Дрони та артилерія дедалі тісніше працюють у єдиному контурі ураження, що змінює не лише способи ураження цілей, а й планування операцій та організаційну структуру підрозділів.

Про це представники загону безпілотних систем спеціального призначення «Рокіт» 15 вересня розповіли під час зустрічі у Києві.

«Рокіт» входить до складу 7-ї артилерійської бригади «Ґреґіт» 2-го корпусу НГУ «Хартія». У квітні 2026 року загін сформували з досвідчених екіпажів Сил оборони. Його концепція передбачає, що безпілотні системи першими заходять у визначену зону, ведуть розвідку, виявляють загрози та готують умови для подальшої роботи артилерії.

Від коригування артилерії до єдиного контуру ураження

За словами військових, на початку повномасштабної війни однією з ключових функцій дронів залишалося коригування артилерійського вогню.

Для ураження цілі артилерійський розрахунок міг виконувати серію пострілів, поступово коригуючи вогонь за допомогою повітряної розвідки.

«Для того, щоб попасти, треба завжди зробити сім-вісім-дев’ять пострілів і підкоригувати по метрах. Зараз цієї можливості фактично немає», — розповів командир «Рокоту».

Зараз тривала робота з однієї позиції створює значно більший ризик для гармати та її розрахунку через насичення поля бою розвідувальними й ударними дронами.

Тому дедалі більшого значення набуває попередня розвідка, точність цілевказання та планування самого епізоду вогневого ураження.

Одночасно змінився підхід до облаштування артилерійських позицій. Військові мають враховувати маршрути заїзду та виходу, маскування техніки, а також способи приховати гармату від оптичної та тепловізійної розвідки противника.

У результаті БпЛА вже не просто коригують вогонь окремої гармати. Вони стають частиною загального контуру, до якого входять розвідка, аналітика, управління та різні ударні засоби.

Різні засоби мають уражати ціль у визначений час

Наступним етапом розвитку у підрозділі називають синхронізацію різних засобів ураження.

Для виконання одного завдання можуть залучати кілька типів систем, які мають діяти по цілі у визначеній послідовності та часовому проміжку.

Це вимагає враховувати розташування різних екіпажів, характеристики засобів, погодні умови та час, необхідний для виходу кожного з них до цілі.

У «Рокоті» працюють над програмним інструментом, який має спростити таке планування. За задумом, оператор визначатиме ціль на карті та засоби, які планують залучити, після чого система розраховуватиме необхідний час для початку їхньої роботи.

Таким чином, йдеться вже не про окреме застосування FPV, артилерії чи інших систем, а про координацію кількох засобів у межах одного завдання.

Дрони змінюють штат підрозділів

Поширення безпілотних систем одночасно збільшує кількість спеціальностей, необхідних для забезпечення роботи ударних екіпажів.

За словами представника «Рокоту», сучасний дроновий підрозділ не обмежується пілотами.

Нові безпілотники та засоби зв’язку необхідно тестувати, налаштовувати й адаптувати перед передачею екіпажам. Окремі фахівці працюють із боєприпасами, технічним обслуговуванням, зв’язком та програмним забезпеченням.

До роботи також залучені інженери, водії, фахівці забезпечення, оператори наземних роботизованих комплексів та особовий склад командних пунктів.

Окрему роль отримує аналітична ланка.

Одним із її елементів є ISTAR (Intelligence, Surveillance, Target Acquisition and Reconnaissance) — система розвідки, спостереження, виявлення та визначення цілей, яка об’єднує інформацію з різних джерел для подальшого планування дій та ураження противника.

Військовослужбовець «Рокоту», який працює на посаді ISTAR, пояснив, що його завдання полягає у зборі та систематизації інформації від розвідки, бойових екіпажів та інших джерел, після чого ці дані формують загальну картину для управління боєм.

«Моя задача — фактично керувати боєм, допомагати черговим, які керують боєм безпосередньо. Ми все це адмініструємо, збираємо великі дані від розвідки, від хлопців, звідусіль. Це все акумулюємо і таким чином маємо картину, що нам треба робити», — розповів військовослужбовець.

Саме поява таких функцій демонструє зміну ролі безпілотних систем: навколо екіпажу формується значно ширша інфраструктура, яка забезпечує пошук цілі, передачу інформації, планування, застосування засобів ураження та оцінку результатів.

За словами військових, структура таких підрозділів продовжує змінюватися залежно від їхньої спеціалізації та засобів, які вони застосовують.

Цей процес триває паралельно з технологічною конкуренцією на фронті: поява нових каналів управління, засобів протидії та типів дронів змушує швидко змінювати техніку, тактику та підготовку особового складу.

Таким чином, поширення безпілотних систем змінило не лише спосіб коригування артилерійського вогню. Навколо них перебудовується весь цикл ураження цілі — від збору й аналізу розвідувальної інформації до вибору засобу ураження, підготовки артилерійської позиції та контролю результатів удару.

У цій моделі дрони й артилерія вже не працюють як два окремі компоненти. Розвідувальні та ударні БПЛА, ISTAR, артилерійська розвідка і гармати формують єдину систему, в якій інформація має швидко пройти шлях від виявлення цілі до її ураження. Саме тому зміни торкаються не тільки техніки, а й організаційної структури підрозділів та способу управління боєм.