Ударні дрони Hornet вже стали одним із наймасовіших та найуспішніших засобів на озброєнні Сил оборони для ураження російської логістики в глибокому тилу. Однак досі публічно про ці дрони відомо надзвичайно мало. Компанія-виробник не розкриває навіть їхніх загальних характеристик.

Хоча офіційно технічні характеристики ударного дрона Hornet не розкриваються, завдяки тривалому застосуванню росіяни змогли накопичити велику кількість решток збитих БпЛА та уламків, що залишаються після застосування, та дослідити їх.

З огляду на чутливість тематики та необхідність переконатися, що публікація не містить жодної додаткової інформації, яка могла б допомогти окупантам, під час підготовки матеріалу було використано російські аналізи уламків дронів та відкриті публікації у ЗМІ.

Відомо, що Hornet розробила й виробляє американська компанія Perennial Autonomy, вже відома завдяки успішним дронам-перехоплювачам Merops. Власником компанії є Ерік Шмідт, колишній CEO Google.

Дрони використовуються в Україні з весни 2025 року та вже перебувають на озброєнні великої кількості підрозділів. У травні 2026 року військовослужбовці армії США також почали опановувати ці БпЛА.

Що відомо про Hornet

Як зазначають російські профільні джерела, сам БпЛА є тестовим «конструктором», на якому постійно перевіряють у бойових умовах технічні й тактичні рішення, а також реакцію російських військових і засобів протидії на атаки. У міру накопичення досвіду застосування в конструкцію оперативно вносять зміни.

Загалом російські профільні спільноти відзначають, що дрон зібраний дуже якісно, з використанням матеріалів і специфічних компонентів, які застосовуються в авіації, а не звичайних комерційних запчастин.

За оцінками військового оглядача німецького Bild, Юліана Рьопке, вартість одного дрона Hornet становить менше ніж 5 тисяч євро.

Зазначається, що в більшості випадків дрон летить на малих висотах, до 200 метрів, уздовж транспортних шляхів. Після виявлення цілі він фіксується на ній та завдає удару, використовуючи систему донаведення. На ціль дрон заходить дуже тихо, що зменшує час на реакцію.

За російськими оцінками, збити його зі стрілецької зброї вкрай складно, якщо не влучити у польотний контролер, бойову частину або батарею. Також зазначається, що сітки на логістичних шляхах малоефективні для захисту від цього дрона. Найкращою протидією називають FPV-перехоплювач або комплекс «Елка».

Пріоритетні цілі цього БпЛА — техніка й автотранспорт. Водночас в окремих випадках дрон змінював ціль і атакував піхоту. Це дає підстави вважати, що мобільні вогневі групи також можуть входити до переліку пріоритетних цілей.

Оцінка тактико-технічних характеристик БпЛА Hornet

Злітна маса Hornet становить близько 15 кг, розмах крила — 2,2 м, а довжина планера — 1,4 м. Маса дрона без бойової частини та акумуляторної батареї становить близько 5 кг, а максимальне корисне навантаження сягає 5 кг.

Дальність польоту росіяни оцінюють у 130–145 км, однак фактично вже зафіксовані застосування на глибину 160 км від лінії бойового зіткнення.

Бойова частина

Маса бойової частини БпЛА Hornet може становити до 4,5 кг при загальному корисному навантаженні до 5 кг. Такого навантаження достатньо для ураження автотранспорту, легкоброньованої техніки та інших об’єктів.

Водночас відзначаються постійні спроби застосування бойових частин різної маси й типу. З 2025 року зафіксовано використання бойових частин масою від 0,2 кг до 4 кг, найчастіше кумулятивно-уламкового типу.

У БпЛА передбачений режим самознищення. Він є програмованим і може мати різні варіанти реалізації залежно від конкретної конфігурації апарата.

Двигун і льотні характеристики

Запуск здійснюється з пневмокатапульти. Дрон оснащений мотором SE4720 300KV, що дозволяє розвивати крейсерську швидкість 100–120 кілометрів на годину. Під час пікірування на ціль швидкість може сягати 200 кілометрів на годину.

Акумуляторна батарея має конфігурацію 12S2p, габарити 180×70×70 мм і масу 1,9 кг. У БпЛА використовуються акумулятори Samsung INR21700-50S, а ємність батареї становить 10 000 мА·год.

Окремо росіяни відзначають високу маневровість і швидкість апарата. Фіксувалися випадки проходження БпЛА на висотах не більше ніж 5 м. Також повідомлялося про збереження керованості під час пікірування на ціль, що підвищує ефективність застосування проти малорозмірних і рухомих об’єктів.

Водночас автоматичне пікірування має обмеження. Повідомлялося про випадки промахів, коли система автозахоплення не враховувала дрібні перешкоди або мала жорсткіші обмеження щодо маневрування.

