Від засекречених поставок до Patriot: військова підтримка Румунії Україні у 2022–2026 роках

Після початку повномасштабного російського вторгнення Румунія почала надавати Україні військову допомогу, однак склад і вартість більшості пакетів офіційний Бухарест не розкривав.

Така інформаційна політика ускладнює встановлення повного переліку переданого озброєння та оцінювання реального обсягу підтримки.

За даними Ukraine Support Tracker Інституту світової економіки в Кілі, у період із 24 січня 2022 р. до 30 червня 2026 р. Румунія виділила Україні 0,537 млрд євро двосторонньої допомоги, або 0,224% власного ВВП.

Військова складова становила 0,414 млрд євро, гуманітарна – 0,123 млрд євро.

За загальним обсягом підтримки Румунія посідала 24-те місце серед держав-донорів, а за військовою допомогою – 21-ше. Наявні офіційні повідомлення, матеріали міжнародних дослідницьких проєктів і візуальні свідчення дають змогу частково простежити розвиток румунської військової підтримки України у 2022–2026 рр.

Перші пакети військової допомоги

27 лютого 2022 р., через три дні після початку повномасштабного вторгнення, уряд Румунії оголосив про надання Україні першого пакета допомоги вартістю 3 млн євро. До нього увійшли пальне, боєприпаси, бронежилети, захисні шоломи, інше військове спорядження, продовольство та вода.

Румунські військові й цивільні лікарні також запропонували приймати поранених українців. За даними Польського інституту міжнародних справ, румунська сторона підготувала по 2 тис. бронежилетів і шоломів, хоча в заяві уряду Румунії кількість спорядження не уточнювалася.

На початку повномасштабної війни румунське законодавство обмежувало передання зброї зі складів установ сектору безпеки й оборони іноземним державам. У квітні 2022 р. Міністерство національної оборони підготувало проєкт надзвичайної постанови про зміну порядку використання відомчих резервів.

Запропонований механізм мав дозволити надавати озброєння та військове майно союзним і партнерським країнам, зокрема Україні. У середині червня відповідні законодавчі зміни набули чинності, надавши Бухаресту правові підстави для формування нових пакетів із наявних запасів.

Подальші рішення румунська влада не оприлюднювала. У серпні 2022 р. міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що Румунія надала п’ять пакетів допомоги, до яких увійшли стрілецька зброя, боєприпаси та запасні частини. Кількість переданого майна, його вартість і строки надходження не розкривалися, а урядові рішення з переліками поставок у відкритому доступі не публікувалися.

Румунське керівництво пояснювало закритість постачань міркуваннями безпеки. Бухарест не підтверджував маршрутів перевезення військового майна та використання території країни для доправлення озброєння, наданого іншими державами.

Аналітики Центру східних досліджень у Варшаві пов’язували таку обережність із побоюваннями реакції росії, близькістю бойових дій до румунського кордону та обмеженими запасами придатної для передання техніки.

15 жовтня 2022 р. Румунія спрямувала 400 тис. доларів до Трастового фонду Комплексного пакета допомоги НАТО Україні. Кошти призначалися для зміцнення стійкості й оборонних спроможностей України.

Румунське озброєння на українському фронті

Засекречення міжурядових пакетів призвело до того, що про надходження окремих зразків румунської зброї ставало відомо лише після їх появи у підрозділах Сил оборони. Фотографії та відеозаписи дають змогу визначити тип і країну виробництва озброєння, але зазвичай не дозволяють встановити його кількість, дату, маршрут та умови постачання.

Частина виробів могла надійти як державна допомога, інша – у межах закупівель України або її партнерів у румунських компаній.

Першими серед румунської бронетехніки в Україні помітили бронетранспортери TAB-71M, зафіксовані не пізніше листопада 2022 р. Ця машина є румунською модифікацією радянського БТР-60ПБ. Кількість отриманих Україною бронетранспортерів не встановлена, а офіційного повідомлення про їх передання не було.

