Популярні
Коли варто переплатити за БПЛА: кейс успішного циклу впровадження дорогих, якісних та кастомізовані під нішеві задачі дронів у 7-му корпусі швидкого реагування ДШВ.
Вечірні сутінки на позиціях пілотів 7-го технодесантного корпусу ДШВ під Покровськом – час особливої уваги. Це так званий «сіряк» – пора доби, коли сонце ховається за горизонт і насувається темнота ночі. Дрони з денними камерами повертаються на бази, на чергуванні їх мають замінити нічні мисливці та розвідники, обладнані сутінковими камерами, а пізніше – нічниками.
Це час роботи зі спеціальним обладнанням. Звичайним денним камерам не вистачає освітлення – потрібні особливі світлочутливі дорогі матриці. Якщо обидві матриці вже встановлені на БПЛА – це дуже зручне, хоча і вартісне рішення. Перемикання картинки має бути без втрати дальності спостереження, його якості. Щодня, на світанку і у сутінках під рукою у пілотів та в небі мають бути особливі розвідники та дрони-камікадзе. Вони мають бачити краще, літати довше, та мати кращий за стандартну комплектацію зв’язок.
До подібних розвідників належить, наприклад, квадрокоптер «MAVKA» з цифровою поворотною камерою з 30x зумом від USMT (Ukrainian School of Modern Technologies). Розвідник MAVKA кидає виклик добре знаним: DJI Matrice 30T, Matrice 300 та DJI Mavic 3 Classic. Останні мають суттєвий недолік: GPS систему навігації, – її легко заспуфити, внаслідок чого дрон зносить, і він може розбитися. MAVKA працює без GPS.
Сьогодні MAVKA веде розвідку далеко за ЛБЗ, вишукуючи ознаки руху логістики противника, ще одна MAVKA несе ретранслятор. Пілоти помічають ціль: піхотинця, який сподівається непомітно прослизнути до точки накопичення у антитермальному плащі “по-сіряку”. За заданими координатами екіпажі піднімають FPV-дрони. Це нічні “Шрайки” (ред. –Shrike дрони розробки США та української збірки).
Усі кілька хвилин підльоту рух цілі контролюється і пілоти працюють у спільному контурі однієї команди. Вибух!! Є влучання!
«У нас були дуже гарні ураження на нічних Шрайках: одного разу залетіли в пікап з орками і ліквідували одночасно 10 цілей», – ділиться з нами спогадами пілот і командир підрозділу ударних БПЛА 7 корпусу швидкого реагування ДШВ з позивним «Ламбада». «Також гарні дрони Blink (ред. виробництво “Дикі Шершні”, Україна), які наразі, мабуть, є в кожній бригаді, і “дійсно гарні” FPV від “Генерал Черешня”, також можу їх рекомендувати. Це Клас!!», – підсумовує пілот.
Нам вдалося більш детально поспілкуватися з USMT, які позиціонуються як дорога, але якісна лінійка дронів української зборки, та спеціалізуються на виготовленні FPV та бомберів. Паралельно розвивають власні наземні станції, зв’язок та ретронслятори.
USMT працює з багатьма підрозділами Сил оборони, серед них зараз є чотири десантні бригади, три з яких – з 7-го корпусу. Виробник постачає бійцям корпусу дрони Hunter з власним захищеним протоколом зв’язку, комплектує наземними станціями, а з останнього – в значній кількості відвантажує дрони на оптоволокні. Інженери USMT заявляють, що можуть зібрати унікальний kill-chain під окрему задачу десантників: зв’язок, ретранслятори, камери, дальність польоту, тип боєприпасу. Зручно, коли лінійка виробів володіє потрібними характеристиками в базовій комплектації.
«Коли йде механізований штурм нам потрібна швидкість і ефективність ураження. Нещодавно була спроба там заїхати пару коробочок, але вони були успішно знищені. На механізований штурм слід брати дорожчі дрони, з кращими налаштуваннями», – ділиться досвідом Ламбада – «Якщо ж це, умовно, піхотинець в будівлі, чи в укритті, чи маємо відпрацювати в стаціонарну антенну наземної станції БПЛА, то там вже, відповідно, беремо дешевші дрони з простими рішеннями», – каже Ламбада.
У день для простих та масових задач використовуються дрони з дешевших комплектуючих.
