Бензинові плями на мундирі

Україна знову опинилася в центрі міжнародного скандалу. У середу, 15 вересня, балканські газети на своїх перших шпальтах, із посиланням на командування міжнародних сил KFOR, помістили новину про участь представників контингенту KFOR у контрабанді пального, ухилення від сплати податків та про зловживання економічними повноваженнями протягом кількох останніх років. Цим же повідомленням починалися і більшість випусків новин на телевізійних каналах краю.

Того ж дня Місія Європейського Союзу у сфері верховенства закону та правопорядку в Косові (EULEX) у своєму прес-релізі повідомила, що в середу на світанку представники косовської митниці за підтримки спеціального департаменту поліції EULEX у рамках розслідування дій організованої злочинної групи, що займалася контрабандою пального, провели обшуки в офісах чотирьох компаній, семи будинках, і п’ятьох осіб заарештовано. За повідомленнями косовських ЗМІ, усі заарештовані — косовські албанці. Серед них — Нехмі Кастраті, один з основних фігурантів справи про контрабанду.

Ні представники KFOR, ні EULEX не уточнювали, хто саме з військових міжнародного контингенту мав справу з організованою злочинною групою і замішаний у контрабанді пального. Але витік у місцеві медіа зроблено було. Одразу кілька видань повідомили про причетність військових українського та французького контингентів до «одного з найбільших організованих злочинів, у який залучено дуже багато людей». За даними KLAN Kosova, близько 150 бензовозів пального були продані в Косові українським контингентом KFOR. Як стверджують джерела телеканалу, з травня 2008 р. по серпень 2009 р., нібито для потреб українських миротворців, на територію Косова імпортовано 3,7 млн. літрів палива, яке потім було куплене AlbPetrol Company. Остання перерахувала за це паливо 2 млн.145 тис. євро на банківський рахунок KFOR — без сплати мит і податків. У результаті чого, повідомив телеканал, бюджету Косова було завдано збитку в розмірі 1,4 млн. євро.

До моменту появи цих повідомлень у косовських медіа «ДТ» уже займалося власним розслідуванням справи про причетність українських миротворців до контрабанди пального в Косові. Але ми вагалися, зважуючи на одній шальці терезів шкоду, якої могло бути завдано іміджу України в результаті оприлюднення ганебних для країни фактів, а на іншій — той удар якого вже йому завдано в очах і Євросоюзу, і НАТО, і ООН.

У розпорядженні редакції опинилася копія листа, якого рік тому, 23 вересня 2009 р.,
командувач міжнародної місії KFOR генерал-лейтенант Маркус Бентлер надіслав заступнику начальника Генштабу ЗСУ, командувачу Об’єднаного оперативного командування ЗСУ генерал-лейтенанту Володимиру Можаровському (нині він займає цивільну посаду першого заступника міністра оборони, до речі, не звільнившись з армії й усе ще зберігаючи за собою пост заступника начальника Генштабу). У цьому документі генерал Бентлер без якихось дипломатичних прелюдій по-військовому прямолінійно й чітко повідомив своєму колезі основні результати розслідування з питань поставок та використання палива, здійсненого 2009 року і пов’язаного з діяльністю українського контингенту KFOR у Косові:

«1. Український контингент серйозно спотворює факти, що стосуються використання палива. За перші чотири місяці 2009 року український контингент використав 1,6 млн. літрів палива, у той час як чисельність контингенту становить усього 181 особу, а в його розпорядженні є 47 одиниць техніки і 11 генераторів.

2. Поставки палива для українського контингенту оплачувала третя сторона цивільного сектору. Український контингент використовував три різні рахунки. Для незаконного зберігання палива використовувалися паливозаправні станції та паливосховища цивільного призначення.

Митними органами Косова були затримані три цистерни з паливом, призначеним для українського контингенту, також були закриті два нелегальні паливосховища цивільного призначення.