У грудні 2022 р. під час навчальних стрільб підрозділів територіальної оборони на Дніпропетровщині зафіксували 12,7-мм великокаліберні кулемети ДШКМ, виготовлені румунським підприємством Uzina Mecanică Cugir.

До України також надходили 12,7-мм набої, постріли PG-7(V)M до ручних протитанкових гранатометів, постріли PG-9V, 73-мм осколково-фугасні постріли 346-E – румунський аналог OG-9, 82-мм мінометні міни O-832-MC, а також 122-мм реактивні снаряди 9M22U-S. У переліку Oryx ці позиції позначено як продукцію, придбану Україною або Європейським Союзом у румунських оборонних підприємств.

На початку 2023 р. в Україні з’явилися дистанційно керовані бойові модулі ANUBIS румунської компанії Pro Optica, встановлені на турецьких бронеавтомобілях BMC Kirpi.

Модуль обладнаний оптико-електронною системою спостереження та може використовуватися з кулеметами різних калібрів. Oryx також відносить ANUBIS до продукції, закупленої у румунського виробника.

У травні 2023 р. оприлюднили перші відомі відеозаписи застосування ЗСУ 122-мм реактивних систем залпового вогню APR-40. Румунська система створена на автомобільному шасі DAC та оснащена пакетом із 40 напрямних для реактивних снарядів сімейства БМ-21 «Град». Того самого місяця на українських позиціях помітили 152-мм буксировані гаубиці M1981 – румунський варіант радянської Д-20.

У березні 2025 р. українські джерела опублікували фотографії зенітного ракетного комплексу малого радіуса дії CA-95 у розпорядженні ЗСУ.

Він є румунським розвитком радянського комплексу «Стріла-1», встановленим на шасі бронемашини TABC-79. CA-95 може уражати повітряні цілі на відстані до 4,2 км і висоті до 3,5 км. Час, канал надходження та кількість цих комплексів в Україні не оприлюднювалися.

Румунія як ремонтний і логістичний тил

Близькість Румунії до південно-західних областей України зробила її територію одним із маршрутів доправлення допомоги. У березні 2022 р. поблизу Сучави запрацював логістичний центр Механізму цивільного захисту Європейського Союзу, призначений для приймання, координації та відправлення гуманітарної допомоги Україні.

Румунські порти, автомобільні дороги, залізниця й дунайські маршрути використовували для перевезення вантажів до українського кордону.

У квітні 2023 р. німецький концерн Rheinmetall повідомив про створення в Сату-Маре ремонтного та логістичного центру для обслуговування західної військової техніки, яку використовували Сили оборони України.

Його розмістили на півночі Румунії неподалік від українського кордону, що скорочувало час транспортування пошкоджених машин і їх повернення після ремонту. Компанія заявляла про можливість обслуговувати самохідні гаубиці, танки Leopard 2 і Challenger, бойові машини піхоти Marder, бронетранспортери Fuchs та військові вантажівки.

У публікації Rheinmetall 2026 р. центр у Сату-Маре був представлений передусім як майданчик для ремонту бойових машин піхоти Marder 1A3, переданих Україні Німеччиною. На ньому обладнали ділянки для усунення бойових пошкоджень, установили підйомне обладнання та організували зберігання запасних частин. Модульна структура бази дозволяла змінювати її оснащення відповідно до типу техніки та обсягу робіт.

1 жовтня 2024 р. парламент Румунії погодив участь національних збройних сил у місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України – NSATU, а також створення логістичного вузла на 71-й авіабазі Кимпія-Турзій.

Місія координує постачання озброєння, підготовку українських військових, ремонт техніки та переміщення допомоги між державами-партнерами.

У грудні 2025 р. заступник командувача NSATU генерал Майк Келлер повідомив про підготовку в Румунії великого центру координації та транзиту військової допомоги, який мав доповнити польський вузол у районі Жешува й забезпечити південний маршрут постачання.

Згодом НАТО підтвердило роботу трьох логістичних вузлів NSATU на східному фланзі, не оприлюднивши їхнього розташування та обсягів вантажів за окремими напрямками. Румунський центр мав діяти у складі загальної логістичної системи місії НАТО.