Лінійку виробів від виробників доповнюють власні майстерні та лабораторії 7 корпусу. Практично всі дрони від держави «довертаються» під конкретну задачу.
«Ми наразі добилися показника у майже 90% уражень з дронів, що ми пропустили через майстерню. Бо ми цінуємо кожен дрон, що нам зайшов в коробці», – наголошує Ламбада.
90% уражень – це показник топового рівня, який свідчить не лише про якості пілота-аса, але й про правильно налагоджені процеси вибору зброї, її тестування, доопрацювання, закупівель тощо.
Вибір між дешевими та дорогими і якісними дронами, розвиток власних лабораторій-майстерень – складне управлінське рішення. Технодесантники прораховують вартість ураження (Kill Cost), оскільки мають обмежений ресурс. Так, ті самі USMT дорожчі приблизно на 40%, проте їх базові моделі мають вищий коефіцієнт ефективності.
Це важливо, оскільки вартість власних R&D розробок сильно залежить від «вартості» інженерів. Десантники запрошують їх на контрактт або відбирають серед призваних. Процес призову таких штучних спеців є неринковим за своєю природою. Як забрати, наприклад, з ТЦК потрібного тобі інженера – окрема бюрократична сага. На яку посаду його призначити, як замотивувати, як зберегти баланс між боєздатністю та інноваційністю, – усе це складні управлінські задачі. Але якщо ти “завжди на крок попереду” (це гасло 7-го корпусу ДШВ) – ти шукаєш можливості, а не формальні заборони і обмеження.
Щоб зробити правильний вибір, корпус збирає потреби і побажання від екіпажів: хто якими частотами користується, які ретранслятори використовує. Паралельно з фахівцями РЕБ вивчається питання, які частоти найбільше подавлюються противником. Такий обмін досвідом відбувається саме за координації штабу корпусу.
Оскільки свобода творчості військових має визначені законом рамки, 7 корпус цінує виробників, які надають максимум R&D та виробничих спроможностей саме на своєму боці. Виробник має проводити дослідження, розробляти нові технології, винаймати кваліфікований персонал, бронювати його, комунікувати з військовими і вирішувати їх запити комплексно. Своє власне R&D – це дуже дорого, а корпус – це не комерційна бізнес-структура, яка окупить працю інженерів у майбутньому. Тому Технодесант є відкритим до прямої співпраці з виробниками.
«Розробку нового виробу неможливо перенести в он-лайн. Команда має працювати разом, паралельно «допилюючи» багато напрямів: перемикання частот, якість відео, ємність і якість акумуляторів. Так, USMT паралельно працює над системами зв’язку для керування дроном, над антеною з поворотною вишкою, власною системою навігації та над кращою котушкою під оптоволокно», – говорить директор USMT Сергій Охотник.
Свій R&D має і «Генерал Черешня» і «Дикі Шершні».
Отримані від ураження цілі е-бали підрозділ може використати для закупки через Dot Chain defense marketplace. Але там зараз представлена не уся лінійка від виробників. Наприклад, тут розміщені лише два борти USMT: дрон-камікадзе Hunter d1k та Hunter d3 з денними камерами. Тобто якщо ти вражаєш ціль нічним мисливцем від USMT, то через централізовану площадку закупівель Dot Chain ти свої запаси не поповниш – треба діставати гроші від децентралізованих джерел фінансування. До них належать місцеві субсидії, кошти благодійних фондів, донати, допомога спонсорів. Тож командир сам вирішує, що йому купувати, напряму контактуючи з виробником, а що брати через ринок DOT chain, який виступає посередником між постачальником і військовими.
У випадку USMT, з їх нішевими виробами, лише 3% замовлень зараз надходить через централізовану систему Dot Chain defense marketplace. Все інше – децентралізовано, напряму від військових. Для військових покупців таке співвідношення є мінусом, оскільки більшість постачань та закупівель вони хотіли би здійснювати саме централізовано. USMT, як і кожен виробник, також прагне збільшити частку законтрактованих централізованих закупівель.
«Маємо надію, що військові, з якими ми активно комунікуємо і взаємодіємо, будуть витрачати свої е-бали саме з нами, і ми досягнемо співвідношення 25% на 75%» , – говорить директор USMT Сергій Охотник, плануючи розширювати лінійку бренду на Dot Chain.
