ППО 3 АК змусила підрозділ «Рубикон» змінити ділянку фронту

Під час наступальної операції підрозділи ППО 3-го армійського корпусу змусили майже у повному складі передислокуватися на іншу ділянку фронту залучений російський підрозділ центру безпілотних систем «Рубикон».

Про це командир протиповітряної оборони 3-го армійського корпусу розповів журналісту «Мілітарного».

За його словами, у певний період російські війська почали заводити в район проведення операції додаткові розрахунки розвідувальних та ударних БпЛА. Українські військові зафіксували серед них екіпажі центру «Рубикон».

На це вказувало як збільшення кількості засобів повітряного нападу, так і інформація з інших джерел.

У відповідь 3 АК посилив засоби виявлення повітряних цілей та почав приділяти більше уваги пошуку стартових позицій, з яких російські розрахунки запускали безпілотники.

Протидія не обмежувалася знищенням БпЛА у повітрі. Після виявлення районів роботи російських екіпажів по них також завдавали вогневого ураження.

За словами командира ППО, результатом цих дій стала передислокація залученого підрозділу «Рубикону» майже у повному складі на іншу ділянку фронту.

Штатні безпілотні підрозділи російських частин першого ешелону також змушені відтягувати свої позиції далі в тил.

«Їхня розвідка, їхні ударні дрони перестали бути ефективними», — зазначив командир.

Кількість «Молній» зросла в десятки разів

Одночасно російські війська різко наростили застосування ударних БпЛА літакового типу «Молния».

За словами командира ППО, у певний момент кількість таких апаратів збільшилася в десятки разів.

Їх застосовували для ударів по техніці, артилерійських системах, передових позиціях та засобах протиповітряної оборони, зокрема радіолокаційних станціях.

Також противник збільшив кількість розвідувальних БпЛА літакового типу. У 3 АК, зокрема, фіксували активніше використання апаратів «Князь Вещий Олег».

Підрозділи корпусу перехоплювали широкий спектр російських розвідувальних безпілотників, серед яких Zala, «Орлан», Supercam, «Марлин», «Скат-350М» та «Кощей».

Росіяни також намагалися протидіяти українській повітряній розвідці за допомогою власних БпЛА-перехоплювачів типу «Сокол».

На тактичному рівні російські війська продовжували активно застосовувати розвідувальні та ударні мультикоптери, FPV-дрони, так звані «ждуни», а також безпілотники з керуванням через оптоволокно.

Росіяни полювали на українську ППО

Засоби протиповітряної оборони водночас самі залишалися одними з пріоритетних цілей російської розвідки.

За словами командира ППО 3 АК, противник постійно намагається визначати розташування та потенційно слабкі місця української системи протиповітряної оборони.

У прифронтовій зоні серед основних цілей для пошуку росіянами він назвав радіолокаційні станції, зенітні ракетні комплекси малої дальності та стартові позиції БпЛА-перехоплювачів.

Для їхнього збереження українські підрозділи застосовували маскування, інженерне облаштування позицій та своєчасно виводили засоби з-під можливих ударів.

За словами командира, залучені до операції сили та засоби ППО вдалося зберегти неушкодженими.