Підготовка українських військових

Одним із головних напрямів румунської підтримки стала підготовка особового складу Повітряних Сил України. 6 липня 2023 р. Вища рада національної оборони Румунії схвалила створення регіонального центру підготовки пілотів F-16. Спочатку він мав забезпечити навчання румунських льотчиків, а згодом приймати військовослужбовців держав-членів і партнерів НАТО, зокрема України.

31 серпня 2023 р. Румунія, Нідерланди та компанія Lockheed Martin підписали лист про наміри щодо створення Європейського навчального центру F-16. Румунія надала 86-ту авіабазу Фетешті, навчальну інфраструктуру та підтримку приймаючої держави, Нідерланди – літаки, а Lockheed Martin – інструкторів і технічний персонал. 7 листопада до Фетешті прибули перші п’ять колишніх нідерландських винищувачів – три F-16AM і два F-16BM. Через шість днів центр офіційно відкрили.

Спочатку у Фетешті готували румунських пілотів. У березні 2024 р. президент Клаус Йоганніс схвалив прибуття до Румунії близько 50 українських військовослужбовців для підготовки на F-16.

У червні уряд розробив механізм фінансування їхнього навчання з бюджету Міністерства національної оборони. Видатки мали охоплювати навчальні контракти, проживання, харчування, транспорт, пальне та спеціальне спорядження.

Присутність української групи в Румунії 12 вересня 2024 р. офіційно підтвердив міністр оборони України Рустем Умєров. Lockheed Martin оцінювала потенційну пропускну спроможність центру після його розширення у 30–40 пілотів на рік.

Цей показник не відображав кількості вже підготовлених українських льотчиків. Дані про чисельність випускників, тривалість і програму їхнього навчання не оприлюднювалися.

У травні 2025 р. міністри оборони Румунії та Нідерландів підписали декларацію про наміри створити у Фетешті центр підготовки фахівців з обслуговування F-16. Документ започаткував проєкт, але не засвідчував початку навчання технічного персоналу.

У листопаді того самого року Нідерланди офіційно передали Румунії всі 18 винищувачів F-16, які використовувалися у Фетешті. Літаки залишилися в навчальному центрі для підготовки румунських та українських льотчиків і не передавалися Повітряним Силам України.

У вересні 2024 р. президент Клаус Йоганніс запропонував створити на території Румунії центр підготовки української морської піхоти. 1 жовтня парламент підтримав цю ініціативу. Румунська сторона мала надати навчальну базу та інструкторів, а Велика Британія – профінансувати й організувати початковий етап роботи центру.

Програму розрахували на два роки. Парламентське рішення не підтверджувало початку роботи центру, а його місце розташування у відкритих офіційних повідомленнях не зазначалося.

Румунські інструктори також брали участь у Місії Європейського Союзу з військової допомоги Україні та очолюваній Великою Британією операції INTERFLEX. Зміст курсів, чисельність румунського персоналу й кількість підготовлених ним українських військовослужбовців не оприлюднювалися.

Під час міжнародних навчань Sea Breeze 2025 і Sea Breeze 2026, що проходили в Румунії, українські військові обмінювалися бойовим досвідом із підрозділами держав-партнерів. У 2025 р. українські морські піхотинці навчали військовослужбовців Румунії та Молдови штурмувати укріплені позиції, застосовувати FPV-дрони й надавати тактичну медичну допомогу. Наступного року до українського контингенту на навчаннях у Румунії увійшли фахівці безпілотних систем, розвідники, медики та штабні офіцери.

Передання системи Patriot

Навесні 2024 р. Україна звернулася до партнерів із проханням надати додаткові системи протиповітряної оборони для захисту міст, енергетики та військових об’єктів від російських ракетних ударів. 7 травня президент Румунії Клаус Йоганніс уперше публічно заявив про готовність обговорити передання одного з румунських комплексів Patriot. Він наголосив, що рішення залежатиме від стану національної протиповітряної оборони та можливості отримати заміну від союзників.