3. У квітні 2009 року начальник штабу KFOR видав розпорядження про проведення повномасштабного розслідування виявлених порушень.

4. Український контингент порушував вимоги постанови SOP 4111, зокрема проставляючи печатки та підробляючи митні сертифікати. Представники Міжнародного поліцейського підрозділу при штаб-квартирі KFOR вилучили кілька таких митних сертифікатів та інших доказів порушень установлених правил.

5. Командир українського контингенту та уповноважений представник українського контингенту були викликані для розмови з начальником військової поліції KFOR. Після другої такої розмови стало ясно, що керівники українського контингенту не вбачають у своїх діях будь-яких порушень. Вони стверджували: кожен із використовуваних українськими військовими автомобілів проїжджає до 400 км на день і наявні в їхньому розпорядженні генератори виробляють майже стільки ж електроенергії, скільки всі інші генератори міжнародної місії разом узяті, що видається вкрай малоймовірним.

6. Український контингент імпортував великі обсяги палива з Болгарії та Македонії, використовуючи імунітет KFOR.

7. Аналогічний випадок мав місце і 2007 року, коли український контингент закуповував паливо в Сербії.

8. Митні органи Косова мають намір переслідувати в судовому порядку цивільних осіб, винних у порушеннях. Це висвітлюватиметься в ЗМІ, де також буде порушено питання про наявні факти порушень з боку представників KFOR. Питання не в тому, чи відбудеться це, питання — коли.

9. Останню спробу контрабанди було виявлено 31 серпня 2009 року на кордоні між Косовом і Македонією. Цю партію супроводжували навіть представники української військової поліції. При цьому було виявлено контракт між українським контингентом і однією цивільною компанією, підписаний особисто командувачем українського контингенту. Контракт передбачав поставку протягом наступних 10 місяців ще 1,8 млн. літрів палива.

10. За попередніми оцінками, в результаті несплати мит уряду Косова було завдано збитку на суму понад 2,75 млн. євро.

11. Один із військовослужбовців українського контингенту також зробив спробу контрабандно ввезти на територію Косова з Македонії вантаж контрабандних сигарет вагою 1,5 тонни.

12. Всі ці порушення відбуваються незважаючи на активні дії митних органів Косова, а також військової поліції міжнародної місії KFOR.

Повідомляю вам про те, що, згідно з інструкцією штабу Верховного головнокомандувача збройних сил НАТО в Європі (SHAPE), готуються такі кроки:

• Негайне позбавлення українського контингенту всіх печаток і бланків митних сертифікатів;

• Звернення до відповідних інстанцій з вимогою про негайну висилку командувача українського контингенту із зони відповідальності міжнародної місії KFOR.

• Пропоную вам ініціювати процес звільнення з посади командувача українського контингенту KFOR у Косові».

За інформацією «ДТ», військовослужбовці українського контингенту KFOR здійснювали незаконну діяльність за двома схемами. Перша з них, назвемо її «контрабандною», полягала в купівлі палива в Болгарії та транспортуванні його через болгарсько-македонський і македонсько-косовський кордон із використанням сертифікатів митного імпорту-експорту KFOR. Річ у тому, що всі товари, які надходять у Косово для потреб KFOR, не обкладаються жодними митами та іншими податками. Для провезення будь-яких товарів через кордон для своїх потреб контингент тієї чи іншої країни повинен оформити заявку і отримати належним чином оформлений сертифікат із двома печатками в спеціальних службах KFOR.

За даними косовської митниці та міжнародної військової поліції (МП) KFOR, українці забезпечували супровід поставок пального необхідними документами, зокрема транспортними накладними і згаданими вище сертифікатами, а також здійснювали конвой цивільних бензовозів на службових автомобілях українського військового контингенту. На території Косова українці орендували сховища палива у приватних косовських фірм. Так, у розпорядженні МР KFOR є договори, підписані командиром українського контингенту (у даному випадку, це в/ч А3977) і директором бази зберігання палива N.T. Standart Benz. Закупівлі палива українським контингентом оплачували приватні особи — громадяни Косова, з якими, як підозрює спецпрокурор EULEX, наші військові вступили в злочинну змову.

