Компанії ОПК закликають уряд зберегти 100% бронювання працівників

Представники української оборонної промисловості закликають уряд зберегти можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств ОПК.

Про це у коментарі Мілітарному розповіли «Технологічні Сили України» (ТСУ) та CEO українського виробника безпілотників Vyriy Industries Олексій Бабенко.

Чинний механізм бронювання військовозобов’язаних визначений постановою Кабінету Міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

За чинною моделлю окремі категорії критично важливих підприємств ОПК можуть бронювати до 100% військовозобов’язаних працівників. Зокрема, Міноборони надає таке право підприємствам, які відповідають встановленим для оборонної промисловості критеріям.

Серед них — виконання державних оборонних контрактів або участь у їх виконанні за умови, що частка оборонної продукції перевищує 50% загального обсягу виробництва, отримання відповідних державних грантів або виконання функцій з управління державними підприємствами ОПК.

У листопаді 2025 року Міністерство оборони України затвердило критерії, за якими здійснюється визначення критично важливих підприємств оборонної галузі.

На початку жовтня Міністерство економіки підготувало новий проєкт змін до постанови №76. Як повідомила «Економічна правда», у початковій редакції документа пропонувалося знизити максимальну квоту для відповідних підприємств ОПК та енергетики зі 100% до 85%.

Проєкт також передбачав зміну методики розрахунку квоти та створення нового Координаційного центру з організації бронювання. 13 жовтня Кабмін погодив зміни, однак дав п’ять днів на доопрацювання документа.

Серед компромісних варіантів обговорювалося збереження 100% бронювання для працівників, які безпосередньо залучені до виробництва зброї, тоді як для допоміжного персоналу могли б встановити нижчі квоти.

«Позиція Міністерства оборони — максимально бронювати людський капітал оборонної промисловості. Якщо підприємствам ставиться завдання масштабувати виробництво критичних для фронту систем і держава дає їм контракти, вона має створити умови для виконання цих контрактів», — зазначив міністр оборони Євген Хмара під час зустрічі з журналістами, на якій був присутній кореспондент Мілітарного.

Водночас міністр наголосив, що механізм бронювання має залежати від фактичної ролі компанії у забезпеченні війська.

Виробники очікують проблем із масштабуванням

CEO Vyriy Industries Олексій Бабенко зазначив, що скорочення квоти насамперед ускладнить набір нових працівників.

«Основне, на що це вплине, — це можливість швидко набирати людей і швидко масштабувати команди».

При цьому сама оборонна галузь має низку додаткових факторів, які ускладнюють рекрутинг: ризик російських ударів по виробничих майданчиках, невизначеність частини кандидатів щодо довгострокової роботи в оборонній промисловості, а також додаткові безпекові перевірки.

«Для переходу людей у miltech великою перевагою є саме бронь. При цьому є багато мінусів: це й прильоти по локаціях; багато хто вважає цю роботу тимчасовою та боїться її втратити; чимало людей просто побоюються оборонки через невідомість; хтось боїться перевірок і поліграфів, а хтось їх просто не проходить».

Водночас за словами Бабенка, потенційні зміни не повинні суттєво вплинути на вже взяті Vyriy Industries зобов’язання.

Головною проблемою він називає саме можливість подальшого розширення виробництва.

Бабенко виступає за збереження чинної можливості 100% бронювання для підприємств, продукцію яких обирають Сили оборони.

«Якщо виходити з того, що країні потрібно масштабувати виробництво зброї та якісних виробів, то, звісно, я виступаю за збереження 100%. Для мене є логічним, що якщо військові обирають конкретного виробника, то його працівників мобілізувати не варто, адже цей вибір уже зробили самі військові».

ТСУ закликає не зменшувати квоту

У «Технологічних Силах України» також виступили за збереження 100% бронювання для критично важливих підприємств ОПК.

Об’єднання направило відповідні звернення прем’єр-міністру, Міністерству оборони та Міністерству економіки. ТСУ звертає увагу не лише на запропонований показник у 85%, а й на інші положення початкового проєкту. Одне із застережень стосується створення Координаційного центру при Кабінеті Міністрів.

У початковому варіанті проєкту до центру мали входити до 17 представників державних структур, зокрема Мінекономіки, Міноборони, Генерального штабу, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки, Національної поліції, Пенсійного фонду та Держпраці.

Центру пропонувалося надати значну роль у погодженні критеріїв критичності та визначенні підприємств, які можуть отримувати підвищені ліміти бронювання.

Водночас під час урядового засідання питання складу та повноважень нового органу також стало предметом дискусій, тому його остаточна модель наразі не визначена.

«Без рекомендації Центру підприємство не отримає ні статусу критично важливого, ні ліміту бронювання понад 50%. Більше того — за рекомендацією Центру підприємство може бути позбавлене статусу критично важливого.»

Це відбувається невдовзі після завершення попереднього масштабного перегляду критичності оборонних підприємств 5 вересня. Міністерство оборони визначило, що 86% підприємств ОПК підтвердили статус критично важливих, а 14% його не підтвердили.

Для більшості підприємств діяла спрощена процедура. Нею могли скористатися, зокрема, виконавці та співвиконавці оборонних контрактів, резиденти Defence City та окремі виробники боєприпасів.

У ТСУ вважають, що результати цього перегляду демонструють можливість контролювати відповідність підприємств критеріям без загального скорочення квоти.

«Позиція ТСУ залишається незмінною: бронювання для критично важливих підприємств ОПК має залишатися на рівні 100%, а визначення і підтвердження критичності — за Міністерством оборони.»

Остаточні параметри змін до системи бронювання очікуються після завершення п’ятиденного доопрацювання урядового рішення — до 18 жовтня.