6 вересня 2026 року “Альтернатива для Німеччини” (АдН) перемогла на виборах до ландтагу Саксонії-Ангальт, отримавши 43,8% голосів виборців та випередивши правлячу ХДС з її 17,2% на 26,6 відсоткового пункта.

З моменту останніх регіональних виборів 2021 року АдН удвічі збільшила свій рівень підтримки та продемонструвала найкращий для консервативної євроскептичної партії результат на виборах до ландтагу за весь час існування ФРН.

Результат голосування в окремій східнонімецькій землі привернув увагу урядів та експертних середовищ держав, чия безпекова й економічна політика залежить від позиції Берліна.

Рекордну підтримку АдН забезпечив збіг чинників різного походження, кожен з яких має власну причину.

Оцінки чинників цього голосування зосереджуються переважно на видимих учасниках кампанії, тоді як чинники, що формують тривалий тренд європейських політичних настроїв, залишаються поза фокусом уваги.

До них належать рекордна явка та мобілізація виборців, які раніше на дільниці не приходили, демографічний та економічний стан Саксонії-Ангальт, сприйняття міграції як головної проблеми країни, втрата довіри до федерального уряду та особисто до Фрідріха Мерца, поширення євроскептичних настроїв та позиція Сполучених Штатів, що легітимізує АдН у європейському політичному середовищі.

Серед останніх окреме місце посідає інформаційне середовище, сформоване платформами під іноземною юрисдикцією, яке підвищує видимість АдН та прискорює мобілізацію її електорату.

Демографічний та економічний стан Саксонії-Ангальт визначив масштаб результату АдН

Серед структурних обставин, що сформували результат виборів у Саксонії-Ангальт, найбільшу вагу має демографічний та економічний стан самої землі. Цей регіон має найстарший медіанний вік населення у ФРН та найнижчий показник ВВП на душу населення в Німеччині.

Перелічені фактори, а також високий зовнішній борг Саксонії-Ангальт та низька податкова спроможність місцевих громад зумовлюють відтік населення з регіону, яке з 1990 року скоротилося на 25%.

За темпами скорочення населення Саксонія-Ангальт випереджає всі інші федеральні землі та втратила від об’єднання Німеччини близько 700 тисяч мешканців.

Середній вік громадян ФРН, що проживають у регіоні, становить 48,7 року, тоді як частка іноземців дорівнює 7,9% та є однією з найнижчих у країні.

Перелічені показники змінюються десятиліттями та пояснюють стійко високий рівень підтримки АдН на сході, проте не пояснюють подвоєння її результату за один електоральний цикл. Цей стрибок забезпечила явка, яка зросла з 60,3% у 2021 році до 77,8% та стала рекордною для землі від часу об’єднання Німеччини.

За аналізом перетоків голосів Infratest dimap для ARD, у сальдо АдН отримала близько 170 тисяч голосів від громадян, які на попередніх виборах не голосували, та ще близько 83 тисяч від виборців ХДС. Структурні умови регіону визначили, куди пішли ці голоси, тоді як прихід на дільниці раніше пасивного електорату визначив їхню кількість.

Хоча частка населення із міграційним походженням у Саксонії-Ангальт становить 10% та є утричі нижчою за загальнонімецький рівень, економічні та соціальні проблеми регіону зумовили значно вищий запит місцевих мешканців на зміни та призвели до протестного голосування у 2026 році.

Саксонія-Ангальт має одну з найнижчих часток іноземців серед федеральних земель та водночас дала АдН рекордний результат. Цей розрив показує, що сприйняття міграції формується поза межами повсякденного досвіду виборця.

Рекордна підтримка партії в окремій землі водночас не переноситься на загальнонімецький рівень. Здатність АдН конвертувати свої результати на сході Німеччини у перемогу на федеральному рівні ускладнюється диспропорцією населення між східнонімецькими та західнонімецькими регіонами.

У п’яти федеральних землях, які входили до складу колишньої НДР, проживає близько 12,5 млн осіб, що становить шосту частину населення країни.

