Українські виробники наземних роботизованих комплексів дедалі частіше відходять від звичайних логістичних платформ. В межах тестування від Brave1 показали НРК, які можуть перевозити понад тонну вантажу, працювати як носії інших роботів, перевозити засоби РЕБ, а також долати перешкоди завдяки нестандартній конструкції ходової.

Частина представлених машин уже не є прототипами. Виробники привозять платформи після експлуатації у військах і змінюють їх під конкретні запити підрозділів.

“PROTECTOR” доопрацювали для перевезення 1,4 тонни вантажу

Показовий приклад — важкий логістичний НРК «Protector» від «Української бронетехніки».

Цього разу виробник представив уже доопрацьовану машину. Її вантажопідйомність збільшили з 770 до 1400 кг.

Для цього компанія змінила ходову частину та встановила пневмоподушки у задній частині. Водночас основу платформи залишили на базі пікапа з 3-літровим дизельним двигуном.

Виробник заявляє безпечну швидкість у 60 км/год, хоча окремі підрозділи під час виконання завдань розганяли «Protector» до 90 км/год.

Один із підрозділів, за словами представниці компанії, за тиждень перевіз на ньому понад 15 тонн вантажу.

«Slimak» зробили компактним, але прохідним

На протилежному боці за розмірами — НРК «Slimak» компанії HAZAKK. Виробник свідомо зробив платформу компактною, але водночас приділив увагу її прохідності.

Ключовою особливістю «Slimak» стала ламана рама, яка дозволяє платформі краще адаптуватися до нерівностей рельєфу. Завдяки шарнірному з’єднанню частини рами можуть змінювати своє положення одна відносно одної, через це колеса краще зберігають контакт із поверхнею під час руху по нерівній поверхні. Це має допомагати НРК долати ями, вирви та інші перешкоди, не втрачаючи прохідності.

«Slimak» має дальність ходу до 35 км та може перевозити до 100 кг вантажу.

Платформу можна адаптувати під різні завдання. Замість вантажної платформи на неї встановлють модуль із міноскидачами, що дозволяє використовувати НРК для дистанційного мінування. Також виробник розробив для «Slimak» логістичний причіп вантажопідйомністю до 200 кг та евакуаційний причіп.

«Хід-1» НРК, який може «переступати» через перешкоди

Ще більш незвичну конструкцію показав інший український виробник. Це восьмиколісний НРК “Хід-1”, колеса якого можуть обертатися на 360 градусів, а конструкція рами дозволяє платформі долати перешкоди своєрідним «переступанням».
Коли переднє колесо потрапляє у глибоку яму, конструкція дозволяє змінити його положення.

«Коли переднє колесо заїжджає у яму, ця рама перешагує, і колесо, яке було заднім, стає попереду», — пояснив представник розробника.

Додаткова функціональність – дуги на платформі, які під час руху в лісі допомагають “відсувати”, наприклад, повалені дерева або колоди. Дрон може умовно “піднирнути” під перешкоду та перекотити її через себе.

Платформу спочатку розробляли для евакуації поранених, однак зараз її позиціонують передусім як логістичний НРК із можливістю евакуації.

Для роботи з пораненим в «Хід-1» передбачили спеціальний «комфорт-режим». Він забезпечує плавний старт і зупинку платформи, щоб під час евакуації поранений не відчував різких ривків. Крім того, НРК має незалежну підвіску з амортизацією, яка пом’якшує рух по нерівній місцевості.

«Він плавно стартує, плавно зупиняється, щоб не було смикання, щоб людина, яка поранена, себе нормально, комфортно відчувала. Плюс незалежна підвіска, вона пом’якшує рух і він дуже плавно йде по дуже нерівній дорозі», — пояснив представник КБ «Хід»

Виробник також заявляє можливість долати водні перешкоди із зануренням до одного метра. Корпус платформи герметичний, а система вентиляції винесена вгору.

Наразі компанія працює над новою версією 8×8 з незалежною підвіскою кожного колеса. За задумом виробника, вона має бути швидшою — до 25 км/год проти нинішніх 14–16 км/год.

Багі «Фантом» , яким можна керувати дистанційно

Компанія Space Ray представила гібридний багі «Фантом», який може працювати як звичайна машина з водієм, але за потреби перемикатися у режим НРК.

Для цього використовується окремий блок керування. Водій може залишити місце за кермом, після чого керування передається оператору з пульта.

Тобто одна й та сама машина може працювати у двох режимах: як звичайний багі та як дистанційно керований НРК. Такий підхід дозволяє використовувати багі для доставки військових до позицій без необхідності залишати водія на небезпечній ділянці маршруту.

Представник Space Ray розповів, що військові вже використовують подібну концепцію. Бійці можуть швидко доїхати на багі до позиції, залишити його там, а оператор дистанційно повертає машину назад.

Nyvexa може працювати як мобільний засіб РЕБ

Українська компанія Contra-Drone розробила НРК Nyvexa, який може використовуватися не лише для перевезення вантажів, а й як носій засобів радіоелектронної боротьби.

Платформа має модульну конструкцію, тому на неї можна встановлювати різне обладнання залежно від завдання. Зокрема, Nyvexa може працювати як логістичний НРК, носій РЕБ або платформа для запуску дронів-перехоплювачів.

Для роботи в умовах активного застосування засобів РЕБ платформа має одразу три канали зв’язку. Окремо НРК оснащений акумуляторами та генератором для їхнього живлення.

Увімкнення РЕБ позначається і на запасі ходу Nyvexa: енергія, яка могла б використовуватися для руху платформи, витрачається на живлення засобів радіоелектронної боротьби. Тому без РЕБ НРК має заявлений запас ходу 70–85 км, а з увімкненим комплексом — 60–80 км. Час автономної роботи при цьому зменшується з близько 7 годин до 5,5–6,5 години.

Сама система РЕБ складається з п’яти модулів купольної дії, які встановлюються на платформу.

Наразі Nyvexa проходить бойові випробування та кодифікацію. Після її завершення компанія планує масштабувати виробництво.

Також це дрон може бути носієм менших НРК. Вони можуть використовуватися, як камікадзе.

Brave1 зміщує акцент із простої логістики

CEO Brave1 Андрій Гриценюк зазначив, що за два роки кількість українських компаній, які розробляють наземні роботизовані комплекси, зросла до 280.

За його словами, ще пів року тому українські НРК виконували кілька тисяч логістичних місій на місяць, тоді як зараз цей показник наблизився до 20 тисяч. Кількість операцій із перевезення вантажів щомісяця зростає ще на 20–30%.

«Ризикувати своїм життям повинні не солдати, повинні роботи», — зазначив Гриценко.

Водночас керівник напряму НРК у Brave1 Ігор Шмирьов наголосив, що наземні роботизовані комплекси використовуються вже давно не лише для логістики.

«НРК — це не тільки про логістику. НРК — це про інженерні задачі, це про мінування, про камікадзе. Турелі — це також НРК. Турелі протипіхотні, турелі протиповітряних цілей — це все НРК», — розповів Шмирьов.

За його словами, спектр завдань для таких систем постійно розширюється, а головною метою роботизації є заміна людини на фронті там, де це можливо.

Таким чином, головна зміна в українській наземній робототехніці полягає не лише у появі нових моделей. Виробники намагаються зробити платформи універсальними, пристосувати їх до конкретних умов фронту та максимально прибрати людину з небезпечної ділянки маршруту.