Камери та система наведення

БпЛА оснащений двома денними камерами — курсовою та нижньою. Ймовірно, вони працюють у складі системи донаведення, а нижня камера може виконувати функції автозахоплення, орієнтації на місцевості та стабілізації за висотою.

Попри використання денних камер, фіксуються випадки атак такими дронами у сутінках. Це може свідчити про існування варіантів із камерами, пристосованими для роботи за слабкого освітлення. На початку весни 2026 року почали з’являтися російські повідомлення про експериментальне застосування тепловізійної ходової камери.

Відеокамери й об’єктиви дозволяють здійснювати захоплення цілі з дистанції в середньому 300–500 м. Це дає змогу БпЛА автономно пікірувати на ціль з висоти 200–300 м або, рухаючись на малій висоті, захоплювати ціль із приблизно такої самої відстані. Такий режим робить малоефективною більшість систем РЕБ, які встановлюють на техніці.

Керування та зв’язок

Ключова особливість Hornet — поєднання супутникової та інерціально-оптичної навігації, просунутої оптико-електронної системи захоплення й розпізнавання цілей за допомогою ШІ, а також використання нестандартних частот передачі даних.

У результаті БпЛА здатен автономно виконувати політ за маршрутом, мінімізуючи потребу в постійному каналі зв’язку з оператором і різко знижуючи ефективність типових засобів РЕБ та детекторів дронів.

Після розпізнавання об’єктів оператор отримує на екрані підказки щодо типу виявлених цілей і самостійно ухвалює рішення про вибір цілі для ураження.

Канал передачі відео може працювати у кількох варіантах. Серед них — двосторонній радіообмін у нестандартних діапазонах 1800–1900 МГц, 2000–2300 МГц і 3300–3800 МГц, використання термінала Starlink Mini, а також MESH-мереж на основі модемів компанії Radionor Cordis.

Окремо варто зазначити, що канал управління БпЛА на протоколі LoRa використовує діапазони частот, характерні для масових російських радіостанцій стандарту DMR VHF та UHF, зокрема деякі популярні діапазони тактичних радіостанцій «Азарт».

Застосування такого каналу управління надає одразу кілька переваг. По-перше, слабкі сигнали каналу управління можуть маскуватися в насичених ділянках радіообміну мереж DMR, що знижує їхню помітність для засобів радіоелектронної розвідки. По-друге, під час спроби подавити радіоканал БпЛА широкосмуговою перешкодою одночасно може бути подавлений і тактичний зв’язок самих росіян, що порушить взаємодію між підрозділами.

Водночас поляризацію антен БпЛА підібрали так, щоб мінімізувати можливості його виявлення та знизити ефективність впливу російських засобів РЕБ типу Р-934, Р-330Ж та інших подібних систем.

Діапазони Hornet здебільшого відсутні у робочих ділянках частот типових російських дрон-детекторів, через що такі пристрої можуть не виявляти цей БпЛА. Водночас портативні аналізатори спектра та обладнання радіотехнічної розвідки не мають такої жорсткої залежності від заздалегідь заданих діапазонів.

Супутникова навігація

У БпЛА використовується патч-антена Cirocomm з RHCP-поляризацією діапазону L1. Нове покоління одночастотних GNSS-приймачів компанії LOCOSYS додає підтримку частотних діапазонів B1C і L1C супутників BeiDou-3 та GPS, що наближає точність позиціонування до рівня двочастотних рішень.

Модуль може одночасно приймати й обробляти сигнали від усіх основних супутникових угруповань — GPS, GLONASS, BeiDou, Galileo та QZSS. У поєднанні з підтримкою SBAS це значно збільшує кількість видимих супутників, а також підвищує точність позиціонування та визначення дальності.

Нова архітектура дозволяє цьому приймачу досягати точності позиціонування 1,5 м КІВ в умовах відсутності дії засобів РЕБ, що на 40% краще, ніж у пристроїв попередніх поколінь. Водночас додаткового екранування навколо антен не виявлено. Це може свідчити про те, що приймач розглядається як допоміжний або контрольний елемент навігаційної системи, зокрема для визначення наявності підміни чи подавлення супутникової навігації в районі польоту.

Висновок

Враховуючи сукупність характеристик — дальність польоту, стійкість до подавлення, складність виявлення зв’язку на нестандартних частотах, бойову частину, достатню для ураження навіть броньованої техніки, незалежну від супутникових систем навігацію та донаведення на кінцевій ділянці, — у поєднанні з низькою ціною Hornet знаходиться поза конкуренцією як засоб для ураження логістики в глибокому тилу серед дронів як українського, так і російського виробництва.