Політична перевага правих євроскептиків у цих регіонах не забезпечує АдН зіставних результатів на загальнонаціональному рівні. Успіх партії на наступних виборах до Бундестагу визначатиметься її здатністю збільшити підтримку на густонаселеному заході країни.

Європейські медіа та експертне середовище Західного блоку трактують успішну мобілізацію електорату як свідчення загальнонімецького посилення партії.

Додаткові підстави для такого розуміння закладають опитування громадської думки, які з квітня 2026 року стабільно прогнозують “Альтернативі для Німеччини” перший результат на наступних виборах до Бундестагу. Середній відрив партії від правлячого ХДС-ХСС становить від 5 до 8 відсоткових пунктів.

Очікування подальших перемог АдН поширене одночасно в німецькому суспільстві та серед політичних еліт ФРН. Керівництво партії, її конкуренти, медіа та виборці коригують власні рішення відповідно до цих очікувань. Політичні стратегії в Німеччині перебудовуються під прогнози, які ще не справдилися.

Проведене навесні 2025 року опитування INSA встановило, що 51% громадян вважають перемогу АдН на наступних виборах до Бундестагу найбільш ймовірним результатом електоральної кампанії.

Співголова “Альтернативи для Німеччини” Аліса Вайдель заявила про мету партії акумулювати близько 40% голосів на виборах 2029 року, що ускладнить здатність поміркованих політичних сил відмовитися від співпраці з АдН на федеральному рівні.

Відмова традиційних партій від будь-якої співпраці з АдН, яку в німецькій політиці називають “брандмауером”, означає політичну ізоляцію партії та відмову інших сил формувати з нею коаліції чи підтримувати її ініціативи.

Така багаторічна ізоляція дозволяє АдН стверджувати, що традиційні партії не готові враховувати позиції значної частини виборців. Водночас сам “брандмауер” допомагає АдН позиціонувати себе як альтернативу традиційним політичним силам.

Фактори, що зумовили традиційно вищу прихильність до АдН у менш економічно розвинених регіонах Німеччини, під час земельних виборів 2026 року доповнилися скороченням рівня довіри до уряду Фрідріха Мерца та розчаруванням у ХДС-ХСС через невиконання цією партією передвиборчих обіцянок у міграційній та економічній сфері.

Попри поступове економічне зростання протягом 2025-2026 років, відновлення ВВП після його зниження у 2023 році відбувається повільно, а незважаючи на планомірне скорочення міграційних потоків, у 2025 році на території ФРН перебувало понад 14 млн іноземців, 3,2 млн з яких мають статус шукачів захисту.

Збереження рекордно високої частки іммігрантів у ФРН підтримує поляризацію німецького суспільства

Наступним фактором результату АдН стала міграція, яку громадяни ФРН називають головною проблемою країни. Електоральні успіхи АдН у східнонімецьких федеральних землях стали наслідком невідповідності між зниженням показників міграції після 2024 року, до яких апелює правляча партія, та навантаженням на бюджети місцевих громад, що викликано зокрема витратами на іноземців, прибулих до ФРН у попередні роки.

У 2024 році до ФРН мігрувало на 35% менше осіб, аніж у 2023 році, а у 2025 році обсяг прибулих осіб додатково скоротився на 45% у річному вимірі.

Кількість поданих нових заяв на отримання притулку в Німеччині аналогічно зменшувалася, та у 2025 році становила близько 113 тисяч заяв порівняно із майже 330 тисячами у 2023 році.

Попри уповільнення обсягів прибуття нових мігрантів, загальна чисельність іноземців у Німеччині продовжує сягати рекордних для країни показників. Збереження незмінно високої кількості іноземців у ФРН підтримує суспільне сприйняття міграції як однієї з наймасштабніших проблем країни.

Проведене 25 січня 2026 року опитування INSA визначило, що 50% громадян вважають міграційну кризу та її наслідки найбільшою проблемою Німеччини.

