У Штраусберзі представники оборонного відомства зустрілися з керівництвом Спеціалізованого навчального командування та люксембурзьким унтерофіцером, який проходив службу в його штабі. Водночас у Леніні люксембурзький унтерофіцер, інтегрований до підрозділу Бундесверу, брав участь у підготовці українських курсантів-офіцерів із тактики та вогневої підготовки. 

У 2026 р. уряд Люксембургу ухвалив рішення продовжити участь національної армії в EUMAM Ukraine до 1 грудня 2028 р. та збільшити максимальну кількість військових інструкторів, яких можна тимчасово відряджати для навчання українських військовослужбовців, із п’яти до десяти осіб. При цьому зберігалася постійна присутність представника Люксембургу в штабі місії у Штраусберзі, а додаткові інструктори мали залучатися до навчальних програм на ротаційній основі.

Фінансування військової підтримки та довгострокові зобов’язання

За офіційними даними уряду Люксембургу, у 2022 р. країна надала та замовила для України військове обладнання на суму 74,4 млн євро, а у 2023 р. обсяг військової підтримки становив близько 96 млн євро. На момент підписання двосторонньої безпекової угоди в липні 2024 р. Люксембург виділив на військову допомогу Україні 80 млн євро. Фінансування охоплювало передачу озброєння та техніки, закупівлі у закордонних виробників, внески до багатосторонніх програм і підготовку українських військовослужбовців.

10 липня 2024 р. у Вашингтоні президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку. Документ, розрахований на десять років, передбачає продовження військової допомоги Україні зі збереженням динаміки фінансування за умови схвалення відповідних видатків парламентом Люксембургу. Серед визначених напрямів співпраці – постачання озброєння, розвиток оборонно-промислового комплексу, кібербезпека, військова підготовка та інтеграція української оборонної промисловості до стандартів НАТО і ЄС. Угода також передбачає сприяння залученню інвестицій і реалізації спільних проєктів підприємств обох держав.

У 2025 р. Люксембург суттєво збільшив бюджетні асигнування на підтримку України. 16 травня міністерка оборони Юріко Бакес представила план збільшення оборонних витрат країни до 2% валового національного доходу. У його межах до раніше запланованих 90 млн євро військової допомоги Україні додали ще 30 млн євро, довівши загальний обсяг фінансування до 120 млн євро. Від початку 2025 р. в державному бюджеті діяла окрема стаття для військової підтримки України без встановленої верхньої межі асигнувань. Такий механізм дозволяв виділяти додаткові кошти відповідно до актуальних оборонних потреб.

У другій половині 2025 р. Люксембург долучився до програми НАТО PURL, яка передбачає фінансування закупівель американського озброєння та військового обладнання відповідно до першочергових потреб України. 2 вересня прем’єр-міністр Люк Фріден під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте оголосив про намір Люксембургу взяти участь у спільному фінансуванні пакета американського озброєння вартістю близько 500 млн доларів. 15 жовтня міністерка оборони Юріко Бакес повідомила про перший внесок країни в розмірі 15 млн євро. Ще 15 млн євро Люксембург виділив у грудні, збільшивши загальний внесок до PURL до 30 млн євро. З урахуванням додаткових асигнувань обсяг військової підтримки України за 2025 р., за даними уряду Люксембургу, досяг 155 млн євро. Сукупна сума військової допомоги від початку повномасштабного російського вторгнення станом на грудень 2025 р. становила 414 млн євро.

На 2026 р. Люксембург передбачив щонайменше 100 млн євро військової допомоги Україні. 18 червня під час 35-го засідання Контактної групи з питань оборони України в Брюсселі Юріко Бакес оголосила про додатковий внесок у розмірі 30 млн доларів США до PURL. Кошти призначалися для спільного фінансування закупівель озброєння через механізм НАТО. Паралельно Люксембург продовжував фінансування міжнародних оборонних ініціатив та виконання зобов’язань, визначених двосторонньою безпековою угодою з Україною.

Висновки

Досвід Люксембургу засвідчив, що ефективність військової підтримки залежить не лише від обсягів фінансування, а й від здатності оперативно знаходити необхідне озброєння, організовувати його закупівлю та забезпечувати постачання. Водночас труднощі з виконанням окремих контрактів продемонстрували залежність навіть фінансово забезпечених держав від виробничих потужностей оборонної промисловості та ситуації на міжнародному ринку озброєнь. Особливістю люксембурзького підходу стало зосередження на тих напрямах, де країна могла доповнювати можливості інших союзників, насамперед через фінансування спільних проєктів, координацію закупівель і використання технологічного потенціалу власних підприємств. Водночас подальше значення такої підтримки визначатиметься не стільки обсягами оголошених зобов’язань, скільки їх реалізацією у вигляді конкретних поставок, виробничих проєктів та розвитку спроможностей Сил оборони України.

Перелік озброєння та військової техніки, переданих Люксембургом Україні у 2022–2026 рр.