20 червня Вища рада національної оборони Румунії погодила передання системи Україні. Рішення передбачало продовження переговорів зі США та іншими партнерами щодо надання Румунії аналогічного або еквівалентного комплексу.

Потреба у заміні була пов’язана із завданнями країни на східному фланзі НАТО та випадками появи російських безпілотників поблизу румунського кордону й у повітряному просторі Румунії.

Для реалізації рішення знадобилися зміни до Закону № 222/2017, який регулював створення наземної системи протиповітряної оборони великої дальності. Наприкінці серпня Міністерство національної оборони внесло відповідний законопроєкт до парламенту.

Документ дозволяв безоплатно передати Україні один із придбаних Румунією у США комплексів Patriot конфігурації 3+ та передбачав його заміну коштом зовнішнього безповоротного фінансування. 5 вересня Клаус Йоганніс підписав указ про промульгацію закону.

12 вересня міністр оборони України Рустем Умєров повідомив, що надходження комплексу очікується найближчим часом. Президент Володимир Зеленський 2 жовтня подякував Румунії за Patriot, а наступного дня речник румунського Міністерства національної оборони Константін Спіну офіційно підтвердив прибуття системи до України. Кількість переданих пускових установок, ракет і допоміжного обладнання не розкривалася.

Для відновлення румунських спроможностей залучили фінансову допомогу союзників. У жовтні 2024 р. Норвегія виділила 1,4 млрд норвезьких крон, або близько 127 млн доларів, а в січні 2025 р.

Швеція – 300 млн шведських крон на придбання ракет, сенсорів та іншого обладнання Patriot. У квітні 2025 р. Державний департамент США схвалив можливий продаж Румунії нового вогневого підрозділу Patriot вартістю 262 млн доларів, який мали профінансувати за рахунок грантів держав НАТО.

Від окремих пакетів до системного партнерства

11 липня 2024 р. президенти Володимир Зеленський і Клаус Йоганніс підписали у Вашингтоні Угоду про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Румунією. Документ уклали на виконання Спільної декларації країн «Групи семи» про підтримку України. Угода визначала основні напрями довгострокової оборонної та безпекової співпраці між двома державами.

Румунія зобов’язалася зберігати динаміку підтримки, досягнуту у 2022–2024 рр., і сприяти швидкому транзиту військового обладнання своєю територією. Окремі положення стосувалися розвідки й контррозвідки, кібербезпеки, протидії інформаційним загрозам, гуманітарного розмінування, санкцій проти росії та відбудови України. Бухарест також мав підтримувати українську оборонну промисловість і сприяти залученню ресурсів Європейського Союзу та НАТО.

Окремий блок угоди стосувався безпеки Чорного моря. Румунія погодилася сприяти розвитку українських морських спроможностей, розмінуванню акваторії та відновленню свободи судноплавства. Російські удари по українських портах на Дунаї відбувалися поблизу румунського кордону, а уламки безпілотників неодноразово знаходили на території Румунії.

Документ запровадив механізм термінових консультацій у разі нового нападу росії на Україну або істотної ескалації бойових дій. На звернення української сторони консультації мали розпочатися протягом 24 годин для визначення необхідних заходів. Ця норма не передбачала автоматичного направлення румунських військ в Україну або безпосереднього вступу Румунії у війну.

У лютому та серпні 2025 р. Іліє Боложан заявляв, що Бухарест не планує направляти військові підрозділи в Україну. Можливий внесок Румунії у майбутні гарантії безпеки він пов’язував із наданням національних військових баз для використання силами США та інших союзників по НАТО.

У серпні 2025 р. міністри оборони України та Румунії домовилися посилити координацію підрозділів протиповітряної оборони й обговорили приєднання Бухареста до механізму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL).

Він дозволяє державам-партнерам фінансувати закупівлю визначених Україною американських озброєнь і боєприпасів. 23 грудня уряд Румунії схвалив добровільний внесок у розмірі 50 млн євро, а для його сплати збільшив бюджет Міністерства національної оборони на 260 млн леїв із резервного фонду. Постанова набула чинності 30 грудня 2025 р.