Хоча реальна частка іммігрантів у населенні ФРН становить 13%-15%, німецькі громадяни в середньому оцінюють частку іммігрантів у населенні країни приблизно у 25%.

Скорочення кількості нових прибуттів не спричиняє сприятливішого ставлення суспільства до міграції, через що політика щодо іноземців лишається основним фактором поляризації.

Кампанія напередодні земельних виборів у Німеччині засвідчила, що АдН прагне конвертувати суспільне занепокоєння міграцією та запит більшості громадян на імміграційний мораторій та масові депортації у власну електоральну підтримку.

Риторика керівництва АдН систематично наголошує на зв’язку між високою часткою іноземців у структурі населення ФРН та неспроможністю ХДС-ХСС подолати наявні економічні виклики і відмовитися від продовження міграційного курсу уряду Шольца.

Після представлення коаліційної угоди 9 квітня 2025 року, підписаної 5 травня, Вайдель протиставила її положення передвиборчій обіцянці Фрідріха Мерца щодо зміни міграційної політики.

Напередодні земельних виборів 2026 року керівництво АдН врахувало, що лише 48% східнонімецьких виборців задоволені функціонуванням демократії в країні та взяло до уваги, що основні претензії жителів сходу ФРН до федерального уряду мають соціально-економічну основу.

Представники “Альтернативи для Німеччини” зберегли антиміграційну риторику в основі своєї передвиборчої кампанії, однак змістили акцент зі скорочення міграційних потоків на соціальні та бюджетні наслідки попередніх хвиль прибуття іноземців та спроможність федерального уряду скоротити фінансове навантаження на громади.

Поєднуючи суспільне невдоволення міграцією, бюджетним тиском та економічною стагнацією, АдН змогла акумулювати підтримку значно ширшого кола виборців, аніж під час попередніх кампаній.

Федеральний уряд утратив довіру виборців швидше за будь-який кабінет попередніх десятиліть

Окремим фактором результату голосування у Саксонії-Ангальт стала репутація федерального уряду Німеччини. Рівень довіри до канцлера досяг найнижчих показників за час спостережень німецької соціології. У липневому дослідженні ARD DeutschlandTrend роботу Фрідріха Мерца схвалювали 13% громадян, і за майже тридцятирічну історію цього дослідження жоден чинний канцлер не мав слабшого результату.

Опитування Forsa на початку серпня 2026 року зафіксувало 14% схвалення проти 85% критичних оцінок, а серед виборців ХДС-ХСС роботою власного лідера задоволені менше половини.

У червні 2025 року цей показник становив 39%, тобто протягом року канцлер втратив 23 відсоткові пункти та опустився на 16 місце серед 18 членів федерального кабінету.

Падіння довіри спричинила послідовність рішень, яка позбавила Мерца підтримки з обох боків політичного спектра. Наприкінці січня 2025 року він провів у Бундестазі міграційне голосування, що набрало більшість завдяки голосам АдН, та вперше порушив політику ізоляції партії.

Через два з половиною місяці коаліційна угода з СДПН зафіксувала міграційні положення, які не відповідали його передвиборчій позиції.

Економічні виклики та негативні соціально-демографічні процеси в Саксонії-Ангальт послаблювали електоральні позиції ХДС-ХСС, однак для презентації себе як сили, що мобілізує протестних виборців, АдН поєднала суспільну поляризацію із критикою політики федерального уряду та відповідальністю традиційних партій за накопичені в регіоні проблеми.

Євроскептичні настрої поширилися за межі електоральної бази АдН

Наступний фактор, який зумовив перемогу АдН у Саксонії-Ангальт, охоплює виборців поза базою АдН, оскільки критика партією європейського рівня ухвалення рішень знаходить відгук серед прихильників поміркованих сил.

Йдеться не про вихід із Європейського Союзу, адже весняне дослідження Євробарометра 2026 року зафіксувало найвищий від початку спостережень у 1983 році показники підтримки членства серед європейців.