Друга схема, назвемо її «французькою», діяла з 2006 р. і полягала в купівлі дешевого пального на офіційній французькій базі KFOR на території Косова і подальшому його продажі приватним особам. Українці знову ж таки забезпечували документальну підтримку цих операцій, укладаючи заявки на купівлю палива, готуючи звітну документацію з його використання нібито українським контингентом. За одну заправку закуповували 30 тонн пального, отриманий прибуток з неї становив приблизно 15 тисяч євро. На сьогодні в ході розслідування встановлено вже близько 100 подібних операцій. За даними МР KFOR, отриманий українськими військовими прибуток склав приблизно 1,5 млн. євро.

За даними косовської митниці, керівництво українських миротворців уклало договори на транспортування палива з компаніями AlbPetrol, As Graniti і на поставку — з FS Granit і Makpetrol A/D (керівників саме цих компаній, які вершили бізнес з українцями, було заарештовано в середу. До речі, EULEX розшукує ще двох осіб. Не виключено, що одна із них може виявитися українцем).

У Болгарії українці купували пальне за ціною 0,4—0,5 євро за літр, на французькій базі — по 0,46—0,7 євро. Продавали ж цей бензин по 1—1,5 євро. (Цікавий нюанс: на косовських заправках немає цінників, і паливо продають сербам — по 1,2 євро, албанцям — по 1, а європейцям — по 1,2—1,5). Який вийшов навар? Рахуйте самі. За даними слідства, проведеного головним управлінням військової служби правопорядку ЗСУ, наприклад, з грудня 2006 р. по жовтень 2007 р. із використанням підроблених офіційних документів було здійснено 42 поставки палива з Болгарії в Косове обсягом 1 млн. 275 тис. 928 літрів вартістю 688 тис. 241 євро, а з 12 травня по 30 червня 2008 р. — 82 поставки палива на суму 1 млн. 986 тис. 309 євро, і 22 поставки — і січня по липень 2009 р. на суму 286 тис. євро.

До речі, був і ще один «маленький бізнес». У 2007 р., не заморочуючись із поставками та зберіганням палива, українські військові ще й приторговували сертифікатами, заповненими для поставок палива, нібито необхідного для потреб нашого контингенту. За інформацією слідства, один такий документ міг приносити підприємливим військовим до 2000 євро за штуку. Слідством встановлено, що українські миротворці оформили і надали офіційні документи KFOR приватній фірмі Lukoil Neftohim Bourgas, яка використовувала ці папери для незаконних операцій з паливом.

Кілька років довірливі натовці без заперечень видавали керівництву українських миротворців сертифікати на всі заявлені обсяги палива. Поки, нарешті, косовська митниця з подивом не з’ясувала для себе, що український контингент споживає просто неймовірну кількість пального. Потім почала непокоїтися й військова поліція KFOR: а чому це українські військові машини супроводжують приватні цивільні бензовози? Виникло ще одне запитання: навіщо представники українського контингенту укладають договори на оренду баз зберігання палива, причому баз великих, з під’їзними залізничними коліями? Почали розслідування. Запросили для бесіди командира українців. Як нескладно дізнатися з сайта Міністерства оборони України, очолював військову частину А3977 12-ї ротації в той час підполковник Володимир Веремчук. Наскільки нам відомо, командування KFOR, у чиїх руках уже були незаперечні документально підтверджені свідчення порушень з боку українських миротворців, було надзвичайно обурене свідченнями українського офіцера, котрий надав, як видно з листа М.Бентлера, неправдиві дані про обсяги споживаного українським контингентом палива, про кількість дизельних агрегатів та іншої техніки. Це і стало тією останньою краплею, після якої з’явився лист генерала Бентлера генералу Можаровському. У жовтні
2009 р. зусиллями KFOR було прикрито «контрабандну» схему поставок палива. А В.Веремчук був протягом 10 днів відправлений його начальством в Україну. (Щоправда, якихось порушень у його діях у Косові українське військове керівництво, напевно, не виявило. На сьогодні, за інформацією «ДТ», капітан першого рангу Володимир Веремчук обіймає посаду начальника відділу — заступника начальника розвідуправління командування ВМСУ. Службових стягнень не має.)

