Стрес-тест для НАТО: скандал у Таллінні, мобілізаційні навчання у Латвії та тривога на східному фланзі Альянсу

€70 мільйонів, виділених на снаряди для України, обернулись відставкою міністра оборони Естонії.

Латвія цього ж тижня розпочинає навчання для 12 тисяч військових, включаючи мобілізаційні. А ніч на 1 вересня підняла на ноги повітряною тривогою одразу чотири країни НАТО.

Про це – новий випуск тижневого дайджеста NB8.

Відставка міністра оборони Естонії

2 вересня міністр оборони Естонії Ханно Певкур, який обіймав цю посаду з 2022 року, оголосив про відставку в інтерв’ю програмі “Актуальна камера” на ETV. Рішення ухвалене після кількох подій, що відбулись протягом трьох днів. Прокуратура відкрила кримінальне провадження щодо сфери управління Міністерства оборони на основі звіту Державного контролю про недоліки в обліку майна Сил оборони. У середу стало відомо, що Естонія сплатила €70 млн авансу індійським компаніям за постачання снарядів для України – компаніям, які раніше не мали досвіду продажу боєприпасів. Того ж дня спецкомісія Рійгікогу заслухала пояснення відповідальних осіб, а голови трьох парламентських фракцій – Естонії 200, соціал-демократів та Isamaa – публічно закликали Певкура до відставки.

Трохи контексту: Формальним контрагентом за угодою виступала італійська компанія Datasel S.R.L. з Ла-Спеції – заснована 2005 року Сандро Пацціні, колишнім менеджером Oto Melara (нині частина Leonardo) й адміністратором європейського ракетного консорціуму MBDA. Станом на 2023-й компанія мала лише кілька співробітників і обіг трохи більше €120 тисяч. 10 січня 2024-го Datasel змінила профіль діяльності на оптову торгівлю зброєю та боєприпасами, а вже наступного місяця підписала угоду про конфіденційність з естонським RKIK. 6 березня 2024-го компанію придбала індійська Neco Defence Munitions – фірма, яку контролюють кузени Ананд і Авніш Джаясвал, чия родина очолює металургійний конгломерат Jayaswal Neco Industries з річним обігом понад €600 млн і лише три роки тому зайшла у військову сферу.

Перший контракт RKIK з Datasel на €15 млн підписали в серпні 2024-го, другий, ще на €10 млн, – у жовтні; постачання мало відбутись у листопаді 2024-го. Сам Пацціні в коментарі для Repubblica заявив: “Я не знаю, що вони зробили з Естонією. Управління Datasel повністю перейшло до нових власників Neco з 2024 року. Я продав останні 10% частки на початку 2026-го”. Частина боєприпасів зрештою була постачена, однак саме їхня якість стала центром суперечки – Естонія наполягає, що товар був бракованим, тоді як компанія відкидає ці звинувачення й пояснює затримки “складним міжнародним ланцюгом постачання”.

В інтерв’ю Певкур зазначив, що постачений товар був не непридатним, а неякісним і некомплектним – ця відмінність, за його словами, впливає на перспективи судового процесу проти виробника. Він підтвердив, що особисто не читав умови контрактів, пояснивши це тим, що укладення угод належить до компетенції Державного центру оборонних інвестицій (RKIK), а не міністра. Прем’єр-міністр Крістен Міхал заявив, що не вбачає особистої вини міністра, але це не виключає політичної відповідальності.

За даними, наведеними самим Певкуром, з 36 зауважень Державного контролю 32 вже усунуто; на балансі Сил оборони перебуває понад 1100 об’єктів і понад 200 млн одиниць майна. Оборонний бюджет Естонії зріс з €768 млн у 2022 році до €2,4 млрд у 2026-му. Відставка Певкура відбулась того ж дня, коли парламент обрав новою президенткою Естонії – Юлле Мадізе.

Навчання “Намейс 2026” у Латвії

2 вересня в Латвії розпочались щорічні комплексні навчання національної оборони «Намейс 2026», організовані Національними збройними силами (NBS) – вони триватимуть до 8 жовтня. Участь беруть близько 12 тисяч військовослужбовців і бійців Земессардзе з Латвії та країн-союзниць – Канади, США, Естонії, Литви та інших, а координація здійснюється разом зі штабом Багатонаціональної дивізії «Північ» НАТО та Об’єднаними експедиційними силами (JEF). Головний акцент цьогорічних навчань – безпілотні системи: у східному регіоні країни, включно з прикордонною зоною, інтенсифікують польоти власних дронів і одночасно відпрацьовують виявлення, ідентифікацію та нейтралізацію ворожих безпілотних апаратів.

Командувач Національних збройних сил Каспарс Пуданс в інтерв’ю Латвійському телебаченню пояснив логіку навчань так: «У нас завжди повинен бути план Б – як перетворити тренування на реальні дії в разі загрози». За його словами, навчання розпочались із тактичних тренувань у східних регіонах, а за тиждень перейдуть до Риги, де будуть залучені інші підрозділи. У вересні-жовтні в рамках «Намейс 2026» також пройдуть мобілізаційні навчання, мета яких – перевірити й покращити інтеграцію Земессардзе та резервістів у разі реальної загрози.