Невдоволення стосується спроможності європейських інституцій впоратися з вартістю життя, промисловим регулюванням та розподілом міграційного навантаження між державами-членами. Німеччина належить до країн із найвищою часткою громадян, які очікують зниження власного рівня життя, і цей показник сягає 38% поряд із Францією та Австрією.

Поширення таких настроїв серед прихильників ХДС-ХСС обмежує здатність правлячої партії протиставити позиціям АдН власний європейський порядок денний, через що критика Брюсселя перестала бути маркером виключно консервативних євроскептиків.

АдН розпочала кампанію раніше за конкурентів та перенесла її у цифрові канали

Єдиним фактором перемоги АдН у Саксонії-Ангальт, який партія забезпечила самостійно, стала організація передвиборчої кампанії. У виборчому циклі 2026 року АдН вийшла на виборця раніше за конкурентів, відмовилася від формального стилю агітації та перенесла основне навантаження на цифрові канали комунікації, передусім на TikTok.

На платформі TikTok політичні меседжі “Альтернативи для Німеччини” непропорційно часто потрапляли до рекомендацій контенту для користувачів, які не підписані на пов’язані з партією сторінки.

За рахунок використання соціальних медіа та високих охоплень контенту правоконсервативного спрямування АдН отримала змогу ефективніше за інші політичні сили пов’язувати економічні, соціальні та міграційні проблеми в єдине пояснення причин невдоволення виборців.

Американські консервативні мережі забезпечили АдН зовнішню легітимацію

Зовнішнє походження має останній із чинників, оскільки контакти АдН з американськими консервативними групами впливу легітимізують партію в європейському політичному середовищі та презентують німецьких консервативних євроскептиків як повноцінних учасників політичного процесу у ФРН.

Хоча спроби Білого Дому підготувати німецький політикум до укладення коаліції з АдН не досягли результатів, публічні зустрічі керівництва “Альтернативи для Німеччини” з американськими посадовцями та критика Вашингтоном дистанціювання від АдН надають партії додаткової суспільної легітимності.

Перелічені чинники мають різноспрямований характер та різний строк дії, через що їхній сукупний вплив на наступні електоральні кампанії буде нерівномірним.

Чинник особистої репутації канцлера послабне найшвидше, оскільки керівництво ХДС розглядає його як джерело власних електоральних втрат, проте заміна канцлера не поверне партії довіру, втрачену через невиконані зобов’язання.

Демографічний та економічний стан східнонімецьких земель, поширення євроскептичних настроїв та алгоритмічні умови видимості політичного контенту зберігатимуть дію незалежно від складу федерального уряду.

Алгоритми TikTok розширюють охоплення міграційної риторики АдН поза межами її електоральної бази

Перевагу АдН у взаємодії з електоратом забезпечила зміна способу, у який німецький виборець отримує політичну інформацію.

Читання друкованої та онлайн-преси поступається перегляду коротких відео, і ці два способи споживання розділяють електорат за партійною прихильністю. Виборець, який тримає звичку читати, голосує переважно за традиційні партії, тоді як виборець, для якого стрічка коротких відео є основним джерелом політичних новин, частіше обирає консервативних євроскептиків.

Цей розподіл визначає ефективність кампанії, оскільки TikTok щотижнево охоплює 20% німецьких громадян, а серед населення віком від 14 до 29 років платформу регулярно переглядає кожен другий.

Алгоритми рекомендацій платформи створюють нерівномірні умови видимості контенту, надаючи перевагу матеріалам, що здатні викликати сильнішу емоційну реакцію та довше утримувати увагу користувача.

У європейському політичному сегменті такий підхід надає значно вищі шанси поширенню повідомлень та інфоприводів, що експлуатують протестні настрої, а також послаблюють суспільну довіру до чинних урядів та поміркованих партій.