Міжнародна ж місія своє розслідування продовжила. Адже KFOR уже мав сумний досвід «співробітництва» з офіційним Києвом. У 2007 р. МР KFOR і місцева поліція вже розслідували незаконні діяння українських миротворців, які продавали митні сертифікати приватним фірмам. Виїжджала тоді в Косове і комісія з Києва. Але справа тихо померла в Україні, попри те що один із наших військових дав зізнавальні свідчення.

Матеріали розслідування шахрайств щодо поставок палива українському контингенту в Косові за період з 21 грудня 2006 р. по 18 вересня 2009 р. було передано в Брюссель — у штаб-квартиру НАТО, а в грудні минулого року деякі з них KFOR передали і в Україну. У результаті розслідування Міжнародна військова поліція KFOR дійшла висновку, що своїми неправомірними діями представники українського контингенту завдали значних фінансових збитків Республіці Косово. У вересні 2009 р. за цю справу взялася і UNMIK (тимчасова цивільна адміністрація ООН на території Косова). А на початку 2010-го вона перейшла до EULEX, і його прокурор як виняток узяв цю справу у своє провадження.

У квітні 2010 р. було прикрито і «французьку» схему: забезпечення українського контингенту було покладено на американців. (До речі, за деякою інформацією, на цій схемі нашим військовим ділкам вдалося заробити набагато більше, ніж на «контрабандній».) Чому на французькій базі KFOR не звертали уваги на фантастичні обсяги палива, які купує український контингент? Здається, про це французів повинен запитати прокурор EULEX. А також поцікавитися: чому їх не бентежив той факт, що українські закупівлі іноді оплачувалися третіми, цивільними, особами.

Отже, і в НАТО, і в ООН, і в Євросоюзі добре відомо про порушення, вчинені українськими миротворцями. І тільки українське військове керівництво досі робить вигляд, що в нашому контингенті нічого не відбувається.

Зважаючи на все, через якийсь час в Україну прибуде єесівський прокурор (не виключено, що з рішенням KFOR про зняття імунітету з українських миротворців на руках). Що зможе пред’явити йому Україна?

У лютому цього року за результатами перевірки, проведеної в миротворчій військовій частині А3977 (саме на її основі проводилася більшість ротацій українського контингенту в Косові) головним управлінням військової служби правопорядку ЗСУ (ГУВСП), за фактами зловживання службовим становищем у корисливих цілях і підробки документів було порушено кримінальну справу за статтями 366 і 423 Кримінального кодексу України. Під час перевірки було встановлено, що у в/ч А3977 12-ї ротації велася подвійна бухгалтерія. Договори про поставки, транспортування та оренду сховищ палива, укладені керівництвом нашого контингенту, у звітній («білій») документації частини були відсутні. Не було там і даних про операції з пальним, які здійснювалися за «контрабандною» та «французькою» схемами. Але ж ці документи є в командування KFOR і прокурора EULEX!