В цілому, ідея одного майданчика-маркетплейсу для військових замовлень працює ефективно, скорочуючи час від прийняття рішення, закупівлі і до постачання устаткування військовим. В іншому випадку командири та логістика були би вимушені вести сотні паралельних комерційних треків з усіма їх проблемами due diligence, протермінованих і непоставлених замовлень, непрозорості угод, корупційних ризиків тощо.
Сьогодні близько половини FPV-дронів у корпус постачається через сили логістики, 25 % – через Dot chain, і 25 % – через децентралізовані закупівлі. Зважаючи на складний цикл (розробка – замовлень – контрактувань – оплат – поставка), на бюрократію в армії, логістика здебільшого постачає те, що замовлялося ще пів-року, а то й рік тому. Тому майже усі дрони, які держава контрактує у виробників, потребують доопрацювання підрозділом відразу після їх отримання (принаймні, у 7-му корпусі).
З програмою Dot chain краща ситуація, оскільки тут прибрано державу як посередника. На Dot chain підрозділ може замовляти те, що йому потрібно, але там є доволі обмежений перелік виробів, які заведені в програму. Система ще не дуже гнучка.
«А от по децентралізованим закупівлям, підрозділ обирає саме той виріб, з яким хоче працювати», – пояснює начальник безпілотних систем 7 корпусу Ігор Богдан. Саме при децентралізованих закупівлях виробники найбільше враховують вимоги підрозділів. «Є випадки, коли екіпажі самі спілкуються з виробниками, замовляють ті засоби, які їм необхідні, а бригада фактично тільки оформлює документи і здійснює проплату» – підкреслює зручність формату Богдан.
Для такого виробу визначаються ворожі частоти подавлення РЕБ, дальність дії, вага БК, тип боєприпасу тощо. Засоби для уражень цілей від 30 кілометрів і вище, фактично, усі закуповуються по децентралізованим закупівлям. У корпусу гарна комунікація з виробникам Hunter.
Десантники цінують виробників, які готові доопрацьовувати зброю.
“Наприклад, ми просимо конкретні частоти відеокерування. Моя оцінка виробника залежить від того, як швидко вони нам це привезуть. Якщо цей дрон до мене в підрозділ потрапить довше ніж за 40 днів, то він вже мені не буде актуальним”,- пояснює Ламбада.
Оскільки до складу 7КШР ДШВ входить п’ять бригад і полк, управлінська ланка впроваджує механізми обміну досвідом і взаємного навчання між підрозділами. Це – одна із переваг переходу на штатну корпусну структуру.
Підсумовуючи досвід корпусу, зазначимо, що:
Технодесантний 7й корпус ДШВ свідомо «відкрутив вентилі» для комунікацій з виробниками. Як результат, останні отримують велику кількість відео по роботі свого устаткування. Командири і пілоти відкриті до спілкування. Якщо виробник аналізує бойові уроки, погоджується на нішеві, кастомізовані рішення, – то він здатний витримати шалений темп інновацій поля бою. Направду, тут, як у керолівському задзеркаллі війни, «щоб залишатися на місці, треба бігти з усіх ніг, а щоб кудись потрапити, треба бігти вдвічі швидше».
Нагадаємо, “Батл-тест від 7 корпусу ДШВ” – спільний інформаційний спецпроєкт 7 корпусу швидкого реагування ДШВ ЗСУ та «Мілітарного». Тут публікуються матеріали про результати тестування сучасної техніки та софту, яке проводять підрозділи корпусу у реальних бойових умовах. Ми надаємо швидкий фідбек про випробування найрізноманітніших інновацій від сенсорів, РЕБ та звʼязку до безпілотників, робототехніки та вибухівки.
Як це працює? Ви надаєте на тестування свій продукт – ми чесно тестуємо ваші «іграшки», надаємо прямі відгуки військових і прозорі висновки, як покращити ваш mil-tech продукт.
Ми відкриті до співпраці з виробниками й стартапами — надсилайте свої пропозиції. Електронна пошта: [email protected]
Підтримати нас можна через:
Приват: 5169 3351 0164 7408 PayPal - [email protected] Стати нашим патроном за лінком ⬇
Підпишіться на розсилку наших новин
або на наш Телеграм-канал
Дякуємо!
ви підписалися на розсилку наших новин