АдН активніше за більшість своїх політичних конкурентів генерує цифрові матеріали, акцент у яких робиться на протиставленні інтересів більшості німецьких громадян та мігрантів, загрозливих соціально-економічних наслідках міграційних процесів, а також на відповідальності своїх політичних опонентів.

Аналіз понад 25 тисяч політичних відео, опублікованих на TikTok під час виборчої кампанії 2025 року до Бундестагу, засвідчив, що близько 78% цифрової агітації АдН містили негативно забарвлені повідомлення щодо окремих суспільних груп.

Частка конфронтаційного контенту в комунікації інших німецьких партій натомість становила менше 50%, внаслідок чого саме розповсюджувані “Альтернативою для Німеччини” політичні меседжі частіше отримували додаткове поширення через систему рекомендацій TikTok.

Проведене у лютому 2025 року розслідування організації Global Witness встановило, що 78% політичного контенту, який TikTok рекомендував новим користувачам, містили матеріали на підтримку АдН. Напередодні федеральних виборів у Німеччині аналогічна диспропорція спостерігалася також у соцмережі Х (колишній Twitter), де 64% політичних меседжів, що пропонувалися політично нейтральним акаунтам з боку платформи, презентували АдН із позитивного боку.

Дослідження, здійснене під час парламентських виборів у Німеччині, довело, що новоствореним TikTok-профілям контент партії АдН пропонувався платформою вже через 11-12 хвилин від початку користування, тоді як перші відеоматеріали Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) демонструвалися політично нейтральним акаунтам лише через 70 хвилин.

Політичні меседжі АдН пропонувалися 9 з 10 нових користувачів та з’являлися вдвічі частіше за контент СДПН, через що не залучені у передвиборчу кампанію громадяни отримували уявлення про політичні проблеми та їх причини через інтерпретацію АдН ще до формування власних політичних оцінок.

Попри те, що регулярний перегляд TikTok-контенту не змінює ставлення користувачів платформи до міграційних проблем і не впливає безпосередньо на їхні політичні погляди, кількісна перевага матеріалів АдН забезпечує меседжам консервативних євроскептиків вищу частоту появи серед алгоритмічних рекомендацій.

Такий підхід підвищує значущість тем, навколо яких “Альтернатива для Німеччини” будує свою кампанію, внаслідок чого користувачі платформи стають більш схильними до підтримки консервативних євроскептиків. Тоді як на виборах 2024 року до Європарламенту АдН отримала 16% підтримки серед молоді віком до 24 років, на парламентських виборах 2025 року в Німеччині партії вдалося акумулювати голоси вже 19% молодих виборців.

Таке зростання підтримки засвідчило, що частіше потрапляння пріоритетної для АдН тематики до політичного порядку денного користувачів сприяє електоральній мобілізації виборців, які ще до ознайомлення з контентом АдН були схильні критично оцінювати діяльність федерального уряду та традиційних політичних сил.

Прагнучи протиставити посиленню АдН свій політичний порядок денний, керівництво ХДС-ХСС вдалося до активнішої презентації власних заходів та рішень, спрямованих на скорочення частки мігрантів у ФРН.

Федеральний уряд запровадив програми розширення прикордонного контролю та повернення частини шукачів притулку, призупинив політику возз’єднання сімей для осіб, що отримали тимчасовий захист у Німеччині, прискорив депортації засуджених іноземців та розпочав підготовку до імплементації Європейського Пакту про надання притулку та міграцію.

Однак перевага у комунікації з виборцями, здобута АдН за рахунок цифрових сервісів, ускладнила спроби традиційних партій Німеччини конкурувати із консервативними євроскептиками.

Активне висвітлення питань імміграції з боку АдН та афілійованих із нею ресурсів призвело до того, що 50% виборців ХДС, 36% виборців СДПН та близько чверті електорату “Зелених” і Die Linke визнали міграцію основною проблемою.

Занепокоєння міграцією доповнилося загальним незадоволенням діяльністю уряду Мерца, оскільки успіхи нової влади у вирішенні міграційної кризи навесні 2026 року відзначили лише 11% громадян.