А в Україні вони, схоже, нікому не потрібні. От, наприклад, КРУ теж провело свою перевірку. Зрозуміло, офіційних документів військової частини. Як ви, напевно, вже здогадалися, ніяких порушень виявлено не було. Мабуть, нескладно вгадати і долю порушеної ГУВСП кримінальної справи…

З ким в Україні розмовлятиме прокурор? З керівництвом МО? Але ж КРУ сказало, що все о’кей. З миротворцями? А де вони? Військову частину А3977 уже 13-ї ротації в повному складі місяць тому повернули в Україну (замінивши її цілком іншою) і відправили на Яворівський полігон. Але коли туди прибули слідчі ГУВСП Міноборони, вони знайшли на місці… лише самотнього командира: інших військовослужбовців цієї частини розкидали по всій Україні. У командира ж, котрий мав здати всі документи частини в архів, не виявилося не тільки паперів, а навіть печатки.

Що ж стосується документів, то, за нашою інформацією, частину їх спалили під час роботи в Косові ротаційної комісії, беззмінно очолюваної генерал-майором Сергієм Попком, начальником штабу Об’єднаного оперативного командування при Генштабі. Зауважимо, що голова ротаційної комісії має максимальний вплив на відбір кадрів у формований миротворчий контингент. Крім того, як керівники Об’єднаного оперативного командування, яке у воєнний час управляє військами, а в мирний — займається миротворчими операціями та координацією дій армії з МНС, генерали Попко і Можаровський мали безпосередній стосунок до формування керівного складу наших миротворчих контингентів.

Україна завжди пишалася своєю участю в міжнародних миротворчих операціях. Але добрі і корисні справи наших миротворців часто перекреслюються скандалами, які залишають після себе негативне враження про Україну. У Лівані українські миротворці героїчно зробили роботу, за яку не хотів братися ніхто інший — розмінували величезні території. Але за шахрайства з пальним їх з ганьбою достроково «попросили».

С.Попко тоді теж був головою ротаційної комісії. Дивно, але ми постійно натикаємося на це прізвище, коли готуємо матеріали про вчинені українськими миротворцями порушення.

В Іраку українському контингенту теж було чим пишатися — стабільною ситуацією на підконтрольній території, професійно підготовленими українцями силами місцевої поліції. Але й тут не обійшлося без ложки дьогтю. Пам’ятаєте випадок із контрабандою з Іраку «зекономленої» валюти, яка видавалася американцями кешем керівництву українського контингенту для розрахунків з іракськими підрядчиками? Слідство зафіксувало випадки, коли сотні тисяч доларів відправляли в Україну навіть у трунах загиблих миротворців… С.Попко тоді був командиром однієї з ротацій. До речі, під час гучної справи слідство звинувачувало його, але не довело, в контрабанді «зекономлених» 500 тис. дол. Справа, як і слід було очікувати в наших реаліях, розвалилося у Верховному суді. Там було виправдано і колишнього командувача українського контингенту генерал-майора Сергія Савченка. Його не тільки поновили на посаді, а й також виплатили йому компенсацію за весь той час, упродовж якого він не перебував на своїй посаді.

Ми можемо тільки гадати, чим закінчиться «косовська» справа. Найбільш імовірно, до відповідальності притягнуть стрілочників середньої ланки, наприклад кількох командирів (або одного?) українського контингенту KFOR. Але чи зацікавиться слідство тим фактом, що ротація українських миротворців і їхніх командирів здійснювалася кожні півроку, а схеми шахрайств із паливом існували роками? Хто керував ними з Києва? Хто розставляв потрібних людей на потрібні посади в українському контингенті в Косові? Хто отримував левову частку незаконних прибутків? Чому багато років генеральський бізнес, розпливаючись плямами ганьби на мундирі країни, продовжує існувати? І чи змиє ці плями хоча б цього разу єдино можливий засіб — об’єктивне і глибоке розслідування?

Йдеться про мільйони євро і про статті Кримінального кодексу, набагато серйозніші, ніж згадані. Справа буде дуже складною. І, напевно, гучною. За ідеєю, нею займеться Генеральна прокуратура. Чи захоче вона знайти відповіді на всі перелічені вище запитання? Це найбільше питання.

Тетяна СИЛІНА

ДЗЕРКАЛО ТИЖНЯ