За наявними даними, повне зміцнення 280-кілометрового прикордонного огородження на кордоні з Росією Латвія планує завершити до кінця 2027 року, а розгортання суцільного периметру радарів і систем виявлення дронів уздовж кордону з Росією й Білоруссю – до кінця вересня 2026-го.

Досвід українського неба безпосередньо впливає на пріоритети наших союзників у плануванні оборони. У випадку Латвії, мобілізаційна складова є перевіркою того, наскільки швидко резервісти й Земессардзе можуть перейти від навчань до практик, що також показує, наскільки швидко союзник може відреагувати, якщо гібридний тиск нашого ворога на кордоні переросте у щось серйозніше.

Заходи безпеки в ніч на 1 вересня

У ніч на 1 вересня, на тлі масованої атаки Росії по Україні, кілька країн НАТО оголосили заходи безпеки. Естонія та Латвія оголосили повітряну тривогу в прикордонних районах, Румунія – у Тульчі, після того як радари зафіксували два повітряні об’єкти за 24 км від українського Вилкового. За словами командувача Повітряних сил Естонії Ріво Валге, близько другої ночі поблизу кордону зафіксували до десяти дронів; один із них близько третьої години повернув у бік Нарви, ще один пізніше залетів у південно-східну Естонію – за свідченнями місцевих жителів, аж до Пилви.

У відповідь підняли турецькі F-16 з авіабази Ямарі – саме турецька авіація нині чергує в Балтії за ротацією, оскільки жодна з трьох балтійських країн не має власного флоту винищувачів. Латвія оголошувала тривогу для Лудзенського, а згодом і Алуксненського районів.

Фінляндія на кілька годин запровадила превентивне обмеження руху авіації й суден у східній частині Фінської затоки; порушень власне фінського повітряного простору зафіксовано не було. Того ж дня на узбережжі Порво випадковий перехожий виявив безпілотник – за попередньою інформацією Міністерства оборони Фінляндії, це дрон для зйомки та картографування, який не становить небезпеки для населення. За словами міністра оборони Антті Гяккянена, розслідування веде прикордонна служба спільно з поліцією.

Сам факт, що жодна з трьох балтійських країн не має власного флоту винищувачів і покладається на ротаційну присутність союзників (цього разу – турецьку), нагадує, що колективна оборона східного флангу НАТО залишається залежною від зовнішньої підтримки так само, як і українська – і чим довше й інтенсивніше триває війна, тим частіше ця залежність перевіряється.

Оцінки візиту директора ЦРУ: різні позиції

Протягом тижня балтійські посадовці коментували наслідки минулотижневого візиту директора ЦРУ Джона Ретліффа до Москви і зараз можна побачити загальну тенденцію їхніх думок. Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що оцінка загрози з боку Росії не змінилась. Командувач Збройних сил Латвії генерал-лейтенант Каспарс Пуданс висловився в тому ж дусі, зазначивши про відсутність ознак безпосередньої небезпеки. Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс заявив, що наразі “немає підстав для занепокоєння”. Експерт Міжнародного центру оборони та безпеки (ICDS, Таллінн) Томас Єрмалавічюс охарактеризував факт залучення США до передачі стримувального сигналу Москві як позитивний.

Водночас експрезидент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес в коментарі Euronews висловив сумнів, що балтійський напрямок був основною метою поїздки Ретліффа, і зазначив, що пріоритетом США, на його думку, є Іран та російська підтримка Тегерана в плануванні ударів. Натомість Інститут вивчення війни (ISW) оцінив візит як можливий сигнал підготовки Росії до дій проти члена НАТО в найближчій перспективі.

Єдиної оцінки серед експертів та посадовців щодо мети й значення візиту немає – на латвійському суспільному радіо LSM (програма Krustpunktā) експерти із зовнішньої політики лише частково погодились з твердженням, що «… загрози з боку Росії існували й раніше, і найближчим часом особливих змін у безпековій ситуації не простежується». Всередині країн Балтії проглядається тенденція заспокоєння суспільства стосовно обставин, що відбуваються, хоча однозначної оцінки та точки зору серед експертів і посадовців поки немає.

Швеція передала Україні десять катерів

28 серпня уряд Швеції доручив Береговій охороні (Kustbevakningen) передати Україні десять робочих і швидкісних катерів. За транспортування техніки відповідає Шведське агентство цивільного захисту (MSB). Перед передачею з катерів приберуть ідентифікаційні знаки та специфічне обладнання відомства.

Отримувачем стане Державна служба з надзвичайних ситуацій України (ДСНС), яка використовуватиме катери для аварійно-рятувальних робіт на воді, зокрема для розмінування річкових ділянок. «Швеція підтримує Україну на кількох напрямках і зараз додатково посилює її морський потенціал. Буксирування, розмінування й транспортні спроможності – усе це важливі можливості, які тепер можна ще більше розвинути», — заявив міністр у справах цивільного захисту Швеції Карл-Оскар Болін.