Спроби ХДС зосереджувати діалог із електоратом на міграційній проблематиці та інших темах, що тривалий час визначали порядок денний АдН, посилили пріоритетність визначеного консервативними євроскептиками порядку денного у суспільній дискусії. ХДС та інші традиційні партії, що пропонували більш поміркований підхід до міграційної політики, не змогли переконати виборців у результативності їхніх підходів.

Натомість АдН посилила свою електоральну перевагу, адже євроскептики отримали високе цифрове охоплення своїх меседжів та забезпечили усталену асоціацію власної програми з питаннями, які виборці дедалі частіше використовують для оцінки чинної влади.

Пекін зберігає інформаційний доступ до європейської аудиторії

Європейський Союз регулює роботу TikTok через механізми Digital Services Act, який зобов’язує великі медіаплатформи оцінювати вплив своїх алгоритмів на виборчі процеси, протидіяти скоординованому просуванню політичного контенту та за необхідності змінювати принципи роботи рекомендаційних систем.

Для забезпечення дотримання цих вимог незалежні європейські дослідники мають змогу отримувати доступ до даних платформи для перевірки впливу її алгоритмів на вибори та суспільну дискусію. Запроваджений TikTok проєкт Clover передбачає зберігання європейських даних у спеціально захищеному середовищі, обмеження доступу працівників із Китаю до окремих категорій персональної інформації та незалежний аудит цих процедур компанією NCC Group.

Попри те, що встановлені DSA обов’язки перед великими онлайн-платформами дозволяють європейським регуляторам частково контролювати діяльність TikTok, перебування сервісу у власності китайської ByteDance не надає структурам ЄС право визначати або змінювати логіку роботи алгоритму рекомендацій.

Аудит NCC Group водночас не є офіційною сертифікацією повної відповідності TikTok вимогам Загального регламенту про захист даних (GDPR), через що зберігається ризик отримання Пекіном віддаленого доступу до даних європейських користувачів. Запроваджені ЄС заходи посилили рівень захищеності персональних даних, однак на відміну від США, де місцевий сегмент TikTok було передано консорціуму з переважно американських інвесторів, ці заходи не відокремили європейську частку платформи від ByteDance.

Через збереження застосунку під контролем китайської корпорації Європейська комісія не має повного доступу до даних, необхідних для незалежної перевірки роботи алгоритмів TikTok.

17 грудня 2024 року Єврокомісія розпочала формальне провадження щодо ризиків маніпулювання системою рекомендацій TikTok під час президентських виборів у Румунії, зокрема через скоординоване використання неавтентичних акаунтів та автоматизоване поширення контенту.

У жовтні 2025 року Єврокомісія дійшла попереднього висновку, що TikTok обмежував доступ акредитованих дослідників до частини даних, які за умовами DSA мають бути доступними для зовнішньої перевірки. Остаточного рішення станом на вересень 2026 року немає.

Китайський контроль над європейським сегментом TikTok надає Пекіну можливість використовувати платформу для маніпуляції інформаційним порядком денним і підсилення протестних наративів, та водночас убезпечує керівництво КНР від поширення критичної інформації про теми, пов’язані з міжнародною репутацією Китаю.

Серед запропонованої TikTok інформації про Сіньцзян-Уйгурський автономний округ, де китайська влада веде кампанію переслідувань і тиску на уйгурське населення, близько 59% матеріалів мали сприятливий для КНР спосіб висвітлення. 35% матеріалів про становище з правами людини в Китаї також були подані у позитивній конотації, а 89% результатів, які TikTok подавав на запит про китайські “табори перевиховання”, були нерелевантні тематиці пошуку.

Створення нерівномірних умов видимості контенту на користь консервативних євроскептичних партій спрощує залучення електорату АдН, яка виступає проти європейських ініціатив, спрямованих на обмеження китайського економічного впливу.