Спільне виробництво озброєння

Перші кроки до виробничої кооперації зробили влітку 2024 р. 19 червня на виставці Eurosatory у Парижі Національна асоціація оборонної промисловості України та румунська асоціація PATROMIL підписали меморандум про співпрацю. Документ передбачав обмін технологіями й досвідом, обслуговування військової техніки та виробництво боєприпасів для Сил оборони України.

У вересні 2024 р. директор PATROMIL Віорел Маноле повідомив про переговори щодо створення в Румунії кількох спільних підприємств. Серед можливих проєктів називали завод безпілотників подвійного призначення у Текучі, виробництво броньованих автомобілів із колісною формулою 4×4 та підприємство з виготовлення тротилу. Фінансування планували залучати з румунських, українських і європейських джерел.

У липні 2025 р. міністерства оборони двох країн розпочали підготовку двосторонніх проєктів у межах фінансового інструменту Європейського Союзу Security Action for Europe (SAFE). Румунська сторона розглядала можливість локалізації виробництва українських безпілотників на своїй території.

У медіа серед імовірних майданчиків згадували підприємства у Брашові, але місце розташування виробництва офіційно не затвердили. Під час подальших переговорів пріоритетними напрямами визначили FPV-дрони, безпілотники-перехоплювачі та апарати великої дальності.

12 березня 2026 р. президенти Володимир Зеленський і Нікушор Дан підписали в Бухаресті заяву про наміри щодо виробництва українських оборонних систем у Румунії. Документ передбачав використання українських технологій і досвіду у створенні безпілотних та протидронових систем для розвитку оборонної промисловості обох держав.

31 березня міністр національної оборони Румунії Раду Міруце та заступник міністра оборони України Сергій Боєв обговорили практичне втілення домовленостей. Проєкт спільного виробництва безпілотників мав отримати 200 млн євро через механізм SAFE. До консультацій залучили 15 українських компаній, які представили свої розробки й виробничі можливості. Сторони планували створити окрему команду проєкту, організувати передання технологій і підписати контракт до кінця травня 2026 р.

У липні 2026 р. українська EDRONE та румунська OVES Enterprise оголосили про підготовку виробничого майданчика у Клуж-Напоці. OVES Enterprise мала забезпечити місцеву інфраструктуру та інтегрувати платформу автономного керування Nemesis AI, а EDRONE – передати виробничі процеси, технологічну документацію і досвід серійного складання безпілотників.

За інформацією EDRONE, компанія увійшла до числа трьох українських виробників, відібраних для співпраці з Румунією у межах програми Build with Ukraine.

На першому етапі у Клуж-Напоці планували виготовляти FPV-дрони, безпілотники-перехоплювачі та розвідувальні апарати. Початкову потужність майданчика оцінювали в 1 тис. одиниць на місяць із можливим розширенням до 10–15 тис. залежно від обсягів замовлень.

Виробничий цикл мав охопити інтеграцію компонентів, монтаж румунських систем, налаштування, випробування та підготовку апаратів до використання. Перші зразки заплановано представити восени 2026 р.

Висновки

Упродовж 2022–2026 рр. Румунія пройшла шлях від обережного й непублічного донора до одного з оборонних партнерів України на південному напрямку. Засекречення більшості пакетів не дозволяє встановити повний обсяг переданого озброєння, а поява румунських зразків на фронті не завжди дає змогу відокремити державну допомогу від комерційних закупівель. Найвагомішим офіційно підтвердженим внеском стало передання системи Patriot.

Іншими складовими підтримки були підготовка українських військовослужбовців, ремонт західної техніки поблизу українського кордону та залучення румунської інфраструктури до логістичних механізмів НАТО.

У 2025–2026 рр. співпраця охопила фінансування закупівель, передання технологій і підготовку спільного виробництва безпілотників, однак більшість оголошених промислових проєктів ще не дійшла до серійного випуску.

Перелік озброєння, військової техніки та боєприпасів, переданих Румунією або поставлених з Румунії Україні у 2022–2026 рр.