“Альтернатива для Німеччини” систематично критикує додаткові європейські мита на китайські електромобілі, а у 2024 році її фракція в Бундестазі внесла пропозицію припинити взаємні санкції ЄС і КНР та відновити переговори щодо Всеосяжної угоди про інвестиції між Брюсселем і Пекіном.

Зростання політичного представництва АдН на різних рівнях німецької та європейської політики, якому сприяють алгоритмічні умови видимості контенту, ускладнює формування спільної політики ЄС щодо тарифного захисту європейського ринку та умов доступу китайських компаній до нього.

Китайський підхід відрізняється від російського за інструментом і за слідом. Москва працює через тіньові активи та інформаційні операції, фінансування через криптовалюти, викрите чеською контррозвідкою навесні 2024 року.

Ці канали після 2022 року стали токсичними та піддаються атрибуції, тоді як алгоритмічне підсилення чужої політичної хвилі не потребує ані прямих виплат партіям, ані доказуваного втручання. Саме тому Пекін отримує від європейської поляризації дешевшу та стійкішу вигоду, ніж Москва.

Попри те, що ідея передачі національним урядам більшої частини суверенітету Євросоюзу, яку обстоюють ультраконсервативні євроскептики, збігається з економічними прагненнями Китаю та зменшує здатність Брюсселя протидіяти економічній присутності КНР в Європі, збіг інтересів Пекіна та ультраконсерваторів ЄС лишається частковим.

Попри те, що позиції євроскептичних партій щодо економічної співпраці з КНР залишаються неоднорідними, Китай отримує перевагу від їхнього посилення. Політичні успіхи ультраконсерваторів та їхня потенційна перевага у наступних загальнонаціональних виборчих циклах перетворюють економічну політику ЄС щодо Китаю на більш залежну від галузевих інтересів окремих держав.

Децентралізація ЄС, на якій наполягають французькі та німецькі євроскептики, є також пріоритетною для керівництва КНР, оскільки об’єднаний європейський блок має значно більше суб’єктності в китайсько-європейських відносинах, аніж кожна окрема держава ЄС.

За нинішнього рівня інтеграції, Європа має більшу здатність протидіяти закріпленню китайського капіталу на своїй території, впроваджуючи регуляції та обмеження проти китайських компаній.

Підвищення політичного впливу консервативних євроскептиків та збільшення їхнього представництва у регіональних, національних та загальноєвропейському парламентах скорочує такі ризики для керівництва КНР.

Посилення партій, що прагнуть підпорядкувати загальноєвропейську торговельну політику інтересам власних національних виробників, ускладнює впровадження Брюсселем єдиної стратегії щодо китайських електромобілів, державної підтримки виробників, доступу на ринок та інвестицій.

Зберігаючи вплив на хід, активність та напрями політичної дискусії в Європі, Пекін отримує перевагу за рахунок фрагментації європейської економічної політики.

Спроби політичної ізоляції євроскептичних партій спонукали традиційні еліти ЄС до пошуку нових способів їх стримування

Посилення ультраконсервативних партій поставило політичні системи держав ЄС перед необхідністю реагувати на електоральне піднесення сил, які вже неможливо ані відсторонити від процесу прийняття рішень, ані інтегрувати в наявні коаліції без перегляду поміркованим політикумом власних принципів.

До середини 2020-х років обрана щодо консервативних євроскептиків у Франції та Німеччині стратегія базувалася на відмові традиційних партій від будь-якої співпраці з АдН і Національним обʼєднанням. Політичні зміни, спричинені запитом виборців на альтернативу поміркованим партіям та впливом алгоритмів соціальних медіаплатформ на громадську дискусію в Європі, засвідчили, що попередній інструмент стримування АдН та RN вичерпав себе.

За час свого функціонування стратегія політичної ізоляції євроскептиків у Франції та Німеччині досягла лише частини своєї мети. У ФРН негласна домовленість, за умовами якої помірковані політичні сили досі відмовлялися від співпраці з АдН на федеральному рівні, дозволила уникнути формування парламентської коаліції за участю цієї партії, внаслідок чого навіть після отримання 20,8% голосів на виборах до Бундестагу ультраконсервативні євроскептики лишилися в опозиції.

У Франції сукупність виборчих домовленостей між поміркованими партіями, спроба парламентської ізоляції RN та відмова запрошувати “Національне об’єднання” до формування урядових коаліцій не допустила RN до ключових посад в уряді та Національних зборах.

Водночас політика ізоляції додатково посилила суспільну поляризацію у провідних європейських країнах, адже протестний електорат, що поступово централізувався навколо консервативних євроскептиків, сприймав відмову своїх урядів від співпраці з RN та АдН як неготовність враховувати у політичному дискурсі волевиявлення значної групи населення.

Ультраконсерватори отримали змогу презентувати себе як ключову опозиційну та антисистемну силу, а також можливість критикувати основну частину рішень французького та німецького урядів, не стикаючись із політичною відповідальністю за власні пропозиції.

Політика “брандмауеру” в Німеччині та “санітарного кордону” у Франції була використана євроскептиками як “вікно можливостей” для консолідації підтримки нових електоральних груп. З моменту створення першої фракції АдН у Бундестазі в 2017 році рівень електоральної підтримки цієї партії збільшився у понад 2 рази.

Розчарування німецьких виборців чинним політичним порядком денним у ФРН посилюється більш критичним ставленням громадян до моделі взаємодії Німеччини із загальноєвропейськими інституціями.

Попри те, що дві третини німецьких респондентів підтримують членство своєї країни у ЄС, 43% громадян ФРН критично ставляться до політичного курсу, який реалізує Брюссель.

Дедалі більша частка виборців у Німеччині прагне повернення національним урядам ширших повноважень у сфері міграції, економіки, зовнішньої торгівлі та регулювання промислової політики.

Оскільки політика ізоляції ультраконсерваторів вичерпала себе, а рейтинги євроскептиків напередодні виборчого циклу 2027-2029 рр. продовжують зростати, традиційні еліти опинилися перед потребою замінити стратегію “брандмауера” та “санітарного кордону” іншими підходами.

Риторика Фрідріха Мерца та Емманюеля Макрона про готовність посилювати боротьбу з неконтрольованою міграцією засвідчила, що помірковані європейські еліти прагнуть використовувати у подальшій політичній боротьбі частину порядку денного, який протягом попередніх років закріплювали за собою АдН та RN.

Рекордний результат АдН не дає партії загальнонаціональний мандат, оскільки жодна партія не готова формувати коаліцію з АдН, а політичні наслідки цього голосування обмежуються рівнем окремої землі.

Зміна керівництва ХДС поверне партії частину протестного електорату лише за умови виконання обіцянок у міграційній та економічній сфері, невиконання яких і сформувало нинішній рівень недовіри.

Дієздатність ЄС має витримати до виборчих циклів 2027 та 2029 років, оскільки від неї залежить спроможність держав-членів водночас утримувати санкційний режим проти Росії, фінансувати оборонну промисловість та підтримувати Сполучені Штати у протистоянні з віссю автократій.

Перевага Москви та Пекіна від європейської поляризації є нерівномірною за строком. Росія отримує безпосередній результат, оскільки блокування рішень на рівні ЄС гальмує ухвалення нових санкційних пакетів та скорочує обсяги військової допомоги Україні.

Китай здобуває довгостроковий результат, який стосується умов доступу до європейського ринку. Спільна позиція блоку дозволяє ЄС запроваджувати мита на китайські електромобілі, обмежувати участь китайських компаній у державних закупівлях та перевіряти інвестиції в критичну інфраструктуру.

Фрагментація цієї позиції повертає Пекіну можливість домовлятися з окремими столицями, які поодинці мають меншу переговорну вагу та частіше зважають на інтереси власних виробників.

Дана публікація є результатом партнерства Мілітарного та SOLID INFO. Розширена версія – на сайті аналітичного центр.